Ухвала суду № 136334962, 07.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8376/24

1-кп/295/227/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240020000072 від 27.01.2023 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, неодруженого, неповнолітніх дітей не має, офіційно непрацевлаштованого, освіта вища, УБД, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду на стадії підготовчого судового засідання перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням, яке у судовому засіданні підтримав, про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обгрунтування якого зазначив про існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, наявний реальний ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме позбавлення волі строком від 5 до 10 років. Крім того, під час судового розгляду вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15.11.2024 був оголошений у розшук у зв`язку із переховуванням від суду. Щодо визначення застави прокурор покладався на розсуд суду.

Обвинувачений та захисник висловили заперечення проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи даний запобіжний захід надто суворим. У разі задоволення клопотання просили визначити альтернативу у вигляді застави, яку обвинувачений має змогу внести.

Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворювати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_4 обвинувачується у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем, тривалістю понад 10 днів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово, будучи належним чином повідомлений, не з`являвся за викликами у судові засідання, не повідомляв суд про причини своїх неявок. Заяв, клопотань щодо неявки до суду не направляв. Ухвали суду про привід обвинуваченого залишилися невиконаними.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15.11.2025 обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено в розшук, судове провадження зупинено.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.05.2026 судове провадження відновлено у зв`язку із встановленням місцеперебування обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 8 статті 176 цього Кодексу.

За змістом ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, статтею 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини 1 цієї статті, а саме тримання під вартою.

З огляду на наведене та діючий на даний час в Україні воєнний стан, суд позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого статтею 407 КК України, інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, навіть якщо дійде висновку, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого, який офіційно непрацевлаштований, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, тому усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може залишити своє місце проживання та переховуватись від суду, перешкоджати судовому провадженню іншим чином.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 407 КК України.

Положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи молодий вік обвинуваченого, який раніше несудимий, має статус УБД, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень).

На переконання суду така сума застави за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, доведеним прокурором.

У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

З огляду на наведене, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 186, 193, 194, 196, 315 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 06.07.2026 включно та взяти під варту у залі суду.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) 00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на протязі строку дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, надавши документ, який підтверджує її внесення слідчому та/або прокурору.

У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави останній вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду у визначений час;

- повідомляти прокурора /суд про зміну свого місця проживання/роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, у випадку ухилення або невиконання покладених на нього ухвалою обов`язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімума для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя