Рішення № 136335759, 06.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-а/381/16/26

381/530/26

Рішення

Іменем України

06 травня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруга А.С., представника позивача Гречковського Д.І., розглянувши у відкритому судового засіданні в спрощеному позовному провадженні в м. Фастів Київської області адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом,-

Встановив:

02 лютого 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом.

Позов поданий представником позивача з використанням системи «Електронний суд».

Зі змісту заявлених позовних вимог слідує, що військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

30.09.2025 року ОСОБА_1 було особисто вручено повістку, підписану начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 №1961.

Зі змісту повістки слідує, що ОСОБА_1 був зобов`язаний з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 30. о 09 годині 00 хвилин 30.10.2025 року для взяття на військовий облік на для проходження медичного огляду.

Однак, ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 на визначений час не з`явився. Причини неявки не повідомив.

04.11.2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано звернення Е3853451 до відділу поліції №1 Житомирського РУП № 1 ГУ НП в Житомирській області для адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП (неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці).

12.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло повідомлення від Фастівського РУП ГУ НП в Київській області про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення гр. ОСОБА_1 , в зв`язку з тим, що останній не проживає за вказаною адресою довгий період часу.

Далі, ІНФОРМАЦІЯ_2 було отримано інформацію від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях про видачу відповідачу посвідчення водія НОМЕР_1 від 16 вересня 2014 року, що свідчить про наявність в останнього права керування транспортним засобом.

19.12.2025 року ОСОБА_1 було надіслано вимогу № 5 про виконання обов`язку військовозобов`язаним та явки за викликом на 09 год. 00 хв. 12.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Одночасно повідомлено, що наслідком невиконання такої вимоги буде звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі ст. 283-2 КАС України до суду з позовом про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Вказану вимогу не вручено, повернуто відправнику з відміткою про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Але в силу відповідних правових норм, вимога вважається врученою, а відповідний правовий обов`язок є доведеним до відома відповідача, як військовозобов`язаного.

Тому, існують підстави для тимчасового обмеження відповідача у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

Зазначене, на думку представника позивача, відповідає положенням частини 4 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2026 року відрито провадження у зазначеній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2026 року заяву представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_6 Гречковського Д.І. про виправлення описки - задоволено. Виправлено описку у вступній, описовій та резолютивній частині ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження від 02.03.2026 по справі № 381/530/26 за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_6 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, із зазначенням вірно прізвища відповідача - « ОСОБА_2 ».

В судове засідання, призначене на 28 квітня 2026 року, з`явився представник позивача, який брав участь в режимі відео конференції.

Відповідач для участі в судовому засіданні не з`явився, рекомендовані листи, вкладенням до яких є повістка про виклик та ухвала про відкриття провадження у справі, що були відправленими за адресою реєстрації відповідача, повернулися до суду з відміткою про відсутність адресата.

В силу приписів пункту 4 частини 1 статті 127 КАС України, повістка вважається врученою відповідачу.

Тому, в силу приписів частини 1 статті 205, частини 7 статті 283-2 КАС його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Окремо, суд зазначає, що для забезпечення належного інформування відповідача про час і дату проведення судового засідання, відповідна інформація була розміщена на сайті суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, додатково повідомив, що відповідач, як військовозобов`язаний, вважається таким, що був належним чином сповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 . 30.09.2025 відповідач проходив ВЛК та був визнаний тимчасово непридатним на 1 місяць. Однак, до теперішнього часу відповідач до ІНФОРМАЦІЯ_5 чи будь якого іншого ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився та ВЛК не пройшов. Також, відповідач не виконав обов`язок щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 у час та дату, зазначені у вимозі, яка вважається врученою належним чином.

З огляду на те, що відповідачем не виконана вимога, існують підстави для застосування до відповідача тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

Представник позивача окремо зазначив, що у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня інформація про те, що відповідач є інвалідом, чи на його утриманні є неповнолітні утриманці, чи діяльність, що пов`язана із керування транспортним засобом, обумовлює наявність джерела доходів.

Окремо представник позивача зазначив, що причини, які б об`єктивно перешкоджали відповідачу виконати вимогу ІНФОРМАЦІЯ_5 останній не повідомив.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення судового рішення у відповідності до приписів статті 227 КАС України було відкладеним до 06 травня 2026 року до 14 години 30 хвилин.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Так, судом встановлено, що військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

30 вересня 2025 року ОСОБА_1 було особисто вручено повістку начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №1961 про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 30 жовтня 2025 року о 09 годині 00 хвилин. Докази отримання повістки долучені до позовної заяви. (а. с. 6 зворот).

Однак, ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 у визначений в повістці час не з`явився. Судом не встановлені поважні причини неприбуття відповідача, як військовозобов`язаного, як і не встановлено обставин, що відповідач інформував ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки.

04 листопада 2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано звернення Е3853451 до відділу поліції №1 Житомирського РУП № 1 ГУ НП в Житомирській області для адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП (неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці).

Це звернення в подальшому було скероване до Фастівського РУП ГУ НП в Київській області.

Копія зазначеного листа звернення до позовної заяви не долучена.

02 грудня 2025 року № 276551-2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов лист з Фастівського РУП ГУ НП в Київській області, яким повідомлено про неможливість затримання та доставлення відповідача (а. с. 8).

Далі, судом встановлено, що на адресу реєстрації відповідача 19 грудня 2025 року було направлено вимогу № 5, якою відповідача викликано до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 12 січня 2026 року для виконання обов`язків, передбачених частиною 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Поштове відправлення із зазначеною вище вимогою повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_5 з відміткою про відсутність адресата. Копія зазначеної вимоги та докази її направлення долучені до позову (а. с. 8, зворот, 9, зворот).

Далі, згідно із відповіддю головного сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях, у відповідача наявне право керування транспортними засобами, посвідчення водія НОМЕР_1 видане 16 вересня 2014 року. Копія відповіді долучена до позовної заяви (а. с. 11 зворот).

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про виконання відповідачем зазначеної вище вимоги, чи повідомлення ним про неможливість явки за вимогою чи про причини неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у відповідача інвалідності, як не встановлено обставин, що застосування обмеження відповідача у праві керування транспортним засобом позбавляє його основного законного джерела засобів для існування чи обставин щодо перебування на його утриманні осіб з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю.

Встановивши зазначені обставини, суд вважає, що спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні правові норми.

Так, згідно абзацу 2 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Згідно абзацу 4 цієї статті, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно абзацу 5 цієї статті, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Згідно з абзацом 12 цієї статті, оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 цього закону, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно частини 3 цієї статті, у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Згідно приписів пункту 81, 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Згідно приписів частини 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом (далі - вимога).

Згідно приписів частини 3 цієї статті, днем вручення вимоги є: 1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв`язку; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.

Згідно приписів частини 4 цієї статті, у разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов`язку (обов`язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Згідно приписів частини 1 статті 283-2 КАС України, у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Згідно приписів частини 8 цієї статті, суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: 1) невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції; 3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно; 4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).

Згідно приписів частини з цієї статті, суд також відмовляє у задоволенні вимоги щодо тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо: 1) встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування; 2) особа використовує транспортний засіб у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

З урахуванням судом обставин та норм, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Так, судом встановлено, що 30.09.2025 року ОСОБА_1 було особисто вручено повістку начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №1961, та на зареєстровану адресу проживання відповідача, як військовозобов`язаного, що перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , було направлено вимогу № 5 про виконання обов`язку.

При цьому, вимога, направлена на адресу реєстрації відповідача, була повернута з відміткою про його відсутність за вказаною адресою.

Отже, в силу приписів статті 27 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», така вимога вважається врученою.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач протягом 10 днів від дати вручення вимоги, тобто дати повернення направленого на його адресу рекомендованого листа з ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначену вимогу не виконав, до ІНФОРМАЦІЯ_5 чи іншого ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, причини неявки не повідомив. Тому, зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, суд констатує, що відповідачем, як військовозобов`язаним, не були виконані обов`язки, що передбачені частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Далі, позивачем були скеровані матеріали до Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області, які в подальшому були направлені до Фастівського РУП ГУ НП в Київській області з метою розшуку, адміністративного затримання та доставки відповідача, як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Станом на дату розгляду справи в суді відповідні дії службовими особами Фастівського РУП ГУ НП в Київській області не виконані, про що свідчить повідомлення від 02 грудня 2025 року.

Також, судом встановлено, що відповідач має право керування транспортним засобом, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16 вересня 2014 року.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом позбавляє відповідача основного законного джерела засобів для існування, або, що відповідач використовує транспортний засіб у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи, або дитини з інвалідністю.

Суд зазначає, що з урахуванням встановлених ним обставин та тимчасового характеру такого обмеження у праві керування транспортним засобом, застосування відповідного заходу впливу є пропорційним, має легітимну мету та тимчасовий характер, обумовлено необхідністю стимулювання відповідача до виконання його обов`язків, як військовозобов`язаного, під час мобілізації і не становитиме надмірне втручання у право на повагу до приватного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод.

В силу приписів частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зміст цієї норми, а також правова позиція, що висловлена в пункті 35 Постанови ОП КАС ВС від 29.08.2022 у справі № 826/16473/15, свідчить про те, що витрати позивача, суб`єкта владних повноважень, зі сплати судового збору не підлягають розподілу та відшкодуванню відповідачем, навіть у випадку задоволення позовних вимог.

З урахування викладеного, керуючись приписами статті 1, 22, 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 5, 9, 20, 73-77, 139, 283-2 КАС України, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації на строк до виконання вимоги № 5 ІНФОРМАЦІЯ_1 або відкликання цієї вимоги.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Самуха В.О.