Ухвала суду № 136326511, 06.05.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/8625/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 за допомогою системи Електронний суд звернувся до суду з заявою, в якій просить: встановити судовий контроль за належним виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року у справі №620/8625/25; зобов`язати голову комісії по реорганізації ДФС України ОСОБА_2 у встановлений судом строк подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року у справі №620/8625/25.

Свою заяву мотивує тим, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року у справі №620/8625/25 набрало законної сили, одна відповідачем не виконано.

Ухвалою суду від 01.05.2026 розгляд даної заяви призначено в порядку письмового провадження.

Відповідач надав пояснення, в яких зазначив обставини щодо його реорганізації. Вказав, що комісія з реорганізації здійснює повноваження виключно щодо управління справами в частині забезпечення здійснення заходів пов`язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідного органу виконавчої влади або територіального органу у відповідності до пункту 21 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. №1074 (далі Порядок №1074). Тобто, Комісія та голова комісії здійснюють свою діяльність виключно в межах постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. №1074, наказах виданих Головою комісії ДФС України. Інші повноваження не передбачені. Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розписами Державного бюджету України на 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік, 2026 рік не було передбачено видатків у 2022 - 2026 роках на утримання ДФС та її територіальних органів, у тому числі, на виконання судових рішень та відшкодування витрат виконавчих проваджень, що підтверджується додатком 3 до Закону України «Про державний бюджет України» на 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роки, «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роки. Головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Чернігівській області Голові комісії з реорганізації ДФС України як розпоряднику бюджетних коштів неодноразово надсилалися листи щодо необхідності встановлення бюджетних асигнувань та погашення заборгованостей Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 620/8625/25 позов Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про стягнення коштів задоволено повністю: стягнуто з Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 24.12.2021 по 20.05.2025 шляхом множення розміру середньоденного заробітку у розмірі 678,18 грн, визначеного у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі №620/9907/21, на 1244 календарних днів, в розмірі 843 655,92 грн, з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року повернуто.

Тобто рішення суду від 06.10.2025 набрало законної сили 19.11.2025.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини першої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Докази щодо виконання рішення суду в матеріалах справи відсутні.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно частин другої, третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Керуючись статтями 241-242, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Чернігівській області протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 620/8625/25.

Попередити Головне управління ДФС у Чернігівській області, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернути увагу Головного управління ДФС у Чернігівській області, що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України:

- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;

- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Копію ухвали направити на адресу учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО