Рішення № 136324922, 07.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5996/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 березня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:

- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні базової соціальної допомоги за заявою ОСОБА_1 від 02.10.2025 року визнати не законним та скасувати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 базову соціальну допомогу в розмірі 4500 грн за заявою від 02.10.2025 року.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 02.10.2025 року позивач звернувся з заявою до пенсійного фонду України про намір на отримання базової соціальної допомоги як особа з інвалідністю 2 групи. 28.02.2026 року він отримав відмову в призначенні базової соціальної допомоги від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Відмова обґрунтована тим що позивач не відповідає вимогам п.3 Постанови № 371 КМУ.

Вважаючи таку відмову не законною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не погоджується з заявленими позовними вимогами вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що при перевірці бази даних одержувачів соціальної допомоги в підсистемі ЄІССС:ЄСР встановлено, що заява ОСОБА_1 від 02.10.2025 № 1000000000250042635065 знаходиться в статусі «Відмова», в зв`язку з тим, що особи із зверненням про намір не відповідають вимогам п.3 Постанови 371. Середньомісячний сукупний дохід сім`ї для призначення базової соціальної допомоги визначено згідно з Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги». Розрахунок розміру базової величини: заявника 4500 х 100% = 4500, Сукупний дохід сім`ї за три місяці становить 40024,03 грн (заробітна плата - 23941,03 грн; допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам - 9000,00 грн) та державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю - 7083. Середньомісячний сукупний дохід сім`ї становить 13341,34 грн (40024,03 грн : 3 місяці). Розмір базової соціальної допомоги становить 4500 - 13341,34 = - 8841,34. 25.11.2025 року прийнято рішення про відмову в оформленні базової соціальної допомоги, в якому зазначене наступне. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 №371 «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги» (далі-Постанова № 371) передбачено, що з 1 жовтня 2025 року подати заяву про призначення базової соціальної допомоги мають право особи/сім`ї, обставини яких відповідають вимогам та критеріям експериментального проекту, визначеним Порядком реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги від 25.03.2025 №371 (матеріальне та соціальне становище, державна підтримка тощо). Розмір допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї. За заявою від 02.10.2025 про намір на отримання базової соціальної допомоги автоматично відмовлено, оскільки особи із звернення не відповідають вимогам п.3 Постанови № 371. Головне управління діяло в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовної вимоги позивача відсутні.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

20 березня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Станом на 07 травня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Пенсійного фонду України про намір на отримання базової соціальної допомоги як особа з інвалідністю 2 групи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.02.2026 року позивачу відмовлено в призначенні базової соціальної допомоги, оскільки особа не відповідає вимогам п.3 Постанови № 371 КМУ.

Вважаючи рішення відповідача протиправними та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист.

Призначення та виплата базової соціальної допомоги (далі - БСД) здійснюється згідно Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 371 «Порядок реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги» (далі Порядок №371).

Звернення щодо призначення базової соціальної допомоги відбувається в два етапи: реєстрація звернення про намір та реєстрація звернень про призначення базової соціальної допомоги.

Під час реєстрації звернень про намір, Система перевіряє чи уповноважена особа є отримувачем державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям; допомоги на дітей одиноким матерям; допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях; тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме та передає інформацію про склад сім`ї за відомостями наявними в Системі.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 року №371 «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги» (далі-Постанова № 371) передбачено, що з 1 жовтня 2025 року подати заяву про призначення базової соціальної допомоги мають право особи/сім`ї, обставини яких відповідають вимогам та критеріям експериментального проекту, визначеним Порядком реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги від 25.03.2025 №371 (матеріальне та соціальне становище, державна підтримка тощо).

Розмір допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї.

Як вбачається з матеріалів справи при перевірці бази даних одержувачів соціальної допомоги в підсистемі ЄІССС:ЄСР встановлено, що заява ОСОБА_1 від 02.10.2025 року № 1000000000250042635065 знаходиться в статусі «Відмова», в зв`язку з тим, що особи із зверненням про намір не відповідають вимогам п.3 Постанови 371.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї для призначення базової соціальної допомоги визначено згідно з Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги».

Розрахунок розміру базової величини: заявника 4500 х 100% = 4500.

Сукупний дохід сім`ї за три місяці становить 40024,03 грн. (заробітна плата - 23941,03 грн; допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам - 9000,00 грн.) та державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю 7083 грн.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї становить 13341,34 грн (40024,03 грн : 3 місяці).

Розмір базової соціальної допомоги становить 4500 - 13341,34 = - 8841,34 грн. (від`ємне значення).

Таким чином, з урахуванням визначеного середньомісячного доходу, розмір базової соціальної допомоги є від`ємним, що свідчить про відсутність підстав для її призначення.

Доводи позивача щодо наявності у нього статусу особи з інвалідністю ІІ групи самі по собі не є безумовною підставою для призначення базової соціальної допомоги, оскільки відповідно до чинного правового регулювання така допомога залежить, зокрема, від рівня сукупного доходу сім`ї.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про неправильність визначення відповідачем складу сім`ї, розміру доходу або порушення порядку розгляду заяви.

Посилання позивача на протиправність рішення відповідача є необґрунтованими та спростовуються встановленими судом обставинами справи.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити базову соціальну допомогу, суд зазначає, що за відсутності підстав для визнання протиправним рішення про відмову у призначенні допомоги, така вимога також не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення відповідача прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.О. Cтефанов

.