Ухвала суду № 136341284, 06.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23163/24-Е

Провадження № 2/522/2616/26

УХВАЛА

06 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гресько Б.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з початку, повернення до стадії підготовчого провадження, заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову, питання про визнання явки позивача у наступне судове засідання обов`язковою,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про встановлення факту, визнання приватизації майна в порядку спадкування за законом, визнання розпорядження органу приватизації недійсним та його скасування, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування його, визнання приватизації недійсною та визнання частки права на приватизацію, визнання розпорядження органу приватизації недійсним та скасування його, визнання свідоцтва про право власності від недійсним та скасування його, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити певні дії.

Судове засідання по справі призначено на 05 травня 2026 року.

05 травня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи з початку та повернення до стадії підготовчого засідання, у якому заявниця просила повернутися до стадії підготовчого провадження у справі.

До заяви долучено заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову, у якій позивачка просила прийняти заяву до розгляду та викласти позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати незаконними дії КП «БТІ» ОМР щодо проведення реєстрації права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , здійснене на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №2+-7170/07 у зв`язку із невідповідністю до резолютивної частини рішення суду;

- визнати незаконною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 , здійснену на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №2-7170/07 у зв`язку із невідповідністю до резолютивної частини рішення суду;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , здійснену на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №2-7170/07;

- усунути перешкоди в користуванні майном, шляхом зобов`язання ОСОБА_3 звільнити частину допоміжного приміщення (сараю), що відноситься до квартири АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 ;

- здійснити розподіл судових витрат;

- інші позовні вимоги залишити без розгляду.

У судове засідання, призначене на 05 травня 2026 року з`явилася ОСОБА_1 та представник Климентьєва Сергія Олександровича. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Судом заслухано думку учасників справи з приводу вказаної заяви. ОСОБА_1 підтримала вказану заяву, просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_5 заперечував проти повернення на стадію підготовчого провадження у справі та проти задоволення заяви про зміну предмету позову, просив відмовити.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання оголошено перерву задля вирішення питання про зміну предмету позову. Встановлено, що ухвала за результатами вказаної заяви буде проголошена 06 травня 2026 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Клопотання про початок розгляду справи з початку та повернення на стадію підготовчого провадження мотивовано тим, що оскільки змінився склад суду, розгляд справи необхідно здійснювати з початку.

Проте, з такими доводами не можна погодитися, оскільки, згідно статті 213 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.

В даній правовій нормі закріплено, що у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті з початку розпочинається саме судовий, а не підготовчий розгляд. Вказане зумовлено тим, що склад суду повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Відповідно до ч.12 ст.33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. від 06.04.2026 року №430/26, було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за наслідками якого вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Під час прийняття справи до провадження, судом встановлено, що розгляд справи здійснювався в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 03.05.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Тобто, зміна складу суду відбулося на стадії розгляду справи по суті. Підстав для проведення повторного підготовчого засідання у справі не встановлено. У зв`язку з чим, ухвалою суду від 10 квітня 2026 року справу прийнято до провадження та розпочато судовий розгляд справи з початку.

У заяві позивачка також посилається на те, що для ефективного захисту її прав та свобод необхідно змінити предмет позову.

Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.2 ст. 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові КЦС ВС від 05.10.2022 № 204/6085/20 вказано, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими. Зазначена правова позиція також викладена у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в пункті 35 рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобивнутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі «Крупник проти України» (Krupnyk v. Ukraine) від 24.04.2025 ЄСПЛ підтвердив, що зацікавлені сторони зобов`язані проявляти особливуретельність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів для ознайомлення з розвитком провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Аналіз практики ЄСПЛ щодо тлумачення терміну «розумний строк» свідчить, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У розумінні ЄСПЛ для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює собою все провадження.

Поняття розумних строків розгляду справи в контексті статті 6 Конвенції нетотожне (неідентичне) поняттю процесуальних строків у національних системах права. Право ЄСПЛ є «автономним», і його тлумачення Конвенції не пов`язане з тлумаченням права національними судами.

У пункті 1.6 Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 рік) з урахуванням статті 6 Конвенції, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом», зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ у межах розумного періоду часу.

В той же час, справа надійшла до Приморського районного суду м. Одеси після апеляційного перегляду 11 лютого 2022 року.

З моменту прийняття справи до провадження Приморського районного суду м. Одеси минуло більш ніж 4 роки.

Протягом вказаного строку позивачка брала участь у судових засіданнях. Суд неодноразово за її клопотаннями відкладав розгляд справи.

Тому, повернення на стадію підготовчого провадження в даному конкретному випадку призведе до порушення будь-яких розумних строків розгляду справи, у зв`язку з чим, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про повернення до стадії підготовчого провадження відсутні.

Як вже зазначено, до заяви про повернення до стадії підготовчого провадження долучено заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову, у якій позивачка просила прийняти заяву до розгляду та викласти позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати незаконними дії КП «БТІ» ОМР щодо проведення реєстрації права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , здійснене на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №2+-7170/07 у зв`язку із невідповідністю до резолютивної частини рішення суду;

- визнати незаконною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 , здійснену на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №2-7170/07 у зв`язку із невідповідністю до резолютивної частини рішення суду;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , здійснену на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №2-7170/07;

- усунути перешкоди в користуванні майном, шляхом зобов`язання ОСОБА_3 звільнити частину допоміжного приміщення (сараю), що відноситься до квартири АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 ;

- здійснити розподіл судових витрат;

- інші позовні вимоги залишити без розгляду.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачами у справі є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а тому, лише за волевиявленням вказаних двох осіб, суд може вирішувати питання про зміну предмету позову або про залишення позову без розгляду.

До заяви не долучено доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має право діяти від імені та в інтересах ОСОБА_2 .

Також, ОСОБА_2 не звертався із окремою заявою про зміну предмету позову.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано

Тому, враховуючи те, що право на зміну предмету позову, відмову від позову, залишення позову без розгляду належить обом позивачам, тоді як із заявою про зміну предмету позову звернулася лише ОСОБА_1 , яка не має повноважень діяти від імені ОСОБА_2 , а останній не звертався із окремою заявою, суд вважає, що особу не підписано належними особами та доходить до висновку про наявність підстав для її повернення.

Представником ОСОБА_5 адвокатом Главацьким Юрієм Анатолійовичем у судовому засіданні заявлено клопотання про визнання явки ОСОБА_2 у наступне засідання по справі обов`язковою.

Відповідно до ч.1 ст. 128 ЦПК України визначає, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Учасниками справи, згідно ст.ст.42,48 ЦПК України у позовному провадженні є позивач, відповідач і треті особи.

Згідно приписів п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У ч.1 ст. 223 ЦПК України вказано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.5 ч.1 ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в пункті 35 рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобивнутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі «Крупник проти України» (Krupnyk v. Ukraine) від 24.04.2025 ЄСПЛ підтвердив, що зацікавлені сторони зобов`язані проявляти особливуретельність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів для ознайомлення з розвитком провадження.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях ЄСПЛ, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовіснокористуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (п.53 рішення ЄСПЛ від 16.02.2017 у справі «Каракуцяпроти України» (Karakutsya v. Ukraine)).

На думку суду, неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки, у суду існує необхідність у тому, аби позивач надав особисті пояснення з приводу обставин справи, зокрема, з приводу обставин укладання спірного договору, а тому, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання його явки у наступне засідання по справі обов`язковою.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 43, 44, 51, 128, 174, 179-191, 200, 233, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з початку, повернення до стадії підготовчого провадження залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позов повернути позивачці.

Визнати явку позивача ОСОБА_2 у наступне судове засідання обов`язковою.

Роз`яснити, що позивач може взяти участь у наступному судовому засіданні як особисто, так і через підсистему «ВКЗ» попередньо у встановленому ЦПК України порядку та строки звернувшись до суду із відповідним клопотанням.

Роз`яснити позивачеві, що у разі неявки у наступне засідання по справі, суд залишає за собою право застосувати заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Відкласти розгляд справи на 18 червня 2026 року о 14 годині 00 хвилин, яке відбудеться приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33, зал № 224.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в частині повернення заяви про зміну предмету позову до Одеського апеляційного суду. В іншій частині ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 06 травня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.