Рішення № 136334631, 06.05.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/217/26

Провадження № 2/156/267/26

Рядок статзвіту № 38

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/217/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал»

до ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_2 ,

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

27.02.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір № 1425777 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 6000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не створює окремий рахунок для Споживача, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до такого рахунку аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій.

Відповідно до умов договору Клієнт зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти за користування, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п.2.4 Договору). Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

За розрахунком позивача станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 636 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 6 000 грн.; заборгованість за процентами 12 636 грн.

Згодом, 11.09.2020 року, на підставі Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за вказаним Кредитним договором. Відповідачу було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості, яка залишена без виконання.

Окрім основного боргу, позивач просив стягнути судові витрати у сумі 10 662,40 грн., що включають судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Згідно з відзивом на позовну заяву відповідачка заперечує той факт, що нею було здійснено пролонгацію за цим Договором позики на нові періоди. Відповідачка не отримувала інші суми кредитних коштів від ТОВ «АВЕНТУС Україна» та не виявляла жодного бажання щодо продовження користування позикою та безпосередньої пролонгації договору. Тому вважає, що нарахування процентів за період, який перевищує 30 днів є неправомірним та незаконним. Натомість визнає нараховану позивачем з 26.10.2019 року по 24.11.2019 року включно за зниженою процентною ставкою 54,00 грн в день (0,90% в день) суму процентів у розмірі 1 620,00 грн. Таким чином, сторона відповідача вважає, що стягненню з відповідачки підлягає саме сума у розмірі 7 620 гривень, тобто узгоджений сторонами кредитного договору розмір суми кредиту 6 000,00 гривень та проценти за користування кредитом: 1 620,00 гривень.

Крім того, відповідачка зазначає, що в додатках до позовної заяви відсутній ВП-200417-1 від 20.04.2017 року на переказ коштів між ТОВ «ФК«ВЕЙ ФОР ПЕЙ » та ТОВ «АВЕНТУС Україна». Також у позовній заяві та додатках до неї відсутня інформація з банківськими реквізитами, саме ОСОБА_1 , відповідно до яких саме Відповідачу було зараховано суму коштів у розмірі 6 000,00 гривень. Позивачем в додатках до Позовної заяви не було додано фінансового документу, що може підтвердити наявність факту отримання кредиту (в нашому випадку переказ коштів на банківський рахунок) саме Відповідачем. З наданих Позивачем доказів не вбачається, що кошти були надані та отримані саме Відповідачем. Факт надання грошових коштів повинен бути підтверджений відповідним платіжним документом. Сторона відповідачки вважає, що суду не надано достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача, оскільки наданий в додатках до Позовної заяви Інформаційний лист ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» щодо перерахування коштів у розмірі 6000,00 гривень, не містить даних про повний номер картки та даних про належність саме даного рахунку Відповідачу (ідентифікацію).

Договір факторингу № ККЛУ-11092020 від 11 вересня 2020 року підписаний між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». Позивачем надано Витяг з реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги від 11 вересня 2020 року. За даним витягом відповідачу не зрозуміло, чи дійсно ОСОБА_1 (як Боржник) перебувала разом з іншими Боржниками саме в Реєстрі Боржників до Договору відступлення права вимоги, а тому сторона відповідача вважає, що даний доказ є неналежним. Тобто, через відсутність повного реєстру боржників Відповідач вважає Витяг з цього реєстру недопустимим доказом.

Із заявленою позивачем сумою на надання правничої допомоги у розмірі 8 000,00 гривень сторона відповідачки не погоджується, оскільки вважає таку надто завищеною так, як для представника позивача - Адвокатського об`єднання «АПОЛОГЕТ» кредитні спори є типовими. Затрачений на консультацію, ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції та підготовку позовної зави час (загалом 6 год 30 хв.) є надто завищеним, оскільки справа для представника є типовою. В матеріалах справи відсутній будь-який документ, який підтверджує сплату позивачем 8 000,00 гривень на користь АО «АПОЛОГЕТ» за послуги правничої допомоги у даній справі.

Враховуючи все вищевикладене сторона відповідачки вважає, що сума 8000,00 грн є надто завищеною, та неспівмірною з складністю даної справи, а тому просить суд зменшити витрати на правничу допомогу до суми 2 000,00 грн враховуючи той факт, що справа є малозначною, розглядається в спрощеному провадженні без повідомлення сторін, також тим фактом, що Представник Позивача відповідно до сайту судової влади є Представником у дуже багатьох справах.

Позатим, інтереси відповідача по даній справі представляє Адвокат АО «ВАШ НАДІНИЙ АДВОКАТ» Колодійчук Н.В. З метою надання Адвокатським об`єднанням правничої допомоги Костренко М.О. було підписано відповідний Договір №238 від 19.03.2026 року про надання правничої допомоги. Відповідачем було оплачено суму коштів у розмірі 7 000,00 гривень за комплексне ведення Справи №156/217/26 у Іваничівському р-ному суді Волинської області. Доказом, який підтверджує оплачену Відповідачем суму за надані Адвокатським об`єднанням послугу є: копія квитанції до прибуткового касового ордера №25/03 від 25 березня 2026 року.

На підтвердження виконання роботи Адвокатським об`єднанням відповідачу були підготовлені та надані Акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року. Отже Відповідач поніс судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень., які представник відповідача просить стягнути з позивача у повному обсязі.

Враховуючи все вищевикладене, представник відповідачки просить частково задовольнити Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнути з ОСОБА_1 основну суму заборгованості у розмірі 6 000,00 гривень, 1 620,00 гривень процентів за користування кредитними коштами, 2 000,00 гривень правничої допомоги та розрахункову частку судового збору, в решті позовних вимог відмовити.

З відповіді на відзив слідує, що позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що аргументи у відзиві на позовну заяву Відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Щодо строку дії договору позивач вказує, що відповідно до п. 1.1 Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в загальній сумі 6 000,00 (шість тисяч) грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування Позикою. Відповідно до п. 1.2 позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором. Умовами кредитного договору сторони передбачили строк кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором позивач вказує, що відповідно до п. 1.3 кредитного договору, тип процентної ставки: фіксована. Сторони погодили наступні процентні ставки за користування договором: Згідно до п.1.3.1 знижена процентна ставка становить 0,90 % від суми Позики за кожен день користування Позикою, у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору.

Згідно п.1.3.2 , п.1.3.3 стандартна процента ставка становить 1,80 % від суми Позики за кожний день користування Позикою. Стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. У випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

Так, п. 1.7. визначено, що після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою. Розділом 3 Договору передбачено порядок повернення позики та нарахування / сплати процентів. Згідно п. 3.1 кредитного договору, Сторони домовилися, що повернення Позики та сплата процентів за користування Позикою здійснюватимуться згідно Графіка платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно п.3.2 договору, нарахування процентів за Договором здійснюється за зниженою процентною ставкою на залишок фактичної заборгованості за Позикою за фактичну кількість календарних днів користування Позикою. Відповідно до п. 3.3, 3.4 договору, умови застосування зниженої процентної ставки дотримання Клієнтом терміну повного повернення Позики, зазначеного у Графіку платежів, недопущення прострочення виконання зобов`язання більше 3 (трьох) календарних днів. У разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах пункту 3.2., але за стандартною процентною ставкою.

25.11.2019 року, відповідачем було внесено платіж у розмірі 1620.00 гривень, який був спрямований на погашення заборгованості за відсотками. Даний платіж, відповідно до п.1.6 кредитного договору, ініціював продовження строку для погашення заборгованості на 30 днів. Подібні оплати також було здійснено 24.12.2019 року (у розмірі 3132.00 грн.) та 23.01.2020 року (у розмірі 3240.00 грн.), якими знову було продовжено строк для повернення суми заборгованості за кредитним договором.

Останній платіж, здійснений відповідачем 22.02.2020 року у розмірі 3240.00 гривень, повторно продовжив строк на 30 днів та змінив дату погашення заборгованості на 23.03.2020 року.

Відповідно до п.3.6.2 кредитного договору у разі порушення Клієнтом строків виконання зобов`язань за Договором з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за Позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування Позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення.

Оскільки станом на 27.03.2020 року сума заборгованості так і не була погашена, Товариство, відповідно до п.3.6.2 відновило щоденне нарахування процентів за користування кредитом строком на 90 днів з дня прострочення виконання зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання Відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором. Відповідно у Відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, яка на момент подання позову до суду складала 18 636,00 грн.

Враховуючи, що Відповідач, підписавши договір про споживчий кредит, погодився з його умовами, немає підстав вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування не були відомі Відповідачу. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось кредитором на підставі частини 1 статті 1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами Договору. Наведений Позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам погодженим між сторонами умовам Договору, наявні у справі матеріали не містять доказів, які б спростовували такий розрахунок. Отже, ОСОБА_1 уклала даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з їх прийняттям. Кредитодавцем у свою чергу чітко виконані усі умови договору, у тому числі щодо нарахування процентів за кредитним договором.

Щодо перерахування коштів кредиту на рахунок Відповідача позивач вказує, що наданий представником Позивача лист, що підтверджує перерахування коштів за кредитом № 1425777 містить усі необхідні реквізити, а, отже, може вважатися первинним документом. Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у Відповідача заборгованості.

Позивач звертає увагу на те, що відповідач у відзиві на позовну заяву неодноразово визнавав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6000,00 гривень. Це дає підстави для висновку, що відповідачем було отримано кошти відповідно до умов кредитного договору, а отже твердження про відсутність доказів отримання коштів є нікчемними. Позивач наполягає на тому, що ним було надано належні докази на підтвердження заборгованості Відповідача та перерахування коштів за кредитним договором.

Щодо договору факторингу (відступлення прав вимоги), всі документи на підтвердження відступлення права вимоги за даним кредитним договором додано до позовної заяви, а саме: копію Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 року, копію Витягу із реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 року, що всупереч доводам відповідача містить достатні дані, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, містить підписи сторін та скріплений печатками, акт приймання-передачі Реєстру боржників, копію платіжного доручення до Договору факторингу № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 року. Копії наданих документів були належним чином завірені. Відповідно до Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ «4163:2020», затвердженого наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 року № 1.

Позивач позбавлений можливості надати цілий Реєстр боржників до Договору факторингу № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 року з метою захисту інформації, яка містить банківську таємницю щодо осіб, що не є учасниками даної справи (ст. 60 ЗУ «Про банківську таємницю»). Тому представником надано витяг з Реєстру боржників з якого передбачено, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1425777 від 26.10.2019 року. Отже, представником позивача надано належні докази на підтвердження відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором, а тому зауваження щодо відсутності доказів отримання новим кредитором прав вимоги є необґрунтованими та недоречними.

Посилання відповідача на відсутність доказів направлення досудової вимоги не відповідають дійсності і спрямовані виключно на уникнення відповідальності за невиконані зобов`язання. Позивач діяв добросовісно, вжив заходів для попереднього врегулювання спору, проте був змушений звернутись до суду через бездіяльність боржника.

Щодо витрат на правову допомогу, позивач заперечує проти твердження відповідача про необґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, оскільки така сума є обґрунтованою, відповідає середнім ринковим розцінкам на аналогічні послуги в Україні та узгоджується з положеннями чинного законодавства і судової практики. Заявлена сума у 8 000,00 грн є співмірною зі складністю справи про стягнення кредитної заборгованості, яка потребує не лише знання банківського законодавства, а й аналізу значного обсягу документації. Дана сума відповідає середнім ринковим розцінкам на подібні юридичні послуги в Україні. Відповідач, заперечуючи проти розміру витрат, не надав жодних обґрунтованих доказів чи розрахунків, які б підтверджували його твердження про необґрунтованість заявленої суми. Відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн є обґрунтованим, відповідає чинному законодавству, узгоджується з підходами Верховного Суду та не перевищує середньоринковий рівень оплати аналогічних послуг. Заперечення відповідача з цього приводу є безпідставними.

На думку Товариства, обсяг виконаних представником Відповідача робіт не співмірний із сумою стягнення у розмірі 7000,00 гривень. Витрати, понесені Відповідачем на професійну правничу допомогу є необґрунтованими та нерозумними, а також недоведеними.

Із заперечння на відповідь на відзив у якому представник відповідачки наполягає на тому, що договором позики було чітко встановлені строки користування - 30 днів, і саме протягом 30 днів позивач зобов`язаний був нараховувати відповідачу проценти за користування сумою позики. Відтак, Представником Відповідача встановлено, що згідно умов договору розмір процентів за 30 днів користування кредитом становить 1 620,00 грн. відповідач не здійснювала жодного платежу щодо погашення заборгованості за Договором Договір №1425777 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту. Крім того Позивачем не надано жодного та належного доказу того факту, що Відповідач здійснювала погашення заборгованості за вищевказаним Договором. Також Позивачем не доведено, що відповідач ініціював продовження строку користування позикою, ініціював зміну дати погашення позикою, відповідно до пункту 1.6 встановлених умов договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту. Разом із тим, сторона відповідача вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів відповідачу.

Щодо правничої допомоги, яку заявляє до стягнення Позивач з Відповідача представник відповідача зауважує, що дана справа є малозначною та типовою, представник Позивача не бере участі в засіданнях, тому 8 000,00 грн за шаблонний текст позову є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову. Враховуючи викладене, представник відповідача просить частково задовольнити Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнути з ОСОБА_1 основну суму заборгованості у розмірі 6 000,00 гривень, 1 620 гривень процентів за користування кредитними коштами, 2 000,00 гривень правничої допомоги та розрахункову частку судового збору, в решті позовних вимог відмовити.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 10.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. За клопотанням позивача судом витребувано докази.

Судом також вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу за місцем його реєстрації, який 14.03.2026 року отримано особисто відповідачем.

27.03.2026 сторона відповідача у встановлений судом строк подала до суду відзив на позовну заяву, зміст якого розкрито у розділі І цього рішення.

02.04.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зміст якої розкрито у розділі І цього рішення.

Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

ІІІ. Встановлені судом обставини справи

Судом встановлено, що 26.10.2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1425777 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, який підписано з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором, сформованим автоматично на Веб-сайті Товариства та направленим на номер мобільного телефону відповідача, що вказаний нею при реєстрації. Підписуючи договір, позичальник підтвердила, що ознайомилася з усіма умовами, повністю їх розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Товариство зобов`язалося надати Клієнту грошові кошти у загальній сумі 6 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Згідно з п. 1.2 Договору позика надається строком на 30 днів. Відповідно до п. 1.3.1 Договору знижена процентна ставка становить 0,90 % від суми позики за кожен день користування позикою (328,50 % річних) у межах строку надання позики. Пунктом 1.3.2 Договору встановлено стандартну процентну ставку у розмірі 1,80 % від суми позики за кожний день користування позикою (657,00 % річних), яка застосовується згідно з пп. 1.7, 3.4, 3.6.2 Договору.

Додатком № 1 до Договору - Графіком платежів визначено дату повернення позики 25.11.2019 року, суму позики 6 000,00 грн., суму нарахованих процентів за зниженою ставкою 1620,00 грн, загальну суму до оплати 7 620,00 грн. Графік платежів підписано відповідачем електронним підписом 26.10.2019 17:34:47.

Відповідно до п. 1.5 Договору позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025 року № 6520-ВП, відповідно до якого 26.10.2019 року на картковий рахунок відповідача з маскою НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти у сумі 6 000,00 грн. (код авторизації 680830, номер транзакції creditplus-3810378).

Відповідно до п. 1.6 Кредитного договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики, шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою. Після вчинення клієнтом згідно з пунктом 1.6 цього договору та у разі якщо залишок суми позики складає не менше ніж 400 грн, товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування позикою. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення позики відображається в особистому кабінеті клієнта протягом нового строку користування позикою проценти відсотки нараховуються за стандартною процентною ставкою.

11.09.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило позивачу за плату права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників (Додаток №1 до Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020 від 11.09.2020 року) ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 142577 від 26.10.2019 року на суму 18636,00 грн. Факт відступлення прав вимоги підтверджується Договором №ККАУ-11092020, Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 11.09.2020 року та платіжним дорученням №19683 від 11.09.2020 року на суму 1 066 538,91 грн.

Відповідно до Картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) за Договором № 142577 первісним кредитором здійснювалося нарахування процентів за зниженою процентною ставкою 0,90% в день з 26.10.2019 року до 24.11.2019 року включно, а потім за стандартною процентною ставкою 1,80 % в день з 26.11.2019 року до 23.03.2020 року включно. Розрахунок містить інформацію про чотири сплати відповідачем процентів: 25.11.2019 року у розмірі 1620,00 грн; 24.12.2019 року у розмірі 3132,00 гривень, 23.01.2020 у розмірі 3240,00 гривень та 22.02.2020 року у розмірі 3240,00 гривень, у зв`язку з чим сума заборгованості по процентах корегувалась відповідно до суми сплаченої заборгованості. Згідно з даним розрахунку станом на 10.09.2020 року загальна заборгованість відповідачки становить 18 636,00 грн., з яких тіло кредиту - 6 000,00 грн., нараховані проценти за 12636,00 гривень; загальна сума здійснених відповідачкою платежів становить 11 232грн.

Відповідачка позовні вимоги визнає частково у розмірі 7 620,00 грн (6 000,00 гривень тіло кредита та проценти за користування кредитом у розмірі 1 620,00 гривень) з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, зміст якого викладено у Розліді І цього рішення.

IV. Застосоване судом законодавство та висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо форми та дійсності кредитного договору суд зазначає, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, прирівнюється до такого, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що Договір № 1425777 від 26.10.2019 року укладено в електронній формі шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С132852, направленим 26.10.2019 17:34:47 на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_2 , що підтверджується Довідкою про ідентифікацію ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». Зазначений Договір відповідачем не оспорювався та у передбаченому законом порядку недійсним не визнавався, а тому є дійсним та обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, то згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі - перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн. на банківську картку з маскою НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025 року № 6520-ВП (транзакція creditplus-3810378 від 26.10.2019 року).

Суд зазначає, що відповідно до положень п. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. У відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт отримання кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн. Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження факту виконання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Авентус Україна» зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 6 000,00 гривень. Отже, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів матеріалами справи підтверджено, доказів протилежного відповідачкою суду не надано. Тому, з урахуванням викладеного, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 000,00 гривень підлягає до задоволення.

Щодо переходу прав від первісного кредитора до позивача суд зазначає, що доводи сторони відповідача щодо неналежності, як доказу, долученого позивачем до позовної вимоги Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 через те, що з копії витягу з друкованого реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 відповідачу не зрозуміло, чи дійсно ОСОБА_1 (як боржник) перебувала разом з іншими боржниками саме в реєстрі боржників до Договору відступлення права вимоги спростовуються наступним.

Пунктом 1.1. договору відступлення прав вимоги ККАУ-11092020 від 11.09.2020 передбачено, що на умовах, передбачених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками (портфель заборгованості).

Відповідно до п. 2.2. договору внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Клієнт і фактор підписали всі додатки до договору факторингу, зокрема і друкований реєстр боржників. Таким чином, фактор набув право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № № 1425777 від 26.10.2019. Отже, суд визнає, що копія договору факторингу та витяг з реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах в тому числі щодо кредитного договору № 1425777 від 26.10.2019 року. Таким чином, позивач є належним кредитором відповідача за вказаним кредитним договором.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн., однак вона належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань у повному обсязі. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 6 000,00 грн.

Щодо пролонгацій строку кредитування та правомірності нарахування процентів.

Порядок пролонгації чітко визначено у п. 1.6 кредитного договору. Так, відповідно до п. 1.6 Кредитного договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики, шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою. Після вчинення клієнтом згідно з пунктом 1.6 цього договору та у разі якщо залишок суми позики складає не менше ніж 400 грн, товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування позикою. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення позики відображається в особистому кабінеті клієнта протягом нового строку користування позикою проценти відсотки нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідачка не оспорювала кредитний договір ні в цілому, ні окремі його умови, хоча такі умови відносяться до оспорюваних і не є нікчемними.

З розрахунку позивача слідує, що відповідачка здійснила чотири платежі на загальну суму 11 232,00 грн. Відповідачка заперечує, що вона здійснювала будь-які платежі на погашення кредиту, однак суд такі доводи відхиляє, оскільки доказів того, що ОСОБА_1 , як споживач, вчинила дії, передбачені договором, які б вказували на те, що вона не бажає продовжувати строк користування позикою, матеріали справи не містять і відповідачем не надані. З огляду на зазначене, нарахування процентів за договором позики № 1425777 від 26.10.2019 за період з 26.11.2019 по 21.06.2020 року нараховані неправомірно.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості нарахованих позивачем процентів у розмірі 12 636,00 грн, суд передусім дослідив порядок зміни строку кредитування за Договором та фактичну поведінку сторін протягом усього періоду дії Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.6 Договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики шляхом здійснення платежу на користь Товариства в розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів; після отримання Товариством коштів у відповідному розмірі заява Клієнта про продовження строку вважається поданою. Пунктом 1.7 Договору встановлено, що новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з п. 1.6, і дорівнює 30 дням; протягом нового строку нараховується стандартна процентна ставка (1,80 % в день). Таким чином, Договір передбачає можливість пролонгації строку кредитування шляхом вчинення позичальником конклюдентних дій - здійснення платежу в розмірі всіх нарахованих та несплачених процентів. При цьому пролонгація не є автоматичною - вона потребує активних дій позичальника та фактичної сплати відповідної суми. Проте Договір прямо визначає, що після отримання таких коштів заява про пролонгацію вважається поданою, тобто для оформлення пролонгації достатньо самого факту здійснення платежу у визначеному розмірі.

Дослідивши Картку обліку Договору (розрахунок заборгованості) за Договором №1425777, суд встановив, що відповідач здійснювала такі платежі: 25.11.2019 року 1620,00 грн.; 24.12.2019 року 3132,00 грн.; 23.01.2020 року 3240,00 грн, 22.02.2020 3240,00 грн. Суд перевірив відповідність кожного з цих платежів умовам п. 1.6 Договору шляхом математичного розрахунку суми нарахованих процентів на відповідну дату.

Так, перший платіж від 25.11.2019 року на суму 1620,00 грн. Відповідно до п. 1.3.1 та п. 3.2 Договору протягом строку надання позики нараховується знижена процентна ставка 0,90 % в день. За період з 26.10.2019 по 24.11.2019 (30 календарних днів) сума нарахованих процентів за зниженою ставкою становить: 6 000,00 грн. ? 0,90 % ? 30 днів = 1620,00 грн. Сума платежу точно відповідає сумі всіх нарахованих та несплачених процентів на дату платежу. Суд кваліфікує платіж від 25.11.2019 року як першу пролонгацію строку кредитування відповідно до п. 1.6 Договору. Новий строк кредитування: 30 днів з 25.11.2019 року, дата повернення 25.12.2019 року. Відповідно до п. 1.7 Договору протягом нового строку нараховується стандартна процентна ставка 1,80 % в день, що підтверджується Карткою обліку Договору, де з 26.11.2019 року зафіксовано перехід на нарахування за стандартною ставкою.

Другий платіж від 24.12.2019 року - 3132,00 грн. За новим строком кредитування після першої пролонгації стандартна ставка нараховується з 26.12.2019 року. За період з 26.12.2019 року по 23.01.2020 року (29 календарних днів) сума нарахованих процентів за стандартною ставкою становить: 6 000,00 грн. ? 1,80 % ? 29 днів = 3 132,00 грн. Сума платежу точно відповідає сумі всіх нарахованих та несплачених процентів на дату платежу. Суд кваліфікує платіж від 24.12.2019 року як другу пролонгацію строку кредитування відповідно до п. 1.6 Договору. Новий строк кредитування: 30 днів з 25.01.2020 року, дата повернення 24.01.2020 року.

Третій платіж від 23.01.2020 року - 3 240,00 грн. За новим строком кредитування після другої пролонгації стандартна ставка продовжує нараховуватися. За період з 25.12.2020 року по 23.01.2020 року (30 календарних днів) сума нарахованих процентів за стандартною ставкою становить: 6 000,00 грн. ? 1,80 % ? 30 днів = 3 240,00 грн. Сума платежу точно відповідає сумі всіх нарахованих та несплачених процентів на дату платежу. Суд кваліфікує платіж від 23.01.2020 року як третю пролонгацію строку кредитування відповідно до п. 1.6 Договору. Новий строк кредитування: 30 днів з 24.01.2020 року, дата повернення 23.02.2020 року.

Четвертий платіж від 22.02.2020 року - 3 240,00 грн. За новим строком кредитування після третьої пролонгації стандартна ставка продовжує нараховуватися. За період з 24.01.2020 року по 22.02.2020 року (30 календарних днів) сума нарахованих процентів за стандартною ставкою становить: 6 000,00 грн. ? 1,80 % ? 30 днів = 3 240,00 грн. Сума платежу точно відповідає сумі всіх нарахованих та несплачених процентів на дату платежу. Суд кваліфікує платіж від 22.02.2020 року як четверту пролонгацію строку кредитування відповідно до п. 1.6 Договору. Новий строк кредитування: 30 днів з 23.02.2020 року, дата повернення 24.03.2020 року.

Суд звертає увагу на те, що математична точність збігу кожного з чотирьох платежів із сумою нарахованих процентів на відповідну дату унеможливлює випадковий характер таких збігів та беззаперечно свідчить про усвідомлені конклюдентні дії відповідача, спрямовані на пролонгацію строку кредитування відповідно до п. 1.6 Договору.

Суд також зазначає, що перехід кредитора на стандартну ставку починаючи з 26.11.2019 року є правомірним та відповідає п. 1.7 Договору, оскільки відбувся саме після першої пролонгації. За таких обставин поведінка обох сторін протягом дії пролонгацій є такою, що відповідає умовам Договору.

Щодо нарахування процентів після спливу четвертої пролонгації.

Після 23.03.2020 року жодних платежів від відповідача не надходило, п`ята пролонгація не поновлювалася, а строк повернення позики сплив. З цього моменту відповідач перебуває у стані прострочення виконання грошового зобов`язання, і до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми про відповідальність за таке прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 сформулювала правовий висновок, згідно з яким після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку, водночас зазначивши, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та їх розмір залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem - слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав, оскільки особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Постановою Верховного Суду від 14.05.2022 у справі №944/3046/20 роз`яснено, що contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь у процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі, а у разі неясності умов договору тлумачення має здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору. Поки не доведене інше презюмується, що такою стороною є особа, яка є професіоналом у відповідній сфері.

Застосовуючи наведені правові висновки до умов Кредитного договору № 1425777, суд встановив таке. Розділ 3 Договору містить окреме регулювання відносин сторін у разі прострочення. Пунктом 3.6 Договору визначено правові наслідки порушення строків виконання зобов`язань. Пунктом 3.6.1 Договору встановлено пільговий період - з 1-го по 3-й день прострочення нарахування процентів не здійснюється. Пунктом 3.6.2 Договору визначено, що з 4-го дня прострочення заборгованість визнається проблемною та Товариство відновлює щоденне нарахування процентів за стандартною процентною ставкою (1,80 % в день), яке здійснюється не більше ніж до 90 (дев`яноста) днів прострочення.

Суд кваліфікує нарахування процентів за п. 3.6.2 Договору як узгоджену сторонами міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не як плату за правомірне користування кредитом. На користь такого висновку свідчить таке: по-перше, зазначені проценти нараховуються виключно у разі прострочення - після спливу строку кредитування чи пролонгації; по-друге, Договір чітко розмежовує знижену ставку (плата за правомірне користування в межах строку) та стандартну ставку в режимі прострочення (відповідальність за порушення зобов`язання); по-третє, і це є вирішальним, сторони прямо погодили граничний строк застосування такої відповідальності - 90 днів. Отже, умови п. 3.6.2 Договору відповідають критеріям, визначеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16): сторони прямо встановили нарахування процентів як міри відповідальності із зазначенням їх розміру та граничного строку застосування.

Щодо перевірки розрахунку позивача.

Суд здійснив перевірку розрахунку заборгованості, наданого позивачем, шляхом встановлення всіх періодів нарахування процентів з урахуванням чотирьох пролонгацій та подальшого прострочення.

Період 1. Нарахування процентів за зниженою ставкою в межах первісного строку кредитування: з 26.10.2019 року по 24.11.2019 року включно - 30 календарних днів. Розрахунок: 6 000,00 грн. ? 0,90 % ? 30 днів = 1620,00 грн. Сплачено відповідачем 25.11.2019 року 1620,00 грн.

Період 2. Нарахування процентів за стандартною ставкою в межах першої пролонгації відповідно до п. 1.7 Договору: з 26.11.2019 року по 24.12.2019 року включно 29 календарних днів. Розрахунок: 6 000,00 грн. ? 1,80 % ? 29 днів = 3 132,00 грн. Сплачено відповідачем 24.12.2019 року - 3 132,00 грн.

Період 3. Нарахування процентів за стандартною ставкою в межах другої пролонгації відповідно до п. 1.7 Договору: з 25.12. 2019 року по 23.01.2020 року включно - 30 календарних днів. Розрахунок: 6 000,00 грн. ? 1,80 % ? 30 днів = 3 240,00 грн. Сплачено відповідачем 23.01.2020 року 3 240,00 грн.

Період 4. Нарахування процентів за стандартною ставкою в межах третьої пролонгації відповідно до п. 1.7 Договору: з 24.01.2020 року по 22.02.2020 року включно - 30 календарних днів. Розрахунок: 6 000,00 грн. ? 1,80 % ? 30 днів = 3 240,00 грн. Сплачено відповідачем 22.02.2020 року 3 240,00 грн.

Період 5. Нарахування процентів за стандартною ставкою в межах четвертої пролонгації відповідно до п. 1.7 Договору: з 23.02.2020 року по 23.03.2020 року включно - 30 календарних днів. Розрахунок: 6 000,00 грн. ? 1,80 % ? 30 днів = 3 240,00 грн. Платежів від відповідача не надходило.

Період 6. Нарахування процентів за стандартною ставкою як міри відповідальності відповідно до п. 3.6.2 Договору після спливу четвертої пролонгації. Прострочення настало з 24.03.2020 року. Пільговий період згідно з п. 3.6.1 Договору - з 24.03.2020 року по 26.03.2020 року включно (3 дні) - проценти не нараховуються. Нарахування відновлюється з 27.03.2020 року. Позивач припинив нарахування процентів 21.06.2020 року - на 87-й день від початку нарахування, що є в межах максимально допустимих 90 днів відповідно до п. 3.6.2 Договору. Розрахунок: 6 000,00 грн. ? 1,80 % ? 87 днів (27.03.2020 по 21.06.2020 включно) = 9 396,00 грн. Платежів від відповідача не надходило.

Загальна сума нарахованих процентів за всіма періодами: 1620,00 + 3132,00 + 3240,00 + 3240,00 + 3240,00 + 9 396,00 = 23 868,00 грн.

Загальна сума здійснених відповідачем платежів: 1620,00 + 3132,00 + 3 240,00 + 3 240,00 = 11 232,00 грн.

Залишок несплачених процентів: 23 868,00 11 232,00 = 12 636,00 грн.

Загальна заборгованість: тіло кредиту 6 000,00 грн. + несплачені проценти 3 240,00 грн (сума нарахованих процентів за стандартною ставкою в межах четвертої пролонгації відповідно до п. 1.7 Договору) + 9 396, 00 (сума нарахованих процентів за стандартною ставкою як міри відповідальності відповідно до п. 3.6.2 Договору) = 18 636,00 грн.

Проведений судом розрахунок повністю збігається з розрахунком заборгованості, наданим позивачем у Картці обліку Договору станом на 10.09.2020 року. Суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є математично точним та юридично обґрунтованим з огляду на таке: нарахування процентів за зниженою ставкою здійснювалося правомірно в межах первісного строку кредитування; перехід на стандартну ставку з 26.11.2019 року є правомірним відповідно до п. 1.7 Договору - після першої пролонгації; нарахування процентів за стандартною ставкою протягом усіх чотирьох пролонгацій відповідає п. 1.7 Договору; нарахування процентів як міри відповідальності після прострочення здійснювалося в межах 90-денного ліміту, встановленого п. 3.6.2 Договору, та правомірно припинено позивачем 21.06.2020 року - на 87-й день прострочення, що не перевищує встановленої Договором межі; жодних платежів понад суму пролонгаційних позивач не врахував, що відповідає черговості погашення, встановленій п. 3.5 Договору.

Отже, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1425777 від 26.10.2019 року є обґрунтованими та доведеними у повному обсязі. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідає умовам Договору, підтверджується Карткою обліку Договору та є математично точним. Відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн., здійснила чотири пролонгації строку кредитування шляхом сплати нарахованих процентів, однак після спливу четвертої пролонгації зобов`язання з повернення позики та сплати процентів у повному обсязі не виконала.

Позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 636,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 6 000,00 грн. та заборгованості за процентами 12 636,00 грн.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки суд позов підлягає до повного задоволення, то судові витрати слід покласти на відповідача у повному розмірі.

До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).

Позивачем заявлено до стягнення 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 з адвокатським об`єднанням «Апологет», де вартість послуги за одну кредитну справу становить 8 000 грн, акт наданих послуг № 661 від 13.02.2026 у справі щодо ОСОБА_1 з погодженим переліком послуг та їх вартості.

Відповідач заперечив зазначений розмір витрат, просив зменшити витрати на правничу допомогу до суми 2000 гривень, вказуючи на їх необґрунтованість, завищеність та неспівмірність із складністю даної справи, яка є малозначною, розглядаються у спрощеному провадженні без повідомлення сторін.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами (ст.133, ст. 141 ЦПК України)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 227/2301/21 містяться правові висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Обсяг і розмір витрат на правничу допомогу входить в предмет доказування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Однак для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18)

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

-чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до статті 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі визначених у ст.137, 141 ЦПК України критеріїв.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, суд враховує подані відповідачем в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України заперечення про розміру судових витрат, і вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача 4 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із повним задоволенням позову понесені відповідачкою ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу відшкодуванню не підлягають та такі слід залишити за нею.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1425777 від 26.10.2019 року в розмірі 18 636 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 00 коп., а також понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Понесені відповідачкою ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн слід залишити за нею.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи та їх місцезнаходження:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ"», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, місто Львів, Львівська обл., 79018;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська