Ухвала суду № 136325463, 07.05.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 607/17709/22

07 травня 2026 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Подлісної Ірини Миколаївни щодо розгляду заяви про продовження судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Подлісна І.М.) від 06.02.2023 у справі №607/17709/22 позов задоволено;

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

визнано протиправним та скасовано лист - відмову (рішення) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 05 травня 2022 року № 1709-1839/Т-02/8-1900/22 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату з 01.11.2022 р. пенсії за віком ОСОБА_1 призначеної 21.10.2022 р., з врахуванням п. 2 ст.56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: збільшити пенсію на один відсоток заробітку за кожен рік роботи протягом сімнадцяти років понад п`ятнадцятирічний трудовий стаж, починаючи з 01.11.2005 р. по 31 жовтня 2022 р.

Рішення суду залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 та набрало законної сили.

Надалі судом розглядалися заяви позивачки, подані у порядку виконання цього судового рішення, ухвали суду переглядалися судом апеляційної інстанції.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2023 задоволено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області: скасовано ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 607/17709/22 та прийнято постанову, якою прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 24.03.2025 про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2023; у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Москалика Ігоря Івановича відмовлено.

22.09.2025 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про продовження судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 по справі №607/17709/22.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про продовження судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №607/17709/22 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді заява ОСОБА_1 про продовження судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 по справі №607/17709/22.

05.05.2026 ОСОБА_1 подана заява про відвід судді Подлісної І.М.

Така заява мотивована наступними обставинами.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 скасовано апеляційним судом та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду виконання рішення суду. Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою судді Подлісної І.М. від 14.04.2026 призначає судове засідання на 05.05.2026 по розгляду заяви ОСОБА_1 «про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду», але заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 вже розглянута ще 26.12.2023, судовий контроль за виконанням рішення суду ухвалою судді Подлісної І.М. встановлено, який набрав законної сили 04.05.2024, що виключає повторний розгляд такої заяви та зобов`язує суд продовжити встановлений 26.12.2023 судовий контроль за виконанням рішення суду в належному повному обсязі, керуючись статтями 381 - 3823 КАС України для забезпечення його виконання. 08.04.2026 ОСОБА_1 направила до Тернопільського окружного адміністративного суду (судді Подлісній І.М.) заяву, яка не є заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а є заявою вчинити дії судового контролю встановленого Тернопільським окружним адміністративним судом 26.12.2023, який залишений незавершеним ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2025, яка скасована постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду виконання рішення суду. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 за наслідками судового контролю від 26.12.2023 залишається невиконаним, що потребує для здійснення правосуддя продовження розгляду та залучення доброчесного неупередженого судді, який забезпечить законне виконання рішення суду належним чином у спосіб встановлений судом 06.02.2023 у справі № 607/17709/22. В заяві від 08.04.2026 наведений ОСОБА_1 перерахунок її пенсії, який відповідає зобов`язанням рішення суду від 06.02.2023, якій належить до виконання ГУПФУ в Тернопільській області шляхом виплати пенсії на пільгових умовах ст. 56 п. 2 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням доплат до пенсії за віком в розмірах 1 % заробітку за кожен рік роботи понад п`ятнадцятирічний трудовий стаж, починаючи з 01.11.2005, визначених ОСОБА_1 перерахунком наведеним у заяві від 08.04.2026, що належить до обов`язкового розгляду судом для забезпечення виконання рішення суду. Крім того, заявою від 08.04.2026 позивачка у справі ОСОБА_1 вимагає: «Визнати протиправними та скасувати рішення-перерахунки ГУПФУ в Тернопільській області від 14.11.2023 від 14.04.2025, від 27.03.2026, якими протизаконно зменшена пенсія ОСОБА_1 , грубо погіршено її становище, які не відповідають рішенню суду від 06.02.2023, лише перешкоджають його виконанню; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області надати новий звіт про виконання рішення суду належним чином у спосіб та порядок встановлений рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 з урахуванням перерахунку пенсії наведеним ОСОБА_1 в цій заяві; посилити судовий контроль за про виконання рішення суду від 06.02.2023 у справі № 607/17709/22 з накладенням штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області ОСОБА_2 за умисне довготривале невиконання рішення суду з грубим протизаконним погіршенням становища позивачки в розмірі 40-прожиткових мінімумів для працездатних осіб». Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 не передбачено розгляд такої заяви в судовому засіданні 05.05.2026 у вирішенні питання виконання рішення суду від 06.02.2023 у справі № 607/17709/22 при відсутності її провадження, що викликає сумніви у доброчесності та неупередженості судді Подлісної І.М., яка за три роки не забезпечила виконання відповідачем постановленого нею рішення суду та вступила на кримінальний шлях зумисного невиконання рішення суду від 06.02.2023 з погіршенням становища позивачки як матеріального так й морального, відсторонившись від захисту порушених прав та гідності позивачки у справі ОСОБА_1 , постраждалої від Чорнобильської катастрофи, якій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Конституцією України гарантоване незаперечне право на пільгову пенсію збільшену на 1 % заробітної плати за кожен рік роботи понад п`ятнадцятирічний трудовий стаж, що визначено ст. 56 п. 2 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 призначене судове засідання для розгляду невідомої заяви ОСОБА_3 під назвою «про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 06.02.2023 р.» при відсутності провадження у справі № 607/17709/22, адже заява про встановлення судового контролю була розглянута 26.12.2023 судом, за якою судовий контроль встановлено. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішенням від 14.11.2023 замість збільшення пенсії ОСОБА_1 за зобов`язаннями рішення суду зменшило її вдвічі з 01.11.2022 від призначеної 21.10.2022, зменшивши пенсію ОСОБА_1 в шість разів від тієї, яка належить за рішенням суду, стверджуючи, що рішення суду таким чином виконане, вважаючи його недоцільним та таким, яким Тернопільський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зменшити пенсію ОСОБА_1 та погіршити її становище. Головуюча суддя Подлісна І.М. не здійснила жодного реагування на таке спотворення й приниження свого рішення, чим надала відповідачу право діяти на свій розсуд з порушенням Законів України та незаперечного права позивачки у справі № 607/17709/22 на пенсію визначену пільговою статтею 56 п. 2 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Встановивши 26.12.2023 судовий контроль за виконанням рішення суду від 06.02.2023 за заявою позивачки, головуюча суддя Подлісна І.М. відмовилась скасувати рішення ГУПФУ в Тернопільській області від 14.11.2023 про перерахунок пенсії, яким пенсія позивачки у справі № 607/17709/22 ОСОБА_1 протизаконно зменшена з 6092 грн, яку позивачка отримувала перед зверненням до суду з адміністративним позовом, до 3416 грн, чим грубо порушила ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не звернувши увагу на ці порушення, не перевіривши законність такого рішення відповідача про перерахунок пенсії, проігнорувавши неодноразові заяви позивачки у справі про скасування такого рішення ГУПФУ в Тернопільській області, дозволивши відповідачу-боржнику у справі безкарно познущатись над позивачкою ОСОБА_1 , протизаконно цинічно погіршити її становище, спотворивши й спаплюживши рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі № 607/17709/22, стверджуючи, що рішення суду виконане повністю за його зобов`язаннями. Жодна заява позивачки про скасування протизаконного рішення ГУПФУ в Тернопільській області про перерахунок та виплату пенсії позивачки у справі, в значно менших розмірах, не була розглянута Тернопільським окружним адміністративним судом. Судовий контроль за виконанням рішення суду від 06.02.2023 виявився формальним, який не був посилений шляхом накладання штрафів на начальника ГУПФУ в Тернопільській області Москалика І.І. за невиконання рішення суду, що дало відповідачу можливість і далі не виконувати рішення суду. Всі заяви позивачки про накладення штрафів на керівника суб`єкта владних повноважень залишені без задоволення. Справа № 607/17709/22 про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 розглянута в порядку спрощеного позовного провадження набула за три роки невиконання рішення суду неприпустимих шеститомних розмірів за допомогою Тернопільського окружного адміністративного суду, який не намагався здійснити судовий контроль за виконанням рішення суду належним чином за статтями 381, 382-3823 КАС України, дозволяючи відповідачу надавати суду один й той самий звіт про виконання невиконаного рішення суду зі зменшенням пенсії позивачки до 3416 грн зі ствердженням, що це відповідає зобов`язанням рішення суду, кваліфікуючи рішення суду від 06.02.2023, яке набрало законної сил, як недоцільне для виконання належним чином. Головуюча суддя Подлісна І.М. жодного разу не перевірила та не надала правову оцінку такого ствердження та способу виконання рішення суду відповідачем, який не має нічого спільного зі способом визначеним судом у рішенні від 06.02.2023. ОСОБА_1 заперечує головуючій судді Подлісній І.М. брати участь в подальшому розгляді справи, яка неспроможна забезпечити виконання рішення суду від 06.02.2023 у справі № 607/17709/22 належним чином, яке за її участю залишається невиконаним, якою керує відповідач-боржник - злісний порушник законів України, який відмовляється від виконання рішення суду належним чином, міркування якого для головуючої судді є важливішим та вагомішим за Конституцію України та Закони України, які зобов`язують виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений судовим рішенням, а не припущеннями «на свій розсуд» суб`єкта владних повноважень ГУПФУ в Тернопільській області, який свідомо порушує право позивачки на її законну пільгову пенсію визначену ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ухвалою від 14.04.2026 головуюча суддя Подлісна І.М. парадоксально запропонувала відповідачу подати «свої міркування з приводу заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення», яка була розглянута судом 26.12.2023, за результатом розгляду якої встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 06.02.2023, який належить бути виконаним належним чином за ст.ст. 381, 382-3823 КАС України та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Конституцією України. Справа № 607/17709/22 направлена Восьмим апеляційним адміністративним судом для продовження розгляду виконання рішення суду до суду першої інстанції, що зобов`язує суд продовжити судовий контроль за виконанням рішення суду встановлений 26.12.2023 з врахуванням перерахунку пенсії, проведеного заявою позивачки від 08.04.2026, з виплатою ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.11.2022 збільшеної на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15-тирічний трудовий стаж, починаючи з 01.11.2005. 16.04.2026 заявниця надіслала до Тернопільського окружного адміністративного суду заяву про роз`яснення недоліків ухвали від 14.04.2026, мета застосування яких суддею в ухвалі з призначення судового засідання на 05.05.2026 є незрозумілою, відповіді на яку не надано. Головуючою суддею Подлісною І.М. жодних роз`яснень ОСОБА_1 з приводу ухвали від 14.04.2026 не надано, що свідчить вкотре про упередженість, необ`єктивність. недоброчесність та зацікавленість в інтересах відповідача у розгляді справи № 607/17709/22 головуючої судді, яка діє всупереч верховенства права, Законів України, забезпечуючи відповідачу подальше невиконання рішення суду від 06.02.2023, що є підставою для недовіри та відводу головуючої судді Подлісної І.М. Тернопільського окружного адміністративного суду брати участь у продовженні розгляду виконання рішення суду у справі № 607/17709/22, за участю якої рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 залишається і надалі протизаконно невиконаним, залишаючи позивачку у справі ОСОБА_1 в погіршеному становищі без права на справедливий суд, без пенсії, яка належить їй за Законом, що є грубим порушенням завдання адміністративного судочинства визначеного статтею 2 КАС України. Заявниця, керуючись п. 4 частини 1 ст. 36 КАС України просила задовольнити заяву про недовіру (відвод) головуючої судді Подлісної І.М. та звільнити її від продовження розгляду виконання рішення суду від 06.02.2023 у справі № 607/17709/22.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Подлісна І.М.) від 06.05.2026 визнано необґрунтованим заявлений відвід судді та заяву ОСОБА_1 передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду (суддя Чепенюк О.В.) для розгляду зазначеної заяви про відвід судді.

07.05.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання обґрунтованою недовіру (відвод) судді Подлісної І.М. в продовженні розгляду виконання рішення суду від 06.02.2023 у справі №607/17709/22. Така заява містить наступні пояснення завниці.

06.05.2026 в системі «Електронний суд» з`явилась ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 про передачу справи № 607/17709/22 для визначення судді, у порядку встановленому частиною першою статті 31 КАС України, для розгляду заяви про відвід судді Подлісної І.М. в продовженні розгляду виконання рішення суду від 06.02.2023 у справі № 607/17709/22. Розподілом між суддями Тернопільського окружного адміністративного суду для розгляду заяви про недовіру (відвод) судді Подлісної І.М. в продовженні розгляду виконання рішення суду від 06.02.2023 у справі № 607/17709/22 протоколом автоматизованого розподілу від 06.05.2026 о 17:02:15 призначено суддю Чепенюк О.В., провадження П/500/3242/26. Заявниця вважає за необхідне довести до відома судді Чепенюк О.В., що ухвалою від 06.05.2026 у справі № 607/17709/22, якою суддя Подлісна І.М. визначила необґрунтованою заяву позивачки ОСОБА_1 про недовіру (відвод) головуючої судді, та вводить іншого суддю в оману наведеною в ухвалі інформацією, а саме: ухвалою від 06.05.2026 Тернопільський окружний адміністративний суд повідомляє, що розглянув «позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії». Позовна заява ОСОБА_1 від 17.12.2022 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії розглянута 06.02.2023, рішення на користь позивачки у справі ОСОБА_1 , яке виніс Тернопільський окружний адміністративний суд набрало законної сили 04.05.2023 після розгляду Восьмим апеляційним адміністративним судом, є остаточним та законним у справі № 607/17709/22. Інші позовні заяви ОСОБА_1 відсутні, що підтверджують матеріали справи № 607/17709/22, яка переглянуті заявницею 05.05.2026. Ухвалою від 06.05.2026 головуюча суддя Подлісна І.М. вводить в оману іншого суддю у розгляді заяви від 05.05.2026 про недовіру (відвод) судді інформацією, що ОСОБА_1 своєю заявою оскаржує ухвалу від 30.09.2025 Тернопільського окружного адміністративного суду, яка насправді оскаржена позивачкою в суді апеляційної інстанції та винесена постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026, якою скасована ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 та справа № 607/17709/22 направлена до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Головуюча суддя Подлісна І.М. ухвалою від 06.05.2026 вводить іншого суддю в оману тим, що позивачка оскаржує ухвалу від 14.04.2026 Тернопільського окружного адміністративного суду, насправді ОСОБА_1 16.04.2026 надала до суду заяву про роз`яснення та усунення недоліків ухвали від 14.04.2026, відповіді на заяву суддею Подлісною І.М. не надано. Головуюча суддя Подлісна І.М. приховала в ухвалі від 06.05.2026 від іншого судді наявність у справі № 607/17709/22, заяви від 08.04.2026 ОСОБА_1 , в якій наведені незаперечні докази упередженості та зацікавленості судді в інтересах відповідача-боржника у справі. Жодна заява про розгляд та скасування рішень ГУПФУ в Тернопільській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 не розглянута в суді, чим суд надав цинічну можливість погіршити становище позивачки у справі зменшенням її пенсії, що суперечить зобов`язанням рішення суду від 06.02.2023, ст. 56 п. 2 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Конституції України та Законам України. 05.05.2026 відповідач-боржник був належним чином судом повідомлений про дату, час і місце судового засідання для подання своїх міркувань, проте не з`явився до суду без повідомлення причини. Ухвалою від 14.04.2026 головуюча суддя Подлісна І.М. вказала, що неприбуття у судове засідання осіб, не перешкоджає розгляду заяви позивачки. Однак, всупереч категоричній вимозі провести судове засідання належним чином без присутності відповідача у справі, яку позивачка заявила на початку засідання, суддя перенесла засідання суду на 12.05.2026, що доводить упередженість судді Подлісної І.М. та важливість для неї міркувань відповідача-боржника у справі ніж Конституції України та дотримання Законів України при винесенні рішення у справі. Апеляційне оскарження ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.05.2026, про яке суддя Подлісна І.М. вказує в цій ухвалі, є неможливим, оскільки заява про недовіру (відвод) не розглянута іншим суддею в межах одного суду, згідно законодавства України, що підтверджує недоброчесність та упередженість судді по відношенню до позивачки у справі, яку суддя скеровує до неправильних дій.

ОСОБА_1 просила розглянути її заяву від 06.05.2026 про визнання обґрунтованою недовіру (відвод) судді Подлісної І.М. в продовженні розгляду виконання рішення суду від 06.02.2023 у справі № 607/17709/22 та визнати обґрунтованим відвод судді Подлісної І.М. від подальшого розгляду виконання рішення суду від 06.02.2023 у справі № 607/17709/22.

За приписами частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Як установлено частиною одинадцятою статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Питання про відвід судді вирішено в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про недовіру (відвод) судді Подлісної І.М. з урахуванням заяви про визнання обґрунтованою недовіру (відвод) судді Подлісної І.М., суд вважає, що заява про відвід не підлягає до задоволення, з таких мотивів та підстав.

Згідно із частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Суд зазначає, що відвід судді як одна із гарантій права на справедливий суд повинен ґрунтуватися на очевидних обставинах, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності при розгляді конкретної справи. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу. Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Мотиви заяви про відвід судді Подлісної І.М. зводяться до того, що рішення суду від 06.02.2023 у цій справі залишається не виконаним, головуюча суддя неспроможна забезпечити виконання рішення суду від 06.02.2023 у справі № 607/17709/22; в ухвалі суду від 14.04.2026 про призначення до судового розгляду заяви ОСОБА_1 про продовження судового контролю за виконанням рішення суду допущені невідповідності та недоліки щодо назви заяви, яка має розглядатися, цією ухвалою запропоновано відповідачу подати «свої міркування з приводу заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення», яка була розглянута судом 26.12.2023, не враховані вимоги заяви ОСОБА_1 від 08.04.2026; суд не відреагував на заяву ОСОБА_1 від 16.04.2026 про роз`яснення недоліків ухвали від 14.04.2026.

Суд, вивчивши заяву про відвід судді та матеріали справи, дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав, визначених законом, для відводу судді Подлісної І.М. у цій справі, та судом не виявлено обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності судді, свідчили про її упереджене ставлення щодо позивачки чи заінтересованість в прийнятті заяв Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо виконання рішення суду.

Частина четверта статті 36 КАС України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, цією нормою законодавець прямо встановив, що незгода сторони у справі з процесуальним рішенням суду не може бути визнана обґрунтованою підставою для відводу судді. Незгода сторони із постановленою процесуальною ухвалою через її невідповідності чи недоліки не є підставою для відводу судді.

Задля забезпечення можливості сторін у справі висловити свою незгоду із процесуальними діями суду та судовими рішеннями (у тому числі ухвалами) законодавцем передбачена можливість їх апеляційного оскарження у визначеному порядку. Наявність в осіб, які беруть участь у справі, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду заяв щодо виконання судового рішення не можуть бути підставою для відводу судді, а всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням у справі. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій. Якщо процесуальна ухвала суду не оскаржується, то заперечення проти неї може бути викладене в апеляційній скарзі на кінцеву (остаточну ухвалу), прийняту за результатами розгляду конкретного процесуального питання щодо виконання судового рішення.

Заявниця як правову підставу для відводу судді зазначає пункт 4 частини першої статті 36 КАС України, за змістом якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд використовує джерела міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відтак, суд висновує, що заявником не надано жодних доказів, які б давали підстави вважати, що суддя проявляє особисту упередженість чи необ`єктивність при розгляді справи.

Наявність сумнівів у безсторонності чи необ`єктивності судді повинна базуватись на конкретних критеріях, а не припущеннях і власному трактуванні заявником положень статті 36 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви про відвід судді Подлісної І.М., у зв`язку із чим у задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про відвід судді Подлісної Ірини Миколаївни щодо розгляду заяви про продовження судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги за результатами розгляду заяви про продовження судового контролю за виконанням рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 07 травня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.