Ухвала суду № 136329162, 05.05.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2012/25

Провадження № 1-кп/346/369/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартоюта клопотання захисника цього обвинуваченого, адвоката ОСОБА_7 про зміну цього запобіжного заходу на більш м`який у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2024 року за № 42024090000000086, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, на утриманні нікого не має, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 365 та ст. 386 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні нікого не має, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

в судовому засіданні 05.05.2026 року прокурор підтримав подане 04.05.2026 року клопотання про продовження застосування вказаного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Дане клопотання прокурор обгрунтовує наступним.

В обвинувальному акті зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 , працюючи на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, не пізніше початку жовтня 2024 року створив організовану групу для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, а саме: незаконного придбання, зберігання, перевезення та збуту наркотичних засобів особі для її викриття як збутчика наркотичних засобів, збуті наркотичних засобів невстановленій кількості осіб з метою викриття закладчика наркотичних засобів, з метою покращення результатів своєї службової діяльності.

Для досягнення своєї протиправної мети ОСОБА_4 залучив до складу організованої групи свого знайомого ОСОБА_10 в якості пособника.

Для зацікавлення ОСОБА_10 у протиправній діяльності, участі в якості пособника в організованій групі, ОСОБА_4 , достовірно знаючи що ОСОБА_10 є наркозалежною особою, пообіцяв надати йому для власного вживання та збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежений - таблетки Трамадол, які попередньо незаконно придбав та зберігав з метою збуту, та в такий спосіб залучення потенційного пособника до вчинення злочину.

З метою виконання наданої ОСОБА_10 обіцянки щодо збуту йому наркотичного засобу, обіг якого обмежений - таблеток «Трамадол», ОСОБА_11 близько 22 год. 03.10.2024 року зустрівся з ОСОБА_10 поруч свого будинку, що у АДРЕСА_3 .

В ході зустрічі ОСОБА_12 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, в зазначеному місці, неподалік будинку, в якому проживає, збув ОСОБА_10 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «Трамадол», у формі таблеток у кількості 1000 штук, які містять наркотичний засіб «Трамадол», обіг якого обмежений, вагою не менше 15,8 грам, які попередньо незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2024 року, маючи певні лідерські якості, великий досвід роботи у правоохоронній системі, усвідомлюючи протиправний характер та високу суспільну небезпеку своїх дій, маючи на меті здійснення збуту наркотичних засобів для викриття особи, яка вчиняє збут наркотичних засобів, а також збут наркотичних засобів невизначеному колу осіб з метою викриття закладчика наркотичних засобів і в такий спосіб покращення результатів своєї роботи, створив та очолив стійке злочинне об?єднання у формі організованої групи, яке мало на меті вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

До складу організованої злочинної групи ОСОБА_4 як організатор залучив свого колегу по роботі, оперуповноваженого того же сектору кримінальної поліції, обвинуваченого ОСОБА_5 та жителя м.Коломиї Івано-Франківської області ОСОБА_10 , якого обвинувачений ОСОБА_4 раніше викрив у збуті наркотичних засобів.

Зазначені особи умисно і добровільно, усвідомлюючи протиправний характер своїх суспільно небезпечних дій та їх наслідки, організувалися в стійке об?єднання для вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, виконуючи при цьому єдиний спільний план, відомий всім учасникам, із розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цього плану, підпорядковуючись під час здійснення злочинної діяльності ОСОБА_4 , як організатору та керівнику організованої злочинної групи.

Так, відповідно до розробленого, погодженого та впровадженого планузлочинної діяльності групи, незаконні дії передбачали незаконне придбання, зберігання у спеціальному місці - сховку, перевезення та збут потерпілому ОСОБА_9 наркотичних засобів для їх подальшої закладки у певних місцях для збуту невстановленим особам, викриття ОСОБА_9 у збуті наркотичних засобів та його затриманні.

21.10.2024 року ОСОБА_10 , реалізуючи розроблений обвинуваченим ОСОБА_4 та погоджений усіма учасниками організованої групи злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних засобів, для виконання своєї ролі щодо перевірки ОСОБА_9 , та детального інструктування про порядок виконання роботи, зателефонував йому та домовився про зустріч о 13 год. у м. Коломия, по вул. Бандери, Івано-Франківської області, неподалік старого польського кладовища.

Про виконання своєї ролі у спільному злочинному плані організованої групи - проведенні інструктажу ОСОБА_9 , та його перевірки, ОСОБА_10 одразу ж проінформував ОСОБА_4 , як керівника організованої групи, під час особистої зустрічі 21.10.2024 року, яка відбулася у автомобілі останнього марки «Toyota Rav 4», державний номерний знак « НОМЕР_1 », на обумовленому місці. На цій, окрім ОСОБА_4 , перебував і інший учасник організованої групи ОСОБА_5 . У ході розмови ОСОБА_4 , як керівник організованої групи доручив ОСОБА_5 забрати з території старого польського кладовища пакет із наркотичними засобами, які вони попередньо, у невстановлений час незаконно придбали та зберігали у сховку до 21.10.2024 року, для їх збуту ОСОБА_9 , що ОСОБА_5 і здійснив.

Після отримання інформації від ОСОБА_10 про готовність ОСОБА_9 до вчинення злочину - збуту наркотичних засобів, шляхом розкладання закладок, учасники організованої злочинної групи ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_4 , під керівництвом останнього, направилися на вказаному автомобілі ОСОБА_4 у с. Княждвір Коломийського району Івано-Франківської області - сусіднє село де проживає ОСОБА_9 , для збуту йому наркотичних засобів - канабісу, здійснивши у такий спосіб незаконне перевезення наркотичних засобів.

Перебуваючи поблизу сільського кладовища у вказаному селі ОСОБА_5 , діючи на виконання спільного злочинного плану учасників організованої ОСОБА_4 злочинної групи, під його керівництвом та в присутності ОСОБА_10 , 21.10.2024 року в період з 15 год. 09 хв. по 15 год. 23 хв. збув ОСОБА_9 шляхом встановлення закладки за координатами 48.546971,24.946222 біля електроопори наркотичний засіб - «канабіс», обіг якого обмежений, у кількості 130 згортків, вага якого становить не менше 21,745 грам, завершивши у такий спосіб збут наркотичних засобів ОСОБА_9 , вчинений організованою групою.

Надалі, ОСОБА_5 для виконання спільного злочинного плану учасників організованої групи за допомогою телеграм акаунта "support/work/FuckOff" о 18 год. 27 хв. 22.10.2024 року відправив на абонентський номер ОСОБА_9 фотографію із вказанням координат місцезнаходження наркотичних засобів "48.546971,24.946222", для їх подальшого збуту.

З метою приведення у виконання свого злочинного наміру, направленого на збут наркотичних засобів, ОСОБА_4 , діючи у складі організованої групи із ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , за допомогою акаунта «support/work/FuckOff» у месенджері Telegram, діючи через ОСОБА_5 , надав вказівку ОСОБА_9 23.10.2024 року здійснити збут отриманих наркотичних засобів «канабіс» на території міста Коломия, в районі будівельного гіпермаркету «Епіцентр» та паперової фабрики у кількості по 65 згортків, надавши при цьому детальні інструкції щодо обсягів та ваги наркотичних засобів, які необхідно було збути шляхом встановлення закладок.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_9 було поставлено чіткі вимоги про кожен здійснений ним збут наркотичного засобу «канабіс», шляхом встановлення відповідної закладки, інформувати надсилаючи акаунту « ОСОБА_13 » у месенджері «Telegram» фото із координатами наркотичного засобу за допомогою додатку «GPS MAP CAMERA».

На виконання вказівки учасників організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_9 23.10.2024 року в період з 13 год. по 15 год здійснив збут 100 згортків наркотичного засобу «канабіс» невстановленим особам в районі магазину «Епіцентр» та паперової фабрики у м. Коломия Івано-Франківської області, проінформувавши про кожен факт здійсненого збуту ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 за допомогою програми «GPS MAP CAMERA» та месенджера «Telegram», надсилаючи акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповідні фото.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, 05.11.2024 року близько 15 год. повторно збули ОСОБА_14 шляхом встановлення закладки за координатами "48.534639,25.000168" на території біля АЗС «ОККО» у м. Коломия Івано-Франківської області поблизу р. Прут наркотичний засіб - «канабіс», обіг якого обмежений, у кількості 45 згортків, вага якого становила не менше 1,47 грам, який попередньо незаконно придбали, зберігали та перевезли, завершивши у такий спосіб збут наркотичних засобів ОСОБА_9 , вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Надалі, ОСОБА_5 , діючи на виконання спільного із ОСОБА_4 злочинного плану, за допомогою телеграм акаунта «support/work/FuckOff» о 15 год. 40 хв. 05.11.2024 року надіслав на мобільний телефон ОСОБА_9 фотографію із вказанням координат місцезнаходження наркотичних засобів для їх подальшого збуту.

ОСОБА_9 близько 12 год. 06.11.2024 року, виконавши вказівки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які надійшли з акаунта « ОСОБА_13 » у месенджері «Telegram», забрав з території біля АЗС «ОККО» у м. Коломия Івано-Франківської області поблизу р. Прут наркотичний засіб, який зберігався у синьому поліетиленовому пакунку. У пакунку ОСОБА_9 виявив 45 згортків, обмотаних у стрічку жовтого та зеленого кольору.

З метою приведення у виконання свого злочинного наміру, направленого на збут наркотичних засобів, ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , за допомогою акаунта «support/work/FuckOff» у месенджері «Telegram», 07.11.2024 року надав вказівку ОСОБА_9 того ж дня здійснити збут отриманих наркотичних засобів на території поблизу р. Прут між м. Коломия Івано-Франківської області та с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області у кількості 45 згортків, надавши при цьому детальні інструкції щодо обсягів та ваги наркотичних засобів, які необхідно було збути шляхом встановлення закладок.

На виконання цієї вказівки ОСОБА_9 07.11.2024 року близько 15 год. здійснив збут 37 згортків наркотичного засобу в районі АЗС «Окко» та на вказаній території, проінформувавши про кожен факт здійсненого збуту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за допомогою програми «GPS MAP CAMERA» та месенджера «Telegram», надсилаючи відповідні фото з геолокацією абоненту «support/work/FuckOff».

Того ж дня близько 17 год 30 хв. ОСОБА_4 разом з іншими працівниками вище вказаного органу поліції на території поблизу р. Прут між м. Коломия та с. Сопів Коломийського району затримав ОСОБА_9 , який мав у кишені одягу 8 згортків з наркотичним засобом «канабіс», якому сам же ж, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , попередньо збув наркотичний засіб і якого сам, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , уповноважив здійснювати збут наркотичних засобів шляхом розкладання закладок.

Не припиняючи своїх злочинних дій, обвинувачений ОСОБА_4 07.11.2024 року близько 17 год. 30 хв., перебуваючи на службі та виконуючи свої службові обов?язки, після збуту ОСОБА_9 наркотичного засобу - «канабісу», бажаючи викрити його як особу, яка здійснює збут наркотичних засобів, та покращити показники своєї службової діяльності, встановив місцеперебування ОСОБА_9 на території поблизу р. Прут між м. Коломия Івано-Франківської області та с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області.

Прибувши за місцем перебування ОСОБА_9 та встановивши його особу, обвинувачений ОСОБА_4 близько 17 год 30 хв. 07.11.2024 року на території поблизу р. Прут, в місці, що між м. Коломия Івано-Франківської області та с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області наніс ОСОБА_9 , два удари кулаком правої руки в область грудей, а також удар правою ногою в ліву ногу ОСОБА_9 нижче коліна, вимагаючи розблокувати його мобільний телефон. Зазначені насильницькі дії ОСОБА_4 завдали потерпілому ОСОБА_9 болю та є такими, що ображають його особисту гідність.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_4 здійснив підкуп свідка у кримінальному провадженні за наступних обставин.

08.11.2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.11.2024 р. до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобго до 06.11.2024 включно. Цією ж ухвалою ОСОБА_4 визначено розмір застави у межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п?ятдесят сім тисяч) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області. Указаний розмір застави внесено на відповідний банківський рахунок 11.11.2024.

Ухвалою слідчого судді того же суду від 09.11.2024 р. визначено, що в разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено низку обов?язків, у тому числі утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Згідно інформації ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» ОСОБА_4 звільнений 11.11.2024 року після внесення застави в розмірі 757 000 грн.

За таких обставин з 11.11.2024 року ОСОБА_4 зобов?язаний у строк до 06.01.2025 року виконувати обов?язки, визначені в ухвалі слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.11.2024, в тому числі обов?язок утриматися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді вказаного суду від 06.01.2025 р. задоволено клопотання сторони обвинувачення та продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк дії обов?язків, визначених ухвалою слідчого судді цього суду від 09.11.2024 року до 06.03.2025 року включно, в тому числі і обов?язок утриматися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні. ОСОБА_4 особисто був присутній в судовому засіданні при розгляді клопотання сторони обвинувачення, отримав у суді копію відповідної ухвали.

Отже, обвинуваченому ОСОБА_4 було достовірно відомо про те, що ОСОБА_10 є свідком у кримінальному провадженні № 42024090000000086 від 11.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України та дав показання, які викривають його та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.

Незважаючи на покладення судом вказаного в ухвалі обов?язку утримуватися від спілкування зі свідками кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово порушував вказане судове рішення, зустрічався та спілкувався зі свідком ОСОБА_10 , а також здійснив його підкуп з метою зміни останнім показань та дачею завідомо неправдивих показань, чим вчинив умисний злочин проти правосуддя за наступних обставин.

Так, 14.01.2025 року обвинувачений ОСОБА_4 у АДРЕСА_3 , поблизу помешкання свідка ОСОБА_10 зустрів останнього та провів з ним бесіду, розпитавши про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні та домовившись зустрітись 19.01.2025 року о 19 год. 30 хв. у м. Коломия Івано-Франківської області, поблизу будівлі церкви, на перехресті вулиць Шкрумеляка та Чайковского. Однак, вказана зустріч не відбулась з вини обвинуваченого ОСОБА_4 .

У двадцятих числах січня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 зустрів свідка ОСОБА_10 у м. Коломиї Івано-Франківської області та запропонував свідку під час досудового слідства та судового розгляду надати неправдиві показання щодо залишення ОСОБА_10 в автомобілі ОСОБА_4 марки «Toyota Rav 4», державний номерний знак « НОМЕР_1 », пачки від цигарок марки «LM» з двома пакетиками наркотичного засобу «канабіс». Крім того, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_10 виконувати за відповідну плату його вказівки під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, обіцяючи, окрім іншого, оплатити послуги кваліфікованого адвоката. Наступну зустріч ОСОБА_4 запропонував провести 31.01.2025 року.

31.01.2025 року о 22 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_4 зустрів свідка ОСОБА_10 у м. Коломия Івано-Франківської області, на вище вказаному перехресті та передав цьому свідку 20 000 (двадцять тисяч) гривень за виконання останнім раніше висловлених пропозицій.

За таких обставин обвинувачений ОСОБА_4 порушив покладений на нього цим судом обов?язок утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та вчинив інше кримінальне правопорушення у період дії застосованого до нього запобіжного заходу у виді застави

18.02.2025 року цьому обвинуваченому повідомлено про зміну раніше повідомленої повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно, організованою групою; ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також збуті наркотичних засобів вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 365 КК України, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями; ст. 386 КК України, тобто у підкупі свідка з метою примушування його до давання завідомо неправдивих показань.

21.02.2025 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області постановлено ухвалу про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 із застави на тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 21.04.2025 року включно.

10.04.2025 року слідчим суддею цього суду продовжено застосування вказаного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 строком до 08.05.2025 року, тобто до завершення строку досудового розслідування.

В подальшому ухвалами Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області та Івано-Франківського апеляційного суду (від 17.11.2025 р.) продовжено застосування вказаного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Строк дії запобіжного заходу спливає 15.05.2026 року, однак, ризики, які враховувалися при обранні вказаного запобіжного заходу, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Зокрема, обвинувачений, усвідомлюючи, що обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального проступку, тяжких та особливо тяжкого злочинів, за вчинення якого (особливо тяжкого) передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, та про можливе призначення саме такого виду покарання в разі засудження за даний злочин, може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин та здобуття можливості уникнути покарання; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений може умисно не з`являтись на виклики до прокурора чи суду, в тому числі через виїзд за межі Івано-Франківської області та/або за межі України.

Крім того, цим обвинуваченим порушено запобіжний захід у виді застави, оскільки він спілкувався зі свідком у даному кримінальному провадженні ОСОБА_10 та обвинувачується у підкупі цього свідка. Також прокурор вказав, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінується керівна роль у складі організованої групи.

Крім того, 05.05.2026 року захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_7 подав клопотання про зміну застосованого до цього обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово або в певний період доби.

В обґрунтування клопотання даний захисник вказує, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває під вартою вже більше одного року, і наявні усі підстави для зміни застосованого відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, з огляду на наступне.

Законом встановлено, що при вирішенні питання стосовно продовження дій обраного запобіжного заходу застосовуються ті ж норми процесуального права, що і при обранні такого запобіжного заходу.

Відтак, ініціатором клопотання повинні бути неухильно дотримані вимоги статей 177, 178, 183, 184 КПК України.

Так, відповідно до ст.184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу не може обмежуватися перерахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, визначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, а також обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Такого покликання на матеріали, що підтверджують доводи прокурора, останнім не наведено.

Крім цього, усупереч вимогам ст.183 КПК України, звертаючись з клопотанням про продовження тримання ОСОБА_4 під вартою, прокурор не довів і не намагався довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Більше цього, частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, закон імперативно зазначає обов`язкову наявність обгрунтованої підозри. Таким чином, законодавець імперативно встановив і судовою практикою Верховного Суду це підтримано, що звертаючись до суду з клопотанням, прокурор зобов`язаний не лише перелічити (як це черговий раз здійснює прокурор) ризики, викладені у ст.177 КПК України, а й довести об`єктивне їх існування, а також наявність обгрунтованої підозри. Натомість, вказаної вимоги прокурор не виконав і до свого клопотання не долучив матеріали, що підтверджують обставини об`єктивного існування перелічених ним ризиків та обґрунтованої підозри.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, як це встановлено ст. 194 КПК України, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Звертаючись з клопотанням про продовження запобіжного заходу під час судового розгляду, у період, коли переважна більшість письмових доказів вже була предметом дослідження, і на які стороною захисту подавалися свої заперечення та доводилася очевидна їх сумнівність, прокурор обмежився механічним копіюванням тексту своїх попередніх клопотань, які не містили достатньо детального викладення правдоподібних підстав (якщо такі існували) для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів, не конкретизував докази, які би поза розумним сумнівом вказували на обгрунтованість цієї підозри.

На переконання захисту, погодження суду з таким клопотанням прокурора, де викладені обставини з покликанням на очевидно сумнівні, вже досліджені судом докази, вказуватиме на те, що суд перебрав на себе функції обвинувача у кримінальному процесі, позбавивши ОСОБА_4 права на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, виходячи із засад КПК України стосовно рівності прав сторін кримінального провадження, безсторонній суд не вправі надавати переваги будь-якій стороні кримінального провадження, а тим більше нехтувати очевидними процесуальними порушеннями з боку органу досудового розслідування та не надавати оцінку допустимості наданих стороною обвинувачення доказів.

«Розумність підозри, на якій має грунтуватися арешт, становить суттєву частину гарантії від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у ст. 5 § 1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім цього, суддею має бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи обвинуваченого, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства.

Так, у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою було свавільним, оскільки національні суди не обгрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу». Про такі ж порушення вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі «Хайреддінов проти України».

Обвинувачений ОСОБА_4 має власну сім`ю та родичів (дружину, батьків). Його мати ОСОБА_15 є пенсіонеркою, особою з інвалідністю 3-ї групи. Його батько, ОСОБА_16 також є пенсіонером, учасником бойових дій. Крім того, цей обвинувачений має постійне місце реєстрації та проживання, що за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві власності належить ОСОБА_17 , яка надала згоду на проживання обвинуваченого ОСОБА_4 на час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; він позитивно характеризується.

Крім того, за час перебування під вартою, в установі виконання покарань відбулося погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , і він потребує динамічного спостереження лікаря-кардіолога та лікаря-ендокринолога, а також лікування у плановому порядку в територіальних закладах охорони здоров`я МОЗ України, у зв`язку з відсутністю такої можливості в умовах установи виконання.

При цьому, стороною обвинувачення не наведено нових обставин, які б виправдовували необхідність подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, та вказували б на пропорційність цього заходу.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, оскільки існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Подане вказано захисником обвинуваченого ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу прокурор вважає необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні з підстав, які вказані в зазначеному клопотанні прокурора. При цьому останній вказав, що обвинувачений ОСОБА_4 отримує належні медичну допомогу та лікування в установі виконання покарань, а також може отримати таку допомогу за межами цієї установи у визначених відповідними нормативно-правовими актами випадках.

Потерпілий погодився з позицією прокурора.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_4 заперечили проти задоволення клопотання прокурора та вказали, що посилання на зазначені ризики є безпідставними, а їх існування не доведено, оскільки досудове розслідування завершено і ризики припинили існувати, а тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень не є достатньою підставою для утримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, захисник ОСОБА_7 підтримав подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу з викладених у ньому мотивів та просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово або в певний період доби, оскільки підзахисний перебуває під вартою тривалий час, а саме понад один рік, його стан здоров`я є незадовільним і лише погіршується в умовах тримання під вартою, оскільки цьому обвинуваченому надається виключно медикаментозне лікування в амбулаторних умовах, що є недостатньо та неефективно. Однак, запобіжний захід у виді домашнього арешту на вказаних, максимально суворих, умовах, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки вказаного обвинуваченого та забезпечить необхідне лікування обвинуваченому як в домашніх умовах, так і за відповідним дозволом суду - у лікувальних закладах.

Сторона захисту також просить врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 в період з 24.10. до вечора 19.11.2025 року перебував на свободі після внесення застави. При цьому він не порушив жодного зі своїх обов`язків та не вчинив жодного незаконного впливу на потерпілого чи свідків. Крім того, після скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції, якою (ухвалою) було визначену заставу, та продовжено застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, цей обвинувачений добровільно прибув в установу виконання покарань (№12) з метою виконання цієї ухвали.

Крім того, в судовому засіданні 23.10.2025 року сам потерпілий не заперечував змінити вказаному обвинуваченому існуючий запобіжний захід на більш м`який, запропонований стороною захисту.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подане його захисником ОСОБА_7 клопотання про зміну запобіжного заходу з викладених у ньому мотивів та позиції своїх захисників. Він також вказав, що в установі виконання покарань, де він перебуває, відсутня можливість для надання йому потрібної медичної допомоги, його стан здоров`я погіршується, а саме систематично підвищується артеріальний тиск, а також прогресує хронічний холецистопанкреатит.

Вивчивши клопотання, необхідні матеріали судового провадження, заслухавши сторін кримінального провадження, потерпілого, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.5 («п.1 (пп. (с))» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Тримання під вартою відповідно до вказаних конвенційних положень має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, пункти 55-56).

«Обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п.88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п 32).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Частиною 2 цієї статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про її матеріальний та соціальний стан, зв`язками з державою, у якій її переслідують.

При вирішенні поданого прокурором клопотання суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, передбачених ст. 386, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307 КК України. Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Крім того, санкція ч. 2 ст. 365 КК України передбачає, зокрема, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває під вартою з 21.02.2025 року, тобто понад один рік, крім періоду з 24.10. по 18.11.2025 року включно.

При цьому суд вважає слушними сторони захисту, які вказані в клопотанні захисника ОСОБА_7 . Зокрема, слід врахувати, що на користь звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, усталений спосіб життя, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії»). Відповідно до прецедентної практики даного Суду, національні суди повинні з`ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов`язків, а також чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу.

При цьому береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув`язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти.

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність» строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, щодо можливості його звільнення.

Статтею 178 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу необхідно враховувати стан здоров`я обвинуваченого, наявність у нього міцних соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність родини, сім`ї, позитивну характеристику, наявність на утриманні матері-інваліда, відсутність судимостей та інше. Оскільки тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, тому з`ясуванню вказаних обставин повинна приділятися підвищена увага.

Крім того, суд враховує доводи сторони захисту, про те, що обвинувачений ОСОБА_4 має власну сім`ю та родичів (дружину, батьків). Його мати ОСОБА_15 є пенсіонеркою, особою з інвалідністю 3-ї групи. Його батько, ОСОБА_16 також є пенсіонером, учасником бойових дій. Крім того, цей обвинувачений має постійне місце реєстрації та проживання, що за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві власності належить ОСОБА_17 , яка надала згоду на проживання обвинуваченого ОСОБА_4 на час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; він позитивно характеризується. Всі вказані обставини підтверджені документально.

Зокрема, згідно з письмовою відповіддю, наданою на адвокатський запит захисника ОСОБА_7 від 30.04.2026 року філією державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях , ув`язнений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поступив у цю державну установу 19.11.2025 року. При поступленні оглянутий лікарями Івано-Франківської міської медичної частини № 12 філії, проводилися рентгенологічні та лабораторні обстеження. Встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ступінь III гіпертензивне серце. Гіпертонічна

енцефалопатія ІІ. ризик IV. Ішемічна хвороба серця. Кардіосклероз дифузний. Цукровий діабет ІІ тип. Аліментарне ожиріння. Ув`язнений ОСОБА_4 взятий під динамічне спостереження персоналу даної медичної частини та надається медикаментозне лікування згідно з уніфікованими медичними протоколами МОЗ України у амбулаторних умовах. За час перебування в цій установі ув`язнений ОСОБА_4 неодноразово звертається до працівників медичної частини з приводу погіршення стану здоров`я, проводилася корекція лікування. Лікування частково здійснюється медикаментами.

Згідно з даними захворюваннями ОСОБА_4 потребує динамічного спостереження лікаря-кардіолога та лікаря-ендокринолога та лікування у плановому порядку в територіальних закладах охорони здоров`я МОЗ України (т.7, а.п. 111).

Крім того, незаперечними є той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 в період з 24.10.2025 року по 18.11.2025 року включно перебував на свободі після внесення застави. При цьому він не порушив жодного зі своїх обов`язків та не вчинив жодного незаконного впливу на потерпілого чи свідків. Крім того, після скасування 17.11.2025 року Івано-Франківським апеляційним судом ухвали суду першої інстанції від 24.10.2025 року, якою (ухвалою) було визначену заставу, та продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, цей обвинувачений 19.11.2025 року добровільно прибув в установу виконання покарань (№12) з метою виконання цієї ухвали Івано-Франківського апеляційного суду.

З урахуванням вище вказаних конкретних обставин даного провадження, і зокрема, незадовільного стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , що випливає з його неодноразових звернень за медичною допомогою до міської медичної частини №12 з приводу погіршення стану здоров`я, необхідності отримувати належну та регулярну медичну допомогу, діагностування в обвинуваченого захворювань, в тому числі хронічного у стадії загострення, а також того, що в зазначеній установі виконання покарань надається лише медикаментозне лікування в амбулаторних умовах, а також, беручи до уваги тривале перебування обвинуваченого (близько 14 місяців) під вартою без альтернативного запобіжного заходу, належної процесуальної поведінки цього обвинуваченого в період неперебування під вартою, суд вважає можливим за вказаних обставин змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 на більш м`який, саме у виді домашнього арешту цілодобово, який відповідно до положень ч.1 ст. 181 КПК України полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово.

Тому в задоволенні зазначеного клопотання прокурора слід відмовити, а клопотання захисника - задовольнити.

Керуючись статтями 177, 179, 183, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання, поданого 04.05.2026 року прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави, відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_7 , подане 05.05.2026 року, про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово, який застосувати за адресою: АДРЕСА_4 , на строк два місяці, а саме по 04.07.2026 року включно.

Негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти в залі судових засідань.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк два місяці, а саме по 04.07.2026 року включно, такі обов`язки:

- прибувати до відповідних суду чи прокурора за першою вимогою;

- не відлучатися з вище вказаного місця застосування домашнього арешту без відповідного дозволу Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області;

-утриматися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншим обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні в позапроцесуальний спосіб.

Копію даної ухвали передати для виконання Коломийському районному відділу поліції Головного управління Національної поліції у Івано - Франківській області.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження та начальнику державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 06.05.2026 року о 16 год.

Головуючий суддя : ОСОБА_1