Ухвала суду № 136341177, 07.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/14823/26

Провадження № 2-о/947/246/26

УХВАЛА

07.05.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір`ю,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 року до Київського районного суду міста Одеси в порядку окремого провадження надійшла спільна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір`ю.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Оглянувши матеріали справи, суддею встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 109 СК України та 175, 177 ЦПК України, за наслідком чого 09.04.2026 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою вказану заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір`ю, залишено без руху, надано заявникам строк терміном в десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої заяви, а саме для:

- надання на виконання вимог ст.109 СК України - договір між подружжям про те яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей;

- надання до суду копії усіх документів доданих до первісно поданої до суду заяви, які повинні бути належним чином завірені обома заявниками по справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- надання документів на підтвердження доплати судового збору за пред`явленою заявою, а саме в сумі 1331,20 грн.;

- роз`яснено, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Одночасно заявникам в ухвалі суду роз`яснено, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникам.

Приймаючи відсутність у заявників зареєстрованих Електронних кабінетів в ЄСІТС, про що останніми особисто зазначено у поданій до суду заяві, копію вказаної ухвали суду було скеровано заявникам засобами поштового зв`язку, на адресу їх місця проживання, яка зазначена заявниками особисто у поданій до суду заяві, а саме: на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; на ім`я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, скерована судом поштова кореспонденція на ім`я заявників була повернута до суду без вручення з підстав відсутності адресатів за зазначеною адресою.

Частиною 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, заявники в силу приписів статті 272 ЦПК України вважається такими, що належним чином отримали копію судового рішення ухвали суду від 09.04.2026 року, якими в свою чергу, як ініціаторами цього судового провадження, зазначено поштову адресу, за якою ними особисто не отримується поштова кореспонденція, а також не вчинені жодні дії для дізнання про стан ініційованого ними судового провадження.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що заявники не були позбавлені права та можливості ознайомитись та отримати інформацію щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Станом на 07.05.2026 року встановлено, що заявниками не надано до суду жодних доказів на усунення недоліків пред`явленої заяви, ухвала судді від 09.04.2026 року залишається не виконаною, недоліки заяви не усунуті, поштова кореспонденція за зазначеною заявниками адресою не отримується, будь-які дії на протязі місяця з дня подання заяви до суду, для дізнання інформації про стан провадження заявниками не вчинені, що свідчить про незацікавленість в отриманні інформації стосовно справи, не заінтересованості в особисто ініційованому заявниками судовому провадженні.

У відповідності до приписів ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв`язку з тим, що стороною заявників недоліки поданої заяви належним чином не усунуті, а ухвала суду про залишення позову без руху від 09.04.2026 року залишається невиконаною, суддя вважає, що у відповідності до ст. 185 ЦПК України, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір`ю, слід вважати неподаною, повернути заявникові та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявники не обмежені права на повторне звернення до суду з цією заявою після усунення недоліків, що слугували для її повернення.

Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір`ю вважати неподаною та повернути заявникові.

Роз`яснити заявникам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.