Рішення № 136341191, 07.05.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/3976/25

№ 2/505/1978/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючої судді Ващук О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Федорцової І.С.,

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю з липня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належний йому на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №33010496 від 02.02.2015 року.

Також зазначила, що з липня 2016 року, вона та ОСОБА_3 почала проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, що підтверджується довідкою голови квартирного комітету Подільської міської ради №329 від 24.10.2025 року. Реєструвати шлюб не поспішали, оскільки в цьому потреби не було. ОСОБА_3 був одиноким, дітей та близьких родичів у нього не було.

Позивача зазначила, що є спадкоємцем четвертої черги, і 06.11.2025 року звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 в нотаріальну контору, на що приватний нотаріус повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки необхідно встановити факт проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та надати рішення суду про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Як стверджує позивачка, після смерті ОСОБА_3 вона прийняла спадщину, оскільки проживала з ним однією сім`єю з липня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , за свій рахунок проводила його поховання, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, поховала його, проводила поминальні обіди, в даний час в неї знаходиться технічна документація на спадкову квартиру, інші спадкові документи.

ОСОБА_1 своєчасно не звернулася з заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з психологічною травмою пов`язаною зі смертю ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_4 перебувала за кордоном з 12.11.2023 року до 29.06.2024 року.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 20 листопада 2025 року вищевказану позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків.

16 грудня 2025 року ОСОБА_1 надала суду квитанцію на підтвердження сплати судового збору.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Також було задоволено клопотання позивача про витребування з Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 24 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала в повному обзясі та наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заву про розгляд справи за їхньої відсутності за наявними в матеріалах справи документами.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України, 30 квітня 2026 року судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 07 травня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, визнавши їх достатніми для ухвалення рішення у справі суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Подільськ, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданий відділом адміністративних послуг Ананьївської міської ради 26 лютого 2024 року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з 1/1 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить спадкодавцю на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.12.2014 року (справа 505/5201/14-ц), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №33010496 від 02.02.2015 року.

Згідно довідки №329 від 24 жовтня 2025 року виданої головою квартального комітету, про те що ОСОБА_1 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 2016 року по 2024 рік разом із чоловіком ОСОБА_3 , який за вказаною адресою був зареєстрований та проживав, та зазначено, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з акту від 10.11.2025 року складеного ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - з 2016 року по 15.02.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу (у цивільному шлюбі) та вели спільне господарство. ОСОБА_1 приймала участь у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності, разом з ОСОБА_3 робили поточні ремонти у спадковому будинку, ходили за продуктами.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Сівун Л.Ю. від 06.11.2025 № 395/01-16 ОСОБА_8 було роз`яснено порядок прийняття спадщини та повідомлено про відкладення надання їй свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того з вказаної відповіді вбачається, що згідно даних Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт від імені ОСОБА_3 відсутній.

Згідно листа Приморської державної нотаріальної контори від 04.02.2026 року №31к/01-16 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкова справа не заводилася.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання осіб сім`єю без наявності інших ознак сім`ї.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність у осіб особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

Належними та допустимими доказами проживання осіб однією сім`єю є, зокрема: довідки з місця проживання; свідчення свідків; спільні фото, листи ділового та особистого характеру тощо; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що особи вважали себе сім`єю, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При цьому, до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім`єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п`ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім`єю.

Ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження №14-130цс19) зазначено, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження №14-283цс18), та Верховним Судом у постановах від 09 січня 2020 року у справі №186/421/17 (провадження №48280св18); від 09 червня 2021 року у справі №346/5702/18 (провадження №61-17111св20) та від 01 вересня 2021 року у справі №523/9720/17 (провадження №61-7715св21).

Суд надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, дійшов висновку про недоведеність позивачем тверджень, щодо проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Так, у якості письмового доказу позивачем суду представлено лише довідку №329 від 24 жовтня 2025 року виданої головою квартального комітету та акт від 10.11.2025 року та акт від 10.11.2025 року, складений ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - з 2016 року по 15.02.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство.

Будь-яких інших письмових доказів (спільних фотографій, особистих листів тощо) проживання позивача разом із ОСОБА_3 , як стверджує ОСОБА_1 в позовній заяві з 2016 року, суду не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів суду - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколами судових засідань.

При цьому, судом не можуть бути прийняті до уваги як належні та допустимі докази спільного проживання однією сім`єю й пояснення самої ОСОБА_1 , яка перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, без будь-яких підстав, з 2016 року залишила зареєстроване місце проживання та стала мешкати разом із ОСОБА_3 .

Як вбачається з копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копію якого долучено до позовної заяви, а саме на сторінці 10 розділ «сімейний стан» Олексійська сільська рада Котовського району Одеської області 24.03.1998 року зробила відмітку про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_9 . Наступна сторінка паспорту містить відмітку про те, що позивач 05.05.1998 року була зареєстрована за адресою село Олексіївка (Одеська область, Котовський район), де значиться зареєстрованою і на час розгляду судом справи.

В засіданні позивачка пояснила, що з чоловіком ОСОБА_9 не дуже добре жили, тому вони проживали окремо, розлучені не були, ОСОБА_9 орієнтовно 4 роки тому помер, водночас доказів на підтвердження зазначених обставин позивач суду не надала. Окрім того, підставою звернення до суду з даним позовом, як зазначила позивачка, є необхідність оформлення будинку (його успадкування), водночас відомості про належність даного будинку спадкодавцю ОСОБА_3 надано станом на 02.02.2015 року.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту проживання позивача і ОСОБА_3 однією сім`єю протягом не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги про визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини суд зазначає таке.

У випадку прийняття судом рішення про задоволення позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю особи зі спадкодавцем, з урахуванням положення ст. 1270 ЦК України, визначати додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, необхідності немає, оскільки в такому випадку особа вважається такою, що прийняла спадщину та не обмежена жодними строками для оформлення спадщини, і відповідно, може отримати свідоцтво про право на спадщину, після набрання рішення законної сили.

Окрім того, суд зазначає, згідно зі ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008року №7«Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (стаття 1222 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України).

Оскільки позивач ОСОБА_1 , не відноситься до спадкоємців 1, 2, 3, або 5 черги, тому відсутні підстави для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 16 ЦК України, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Подільська міська рада Подільського району Одеської області, місце знаходження просп. Шевченко, 2, м. Подільськ, Одеська область.

Суддя О.В. Ващук