Ухвала суду № 136331868, 07.05.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3807/26

Провадження № 2/629/1674/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Виробничий підрозділ «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення матеріальної допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла вищезазначена позовна заява про стягнення матеріальної допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.

Позовну заяву ОСОБА_1 подано без додержання вимог встановлених ч.4 та ч.5 ст.177 ЦПК України виходячи з наступного.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовною заявою вказала, що вона звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, така позиція позивача є помилковою з огляду на те, що у Постанові від 07.02.2022 у справі № 523/4124/21 Верховний Суд зазначив «Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України Про судовий збір свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони, або категорія спору.

Моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.»

Тобто позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду щодо стягнення заробітної плати, а не моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 грн.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовийзбір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданої фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подачу до суду даного позову, однією із яких є позовна вимога про стягнення моральної шкоди позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Отже, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн., перерахувавши на розрахунковий рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Лозова/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA138999980313161206000020573, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суддя дійшов висновку про те, що її слід залишити без руху, при цьому позивачеві на виконання ухвали, потрібно усунути вищевказані недоліки позову, а саме: сплатити судовий збір.

Керуючись ст.ст.185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Виробничий підрозділ «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення матеріальної допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди -залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ТКАЧЕНКО