Ухвала суду № 136330683, 06.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14535/20

Провадження № 6/638/385/26

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 638/14535/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року ТОВ «Капіталресурс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, в якій просило суд:

- замінити стягувача у виконавчому листі № 638/14535/20 від 23.03.2021 р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»;

- видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 638/14535/20 від 23.03.2021р., про стягнення боргу з ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 67064976 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 28.11.2022 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу, однак станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України.

23 квітня 2026 року від ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку надійшла копія Свідоцтва про смерть ОСОБА_1 .

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник заявника просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у жовтні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 14 жовтня 2011 року у розмірі 28104,38 грн та судові витрати.

Заочним рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року у справі № 638/14535/20 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 жовтня 2011 року в сумі 25627 (двадцять п`ять тисяч шістсот двадцять сім) грн 77 коп.; судовий збір у розмірі 1916 (одна тисяча дев`ятсот шістнадцять) грн 77 коп.

Заочне рішення набрало законної сили 16 березня 2021 року.

23 березня 2021 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано два виконавчі листи № 638/14535/20 на виконання вказаного заочного рішення, які були вручені представнику позивача під розписку 26.03.2021 (т. 1 а.с. 88).

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорного Р.О. від 28.11.2022 у виконавчому провадження № 67064976, виконавчий лист № 638/14535/20, виданий 23.03.2021 Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 25627,77 грн повернуто стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»

ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Немирів Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис № 180 від 02.10.2023, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, виданого 02 жовтня 2023 року на бланку серія НОМЕР_2 .

22 серпня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» уклали Договір факторингу № 8-22-08/2025, на підставі якого та відповідно до Акту № 3 приймання передачі Реєстру боргових зобов`язань № 3 від 10.09.2025 за Договором факторингу № 8-22-08/2025, Витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 3 від 10.09.2025 за Договором факторингу № 8-22-08/2025, АТ КБ «ПриватБанк» відступило, а ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № б/н від 14.10.2011 на суму заборгованості у розмірі 25439,31 грн.

Щодо заміни стягувача у виконавчому листі.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду .

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах .

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тож, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.

Водночас варто звернути увагу і на те, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження№ 14-197цс21, пункти 127- 130).

Судом встановлено, що виконавчий лист був повернутий стягувачу без виконання 28.11.2022. Відтак строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, враховуючи Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги відсутність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 638/14535/20, зважаючи на неспростовану презумпцію правомірності договору факторингу № 8-22-08/2025, на підставі якого до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшли права кредитора за кредитним договором № б/н від 14.10.2011, суд замінює у виконавчому листі № 638/14535/20 від 23.03.2021 стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Суд зазначає, що смерть боржника за виконавчим листом не перешкоджає вирішенню питання про заміну стягувача, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, відтак заміна стягувача у виконавчому листі є необхідною задля можливості реалізації ним своїх прав на подання заяви про заміну боржника правонаступником в порядку, передбаченому ст. 55, 442 ЦПК України.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року в справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року в справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10.

Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10.10.2018 у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18), від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 03.006.2020 у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19).

Звертаючись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявник посилався виключно на те, що станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

Разом з тим, заявник, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодного доказу того, що на адресу АТ КБ «ПриватБанк» не надходив від відділу ДВС оригінал виконавчого листа. При цьому, суд зазначає, що банк, який є юридичною особою зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами.

Заявник не надав суду жодного доказу того чи звертався він із запитом до первісного стягувача про надання йому оригіналу виконавчого документа згідно умов Договору факторингу.

Відомості з АСВП не є належним та допустимим доказом втрати виконавчого листа.

Заявник не надав жодного доказу втрати чи неотримання при укладенні договору факторингу оригіналу виконавчого документу, як і не надав доказів добросовісної реалізації стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання ним процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення.

Таким чином, з урахуванням того, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження втрати виконавчого листа, що є обов`язковою підставою для видачі дубліката виконавчого листа, тому суд відмовляє у задоволенні заяви в цій частині вимог.

Керуючись ст. ст. 259-260, 442, п. 17.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 638/14535/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Замінити у виконавчому листі № 638/14535/20, виданому 23 березня 2021 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 25627,77 грн, первісного стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», код ЄДРПОУ 43513923, адреса: проспект Степана Бандери, 28А, м. Київ, 04073.

У задоволенні вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 06 травня 2026 року.

Суддя І.П. Латка