Рішення № 136324826, 07.05.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 р. № 640/10007/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Меблі Логістик", просп. Оболонський, 23А, м. Київ,04207, простягнення 259 510,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі Логістік" про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму боргу 259 510,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 259510,44 грн., який виник на підставі винесених податкових повідомлень - рішень.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на адміністративний позов просить в задоволенні позову відмовити та вказує, що у період з 17.03.2004 по 17.03.2009 відповідач користувався на праві оренди земельною ділянкою комунальної власності та сплачував орендну плату. 17.03.2004 Київська міська рада та ТОВ «Меблі-Логістик» (відповідач) уклали договір оренди земельної ділянки площею 0,0157 га кадастровий номер 8000000000:82 :017:0012, що знаходиться за адресою: вул. Мала Житомирська, 6/5, літера «Б» у Шевченківському районі міста Києва строком на 5 років. Після закінчення строку дії договору сторони не продовжували строк його дії та не поновлювали договір оренди на новий строк. Заниження податкових зобов`язань зі сплати орендної плати відбулося внаслідок неврахування відповідачем в податкових деклараціях з плати за землю статей 21 та 33 Закону України «Про орендну землю», просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою МОАС від 14.04.225 року справу № 640/10007/21 прийнято до свого провадження суддею Величко А.В. та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблі Логістік перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб.

Вказана заборгованість виникла на підставі: несплати податку з орендної плати з юридичних осіб, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень №0029600407 від 15.01.2020, №0029480407 від 15.01.2020, №0022290407 від 14.01.2020, №0708830410 від 29.07.2020, №0708840410 від 29.07.2020 на загальну суму 259510,44 грн.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених зобов`язань стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 16.1 статті 16 Податковим кодексом України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

03.04.2020 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено ТОВ "Меблі- Логістік" податкову вимогу № 23673-10 в якій визначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 02.04.2020 у розмірі 235662,03 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пункту 14.1.73. статті 14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (14.1.136. ПК України).

Відповідно до пункту 269.1.1.2. статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами). (пункту 288.4. статті 288 ПК України).

У період з 17.03.2004 по 17.03.2009 відповідач користувався на праві оренди земельною ділянкою комунальної власності та сплачував орендну плату.

17.03.2004 Київська міська рада та ТОВ «Меблі-Логістик» (відповідач) уклали договір оренди земельної ділянки площею 0,0157 га кадастровий номер 8000000000:82:017:0012, що знаходиться за адресою: вул. Мала Житомирська, 6/5, літера «Б» у Шевченківському районі міста Києва строком на 5 років.

Суд бере до уваги, що після закінчення строку дії договору сторони не продовжували строк його дії та не поновлювали договір оренди на новий строк.

Заниження податкових зобов`язань зі сплати орендної плати відбулося внаслідок неврахування відповідачем в податкових деклараціях з плати за землю статей 21 та 33 Закону України «Про орендну землю».

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (частина 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі»). Отже, підставою нарахування орендної плати та визначення її розміру є виключно договір оренди землі, укладений між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» врегульований порядок реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (частина 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (частина 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист- повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким внесені зміни до статті 33 Закону України «Про оренду землі» та, зокрема, виключено частину 6 цієї статті, яка врегульовувала порядок поновлення договору оренди землі, у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі.

Відносини між відповідачем та власником земельної ділянки - Київською міською радою - виникли у 2004 році до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка діяла до внесення законодавцем вказаних змін - у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа- повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, з урахуванням вимог закону до внесення змін поновлення договору оренди на новий строк здійснювалося виключно шляхом укладення сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Висновки про застосування норм статті 33 Закону України «Про оренду землі» та обов`язковість укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди неодноразово формував Верховний Суд.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16 ц і № 159/5756/18 дійшла висновку, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Велика Палата Верховного Суду виходила, зокрема, з того, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Подібні висновки Велика Палата Верховного Суду викладала у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 та від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18.

Отже, Велика Палата Верховного Суду сформувала єдиний підхід щодо застосування частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-ІХ, відповідно до якого можна виокремити такі правові висновки:

-підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах першій-п`ятій і частині шостій статті 33 Закону, не розмежовуються, а для поновлення договору оренди землі в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, є необхідним надіслання орендарем повідомлення орендодавцю про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди;

-орендар повинен надіслати орендодавцю лист-повідомлення про свій намір продовжити орендні правовідносини, іншими словами - звернутися із офертою про укладення договору оренди землі на новий строк, і якщо орендодавець у встановлений строк не відповів на оферту (не акцептував її), а орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, вважається, що орендодавець в силу принципу «мовчазної згоди» акцептував оферту орендаря.

Для поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Після закінчення строку дії договору сторони не продовжували строк його дії та не поновлювали договір оренди на новий строк. Додаткової угоди про поновлення чи продовження дії договору оренди землі на новий строк сторони не укладали.

Після закінчення строку дії договору відповідач не повідомляв Київську міську раду про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та не надсилав проекту додаткової угоди.

За змістом пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Суд встановив, що Київська міська рада не передавала до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:017:0012 - ГУ ДПС у місті Києві у переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі у період з 2009 по 2025 рік, інформацію про ТОВ «Меблі-Логістик» як орендаря цієї земельної ділянки та не вносили зміни до договору оренди земельної ділянки площею 0,0157 га кадастровий номер 8000000000:82:017:0012, що знаходиться за адресою: вул. Мала Житомирська, 6/5, літера «Б» у Шевченківському районі міста Києва й, зокрема, щодо строку його дії (поновлення, продовження).Також не укладали новий договір оренди земельної ділянки площею 0,0157 га кадастровий номер 8000000000:82:017:0012, що знаходиться за адресою: вул. Мала Житомирська, 6/5, літера «Б» у Шевченківському районі міста Києва після закінчення строку дії договору оренди від 17.03.2004;

Київська міська рада не обліковує заборгованість ТОВ «Меблі-Логістик» зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,0157 га кадастровий номер 8000000000:82:017:0012, що знаходиться за адресою: вул. Мала Житомирська, 6/5, літера «Б» у Шевченківському районі міста Києва від 17.03.2004 за період користування земельною ділянкою на умовах оренди з 17.03.2004 по 17.03.2009.

Київська міська рада не укладали з відповідачем будь-якого іншого договору оренди земельної ділянки комунальної власності, який би слугував підставою виникнення у відповідача обов`язку зі сплати орендної плати.

Ці обставини доводить також відповідь Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради на запит представника відповідача.

Вказані обставини у сукупності доводять відсутність будь-якої правової підстави для нарахування, обліку чи стягнення позивачем з відповідача податкового боргу зі сплати орендної плати у розмірі 259510,44 грн .

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116 код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі Логістик" (просп. Оболонський, 23А, м. Київ,04207 код ЄДРПОУ 31176244) про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму боргу 259 510,44 грн - відмовити.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Суддя А.В. Величко