Ухвала суду № 136335558, 04.05.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12603/25

Провадження №4-с/369/35/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дубицької М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , зацікавлена особа: Державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на дії державного виконавця, -

Встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калита А.М., на підставі ордеру СА № 1127529 від 03.07.2025 звернулись до суду зі скаргою, в якій просили:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районні Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Труфанової Діани Олександрівни щодо здійснення розрахунку заборгованості з сплати аліментів у виконавчому провадженні № 64640924 з примусового виконання судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року у цивільній справі № 369/16152/20 без врахування додаткової винагороди боржника ОСОБА_2 отриманої від військової частини НОМЕР_1 за період з березня 2022 року по січень 2023 року;

- зобов`язати державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районні Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Труфанову Діану Олександрівну здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 64640924 з примусового виконання судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року у цивільній справі № 369/16152/20 з урахуванням додаткової винагороди боржника ОСОБА_2 отриманої від військової частини НОМЕР_1 за період з березня 2022 року по січень 2023 року.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що судовим наказом Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 грудня 2020 року до досягнення дітьми повноліття. На виконанні Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 08 лютого 2022 року перебуває виконавче провадження № 64640924 щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей. В період з березня 2022по січень 2023 року ОСОБА_2 служив у військовій частині НОМЕР_1 та отримував заробітну плату та додаткову винагороду, яка склала 755806,45 грн. Однак за період з березня 2022 року по листопад 2022 року державним виконавцем з додаткової винагороди аліментів не утримувалось. Вказав, що додаткові виплати, які нараховувались та виплачувались боржнику по аліментам відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» до 16 листопада 2022 року не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мали постійний характер та відносились до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Скрипник О.Г.

11.08.2025 від боржника ОСОБА_2 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.

09.09.2025 року боржник ОСОБА_2 подав до суду відзив на скаргу, в якій зазначив, що під стягнення мають попадати всі виплати навіть у ретроперспективні, які розраховуються щомісячно та залежать виключно від часу прийняття безпосередньої участі в бойових діях. Отже, 16.11.2022 року набула чинності постанова КМУ за № 1263 від 11.11.2022 року «Про внесення зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», а саме: внесено зміну до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 (ЗП України, 1993 р., № 8, ст. 161; Офіційний вісник України, 2002 р., № 27, ст. 1254; 2022 р., № 18, ст. 972), доповнено його після слів «з усіх видів грошового забезпечення» словами «інших виплат, установлених законодавством, зокрема, додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану». Тобто, інші виплати не є грошовим забезпеченням, що має сталий характер. Таким чином, стягнення аліментів було поширено не тільки на базове грошове забезпечення, але і на додаткові виплати, що містять компенсаторний або нагородний характер. Вважає, що державний виконавець не взяв до розрахунку компенсаційні виплати (що розраховуються кожен місяць окремо в залежності від часу перебування на ЛБЗ і ніяк не є сталою «зарплатнею» або «доходом») за період до набуття чинності зазначеною постанови КМУ є правомірним та законним підходом до нарахувань. Таким чином, підстави для задоволення скарги відсутні.

Крім того, зазначив, що діти знаходяться у невідомому місці виключно за одноособовим рішенням стягувача, та під її впливом і тиском. Згідно змісту судового наказу по справі № 369/16152/20 з боржника стягується на користь стягувача (яка давно не проживає за місцем реєстрації та приховує місцеперебування дітей), аліменти на тримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви, а саме з 18.12.2020 року до досягнення дітьми повноліття. Боржник виконував і виконує свій обов`язок у повному обсязі. Також, боржник звертався неодноразово до відповідних служб для з`ясування та надання йому інформації про дітей. Однак, на всі його звернення було отримано стереотипні відповіді від Мінсоцполітики, Чернігівської міської ради та Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради з беззмістовими відписками, але без жодної конкретної відповіді на поставлені боржником конкретні питання. Боржник п`ять років не має жодної можливості спілкування з дітьми, жодного зв`язку, контакту. Також, вартість роботи представників стягувача, без жодної її присутності та формального виявлення особистої волі в кожному конкретному випадку за п`ять років, в розмірі що відповідає стягнутим з боржника сумам, ставить підпитання про реальність отримання аліментів саме дітьми. Таким чином, боржник не має жодного доказу цільового використання аліментів, та стану дітей, кому ці аліменти призначені.

У зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволені скарги, зобов`язати стягувача надати особисті банківські реквізити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для отримання аліментів безпосередньо їх власниками; змінити спосіб оплати аліментів за судовим наказом № 369/16152/20, а саме сплачувати на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття безпосередньо на банківські рахунки дітей, надавши доступ до звітності по таких рахунках боржнику; до моменту отримання банківських реквізитів дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всі сплати аліментів акумулювати на рахунку державної виконавчої служби в рамках виконавчого провадження ВП 64640924.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Хацько Н.О.

Ухвалою від 11.11.2025 прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання на 05.12.2025 року.

05.12.2025 року судове засідання було відкладено на 27.01.2026 на 12.30 годин.

Скаржник та представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися про день та час слухання справи повідомлені належним чином. Надали заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримали повністю.

Представник суб`єкта оскарження у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судова повістка про виклик боржника до суду, була доставлена 10.12.2025 року до електронного кабінету боржника в підсистемі «Електронний суд», про що свідчать відповідна довідка, що є достовірним доказом вручення електронної судової повістки. (Постанова ВС від 23 листопада 2023 року у справі № 280/3793/21, провадження № K/990/24972/23).

Суд, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, ухвалив проводити розгляд справи за їх відсутності, оскільки неявка учасників розгляду не є перешкодою для розгляду даної скарги.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Києво - Святошинським районним судом Київської області було видано судовий наказ по цивільній справі № 369/16152/20 від 02.02.2001 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви, а саме з 18 грудня 2020 року до досягнення дітьми повноліття.

На підставі цього судового наказу було відкрито виконавче провадження № 64640924 від 08.02.2022 р.

Відповідно до довідки про доходи № 451 від 28.01.2025, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_2 нараховано: за березень 2022 року заробітну плату 10921,53 грн. (податок 1965,88), додаткову винагороду 58387,09 грн. (податок 10509,68 грн.); за квітень 2022 року заробітну плату 14901,53 грн. (податок 2682,28 грн.), додаткову винагороду 100000,00 грн. (податок 18000,00 грн.); за травень 2022 року заробітну плату 34159,00 грн. (податок 6148,62 грн.), додаткову винагороду 100000,00 грн. (податок 18000,00 грн.); за червень 2022 року заробітну плату 17079,50 грн. (податок 3074,31 грн.), додаткову винагороду 100000,00 грн. (податок 18000,00 грн.); за липень 2022 року заробітну плату 17079,50 грн. (податок 3074,31 грн.), додаткову винагороду 100000,00 грн. (податок 18000,00 грн.); за серпень 2022 року заробітну плату 17516.50 грн. (податок 3152,97 грн.), додаткову винагороду 100000,00 грн. (податок 18000,00 грн.); за вересень 2022 року заробітну плату 17516,50 грн. (податок 3152,97 грн.), додаткову винагороду 30000,00 грн. (податок 5400,00 грн.); за жовтень 2022 року заробітну плату 17516,50 грн. (податок 3152,97 грн.), додаткову винагороду 29032,26 грн. (податок 5225,81 грн.); за листопад 2022 року заробітну плату 17516,50 грн. (податок 3152,97 грн.), додаткову винагороду 30000,00 грн. (податок 5400,00 грн.); за грудень 2022 року заробітну плату 17300,10 грн. (податок 3114,02 грн.), додаткову винагороду 77419,36 грн. (податок 13935,48 грн.); за січень 2023 року заробітну плату 7293,75 грн. (податок 1312,88 грн.), додаткову винагороду 30967,74 грн. (податок 5574,19 грн.). Загальна сума заробітної плати за період з березня 2022 по січень 2023 у розмірі 188 800,91 грн. (податок 33984,16 грн.). Загальна сума додаткової винагороди за період з березня 2022 року по січень 2023 року у розмірі 755 806,45 грн. (податок 136 045,16 грн.).

Згідно з листа № 57426 від 12.06.2025 року Вишневий відділ державної виконавчої служби Бучанського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено, що 19.11.2021 Печерським відділом державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) було винесено Постанову про передачу виконавчого провадження № 64640924, відповідно цієї постанови заборгованість зі сплати аліментів станом на дату складання постанови, згідно звітів з місця роботи та довідкою про доходи, відсутня.

З даних розрахунку заборгованості із сплати аліментів ВП № 64640924 убачається, що розмір доходу боржника ОСОБА_2 було нараховано: за березень 2022 року у розмірі 8955,65 грн.; за квітень 2022 року у розмірі 12219,25 грн.; травень 2022 року у розмірі 28010,38 грн.; за червень 2022 року у розмірі 14005,19 грн.; за липень 2022 року у розмірі 14005,19 грн.; за серпень 2022 року у розмірі 14005,19 грн.; за вересень 2022 року у розмірі 14005,19 грн.; за жовтень 2022 року у розмірі 14005,19 грн.; за листопад 2022 року у розмірі 38605,19 грн.; за грудень 2022 року у розмірі 77669,96 грн.; за січень 2023 року у розмірі 28118,66 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Положеннями ст. 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами першою та третьою статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Частиною другою статті 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26 лютого 1993 року, передбачено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.

Пунктом 8 Переліку передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям, під час дії воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних(бойових)дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується у відповідних розмірах, розмір якої залежить зокрема від безпосередньої участі у бойових діях, покладених завданнях та від іншого.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року у справі №209/3260/13-ц (провадження № 61-11541св23) дійшов висновку, що додаткові виплати, які нараховуються та виплачуються боржнику по аліментам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мають постійний характер та відносяться до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.

Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц вказано на те, що у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну "дохід" у дужках після поняття "заробіток" може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року по справі № 209/3260/13-ц зазначає, що немає жодних підстав вважати, що законодавець, маючи на меті належне забезпечення дитини для її повноцінного духовного та фізичного розвитку, міг з будь-яких причин не охоплювати аліментними зобов`язаннями додаткову винагороду на період воєнного стану.

Внесенням відповідних змін 16 листопада 2022 року законодавець лише конкретизував перелік видів грошового забезпечення, із яких справляється нарахування аліментів, за для усунення проблемних питань при нарахуванні аліментів, а не "створив" новий вид доходів, який раніше таким не визнавав.

Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2025 року у справі № 363/3608/24 погодився з відмовою судів попередніх інстанцій у задоволенні скарги боржника, вказавши, що за змістом пунктів 1 і 8 Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди, зокрема з додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру. Тобто Кабінет Міністрів України не відніс зазначену додаткову винагороду до грошового забезпечення, яке не має постійного характеру. Інакше кажучи, така додаткова винагорода є постійною впродовж дії воєнного стану згідно з умовами, визначеними у постанові № 168. На цей висновок не впливає те, що згідно з Порядком № 260 додаткова винагорода, яка виплачується на період воєнного стану, класифікована як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення. Вказівка у його назві на одноразовість не означає, що додаткова винагорода, яка виплачується на період воєнного стану, всупереч Переліку не має постійного характеру. Впродовж дії воєнного стану вона нараховується та виплачується на регулярній основі відповідно до умов, визначених у постанові № 168.

З аналізу вказаних норм вбачається, що аліменти мають стягуватися в частці від усіх видів доходу боржника, а тому державний виконавець повинен враховувати всі види надходжень боржника для визначення розміру аліментів. Додаткові виплати, які мають нараховуватися та виплачувались боржнику як військовослужбовцю не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мають постійний характер та відносяться до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.

Отже, з урахуванням вказаних норм, додаткова винагорода, що виплачувалась боржнику у період з березня 2022 року входила до складу його щомісячного забезпечення, не мала разового характеру, а була постійною щомісячною виплатою.

Однак, перевіряючи детально наданий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 64640924 судом встановлена відмінність даних наведених ВЧ НОМЕР_1 у довідці від 28 січня 2025 року щодо нарахувань у період з березня 2022 року по листопад 2022 року, а саме державним виконавцем за вказаний період взяті за основу суми, без урахування додаткової винагороди нарахованої боржнику.

Разом з тим, із зазначеного розрахунку заборгованості вбачається, що державним виконавцем у період з листопада 2022 року по січень 2023 року при визначені розміру аліментів була врахована додаткова винагорода, яка виплачується ОСОБА_2 на період воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що державним виконавцем неправомірно здійснено нарахування аліментів у виконавчому провадженні № 64640924 без врахуванням додаткової винагороди, яка виплачувалась ОСОБА_2 у період з березня 2022 року по листопад 2022 року, тому скарга підлягає частковому задоволенню щодо зобов`язання здійснення державним виконавцем перерахунку аліментів у виконавчому провадженні № 64640924 з примусового виконання судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року у цивільній справі № 369/16152/20 з урахуванням додаткової винагороди боржника ОСОБА_2 отриманої від військової частини НОМЕР_1 за період з березня 2022 року по листопад 2022 року.

Суд звертає увагу, що вимоги боржника стосовно зобов`язати стягувача надати особисті банківські реквізити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для отримання аліментів безпосередньо їх власниками; змінити спосіб оплати аліментів за судовим наказом № 369/16152/20, а саме сплачувати на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття безпосередньо на банківські рахунки дітей, надавши доступ до звітності по таких рахунках боржнику; до моменту отримання банківських реквізитів дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всі сплати аліментів акумулювати на рахунку державної виконавчої служби в рамках виконавчого провадження ВП 64640924, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені боржником вимоги не стосуються предмету розгляду даної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 258-260, 448-450 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

постановила:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірні дії державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Труфанової Діани Олександрівни щодо здійснення нарахування аліментів у виконавчому провадженні № 64640924 з примусового виконання судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року у цивільній справі № 369/16152/20 без врахування додаткової винагороди боржника ОСОБА_2 отриманої від військової частини НОМЕР_1 за період з березня 2022 року по листопад 2022 року.

Зобов`язати державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районні Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Труфанову Діану Олександрівну здійснити перерахунок аліментів у виконавчому провадженні № 64640924 з примусового виконання судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року у цивільній справі № 369/16152/20 з урахуванням додаткової винагороди боржника ОСОБА_2 отриманої від військової частини НОМЕР_1 за період з березня 2022 року по листопад 2022 року.

В решті заявлених вимог відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 04 травня 2026 року

Суддя Наталя Хацько