Рішення № 136330678, 05.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/5875/26

Провадження № 2/638/6618/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що 21.01.2025 ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» кредитний договір № 8687326, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит на споживчі потреби у розмірі 20900,00 грн.

На підставі договору факторингу, право вимоги за названим кредитним договором перейшло від первинного кредитодавця до позивача.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 38283,33 грн, з яких заборгованість по кредиту становить 17646,97 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 20636,36 грн., які разом з судовим збором у розмірі 2662,40 грн. та витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з відповідачки.

Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харкова від 30.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник позивача в позові просив справу розглянути за його відсутністі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачку було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, однак вона в судові засідання не з`явилась, причини не повідомила, направила на адресу суду заяву в якій зазначила, що не може на даний час здійснити погашення кредиту через недостатній розмір отримуваних нею, як пенсіонером, соціальних виплат.

Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин судом згідно ч. 2 ст. 247 фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

21.01.2025між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 підписано Договір про надання споживчого кредиту№8687326 (далі за текстом Кредитний договір), відповідно до умов якого останній має бути надано кредит в сумі 20900,00 грн. строком на 360 днів із сплатою кожні 30 днів платежів, погоджених у графіку платежів Додаток 1 за фіксованою відсотковою стандартною ставкою 1% в день та зниженою ставкою 0,95% в день. (п.п 1.1 1.5 Кредитного договору).

Кредитний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором С7161, який було направлено на номер телефону відповідачка який вона вказувала у анкеті клієнта.

Згідно п. 2.1 Кредитного договору сума кредиту мала бути перерахована на рахунок відповідача до картки НОМЕР_1 .

У випадку невиконання чи неналежного виконання споживачем зобов`язання щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів споживач сплачує штраф у розмірі 1881,00 грн. на 4-ий день такого невиконання та у розмірі 418,00 грн. починаючи з 5-го дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4 Кредитного договору).

За клопотанням позивача у АТ КБ «Приватбанк» було витребувано інформацію щодо отримання відповідачем коштів за вищевказаним договором.

Як свідчить відповідь АТ КБ «Приватбанк» і виписка за договором б/н за період 21.01.2025 26.01.2025 ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , було відкрито рахунок НОМЕР_3 та емітовано картку № НОМЕР_4 , 21.01.2025 на вказаний рахунок зараховано 20900,00 грн.

Відповідачка, отримавши кредит свої зобов`язання із сплати кредиту і нарахованих відсотків належним чином не виконала.

З картки обліку Договору (заборгованості) станом на 02.12.2025 відповідач має заборгованість у розмірі: 48733,33 грн., з яких: 17646,97 грн. заборгованість по тілу кредиту, 20636,36 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредиту, 10450,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями. Дані суми узгоджуються з умовами кредитного договору та відповідають даним виписки по рахунку АТ «Приватбанк».

Відповідачка частково сплатила заборгованість за кредитним договором у загальній сумі: 18010,00 грн., з яких: 3253,03 грн. за кредитом та 14756,97 грн. за нарахованими відсотками.

03.12.2025 ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт) та ТОВ «Юніт капіт» (Фактор) укладено договір факторингу№ 03122025 відповідно до якого відступлено право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (п.п. 1.1 1.2 Договору факторингу).

03.12.2025 ТОВ «ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт капіт» склали акт прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу № 03122025 від 03.12.2025. В акті визначено, що в реєстрі боржників кількість останніх 2394, загальна заборгованість складає: 38 325 496,90 грн.

Також, надано реєстр боржників Додаток № 1 до договору факторингу № 03122025 від 03.12.2025 без позначки витяг. У даному реєстрі за порядковим № 500 вказано дані відповідачки номер кредитного договору 8687326 сума загальної заборгованості 48733,33 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 17646,97 грн., сума заборгованості за відсотками 20636,36 грн., сума заборгованості за пенею, штрафами 10450,00 грн.

До позову додано копію платіжної інструкції про сплату ТОВ «Юніт капітал» обумовленої суми за договором факторингу № 03122025 від 03.12.2025.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершастатті1048 ЦК України).

Частиною другою статті1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).

Враховуючи вищевикладені обставини, які відповідачем не заперечувалися й не спростовано, в своїй заяві відповідачка підтвердила, що отримувала кредитні кошти, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.

20.01.2026 між позивачем та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги №20/01/26-02 за яким Адвакатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором (п. 1.1).

Відповідно до п. 3.3 Договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи щодо яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги.

За положеннями п. 3.4. після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.

Додатковою угодою № 25771507137 від 21.01.2026 до вказаного договору Адвокатське бюро зобов`язалося надати юридичну допомогу позивачу з приводу стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до акту прийому-передачі наданих послуг від 15.02.2026 ТОВ «Юніт капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» було погоджено надання/отримання послуг із складання позову, вивчення матеріалів, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації, а всього на суму 7000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не доводив неспівмірність вказаного гонорару, з відповідачки на користь позивача, згідно ст. 137, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Згідно довідки від 13.03.1996 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи, що визначена безстроково.

Як передбачено ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору (постанова Верховного суду України від 01.03.2017 у справі №703/686/15-ц).

Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» грошові кошти в розмірі 38283,33 грн.(тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят три грн. 33 коп), з яких: заборгованість по тілу кредиту 17646,97грн.; заборгованість за відсотками 20636,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 (сім тисяч грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місце знаходження: 01133, м. київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено: 07.05.2026.

Суддя В. В. Гребенюк