Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 954/2167/25
Номер провадження 2/954/158/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2026 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолепетиської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області, про визнання права власності, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом до Великолепетиської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на квартиру. Позовні вимоги мотивує тим, що 11 червня 1992 року ОСОБА_1 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного , між Великолепетиським комбінатом комунальних підприємств в особі Курінної Галини Дмитрівни (на підставі довіреності № 12 від 22.01.1992) та ОСОБА_1 , від 11.06.1992, посвідченого державним нотаріусом Великолепетиської державної нотаріальної контори, зареєстрований за № 567. Наразі позивач має намір внести відомості про вищезазначену квартиру до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і мати належним чином зареєстроване право власності. З цією метою позивач подала заяву до реєстратора права власності від 28.03.2025. Рішенням від 16.05.2025 про відмову у проведенні реєстраційних дій державний реєстратор речових прав на нерухоме майно відмовив у проведені реєстраційних дій, оскільки БТІ не має змоги надати інформацію про об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , оскільки КП «Каховське БТІ» Херсонської обласної ради на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Таким чином, через неможливість отримання інформації про зареєстроване право власності до 2013 року реєстратором речових прав на нерухоме майно прийнято рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій.
У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися.
Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.
ОСОБА_1 належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Великолепетиським комбінатом комунальних підприємств в особі Курінної Галини Дмитрівни (на підставі довіреності № 12 від 22.01.1992) та ОСОБА_1 , від 11.06.1992, посвідченого державним нотаріусом Великолепетиської державної нотаріальної контори, зареєстрований за № 567
Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований позивачем 29.06.1992 у Каховському міському БТІ за № 9/3465, що вбачається із відповідно реєстраційного посвідчення.
Як вбачається з технічного паспорту на квартиру, квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , має житлову площу 24,2 кв.м.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради № 78948566 від 16.05.2025 про відмову у проведенні реєстраційних дій державний реєстратор речових прав на нерухоме майно відмовив у проведені реєстраційних дій, оскільки БТІ не має змоги надати інформацію про об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , оскільки КП «Каховське БТІ» Херсонської обласної ради на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Таким чином, через неможливість отримання інформації про зареєстроване право власності до 2013 року реєстратором речових прав на нерухоме майно прийнято рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій.
Територія Каховського району Херсонської області з 24.02.2022 належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, згідно з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України дів 28 лютого 2025 року № 376.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про щ свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.
Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.
Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до ч. ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.1216-1218, 1261 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Великолепетиської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області, про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Після набрання рішенням законної сили повернути позивачу ОСОБА_1 оригінал договору купівлі-продажу квартири від 11.06.1992 року, реєстраційне посвідчення Каховського БТІ, технічний паспорт на квартиру.
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО.В. Гончаренко
Судове рішення № 136338615, Нововоронцовський районний суд Херсонської області було прийнято 06.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 954/2167/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: