Ухвала суду № 136336162, 05.05.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/529/26

пров. № 4-с/544/4/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

представника скаржника адвоката Гордієнка Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пирятині скаргу адвоката Гордієнка Юрія Петровича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року до суду звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Гордієнко Ю.П. зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Скаргу мотивовано тим, що рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.04.2018 у справі № 544/224/18 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у сумі 33243 гривень 81 копійку та судові витрати. На підставі Рішення, 14.06.2018 Пирятинським районним судом Полтавської області було видано Виконавчий лист у справі № 544/224/18. 09.07.2019, державним виконавцем Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ціко Віталіною Олександрівною, була розглянута Заява ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») про примусове виконання Виконавчого листа та винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження № 59478360, ідентифікатор доступу: 2Е4368179Д4Е (далі - ВП № 59478360) про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у сумі 33 243,81 грн.

16.07.2019 державним виконавцем Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ціко Віталіною Олександрівною, при примусовому виконанні виконавчого листа була винесена Постанова про арешт майна боржника та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 09.10.2019 державним виконавцем Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ціко Віталіною Олександрівною була винесена Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

02.08.2023 ОСОБА_1 набула у власність (у порядку спадкування): 1/2 частку земельної ділянки, площею 2,6262 га, кадастровий номер: 5924184700:02:001:0351, реєстраційний номер: 2771409459241; 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,4253 га, кадастровий номер: 5924184700:02:001 :0180, реєстраційний номер: 2771404659241. Однак, як виявилося, при реєстрації права власності ОСОБА_1 на вищевказані земельні ділянки, на підставі Постанови про арешт майна божника від 16.07.2019 та запису про обтяження № 32409390 (арешт нерухомого майна), вчиненого 16.07.2019 державним виконавцем Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ціко Віталіною Олександрівною, - приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко Анжелікою Миколаївною були накладені відповідні обтяження і на вищевказані земельні ділянки, набуті у власність ОСОБА_1 02.08.2023.

27.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про припинення обтяження № 32409390 (арешту майна), яке було накладено в рамках ВП № 59478360. Однак, старшим державним виконавцем Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кірніс Оленою Анатоліївною, - ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні її прохання.

Крім того, з 09.10.2019 і дотепер АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Виконавчий лист повторно для виконання не пред`являло; як і жодних претензій до ОСОБА_2 .

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. У зв`язку із тим, що на даний час запис про обтяження № 32409390 (арешт) всього майна, що належить ОСОБА_1 не скасований, - ОСОБА_2 не має змоги вільно володіти, користуватися та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Просив визнати незаконною бездіяльність Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Кірніс Олени Анатоліївни щодо не зняття арешту з усього майна ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № 59478360 (номер запису про обтяження: 32409390). Зобов`язати Пирятинський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо зняття арешту з усього майна ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № 59478360 (номер запису про обтяження: 32409390).

У судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав та просив її задовольнити. Надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у скарзі.

Представник Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без його участі. У поданих поясненнях представник відділу зазначила про те, що державний виконавець діяв відповідно до вимог закону, тому вимоги скарги про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Пирятинського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області є безпідставними.

Представник заінтересованої особи - стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через підсистему «Електронний суд». Заперечень по суті скарги від представника стягувача до суду не надходило.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.04.2018 у справі № 544/224/18 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у сумі 33243 гривень 81 копійку та судові витрати. На підставі рішення суду 14.06.2018 Пирятинським районним судом Полтавської області було видано виконавчий лист у справі № 544/224/18 (а.с.28-29).

09.07.2019 державним виконавцем Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ціко В. О. розглянута заява ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про примусове виконання виконавчого листа та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 59478360 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у сумі 33 243,81 грн (а.с.6).

16.07.2019 державним виконавцем Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ціко В. О., при примусовому виконанні виконавчого листа була винесена постанова про арешт майна боржника та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 (а.с.7).

09.10.2019 державним виконавцем Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ціко В. О. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 8).

27.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про припинення обтяження № 32409390 (арешту майна), яке було накладено в рамках ВП № 59478360. Однак, старшим державним виконавцем Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кірніс О. А. їй було відмовлено у задоволенні її прохання (а.с.11).

Повторно виконавчий лист №544/224/18, виданий 14.06.2018 Пирятинським районним судом Полтавської області станом на дату звернення заявника до ВДВС не пред`являвся. Заявнику роз`яснено право звернутися до суду щодо зняття арешту з нерухомого майна.

Звертаючись до суду зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби щодо зняття арешту відносно боржника, представник ОСОБА_1 посилається на те, що строки пред`явлення до примусового виконання по цьому виконавчому провадженню давно сплинули, а Пирятинський ВДВС самостійно не вирішив питання про скасування арешту з майна, тому наявне обмеження щодо майна ОСОБА_1 є незаконним.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що була чинною на момент повернення виконавчого документу) виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Однак, пункт 9 частини 1 стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів із дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зроблено у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21).

За змістом положень частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених цим Законом.

Ураховуючи положення частини першої та частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18 та від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до частини третьої статті 37 зазначеного Закону арешт із майна знімається лише у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають.

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 59478360 стосовно примусового виконання виконавчого листа №544/224/18 повністю не погашена, водночас виконавче провадження по його примусовому виконанню не може бути відновлене через пропуск стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Представник стягувача про намір звернутися до суду про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не заявляв, заперечень по суті скарги не висловив.

Вказані обставини свідчать про відсутність обґрунтованих підстав для продовження арешту на майно боржника.

Суд зазначає, що у діях державного виконавця немає порушень норм Закону України «Про виконавче провадження», однак права боржника розпорядження належним йому майном залишаються необґрунтовано обмеженими, з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження, де вона є боржником. Тому з метою відновлення прав ОСОБА_1 , які не має можливості відновити державний виконавець у закінченому виконавчому провадженні, суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Суд також зазначає, що державний виконавець не наділений повноваженнями поза межами виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії. Тому фактично боржник не оскаржує його бездіяльність, а захищає своє право на зняття арешту з майна у спосіб, визначений судовою практикою. Приймаючи до уваги, що виконавчий документ повернуто стягувачу у 2019 році та повторно не пред`являвся до виконання, будь-які виконавчі дії виконавча служба не вправі була проводити.

З огляду на обставини справи, суд не знаходить підстав для визнання незаконною бездіяльності державного виконавця Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та зобов`язувати уповноважених осіб відділу зняти арешт з майна боржника.

Враховуючи неможливість на теперішній час провести державним виконавцем дій щодо зняття арешту відносно боржника ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне, захистити її право шляхом скасування існуючих обтяжень майна заявника.

Керуючись ст.ст.447,451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката Гордієнка Юрія Петровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зняти обтяження відносно майна, власником якого є ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладене постановою державного виконавця Пирятинського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області 16.07.2019 року в рамках виконавчого провадження №59478360.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали винесено 07.05.2026.

Суддя О.О.Сайко