Рішення № 136338288, 04.05.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/11307/23

№ провадження 2/495/2142/2026

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

04 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

Головуючої судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря судового Чибукової О.В.

справа № 495/11307/23,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 18.10.2023 звернувся з позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до вимог ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 549, 610- 612, 625 ЦК України просить суд: стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 54 718,00 грн, а саме: за кредитним договором № 722049019 в розмірі 44 018,00 грн: 11 659,10 грн - сума заборгованості по основному боргу; 32 358,90 грн - сума заборгованості по відсоткам;

за кредитним договором № 3002303809/756546 в розмірі 10 700 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 700 грн - сума заборгованості за відсотками, судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

Так, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 26 жовтня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 722049019.

28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01.

31.12.2020 року Додатковою угодою № 26 до договору факторингу сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.

Відповідно до реєстру боржників №170 від 25.01.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 722049019.

20.10.2022 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 20102022.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 року до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 44 018,00 грн, з яких: 11 659,10 грн - сума заборгованості по основному боргу, 32358,90 грн - сума заборгованості по відсоткам.

08.12.2021 року між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 3002303809/756546.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

12.08.2022 року між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 12082022.

Відповідно до реєстру боржників від 12.08.2022 року до договору факторингу № 12082022 від 12.08.2022 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10 700 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 700 грн - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн - сума заборгованості за пенею.

Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 722049019 в розмірі 44 018,00 грн: 11 659,10 грн - сума заборгованості по основному боргу; 32 358,90 грн - сума заборгованості по відсоткам; за кредитним договором № 3002303809/756546 в розмірі 10 700 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 700 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підставі вищевикладеного позивач і звернувся з позовом до суду.

02.09.2025 не погоджуючись з позовними вимогами позивача відповідач надала відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просить суд в позові відмовити, зазначаючи, що відступлення (продаж) неіснуючого станом на 26.10.2021 права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» суперечить ст. 514 ЦК України, що є підставою відмови у задоволені вимоги про стягнення з неї на користь позивача заборгованості.

10.09.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив, що відповідно до договору, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені безпосередньо на сайті Позикодавця, та зі змістом яких відповідач був ознайомлений на момент укладення Договорів, відповідач розумів, що Договори укладаються сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням Інформаційно телекомунікаційної системи Позикодавця.

Укладаючи договір, позичальник засвідчив, що погоджується, що електронний підпис з одноразовим ідентифікатором є аналогом його власноручного підпису, а також усвідомлює правові наслідки такої згоди.

У відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалося електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договорів.

Фактично отримані та використанні позивальником кошти в добровільному порядку повернуті не були, кредитор має право вимагати його виконання в будь який час, що свідчить про порушення його прав.

ОСОБА_2 через особистий кабінет на веб сайті позикодавців подала заявку на отримання позики за умовами. Які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого позикодавець надіслали відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договорів.

Відповідно інформаційної довідки № 2524/10 від 18.10.2023 кредитні кошти за кредитним договором № 3002303809/756545 в сумі 40000 грн було перераховано на банківську карту № НОМЕР_1 .

Відповідно до платіжного доручення від 29.10.2021 кредитні кошти за кредитним договором № 722049019 у сумі 3500 грн було перераховано на банківську карту № НОМЕР_1 .

25.11.2021 відповідачем було здійснено оплату боргу у сумі 2288,10 грн, з них: 1840, 90 грн зараховано на тіло кредиту.

Звертає увагу, що оплата боргу є підтвердженням визнання відповідачем заборгованості за Кредитним договором.

Всі наведені ствердження відповідача, як і сам відзив в цілому є викладенням суб`єктивних міркувань сторони відповідача щодо даної цивільної справи та намаганням уникнути взятих на себе зобов`язань.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

07 листопада 2023 року Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження та вона призначена до судового розгляду з викликом, повідомленням сторін.

08 січня 2024 року відповідно до заочного рішення суду позовні вимоги позивача були задоволені.

12.02.2024 відповідач звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, яка 12.02.2024 надійшла до провадження судді Савицького С.І.

Відповідно до розпорядження № 1216 від 14.05.2025 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи.

14.05.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею визначена суддя Топалова А.Л.

16.05.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначена суддя Прийомова О.Ю.

06 червня 2025 року Ухвалою суду заяву відповідача про перегляд заочного рішення суду було задоволено, заочне рішення скасоване, справа призначена до судового розгляду.

22.09.2025 Ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі.

10.02.2026 року витребувані докази надійшли на адресу суду.

Представник позивача, у судове засідання не з`явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, надав клопотання, відповідно до якого просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач не з`явилася, була повідомлена належним чином, матеріали справи містять відзив на позовні вимоги позивача.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність належним чином повідомлених сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що дійсно 26 жовтня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 722049019.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01.

31.12.2020 Додатковою угодою № 26 до договору факторингу сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.

Відповідно до реєстру боржників №170 від 25.01.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 722049019.

20.10.2022 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 20102022.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 44 018,00 грн, з яких: 11 659,10 грн - сума заборгованості по основному боргу, 32358,90 грн - сума заборгованості по відсоткам.

08.12.2021 між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 3002303809/756546.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

12.08.2022 між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 12082022.

Відповідно до реєстру боржників від 12.08.2022 до договору факторингу № 12082022 від 12.08.2022 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10 700 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 700 грн - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн - сума заборгованості за пенею.

Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 722049019 в розмірі 44 018,00 грн: 11 659,10 грн - сума заборгованості по основному боргу; 32 358,90 грн - сума заборгованості по відсоткам; за кредитним договором № 3002303809/756546 в розмірі 10 700 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 700 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 20.02.2024 уклала шлюб з ОСОБА_3 , після укладання шлюбу прізвище ОСОБА_4 змінилося на ОСОБА_5 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація, відповідно до якої зазначено, що на ім`я ОСОБА_6 в банку емітовано картку, номер телефону на який відправляється інформація станом на 28.11.2025 та надана виписка по рахунку за період з 26.10.2021-29.10.2021, з якої вбачається зарахування переказу на карту.

Нормативне обґрунтування. Оцінка аргументів сторін, Висновки суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Також, згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, що вимагається приписами ст. 1055 ЦК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Так, судом встановлено, що договори укладені з ОСОБА_1 в електронному вигляді та відповідачем підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. (а.с. 7-10, 22-24)

З урахуванням вищезазначеного, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем, вищезазначені договори не могли бути укладені сторонами, суд дійшов висновку, що правочин, відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Крім того, за приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22), від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 (провадження № 61-13123св23) вказано, що «тлумачення пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права».

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.

Заміна особи в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення) права вимоги є різновидом правонаступництва.

При цьому слід ураховувати, що у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора.

Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справа № 758/2555/21.

Таким чином, у даній справі відбулась виключно заміна сторони кредитора в існуючому зобов`язанні з попереднім змістом та усіма істотними умовами, правовідносини за договором продовжують існувати з попереднім змістом.

Також, Позивач надав до суду копію договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022; додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу; витяг з реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022; договору факторингу № 12082022 від 12.08.2022; акт прийому передачі реєстру боржників від 12.08.2022; витяг з реєстру боржників.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідач наведені розрахунки не заперечив, власних не провела, доказів їх неправильності не надала, не надано доказів сплати заборгованості.

Наявні матеріали справи спростовують ствердження відповідача у відзиві, що відступлення (продаж) неіснуючого станом на 26.10.2021 права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» суперечить ст. 514 ЦК України.

З огляду на зазначене суд не має підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем у загальному розмірі 54 718, 00 грн.

З урахуванням презумпції правомірності правочинів (ст. 204 ЦК України), яка не спростована відповідачем (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010), взятих на себе відповідачем зобов`язань за кредитним договором, які нею не виконувалися належним чином, та обов`язковості договору для сторін, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 54 718,00 грн, а саме: за кредитним договором № 722049019 в розмірі 44 018,00 грн, з яких: 11 659,10 грн - сума заборгованості по основному боргу; 32 358,90 грн - сума заборгованості по відсоткам;

за кредитним договором № 3002303809/756546 в розмірі 10 700 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 700 грн - сума заборгованості за відсотками.

Вирішення питання щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог вимоги щодо стягнення з відповідача суми судового збору на користь позивача підлягають задоволенню у розмірі 2 684, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 530, 549, 553, 554, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 54 718,00 грн, а саме: за кредитним договором № 722049019 в розмірі 44 018,00 грн, з яких: 11 659,10 грн - сума заборгованості по основному боргу; 32 358,90 грн - сума заборгованості по відсоткам;

за кредитним договором № 3002303809/756546 в розмірі 10 700 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 700 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 07.05.2026.

Суддя: