Ухвала суду № 136336255, 07.05.2026, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/188/25

номер провадження 1-кп/558/42/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року селище Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суду Рівненської області у складі:

одноособово суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024181160000226 від 05.07.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 Кримінального Кодексу України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

захисник обвинуваченої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 ,-

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду вищевказаної кримінальної справи прокурор заявив клопотання про арешт належного обвинуваченій ОСОБА_3 майна, а саме земельної ділянки, встановивши тимчасову заборону, до скасування в установленому кримінальним процесуальним кодексом України порядку, відчужувати вказане майно.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Своїми умисними неправомірними діями ОСОБА_3 вчинила розтрату грошових коштів на загальну суму 410 800,82 гривень на користь третіх осіб, чим завдала майнову шкоду місцевому бюджету Демидівської територіальної громади в особі відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради (код ЄДРПОУ 41845587) у великих розмірах, яка більше ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Прокурором в інтересах відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради пред`явлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_3 збитків завданих кримінальним правопорушенням на суму 410 800,82 гривень.

Зазначена в матеріалах кримінального провадження шкода не відшкодована.

Посилаючись на норми ст.170,171 КПК України, з метою забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 2.99 га, кадастровий номер 5621483506:02:001:0003, власником якої є обвинувачена ОСОБА_3 встановивши тимчасову заборону, до скасування в установленому Кримінально процесуальним кодексом України порядку, відчужувати вказане майно.

У судовому засіданні сторона обвинувачення своє клопотання підтримала, просить його задовольнити.

Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 залишає вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник адвокат ОСОБА_6 заперечують щодо заявленого клопотання прокурора. Заперечення мотивоване тим, що сторона захисту не визнає суми спричинених збитків, які визначені у обвинувальному акті щодо ОСОБА_3 за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Дослідивши заявлене клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, встановивши фактичні обставини справи, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення повністю із наступних підстав.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та у вчиненні службового підроблення, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних неправомірних дій,які привели до розтрати грошових коштів на загальну суму 410 800,82 грн на користь третіх осіб, чим завдала майнову шкоду місцевому бюджету Демидівської територіальної громади в особі відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради (код ЄДРПОУ 41845587) у великих розмірах, яка більше ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Прокурором затверджено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні та скеровано до суду для його розгляду .

Суд вважає, що підозра у вчиненні обвинуваченою ОСОБА_3 вищевказаних кримінальних правопорушень є обґрунтованою і підтверджується вагомістю та переліком визначених стороною обвинувачення доказів у обвинувальному акті з додатками.

Підставами для обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, є показання свідків, документи у виді протоколів слідчих дій та інші докази.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодаветво України застосовується з урахуванням практики Европейського суду з прав людини.

Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду справи в наявності сукупність певних обставин, які є достатніми для висновку про обrрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Дані обставини відповідають критеріям, сформованих у практиці Европейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21.04.2011 у справі « Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «oбгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення;

Також у рішенні Европейського суду з прав людини від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

У відповідності до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, крім іншого, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

В матеріалах справи в наявності цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі відділу освіти та гуманітарної роботи Демидівської селищної ради Дубенського району до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди в сумі 410 800,82 гривні( а.с.77 том 1).

Визначена обвинувальним актом майнова шкода у даному кримінальному провадженні обвинуваченою ОСОБА_3 у добровільному порядку не відшкодована.

Судом встановлено, що на праві приватної власності в ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка загальною площею 2.99 га, кадастровий номер: 5621483506:02:001:0003 (а.с.223 том 1).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження( ч.1 ст.170 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку( абз.№2 ч.1 ст.170 КПК України).

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт належного обвинуваченій ОСОБА_3 майна суд, у відповідності до ч.5 ст.173 КПК України, керується принципами розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідками арешту майна для обвинуваченої ОСОБА_3 .

Так, задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна обвинуваченої ОСОБА_3 суд встановлює тимчасову заборону, до скасування в установленому КПК України порядку, відчужувати вказане майно. При цьому, обвинувачена ОСОБА_3 , як власник земельної ділянки, не позбавлена права користування нею та володіння.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 191,366 Кримінального Кодексу України, ст. ст. 170, 173, 177, 333, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про арешт належного обвинуваченій ОСОБА_3 майна задовольнити повністю.

Накласти арешт на майно, а саме, на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 126710156214) загальною площею 2.99 га, кадастровий номер: 5621483506:02:001:0003 власником якої є обвинувачена за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України ОСОБА_3 , встановивши тимчасову заборону, до скасування в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, відчужувати вказане майно.

Відповідно до ч.1 ст.173 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню прокурором.

Копію ухвали негайно вручити учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня скерувати її учасником судового провадження, які були відсутні під час розгляду клопотання.

Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Демидівський районний суд Рівненської області.

Суддя ОСОБА_7