Рішення № 136337786, 30.04.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/204/26

Номер провадження 2/573/270/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(повний текст )

30 квітня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

представника позивача: Крамар Я.Г.,

представника відповідача: Мальцева В.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «есі БІЛОПІЛЛЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

03 лютого 2026 ТОВ «есі Білопілля» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля» з 01.01.2022 надавало послуги постачання теплової енергії, обслуговування абонентського рахунку та обслуговування, ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . Приміщенню присвоєно номер абонентського рахунку НОМЕР_1 який відкрито на ім`я відповідача. За отримані послуги споживачу нараховано - 11457 грн. 29 коп., з яких: 9665 грн. 10 коп. за постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби, 1 792 грн. 19 коп.- за абонентське обслуговування за період з 01 січня 2022 по 30 вересня 2025, що не сплачено у добровільному порядку та на сьогоднішній день є боргом і підлягає стягненню.

Посилаючись на викладені обставини, ТОВ «есі Білопілля» просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 11 457 грн 29 коп за спожиті житлово-комунальні послуги та сплачений судовий збір.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09 лютого 2026 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 18).

Заяви, клопотання.

06.04.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із позовними вимогами ТОВ «есі Білопілля», вважає їх безпідставними та такими, що не гуртуються на належних та допустимих доказах.

Так, ОСОБА_2 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена квартира є приміщенням з індивідуальним опаленням, у якій централізоване теплопостачання відсутнє, а отже фактичне надання та отримання централізованого опалення Відповідачем, а також існування договірних відносин між ним та ТОВ «есі Білопілля» відсутні.

Між Позивачем та Відповідачем відсутній як індивідуальний так і публічний договір, таким чином, факт приєднання відповідача до умов договору не доведено, до позовної заяви не долучено жодних доказів, котрі свідчать про вчинення споживачем будь-яких обов`язкових дій з надання виконавцю підписаної заяви-приєднання чи сплати рахунка за надану послугу. Будь-яких доказів про обсяг наданої послуги для будинку за адресою: АДРЕСА_3 за кожен спірний розрахунковий період, опалювану площу (об`єм) такого будинку, максимальне теплове навантаження будинку, суду не надано, так само як не надано доказів про наявність в будинку обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води приміщень. Крім того, Відповідач не був повідомлений жодним чином про нарахування зазначених сум,

06.04.2026 від представника позивача надійшшло письмове клопотання про долучення доказів, а саме копій звітів по житловому будинку по показникам теплового лічильнника за адресою: АДРЕСА_3 .

08.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, обґрунтована наступними доводами. З аргументами, наведеними Відповідачем, не погоджуються в повному обсязі виходячи зі слідуючого.

Щодо укладання договору на постачання теплової енергії.

Відповідно до підпунктів 1,5 пункту 45 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, споживач зобов`язаний укладати договори про надання послуги у порядку і випадках, визначених законом (зокрема, з урахуванням рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо обраної моделі договірних відносин у багатоквартирному будинку), оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Згідно з ч. 1ст. 322 Цивільного Кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку теплової енергії здійснюється інженером ВТВ відповідно до посадової інструкції та відображаються в звіті по житловому будинку за відповідною адресою за відповідний місяць та затверджується представником міської ради.

Рахунок на оплату комунальних послуг має обов`язково містити поточні та попередні показання вузлів обліку / приладів - розподілювачів теплової енергії які надані споживачем щомісяця як показання засобів вимірювальної техніки вузла індивідуального обліку та різницю між цими показаннями. За даною адресою не встановлено вузлів обліку / приладів розподілювачів теплової енергії. В рахунку на оплату комунальних послуг відображено загальний обсяг комунальної послуги спожитий у будівлі та конкретним споживачем за розрахунковий період, який визначається згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» . Також рахунок містить інформацію про загальну суму платежу за спожиту комунальну послугу, суму заборгованості за спожиті комунальні послуги, що не погашена споживачем на дату формування рахунків на оплату комунальних послуг, діючі тарифи, розрахунковий період для комунальних послуг, контакти виконавця комунальної послуги. Рахунки на оплату комунальних послуг надавалися Відповідачу на паперовому носії.

Щодо доказів фактичного надання теплової енергії та здійснення нарахувань за надану комунальну послугу, відповідності тарифів на теплову енергію.

Відповідно до Правил № 630 постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період.

Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами. Відповідно до Розпоряджень Білопільської міської ради від 22 жовтня 2022 №198-ОД про початок опалювального періоду 2022-202, від 13 жовтня 2021 №123-АГ про початок опалювального періоду 2021-2022 роки, від 12 жовтня 2023 №223-ОД про початок опалювального періоду 2023-2024 роки, від 18 жовтня 2024 №250-ОД про початок опалювального періоду 2024-2025 роки, було розпочато опалювальний період у місті з 25 жовтня 2024 року.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира об`єкт житлової нерухомості знаходиться у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а отже послугу було надано одночасно з початком опалювального сезону.

Таким чином, факт отримання послуги підтверджується у тому числі розпорядженнями Білопільської міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022 року, 2022-2023 року, 2023-2024 року, 2024-2025 року та розташуванням приміщення у житловому будинку.

Представник позивача просить визнати доводи, викладені у відзиві представника Листопада С.В., необґрунтованими та задовольнити позовні вимоги ТОВ «есі Білопілля» у повному обсязі.

30.04.2026 у судовому засіданні представник позивача ТОВ «есі Білопілля» Крамар Я.Г., яка брала участь у режимі відеоконференції, підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з"явився, його представник - адвокат Мальцев В.П. позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю із підстав, викладених у відзиві на позов.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «есі Білопілля» є юридичною особою та здійснює господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та з постачання теплової енергії (матер ел. справи).

Згідно з розпорядженнями голови Сумської ОДА №№ 744-ОД, 745-ОД, 746-ОД від 30.11.2021 ТОВ «есі Білопілля» видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами на необмежений строк (а. с. 10-14).

Рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради №359 від 16.12.2021 виробником та виконавцем комунальних послуг на території Білопільської міської територіальної громади з постачання теплової енергії визначено з 01.01.2022 ТОВ «есі Білопілля», який надає послуги з постачання теплової енергії, здійснює абонентське обслуговування абонентського рахунку та послугу з обслуговування, ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання, у тому числі у будинку АДРЕСА_3 . Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до квартири здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку (матер. ел. справи).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_4 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 у дольовому співідношенні. (а. с. 5 зв.).

Житловому приміщенню, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 присвоєно особистий рахунок № НОМЕР_1 .

Оскільки квартира АДРЕСА_4 , є приміщенням з індивідуальним опаленням та є нерухомим об`єктом приватної власності на вказане приміщення розподіляється частина послуги, поставленої до усього будинку теплопостачальною організацією.

Заборгованість ОСОБА_2 , як власника приміщення і споживача послуг, які надано за адресою: АДРЕСА_2 складає 11457 грн. 29 коп., з яких: 9665 грн. 10 коп. за постачання теплової енергії, 1792 грн. 19 коп.- за абонентське обслуговування за період з 01 січня 2022 по 30 вересня 2025, що підтверджується довідками про нарахування платежів за постачання теплової енергії, за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання.

У копіях помісячних звітів за 2022 2025 рр, теплопостачальної організації по житловому будинку АДРЕСА_3 , які підписані представником надавача послуг та представником споживачів ОСОБА_6 засвідчено зняття показів спожитої теплової енергії лічильним пристроєм будинку (а.с. 31-37).

Вузли обліку теплової енергії перевірялись постійно на почату та в кінці опалювальних періодів, що підтверджується копіями актів перевірки, які засвідчені у тому числі підписами представника абонентів ОСОБА_7 (а.с. 38, 59).

Сторона відповідача не заперечує факт належності відповідачу квартири за вищевказаною адресою, де він і проживає, також сторона відповідача не заперечує факту підведення до житлового буинку АДРЕСА_3 систем теплопотсачання та надання постачальником відповідної послуги.

Судом досліджено наданий стороною відповідача документ під назвою «Акт обстеження місць загального користування та обстеження ізоляції систем теплопостачання від централізованого опалення у місцях загального користування у будинку АДРЕСА_3 » від 20 лютого 2026 року.

У вказаному документі зазначено 10 осіб, участь яких засвідчена підписами. Також у акті зазначено наявність труб, стояків та батарей теплопопостачання у різних приміщеннях загального користування вказаного будинку, зазначено їх технічний стан.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Правовідносини в процесі споживання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 №630 (далі Правила № 630), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затвердженими Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 (далі - Правила № 830), Правилами надання послуг з постачання гарячої води затвердженими Постановою КМУ № 1182 (далі-Правила № 1182) , Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» (далі-Методика № 315) та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальніпослуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 вищевказаного закону визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Стаття 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначає розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, зокрема обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання ( за наявності циркуляції).

Відповідно до ч. 6 вказаної статті обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляються відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби здійснюється відповідно до Розділу IV Методики.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об єктамн нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Згідно п. 35 Правил № 830 розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони, кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Висновки суду.

Таким чином, вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а вище наведене спростовує обставини викладені у відзиві на позов.

Крім того, твердження викладені у відзиві про незгоду із позовом, у більшості зводяться до того, що між сторонами відсутні договірні зобов`язання і до приміщення позивача не надається послуга теплопостачання, тому він не має обов"язку сплачувати за неї.

Однак, відповідач не надав суду доказів про не отримання послуг, які надає позивач, а відсутність підписаного між сторонами договору, не є підставою для не сплати за фактично отримані послуги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц, провадження № 61-14819 св 20, від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження № 61-20523св19, від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17, провадження № 61-13603св19, від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23, провадження № 61-16076 св 23.

Надані відповідачем письмові докази не спростовують викладених у позові обставин та не доводять, що відповідач не отримує відповідні комунальні послуги, тому не має обов`язку оплачувати їх, у тому числі й за надані послуги опалення місць загального користування.

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 526, 599, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 247, 265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «есі БІЛОПІЛЛЯ» (ЄДРПОУ: 44451905, місце знаходження: вул. Соборна, 54, м. Білопілля Сумського району Сумської області) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «есі БІЛОПІЛЛЯ» заборгованість у сумі 11 457 ( одинадцять тисяч чотириста п"ятдесят сім ) гривень 29 копійок за період з 01 січня 2022 по 30 вересня 2025 та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 06.05.2026 року

Суддя

Справа № 573/204/26

Номер провадження 2/573/270/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина )

30 квітня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

представника позивача: Крамар Я.Г.,

представника відповідача: Мальцева В.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «есі БІЛОПІЛЛЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом п`яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини.

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «есі БІЛОПІЛЛЯ» (ЄДРПОУ: 44451905, місце знаходження: вул. Соборна, 54, м. Білопілля Сумського району Сумської області) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «есі БІЛОПІЛЛЯ» заборгованість у сумі 11 457 ( одинадцять тисяч чотириста п"ятдесят сім ) гривень 29 копійок за період з 01 січня 2022 по 30 вересня 2025 та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя