Ухвала суду № 136335489, 06.05.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"06" травня 2026 р. Справа № 363/4088/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Гриб І.І., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Димерської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженням земельними ділянками,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває справа №363/4088/24 за позовом керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Димерської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженням земельними ділянками.

04.05.2026 року до суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури Таможні О. надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами кадастровими номерами 3221888600:16:112:7008, 3221888600:16:112:7009, 3221888600:16:112:7011, 3221888600:16:112:7010, 3221888600:16:112:7012. В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що вказані ділянки є предметом спору в цивільній справі №363/4088/24 та за час перебування справи в провадженні суду земельні ділянки відчужувались, що свідчить про необхідність накладення арешту на них, оскільки наведене переконливо свідчить про реальну загрозу подальшого відчуження спірних ділянок на користь інших осіб, що в свою чергу ускладнить чи унеможливить виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та забороною вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, спочатку земельні ділянки на які прокурор просить накласти арешт належали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які їх відчужили ОСОБА_2 , внаслідок чого ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.04.2026 року замінено відповідачів на належного.

Водночас, з інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.05.2026 року вбачається, що наразі земельні ділянки з кадастровими номерами 3221888600:16:112:7008, 3221888600:16:112:7009, 3221888600:16:112:7011, 3221888600:16:112:7010, 3221888600:16:112:7012 належать ТОВ «Центр сприяння медичної реабілітації ветеранів АТО та інвалідів учасників АТО».

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог. Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір. Предметом спору є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженням земельними ділянками. Підставами для забезпечення позову прокурор зазначає про реальну загрозу подальшого відчуження спірних ділянок на користь інших осіб, що в свою чергу ускладнить чи унеможливить виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, враховуючи зміст заяви, а також предмет позову, з яким прокурор звернувся за захистом порушених прав, суд дійшов висновку про наявність підстав згідно зі ст. ст. 149-153 ЦПК України для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельні ділянки.

Відтак, вказана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами кадастровими номерами 3221888600:16:112:7008, 3221888600:16:112:7009, 3221888600:16:112:7011, 3221888600:16:112:7010, 3221888600:16:112:7012.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів. Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Головуючий М.Б. Баличева