Вирок № 136337730, 07.05.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/76/26

1-кп/458/46/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

а також сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілої особи Турківський ДЛГП «Галсільліс»,

представник ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024141340000036 від 01.03.2024 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вовче, Турківський район, Львівська область, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, працює помічником лісничого Лімнянського лісництва Турківського ДЛГП «Галсільліс», освіта вища, одружений, є особою з інвалідністю 3 групи, раніше несудимий

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в:

29.02.2024 ОСОБА_5 працюючи лісничим Турківського ДЛГП «Галсільліс», перебуваючи за місцем свого проживання в с.Вовче Самбірського районуЛьвівської області, у вечірній період доби, достовірно знаючи про те, що матеріально відповідальною особою згідно договору №162 від 31.08.2023 «Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» за верхнім складом Лімнянського лісництва Турківського ДЛГП «Галсільліс», який розташований в обході 3 кварталу 24, є лісник ОСОБА_8 , з метою незаконного відчуження лісопродукції ОСОБА_9 , умисно склав, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, товарно-транспортних накладних /ТТН/ серії ГЛБ №040379 та серії ГЛБ від 29.02.2024, №040381 від 29.02.2024 щодо об`єму та класу деревини, на підставі яких із власності комунального підприємства вибули ялини сорту С (20-24) - 0,8 82 куб. м вартістю 1911,47 грн, сорту С (25-29) - 1,804 куб. м, вартістю 4746,23 грн, сорту С (30-34) - 0,277 куб. м, вартістю 739,39 грн., сорту О (20-24) - 0,264 куб. м, вартістю 510 ,05 грн, сорту Б (30-34) - 0,333 куб. м, вартістю 651,02 грн, сорту Б (40-49) - 0,486 куб. м, вартістю 962,28 грн та дрова промислові хвойної породи (сосна) 2,277 куб. м, вартістю 3096,72 грн, загальною кубомасою 6,323 куб. м, вартістю 12 617,16 грн, які в подальшому передав ОСОБА_9 , тим самим видав завідомо неправдивий офіційний документ.

Окрім цього, ОСОБА_5 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, а саме лісопродукцією яка перебувала на верхньому складі Лімнянського лісництва Турківського ДЛГП «Галсільліс» в обході №3 кварталу 24, у розмові із ОСОБА_9 завірив останнього про законність виданих товарно-транспортних накладних /ТТН/ серії ГЛБ №040379 від 29.02.2024 та серії ГЛБ №040381 від 29.02.2024 на відгрузку та придбання деревини, проте достовірно усвідомлюючи, що об`єм та клас деревини не в повній мірі відповідає придбаній ОСОБА_9 лісопродукції.

Зловживаючи довірою та шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, які передав ОСОБА_9 та на підставі яких із власності комунального підприємства вибули ялини сорту С (20-24) - 0,8 82 куб. м, вартістю 1911,47 грн, сорту С (25-29) - 1,804 куб. м, вартістю 4746,23 грн, сорту С (30-34) - 0,277 куб. м, вартістю 739,39 грн, сорту Б (20-24) - 0,264 куб. м, вартістю 510 ,05 грн, сорту Б (30-34) - 0,333 куб. м, вартістю 651,02 гр., сорту Б (40-49) - 0,486 куб. м, вартістю 962,28 грн та дрова промислові хвойної породи (сосна) 2,277 куб. м вартістю 3096,72 грн, ОСОБА_5 вчинив шахрайство, що заподіяло збитки Турківському ДЛГП «Галсільліс» на загальну суму 12 617,16 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, укладеною 24.01.2026 між прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 .

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області 05.03.2026 на підставі клопотання обвинуваченого, його захисника, з урахуванням думки прокурора, в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 24.01.2026 між прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , за участю захисника адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні 12024141340000036 від 01.03.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України відмовлено.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним.

Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 показав, що в 29.02.2024, коли приїхав ОСОБА_9 для завантаження деревини, вартість деревини вже оплатив на той час, тобто згідно документів мав виписану деревину, а саме 3 куб.м сорту деревини «С» -ділова деревина та 3 м. куб. сорту деревини дрова звичайні (довжиною до 2 м). ОСОБА_10 , на той час лісничий Лімнянського лісництва Турківського ДЛГП «Галсільліс», був відповідальним за все майно Турківського ДЛГП «Галсільліс». ОСОБА_9 , коли приїхав для завантаження деревини, замовив спеціально облаштований транспортний засіб для завантаження та перевезення деревини, який був облаштований таким чином, що міг завантажити й перевезти деревину, довжиною більше 2 м (не був облаштований стойками). Враховуючи те, що завантажити деревину довжиною до 2 м було неможливо, оскільки вона б випадали з транспортного засобу, ОСОБА_5 завантажив 3 куб. м сорту «С» -ділова деревина і, з урахуванням ситуації, щоб машина не їхала напівзавантаженою, а потім повторного не прийшлося ОСОБА_9 приїжджати для завантаження оплачених дров, вирішив проявити розуміння ситуації і дав дозвіл на завантаження 14 кусків (довжиною 4 м) деревини «Сосна» сорту «D» - дрова технологічні, яка не належить до класу деревини дрова звичайні. В той же день, але у вечірню пору доби, перебуваючи за місцем свого проживання, оскільки на складі в обході 3 кварталу 24 Лімнянського лісництва Турківського ДЛГП «Галсільліс», де завантажували деревину немає такої можливості оформити офіційні документи, відсутній інтернет, заповнив і видав ОСОБА_9 ТТН серії ГЛБ №040379 від 29.02.2024 та серії ГЛБ №040381 від 29.02.2024, у які вніс неправдиві відомості щодо об`єму та класу деревини й запевнив ОСОБА_9 , що всі документи оформленні правильно та все відповідає дійсності. Проте, коли ОСОБА_9 їхав по дорозі до м. Турка, його зупинила працівники поліції, перевірили документи і виявили, що сортність деревини, що перевозилась була не такою, що вказана у ТТН. Будь-якої вигоди від того він не отримав. Про вчинене шкодує, щиро кається, визнає, що внаслідок таких його дій заподіяно шкоду, однак вся деревина була повернута Турківському ДЛГП «Галсільліс».

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 пояснив, що обвинувачений ОСОБА_5 багато років працював в лісгоспі проте через недбалість допустив помилку, винуватість визнав, за вчинене щиро шкодує, готовий понести покарання у вигляді штрафу, який сплатить в короткі строки.

Прокурор просив визнати обвинуваченого винувати у вчиненні інкримінованих правопорушень та призначити покарання у виді штрафу 2100 неоподаткованих доходів громадян, вирішити долю речових доказів, та процесуальні витрати.

Представник потерпілої особи підтримав позицію прокурор. При цьому надав суду розписку від 23.01.2026 про те, що зазначена деревина, яка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні повернута підприємству Турківському ДЛГП «Галсільліс» на відповідальне зберігання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги те, що він й інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Заслухавши учасників судового провадження та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у діях, які виразились у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, що кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, класифікуються як нетяжкі злочини.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.66 КК України, судом визнається щире каяття, яке полягало в критичному ставленні до своєї протиправної поведінки, її осуді, у тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, що виглядало перед судом правдиво та досить переконливо, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а згідно статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень та його особу, а саме те, що обвинувачений раніше несудимий, є особою пенсійного віку, має місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем праці, є особою, якому встановлено 3 групу інвалідності, а також те, що у вчиненому щиро кається, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, допомагає ЗС України (згідно представленої квитанції), суд вважає дані обставини такими, що дають підстави призначити обвинуваченому покарання, передбачене у межах санкцій ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням адміністративно- господарських функцій строком на один рік, оскільки кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинено у зв`язку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Суд також враховує досудову доповідь складену Самбірським районним сектором №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, якою встановлено середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення, характеристику обвинуваченого ОСОБА_5 .

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 06.03.2024, з урахуванням ухвали слідчого судді від 11.09.2024 про скасування арешту на вантажний автомобіль марки «ЗІЛ-131», в частині на майно: лісопродукцію в кількості 28-ми колод деревини, з яких 26-ть колод довжиною по 4,10 - 4,15 м та дві колоди довжиною 4.80 - 4.90 м, з яких на одинадцяти колодах деревини відсутні спеціальні номерні пластикові чіпи, що підтверджують законність відпуску лісопродукції, із вказаних 28 колод завантажено 11-ть колод деревини породи «Сосна» та 17-ть колод деревини породи «Смерека»; товаро-транспортну накладну серії ЛГБ № 040379 від 29.02.2024, видану лісничим Лімнянського лісництва Турківського ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_5 , скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судової почеркознавчої експертизи експертиз: №СЕ-19/114-26/19804-ПЧ від 07.10.2025 в розмірі 6685 грн 50 коп підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок;

за ч.1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 2100 (дві тисячі сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 35700 (тридцять п`ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням адміністративно - господарських функцій строком на один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 2100 (дві тисячі сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 35700 (тридцять п`ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням адміністративно - господарських функцій строком на один рік.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 35700 (тридцять п`ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок виконувати самостійно.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений..

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 06.03.2024, з урахуванням ухвали слідчого судді від 11.09.2024 про скасування арешту на вантажний автомобіль марки «ЗІЛ-131», в частині на майно: лісопродукцію в кількості 28-ми колод деревини, з яких 26-ть колод довжиною по 4,10 - 4,15 м та дві колоди довжиною 4.80 - 4.90 м, з яких на одинадцяти колодах деревини відсутні спеціальні номерні пластикові чіпи, що підтверджують законність відпуску лісопродукції, із вказаних 28 колод завантажено 11-ть колод деревини породи «Сосна» та 17-ть колод деревини породи «Смерека»; товаро-транспортну накладну серії ЛГБ № 040379 від 29.02.2024, видану лісничим Лімнянського лісництва Турківського ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_5 ; скасувати, - скасувати.

Речові докази:

лісопродукцію в кількості 28-ми колод деревини, з яких 26-ть колод довжиною по 4,10 - 4,15 м та дві колоди довжиною 4.80 - 4.90 м, з яких на одинадцяти колодах деревини відсутні спеціальні номерні пластикові чіпи, що підтверджують законність відпуску лісопродукції, із вказаних 28 колод завантажено 11-ть колод деревини породи «Сосна» та 17-ть колод деревини породи «Смерека», що знаходиться на відповідальному зберіганні Турківського ДЛГП «Галсільліс» вважати повернутою Турківському ДЛГП «Галсільліс»;

товарно-транспортну накладну серії ЛГБ № 040379 від 29.02.2024, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення на проведення судової почеркознавчої експертизи експертиз: №СЕ-19/114-26/19804-ПЧ від 07.10.2025 в розмірі 6685 (шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень 50 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_11