Рішення № 136336211, 07.05.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/644/25

Провадження № 2/550/26/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Литвин В.В.,

за участю секретаря судового засідання Склянчук С.А.,

представників сторін:

від позивача адвокат Панченко О.О.,

від відповідача адвокат Клименко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Чутове цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба»,

про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої загибеллю бджіл,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої загибеллю бджіл, в якому просить стягнути з ПСП «Дружба» на його користь завдану майнову шкоду, реальні збитки та упущену вигоду, у зв`язку із загибеллю бджіл в сумі 2 594 127,00 грн., завдану моральну шкоду у зв`язку із загибеллю бджіл в сумі 50 000,00 грн., а також стягнути судові витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те що, він є власником зареєстрованої в установленому законодавством порядку стаціонарної пасіки, що підтверджено ветеринарно-санітарним паспортом пасіки № UA-53-08-61, виданим 27.04.2021, паспорт пасіки є документом про ветеринарно-санітарний стан бджолиних сімей, виданий власнику пасіки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини. Пасіка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на 13.06.2022 пасіка складалась із 103 бджолиних сімей. Станом на 04.04.2022 бджоли були клінічно здорові, що підтверджується актом епізоотичного обстеження пасіки від 04.04.2022. Згідно з даними державного реєстру потужностей операторів ринку пасіка позивача зареєстрована як потужність оператора ринку харчових продуктів за № r-UA-16-24-284, що підтверджується повідомленням Чутівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 07.09.2020 № 01-27/37-24/250.

У червні 2022 року відповідач ПСП «Дружба» застосувало на посівах гороху, в тому числі на полі, яке знаходиться на відстані близько 4 км від пасіки позивача, пестициди.

Всупереч положень частини другої статті 37 Закону України «Про бджільництво» позивача не було завчасно (за 3 доби) попереджено через засоби масової інформації про початок обробки медоносних рослин та застосування засобів захисту рослин.

11.06.2022 позивач виявив на своїй пасіці масовий падіж бджіл.

13 червня 2022 року він звернувся із письмовою заявою до Чутівської селищної ради з проханням обстежити пасіку та зафіксувати факт отруєння бджіл, а також встановити винних осіб та розмір заподіяної йому шкоди. Згідно з актом встановлення факту отруєння бджіл від 13 червня 2022 року, складеним Комісією із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин, створеної виконавчим комітетом Чутівської селищної ради, виявлено масову загибель бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами (хімічний токсикоз) та встановлено розмір заподіяної шкоди.

У зв`язку з наведеним позивач просив суд стягнути з ПСП «Дружба» на його користь майнову шкоду, завдану загибеллю бджіл у сумі 2 594 127,00 грн, у тому числі реальні збитки на суму 1 041 402,00 грн. та упущену вигоду в розмірі 1 552 725,00 грн., а також 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді від 09.06.2025 було відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, визначено відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою від 09.07.2025 підготовче засідання було відкладено на 29.07.2025 у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

22.07.2025 засобами електронного суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, поданий його представником адвокатом Черевичною Ю.О., з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву, пропущеного з поважних причин.

25.07.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача Черевичної Ю.О. про витребування доказів, зокрема витребування у Головного управління ДПС у Полтавській області наступної інформації: чи декларував ОСОБА_1 доходи від продажу продукції тваринництва меду натурального і чи сплачував він податки з доходу фізичних осіб та військовий збір за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки. Клопотання обґрунтовано необхідністю спростування доводів та позовних вимог про розміри реальних збитків та упущеної вигоди позивача, а також відмовою Головного управління ДПС у Полтавській області у наданні вказаної інформації на адвокатський запит.

28.07.2025 представником позивача Понятенко А.Й. подано відповідь на відзив.

28.07.2025 представник позивача Понятенко А.Й. подала додаткові пояснення по справі, в яких проти клопотання відповідача про витребування доказів заперечила та просила в ньому відмовити з підстав, викладених у поясненнях.

У підготовчому засіданні 29.07.2025 представником відповідача адвокатом Клименком О.Ю. подано заяву про відвід судді Литвин В.В. у даній справі.

Ухвалою суду від 30.07.2025 в задоволенні заяви представника відповідача адвоката Клименка О.Ю. про відвід головуючого судді Литвин В.В. відмовлено.

Ухвалою від 31.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів, призначено підготовче засідання у справі на 02.09.2025.

01.09.2025 до суду надійшли клопотання представника відповідача адвоката Клименка О.Ю. про долучення доказів та про зупинення розгляду справи.

Ухвалою підготовчого засідання від 02.09.2025 залишено без розгляду відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача, відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідача про долучення доказів та зупинення провадження у справі, - з підстав пропущення строків для їх подання; задоволено частково клопотання представника відповідача про витребування доказів витребувано у Головного управління ДПС у Полтавській області інформацію щодо декларування доходів від бджільництва за період 2020-2024 роки, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 24.09.2025, в судове засідання викликано сторін.

У судовому засіданні 24.09.2025 було оголошено перерву до 29.10.2025 за клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні 29.10.2025 представником відповідача Клименком О.Ю. було заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи доказів висновку експерта та долучених до нього документів, на підставі яких було проведено експертизу. Також представник відповідача повідомив, що зазначене письмове клопотання разом з доданими до нього документами подано ним до канцелярії суду безпосередньо перед початком судового засідання.

В судовому засіданні 29.10.2025 судом було оголошено перерву до 24.11.2025.

Після закінчення судового засідання 29.10.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача Клименка О.Ю. про долучення доказів висновку експерта від 28.10.2025 № 13.2 та додатків до нього на 53 аркушах, яке ухвалою суду від 25.11.2025 залишено без розгляду.

В судовому засіданні судом оголошувалась перерва до 05.01.2026.

Ухвалою суду від 05.01.2026 судове засідання було відкладено на 19.01.2026 за клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні 19.01.2026 судом було оголошено перерву до 19.02.2026.

Ухвалами від 19.02.2026 та від 02.03.2026 судові засідання відкладались за клопотанням представників сторін.

У судовому засіданні 24.03.2026 оголошено перерву до 27.04.2026.

Після закінчення судового засідання 24.03.2026 представником відповідача Клименком О.Ю. до канцелярії суду було подано клопотання про витребування у відповідача оригіналів письмових доказів, зокрема акта про встановлення факту отруєння бджіл від 13.06.2022 та доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача.

Також, представником відповідача Черевичною Ю.О. 24.03.2026 подано клопотання про визнання доказу недопустимим, згідно з яким вона просила визнати недопустимими доказами акт встановлення факту отруєння бджіл від 13.06.2022 та звіт про результати дослідження патологічного/біологічного матеріалу об`єктів навколишнього середовища № 003494п.м.2/22 від 27.06.2022.

Ухвалою від 30.03.2026 клопотання представника відповідача про витребування у відповідача оригіналів письмових доказівзалишено без розгляду у зв`язку з пропущенням заявником визначених ЦПК України строків для його подання без обґрунтування поважності причин їх пропуску.

07.04.2026 до суду засобами електронного суду надійшла заява представника відповідача адвоката Черевичної Ю.О. про долучення до матеріалів справи доказів понесення відповідачем судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. та розподіл судових витрат.

21.04.2026 засобами електронного суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Панченко О.О. про долучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу на суму 18 500,00 грн. та вирішення судом питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи.

Протокольною ухвалою суду від 27.04.2026 згідно з положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 10:40 год 07.05.2026.

У судові засідання позивач не з`явився, однак під час судового розгляду його інтереси представляв представник адвокат Панченко О.О., яка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача під час судового розгляду заперечували щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав:

матеріалами справи не підтверджено реальну кількість бджолосімей, що зазнали отруєння; комісія виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавської області із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл була неповноважною, а отже складений нею Акт про встановлення факту отруєння бджіл є недопустимим доказом; комісією не встановлено конкретне поле (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), на якому відбулося отруєння бджіл; комісією не встановлювалось, які землевласники/землекористувачі у цей період також здійснювали обробіток земельних ділянок пестицидами і агрохімікатами; розмір заявленої до відшкодування шкоди значно завищений позивачем та не підтверджується матеріалами справи; позивачем не доведено реальної можливості отримання неодержаних ним доходів (упущеної вигоди) та не підтверджено за допомогою належних доказів заявленого до відшкодування розміру моральної шкоди.

Суд, заслухавши пояснення та заперечення сторін, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду і вирішення по суті, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є власником зареєстрованої у встановленому законом порядку пасіки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом пасіки UA-53-08-61.

Згідно з актом епізоотичного обстеження пасіки від 04.04.2022 пасіка позивача складалась із 81 бджолиних сімей та відповідала ветеринарно-санітарним вимогам.

13 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Чутівської селищної ради з проханням організувати перевірку факту отруєння бджіл з видачею відповідного акта (т. 1 а.с. 31).

У цей же день, 13.06.2022, комісією у складі: завідувача Чутівського районного відділу Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини Горобця В. М.; начальника відділу економічного розвитку виконавчого комітету Чутівської селищної ради Лоєнко Л. В.; старшого інспектора, капітана поліції ВП № 3 ПРУП Шульги Р.А.; провідного спеціаліста відділу фітосанітарної безпеки Полтавського РУ Старко Н. І.; власника пасіки ОСОБА_1 складено Акт про встановлення факту отруєння бджіл, яким зафіксовано: кількість бджолиних сімей згідно з останнім записом у додатку до паспорта пасіки - 80; бджоли утримуються у багатокорпусних вуликах (11 рамкові 435 х 300 мм); кількість бджолиних сімей, які отруїлися - 103; характер загибелі - масовий (частково загинули); відсоток загибелі - 70 %; клінічні ознаки отруєння - масова загибель бджіл, у вуликах мала кількість бджіл, не обсідають гніздо, перед вуликами трупи бджіл з витягнутими хоботками повністю. Збитки (втрати) становлять: робочі бджоли 500,5 кг; мед - 480 кг; віск - 57,680 кг. Інформація про наявність масово квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 км від пасіки: горох - відстань 1,5 км, горох - відстань 3,5 км. Інформація про власника, постійних користувачів, орендарів земельних ділянок - ПСП «Дружба», с. Вільхуватка, Полтавський район; відомості про застосування пестицидів засіб захисту рослин «Енжіо», фунгіцид «Амістар Екстра», добрива Плантагор 202020, Мікроплантагор; спосіб обробітку - наземний/на висоту рослини; дотримання вимог, правил, регламентів, інструкцій - порушення Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин ІІІ Розділ пункти 4, 6, 7, 9, 10, 13 (Інструкція затверджена наказом Мінекономрозвитку № 338 від 18.02.2021); час проведення обробітку - в денний та нічний час; ужиті власником пасіки заходи для збереження бджолиних сімей - скорочення гнізда з відбором рамок з незапечатаним медом.

Згідно з пунктом 10 Акта комісією відібрані проби та зразки: трупи бджіл - 500 штук, стільник з медом 200 г, відбирав ОСОБА_2 . Попередня причина загибелі бджіл (діагноз) хімічний токсикоз (п. 14 Акта).

Відповідно до пункту 13 Акта відсутні відомості щодо подання повідомлення про застосування пестицидів та агрохімікатів як органу місцевого самоврядування, так і власника пасіки.

30 червня 2022 року виконавчий комітет Чутівської селищної ради листом № 03-16/693 повідомив, що із 01 червня до 11 червня 2022 року до Чутівської селищної ради інформація від ПСП «Дружба» про проведення робіт із застосуванням засобів захисту рослин не надходила.

Згідно з повідомленням засновника, редактора газети «Чутівський край» від 29 серпня 2022 року у період із 01 січня до 20 червня 2022 року до редакції газети «Чутівський край» не надходило попереджувальної інформації від ПСП «Дружба» про застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин.

30 серпня 2022 року Товариство обмеженої відповідальністю «Медіа «Сільські новини» листом № 43 повідомило, що з 1 січня до 20 червня 2022 року попередження від ПСП «Дружба» про застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних та інших рослин не надходило і не було надруковано на сторінках газети «Сільські новини».

Звітом про результати дослідження патологічного/біологічного матеріалу/об`єктів навколишнього середовища Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 27 червня 2022 року № 003494п.м./22 проведено випробування матеріалу - підмор бджолиний 1 проба від 103 бджолосімей, що належать ОСОБА_1 , яким установлено хімічний токсикоз бджіл (отруєння бджіл пестицидами) 003494п.м./1/22.

Звітом про результати дослідження патологічного/біологічного матеріалу/об`єктів навколишнього середовища Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 27 червня 2022 року № 003490п.м./22 проведено випробування матеріалів: проба зеленої маси рослин (кінець цвітіння та формування стручка) з поля, розташованого на відстані 2 км від с. Вільхуватка Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, що належить ПСП «Дружба» 003490п.м./3/22; проба ґрунту з поля, розташованого на відстані 2 км від с. Вільхуватка Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, засіяного горохом кінець цвітіння та формування стручка, що належить ПСП «Дружба» - 003490п.м./4/22, - якими встановлено хімічний токсикоз бджіл (отруєння бджіл пестицидами).

З відповіді виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 29.08.2022 № 03-16/1052, наданої на адвокатський запит представника позивача, вбачається, що на території Вільхуватського старостинського округу Чутівської територіальної громади Полтавської області розташовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебувають у користуванні ПСП «Дружба»: кадастровий номер 5325482700:00:002:0181, площею 5,3354 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0180, площею 5,2617 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0300, площею 5,2397 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0301, площею 5,0635 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0302, площею 2,5300 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0160, площею 5,0641 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0246, площею 11,1227 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0092, площею 5,5563 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0152, площею 5,2004 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0153, площею 5,1159 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0428, площею 5,0639 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0130, площею 5,0634 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0358, площею 5,5972 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0275, площею 5,0619 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0274, площею 5,0638 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0445, площею 1,0821 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0446, площею 1,0821 га; кадастровий номер 5325482700:00:002:0447, площею 1,8123 га (т.1 а.с. 38).

Згідно з довідкою № 65 від 23.08.2022, складеною директором ПСП «Дружба», ПСП «Дружба» було проведено обробіток посівів гороху у червні місяці 2022 року пестицидами: Амістар Екстра, Енжіо, Нуредін Супер на полі № 11 площею 72 га, полі № 9 - 85 га, полі № 5 - 77 га та п/с - 73 га (т.1 а.с. 49).

З довідки № 64 від 23.08.2022 вбачається, що в ПСП «Дружба» ведеться облік з утримання, використання пестицидів на полях господарства і в Журналі обліку застосування пестицидів зареєстровані отрутохімікати, що вносились на посівах гороху в червні 2022 року на полі № 11 72 га, полі № 9 - 85 га, полі № 5 - 77 га та п/с - 73 га (т.1 а.с.48).

Відповідальною особою за проведення робіт із засобами захисту рослин в ПСП «Дружба» та встановлення попереджувальних написів у період проведення робіт з пестицидами був головний агроном ОСОБА_3 . Цю вимогу не було виконано при обробітку пестицидами посівів гороху в ПСП «Дружба» у червні 2022 року тому, що ця культура є самозапильною рослиною.Зазначене підтверджується довідками ПСП «Дружба» від 23 серпня 2022 року № 61 та № 63 (т.1 а.с.45, 47).

Згідно з довідкою ПСП «Дружба» № 62 від 23.08.2022 на обробітку посівів гороху в ПСП «Дружба» в червні 2022 року був задіяний самохідний оприскувач Джон Дір з державним номерним знаком НОМЕР_1 (т.1 а.с. 46).

Нарядами головного агронома ПСП «Дружба» підтверджується виконання робіт з обробки посівів гороху пестицидами і агрохімікатами у червні 2022 року (т.1 а.с. 72-75), зокрема:

- наряд від 09.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстра, поле № 9 - 85 га та частина поля № 11 - 72 га, початок роботи 03:00 10.06.2022;

- наряд від 10.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстра, залишок поля № 11 - 72 га та п/с - 73 га, початок роботи 03:00 11.06.2022;

- наряд від 11.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстра, поле № 5 - 77 та, початок роботи 03:00 12.06.2022.

Листом № 02.5-10/4685 від 22.11.2022 Державна екологічна інспекція центрального округу Державної екологічної інспекції України на адвокатський запит повідомила, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення № 171/02.5-24 від 05.07.2022 ОСОБА_3 як посадову особу (головного агронома) ПСП «Дружба» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 83 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн., який сплачено 05 липня 2022 року(т.1 а.с.76).

У період 10-11 червня 2022 року загибель бджіл виявили на своїх пасіках й інші бджолярі у селах Вільхуватка і Грякове Чутівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, що вбачається з листа Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації від 11.07.2022 № Л-01-31/100, у якому зокрема зазначено, що під час роботи Комісії 13 червня 2022 року встановлено, що у селах Вільхуватка та Грякове Чутівської територіальної громади на 6 пасіках частково загинули 357 бджолосімей, загибель бджіл відбулась 11 червня 2022 року внаслідок застосування пестицидів на посівах гороху ПСП «Дружба» 10 червня 2022 року. Визначено, що підприємство не повідомляло про запланований обробіток пестицидами своїх сільськогосподарських угідь органи місцевого самоврядування та місцевих пасічників (т.1 а.с.61).

29 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із претензією до ПСП «Дружба» на суму 2 644 127,00 грн.

Однак, претензія позивача залишена без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 11, 13 Закону України «Про бджільництво» право на утримання бджіл і заняття бджільництвом мають громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи. Заняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи, яка займається бджільництвом, у сільських, селищних, міських радах.

За змістом частин першої, четвертої статті 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов`язані забезпечити їх охорону. Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Нормами частини другої статті 37 Закону України «Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Статтею 38 Закону України «Про бджільництво» передбачено, що порушення законодавства у галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у, зокрема, неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього Закону).

Основні причини отруєння бджіл, установлення факту отруєння бджіл та допомоги постраждалим від отруєння бджолиним сім`ям, а також механізми визначення шкоди, заподіяної власникам пасік від отруєння бджіл, встановлює Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338 (надалі Інструкція № 338), резекція якої була чанна на час отруєння бджіл.

Відповідно до п.п. 1, 3 розділу ІІ Інструкції № 338 отруєння бджіл засобами захисту рослин може настати внаслідок недотримання суб`єктами господарювання встановлених регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування засобів захисту рослин.

Отруєння бджіл засобами захисту рослин також може бути спричинене:

1) неповідомленням або несвоєчасним повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування; 2) наданням неповної інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин і необхідні обмеження; 3) недостатнім забезпеченням пасік відповідним обладнанням для ізоляції вильоту бджіл з вулика або несвоєчасним вивезенням бджолиних сімей у безпечне місце; 4) неповідомленням власниками пасік місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування (далі - органи місцевого самоврядування) про місце перебування пасіки під час кочівлі.

Згідно із п.п. 3-5 розділу ІІІ Інструкції № 338 фізичні особи та суб`єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, повинні вживати всіх заходів з метою попередження отруєння бджіл. Фізичні особи та суб`єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування. Завчасне повідомлення подається фізичною особою та суб`єктами господарювання до органів місцевого самоврядування, на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин) планується застосування засобів захисту рослин.

Відповідно до п.п. 1, 3, 5, 8, 9 розділу IV Інструкції № 338 обстеження пасіки і фіксація випадків отруєння бджіл на вимогу та за заявою власника пасіки до органів місцевого самоврядування здійснюються постійно діючою Комісією із встановлення факту отруєння бджіл (далі - Комісія). До складу Комісії входять: представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки, який є головою Комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія; представник територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або представник державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби; представник територіального органу Національної поліції України. До роботи Комісії залучається власник обстежуваної пасіки або уповноважена ним особа. До роботи комісії можуть бути залучені інші особи. Склад Комісії затверджується рішенням органу місцевого самоврядування та оновлюється щороку до 01 березня. Результати обстеження Комісії фіксуються в Акті встановлення факту отруєння бджіл, який заповнюється членом комісії згідно з додатком № 1. Комісія є правомочною в разі присутності представників територіального органу Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи.

Додатком № 2 до Інструкції № 338 визначено Таблицю перевідних коефіцієнтів для продуктів бджільництва та зазначено, що 1 медова одиниця дорівнює середній ринковій вартості 1 кілограма меду в даній області України.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Нарядами головного агронома ПСП «Дружба» підтверджено виконання робіт з обробки посівів гороху пестицидами і агрохімікатами у червні 2022 року, зокрема 10-12 червня (т.1 а.с.72-75).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підприємством ПСП «Дружба» при проведенні обробітку посівів гороху 10 червня 2022 року, 11 червня 2022 року та 12 червня 2022 року інсектицидом Енжіо та фунгіцидом Амістар Екстра повідомлення у засоби масової інформації не надавалися, що вже само по собі свідчить про недотримання підприємством вимог Інструкції № 338 про обов`язковість повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування.

Саме за дане порушення в сфері недотримання правил застосування, пестицидів головного агронома ПСП «Дружба» ОСОБА_3 було притягнуто до відповідальності за ст. 83 КУпАП.

Враховуючи, що діючим на час спричинення шкоди законодавством (Інструкцією № 338) недотримання суб`єктами господарювання встановлених регламентів та санітарних норм і правил застосування засобів захисту рослин, зокрема неповідомлення або несвоєчасне повідомлення власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування, визначено як самостійну підставу масового отруєння бджіл засобами захисту рослин, вказана бездіяльність ПСП «Дружба» як форма винної протиправної поведінки знайшла своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Наведене свідчить про спричинення позивачу матеріальної шкоди внаслідок застосування підприємством токсичних для бджіл засобів захисту рослин без виконання передбаченого законом обов`язку повідомлення про майбутнє застосування засобів захисту рослин, що призвело до отруєння бджіл та їх загибелі та відповідно спричинення шкоди позивачеві.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, зокрема факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також той факт, що саме неправомірними діями відповідача завдано шкоду позивачу.

Відповідач за допомогою належних і достовірних доказів не спростував факт загибелі бджіл внаслідок їх отруєння після проведення обробітку своїх полів пестицидами і агрохімікатами у червні 2022 року, а відтак його вина в ході судового розгляду не спростована.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем факт порушення ним пунктів 4, 5 розділу ІІІ Інструкції № 338, що полягає у неповідомленні про застосування заходів захисту рослин органи місцевого самоврядування; пунктів 8, 9, 10 цієї Інструкції внесення токсичних хімічних речовин у денний час.

Твердження представників відповідача про невстановлення конкретного поля, на якому відбулося отруєння бджіл, а також інших землевласників та землекористувачів, які також обробляли у цей період свої земельні ділянки пестицидами і агрохімікатами, як підставу для визнання недоведеною вини відповідача у заподіянні збитків позивачу, судом до уваги не береться, оскільки в силу презумпції вини саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності своєї вини, зокрема, доведення того, що шкоду завдано іншою конкретною особою.

Заперечення представників позивача, що ґрунтуються на твердженні про неправомочність комісії, яка фіксувала факт отруєння бджіл, оскільки її склад сформований не у відповідності з Інструкцією № 338 та ст. 19 Конституції України, та недопустимість інформації, яка міститься в Акті з встановлення факту отруєння бджіл від 13.06.2022 як доказу в цій справі, також судом відхиляються наступних підстав.

Відповідно до п. 9 розділу 4 Інструкції № 338 комісія (із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл) є правоможною в разі присутності представників територіального органу або представників державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи.

Як вбачається з матеріалів справи, до складу комісії із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин, створеної виконавчим комітетом Чутівської селищної ради, увійшли: завідувач Чутівського районного відділу Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2 , начальник відділу економічного розвитку виконавчого комітету Чутівської селищної ради Лоєнко Л.В., старший інспектор, капітан поліції ВП № 3 ПРУП Шульга Р.А.; провідний спеціаліст відділу фітосанітарної безпеки Полтавського РУ Старко Н. І., власник пасіки ОСОБА_4 .

За наведених обставин суд доходить висновку про створення вказаної комісії відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Інструкції № 338, а отже така комісія є правоможною.

Крім того, суд також бере до уваги те, що іншим судом вже надавалась правова оцінка правомочності цієї самої Комісії із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл в іншій справі (справа № 550/709/22) за участю відповідача ПСП «Дружба».

У постанові Полтавського апеляційного суду від 05.03.2024 у справі № 550/709/22 за позовом ОСОБА_5 до ПСП «Дружба» про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданої загибеллю бджіл, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від від 22.01.2025, судом зроблено висновок про правомочність комісії як такої, що утворена відповідно до п. 9 розділу 4 Інструкції № 338, за змістом якого комісія є правомочною у разі присутності представників територіального органу або представників державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З урахуванням наведеного, а також з огляду на те, що відповідачем в ході судового розгляду не спростовано факти, що зафіксовані Комісією в Акті з встановлення факту отруєння бджіл від 13.06.2022, суд відхиляє заперечення представників відповідача щодо неправомочності Комісії та недопустимості складеного нею Акта від 13.06.2022 як доказу у справі.

Аналізуючи обставини справи, встановлені під час судового розгляду, та оцінюючи докази в даній справі в їх сукупності і взаємозв`язку, суд констатує доведеність наявності наступних елементів складу цивільного правопорушення: протиправність поведінки відповідача як заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача, презумпція наявності якої не спростована останнім в ході судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 39 Закону України «Про бджільництво» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Завдання позивачу майнової шкоди у вигляді реальних збитків підтверджується Актом про встановлення факту отруєння бджіл від 13.06.2022 та розрахунком до нього.

Розмір завданої загибеллю бджіл шкоди встановлено комісією на підставі додатку № 2 до Інструкції № 338.

Так, згідно з Актом про встановлення факту отруєння бджіл від 13.06.2022 встановлено загибель 500,5 кг робочих бджіл, 480 кг меду та 57,680 кг воску, що становить 5 629,2 умовних медових одиниць. При цьому одна умовна одиниця дорівнює середній ринковій вартості 1 кг меду.

З довідки Полтавської торгово-промислової палати від 11.08.2022 № 24.14-05/320 середньоринкова ціна на мед на внутрішньому ринку Полтавської області у червні 2022 року становила 185,00 грн за 1 кг (т.1 а.с. 60).

Оцінюючи вказані докази, суд вважає доведеним факт завдання позивачу реальних збитків саме у зазначеному позивачем розмірі.

Отже, враховуючи доведеність наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, суд доходить висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача завданих позивачу реальних збитків в сумі 1 041 402,00 грн.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 2930 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «RuizTorija v. Spain», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також

з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

При розгляді справи суд з`ясовує: наявність самої моральної шкоди та її вплив на життя позивача; факт вчинення протиправних дій відповідачем та його вину; зв`язок між дією (бездіяльністю) відповідача та моральною шкодою, яку поніс позивач; обґрунтованість суми компенсації моральної шкоди.

Тобто, відшкодування моральної шкоди передбачає необхідність встановлення певних обставин, а саме протиправних дій чи бездіяльності заподіювача шкоди та зв`язок цих протиправних дій чи бездіяльності заподіювача шкоди із самою моральною шкодою.

Суд виходить з того, що завдання особі матеріальних збитків, зокрема, шляхом пошкодження, знищення її майна, безумовно призводить до певних моральних страждань, переживань постраждалої особи, однак відшкодування моральної шкоди не повинно призводити до безпідставного збагачення потерпілого. Розмір відшкодування моральної шкоди має нести компенсаторний характер.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн., ОСОБА_1 обґрунтовував останні тим, що внаслідок загибелі 70% бджіл він зазнав душевних страждань, вимушений був витрачати значні зусилля для відновлення пасіки та протягом тривалого часу захищати свої права в суді.

Разом з тим, доказів на підтвердження погіршення психічного чи фізичного здоров`я позивача або будь-яких негативних наслідків, спричинених погіршенням його душевного стану, останнім не надано.

Тому при вирішенні питання про стягнення з відповідача грошової компенсації моральної шкоди суд виходить з наступного.

З урахуванням принципу розумності, очевидно, що протиправність поведінки відповідача, яка привела до заподіяння майнових збитків позивачу, часткового знищення належного йому майна, що протягом тривалого періоду було основою його повсякденної діяльності та джерелом доходу, порушення його усталеного способу життя, завдала позивачу певних моральних страждань, переживань, пов`язаних із негативними змінами у його повсякденному житті, погіршенням його добробуту, впевненості у завтрашньому дні тощо.

Тому при визначенні грошової компенсації моральної шкоди, з урахуванням засад розумності та справедливості, характеру правопорушення, глибини душевних страждань, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню 20 000,00 грн. як грошової компенсації моральної шкоди з ПСП «Дружба», як відповідальної особи за заподіяну моральну шкоду.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди в сумі 1 552 725,00 грн., суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено раніше, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча ймовірно і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного з елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальність з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11 та постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.

Тобто, відмінність у доведенні упущеної вигоди від реальних збитків полягає у тому, що при доведенні реальних збитків треба довести лише реальність їх розміру, а при доведенні упущеної вигоди належить доводити не лише розмір неодержаних доходів (вигоди), а також і їх реальність. Тобто заявник має довести, що він гарантовано (реально) мав би отримати дохід у заявленому ним розмірі, лише за однієї умови за відсутності порушення з боку відповідача.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі відсутності порушення з боку відповідача. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані за відсутності порушення з боку відповідача.

Оцінюючи надані позивачем докази на підтвердження завданої йому шкоди у вигляді упущеної вигоди, суд доходить висновку про її недоведеність.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди ОСОБА_1 надано довідку Громадської спілки «Обласне об`єднання «Полтавський пасічник» від 18 липня 2022 року № 6 про ціни на продукти бджільництва та бджіл 2022 року, які бджолярем не отримано у зв`язку з загибеллю бджіл від отруєння пестицидами, згідно з якою усього власником пасіки понесено втрат на суму 1 552 725,00 грн.

Надаючи оцінку вказаному доказу, суд зазначає, що вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів.

Суд зауважує, що наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання абстрактного доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

Тобто, позивач повинен довести факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів.

Позивачем же при визначенні реальності неодержаних доходів не наведено доказів вжиття ним заходів для їх одержання, які б підтверджували дані обставини.

Так, позивачем не доведено за допомогою належних та достовірних доказів факту одержання ним доходів від власної пасіки протягом усього часу здійснення ним господарської діяльності у сфері бджільництва взагалі. Матеріали справи не містять, будь-яких доказів на підтвердження фактів отримання таких продуктів бджільництва як мед весняно-літній, мед соняшниковий, прополіс, віск, доказів щодо придбання (наявності) знарядь і засобів для здійснення виробництва (збирання), переробки, зберігання таких продуктів бджільництва, будь-яких договорів (контрактів), інших доказів оптової чи роздрібної реалізації продукції бджільництва, декларування доходів від такої діяльності тощо.

Тобто, позивачем не надано суду доказів того, що позивач гарантовано отримав би дохід у заявленому до стягнення розмірі лише за однієї умови відсутності протиправної поведінки відповідача.

За таких обставин, суд вважає недоведеною вимогу позивача про відшкодування відповідачем шкоди у вигляді упущеної вигоди в сумі 1 552 725,00 грн., у зв`язку з чим відмовляє в позові в цій частині позовних вимог.

Враховуючи наведене, позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача належить стягнути 1 061 402,00 грн. шкоди, завданої загибеллю бджіл, з яких 1 041 402,00 грн. - майнова шкода у вигляді реальних збитків та 20 000,00 грн. - моральна шкода, в решті позовних вимог належить відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено 15 140,00 грн. судового збору, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4389383515.1 від 29.05.2025 (т.1 а.с. 88).

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача належить стягнути 6 077,20 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України встановлено, що кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, разом з першою заявою по суті спору. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою .

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем в особі його представника заявлено про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи, в сумі 18 500,00 грн.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі представником останнього суду надано копію договору про надання правничої допомоги № 03-01/09/25 від 01.09.2025, укладеного між ОСОБА_1 і адвокатським бюро «Олени Панченко»; акта приймання-передачі наданої правової допомоги згідно з договором про надання правничої допомоги № 03-01/09/25 від 01.09.2025; рахунку № 42/25 від 01.09.2025 на оплату послуг за надання правничої допомоги; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 01.09.2025 на суму 8 500,00 грн.; виписки за рахунком АБ «Олени Панченко» за період 01.09.2025-02.09.2025; квитанції до прибуткового касового ордера № 92 від 09.12.2025 на суму 4 000,00 грн; квитанції до прибуткового касового ордера № 29 від 03.04.2026 на суму 6 000,00 грн.; ордера на надання правничої допомоги.

Враховуючи часткове задоволення позову, відсутність клопотання сторони відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, з відповідача на користь позивача належить стягнути 7 425,90 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником відповідача Черевичною Ю.О. заявлено розподіл судових витрат (заява від 06.04.2026) та на підтвердження понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу надано копію квитанції № 10/25 від 23.06.2025 на суму 20 000,00 грн.

Розглянувши вказану заяву представника відповідача та дослідивши додану до неї копію квитанції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представниками відповідача не надано суду жодних інших доказів на обґрунтування вказаних судових витрат, зокрема, суду не надано договору про надання правничої допомоги (витягу з нього), саме згідно з умовами якого відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначається розмір витрат на правничу допомогу адвоката, чи будь-яких інших доказів надання правничої допомоги відповідачу та визначення її обсягу і вартості, як-то актів виконаних робіт (надання послуг), детального опису виконаних робіт тощо.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 89, 133-137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» на користь ОСОБА_1 1 041 402 (один мільйон сорок одна тисяча чотириста дві) грн. 00 коп. шкоди, завданої загибеллю бджіл (реальних збитків), 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, 6 077 (шість тисяч сімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору та 7 425 (сім тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 90 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 07 травня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба», ЄДРПОУ 30652745, адреса місцезнаходження: вул. Нагірна, 81, с. Вільхуватка, Полтавський район, Полтавська область.

Суддя В.В. Литвин