Ухвала суду № 136324147, 06.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про роз`єднання позовних вимог

06 травня 2026 року Київ № 320/6056/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна Компанія «Нафтогаз України» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна Компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3, код ЄДРПОУ 44082145), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393), Енергетичної митниці (04215, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 28А, код ЄДРПОУ 44029610), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 21 жовтня 2025 року №2032/ Ж10/31-00-04-01-01-27 повністю;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 14 січня 2026 року №79/Ж10/31-00 04-01-02-23 повністю;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 09 січня 2026 року №764/6/99-00-06-06 від 09.01.2026 повністю;

- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Державної митної служби України щодо внесення змін до митної декларації від 08.09.2021 №UA903020/2021/204372 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №3 (вих. № 36/42.1-42.1.01/280-26);

- зобов`язати Енергетичну митницю Державної митної служби України внести зміни до митної декларації від 08.09.2021 №UA903020/2021/204372 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №3 (вих. № 36/42.1-42.1.01/280-26);

- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Державної митної служби України щодо внесення змін до митної декларації від 08.09.2021 №UA903020/2021/204374 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №4 (вих. № 36/42.1-42.1.01/281-26);

- зобов`язати Енергетичну митницю Державної митної служби України внести зміни до митної декларації від 08.09.2021 та №UA903020/2021/204374 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №4 (вих. № 36/42.1-42.1.01/281-26);

- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Державної митної служби України щодо повернення НАК «Нафтогаз України» помилково сплачених сум податку на додану вартість за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року № 36/42.1-42.1.01/282-26;

- зобов`язати Енергетичну митницю ДМС на підставі заяви НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року № 36/42.1-42.1.01/282-26 підготувати висновок про повернення НАК «Нафтогаз України» надміру сплачених митних платежів в сумі 3 086 627 828,54 грн. та подати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду адміністративна справа №320/6056/26 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

10.03.2026 представником відповідача, Енергетичної митниці, подано заява про залишення позову без розгляду відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України.

В обґрунтування поданої заяви відповідач 3 вказує на те, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до Енергетичної митниці лише цитуючи відповідні порядки, які регламентують дані питання, без обґрунтування необхідності внесення змін до митних декларацій, що є обов`язковою умовою для відповідних внесень, а також без обґрунтування, яким чином належна сума митних платежів є помилково та/або надміру сплаченою сумою. Таким чином, позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог, а також доказів, які б підтверджували викладені обставини. Окрім цього, відповідно до частини 1 статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги. Зазначається, що позовні вимоги до відповідача 3 жодним чином не пов`язані зі складанням ППР податковими органами та розглядом в адміністративному порядку скарги на такі ППР. Внесення змін до митних декларацій регулюється окремим порядком та містить вичерпні підстави, які дозволяють вносити зміни до декларацій. При цьому, факт проведення перевірки податковими органами не створює окремої підстави для внесення змін, у зв`язку з чим, такі вимоги взагалі не пов`язані. Позовні вимоги до відповідача 1, 2 та до відповідача 3 регулюються різними сферами законодавства, відносяться до компетенції різних органів державної влади та не залежать одна від одної. Враховуючи викладене, відповідач 3 вважає, що позовна заява подана без дотримання вимог передбачених статтями 160 та 172 КАС України, а тому підлягає залишенню без розгляду.

06.04.2026 представником позивача подано заперечення на заяву відповідача 3 про залишення позову без розгляду. На переконання позивача ухвалою від 12.02.2026 суд встановив відсутність перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі і відсутність підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі. Строк для усунення недоліків позовної заяви не встановлювався. Відповідно, підстави для залишення позовної заяви без розгляду, передбачені пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС України, на який посилається представник Енергетичної митниці, відсутні. Відтак заява спрямована на повторне вирішення вже вирішеного процесуального питання. Наведені в заяві твердження про необґрунтованість позовної заяви в частині вимог до Енергетичної митниці спростовуються матеріалами справи, тому такі не відповідають дійсності. Інші доводи заявника стосуються розгляду справи по суті, а не підстав для залишення позову без розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 року надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду письмових пояснень з обґрунтуванням підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України з позовними вимогами до Енергетичної митниці у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів.

17.04.2026 року від позивача надійшли письмові пояснення на виконання ухвали від 08.04.2026 року, згідно яких позивач просить визнати недоліки позовної заяви усуненими та продовжити розгляд справи № 320/6056/26 за позовом НАК «Нафтогаз України» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, Енергетичної митниці.

У письмових поясненнях вказується, що позовні вимоги виникли з єдиного комплексу фактичних обставин (підстав), стосуються тих самих господарських операцій із ввезення природного газу на митну територію України, та підтверджуються спільними доказами. В основі спору з усіма відповідачами є ключовим одне і те саме правове питання: чи підлягали оподаткуванню ПДВ операції з ввезення природного газу 2015 року, митне оформлення якого було завершено в 2021 році шляхом подання додаткових митних декларацій. Заявлені вимоги не належать до різних видів судочинства або до вимог, щодо яких визначено виключну підсудність різним судам. Розгляд заявлених вимог в одному провадженні відповідає нормам КАС України і є доцільним з урахуванням завдання та принципів адміністративного судочинства.

Відповідачем 3 подані заперечення на пояснення позивача, оскільки позиція останнього про підставу об`єднання вимог не відповідає вимогам чинного законодавства з питань митної справи. Вказується, що відповідно до позовної заяви, спір з відповідачем 1 та відповідачем 2 стосується процедури проведення перевірки та як наслідок винесення податкових повідомлень рішень. Одночасно з цим, позовні вимоги до Енергетичної митниці стосуються питання внесення змін до вже оформлених митних декларацій, що регулюється Положенням про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450.

Дослідивши зміст позовної заяви та матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для роз`єднання позовних вимог, виділивши вимоги до відповідача 3 в самостійне провадження з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 5 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.

При чому згідно частин 4, 5 статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Аналогічне правило викладене в частині 6 статті 21 КАС України, згідно якої не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Заявлені позовні вимоги до відповідачів у даній справі належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та останні підсудні Київському окружному адміністративному суду.

Поряд з цим, частиною 6 статті 172 КАС України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Пунктом 23 частини 1 статті 4 КАС України закріплено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Так, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини, і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.

Водночас слід враховувати, що у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові ід 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.

Суд також звертає увагу, що інститут об`єднання/роз`єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об`єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем у позовній заяві заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача 1 та визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2, яке прийняте за результатом розгляду скарги в адміністративному порядку на податкове повідомлення рішення, яке є предметом оскарження у даній справі.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної відповідачем 1 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, зокрема з питань, визначених у рішенні ДПС про результати розгляду скарги від 12.07.2024 №21658/6/99-00-06-01-04 06, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки AT «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» від 01.04.2024 №983/ Ж5/31-00-07-04-02-20/20077720.

Підстави заявлення позовних вимог до відповідачів 1 та 2 стосується процедури проведення перевірки та як наслідок винесення податкових повідомлень рішень, а також рішення за результатами розгляду скарги.

Водночас відповідачем заявляються вимоги також до відповідача 3, Енергетичної митниці, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Державної митної служби України щодо внесення змін до митної декларації від 08.09.2021 №UA903020/2021/204372 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №3 (вих. № 36/42.1-42.1.01/280-26);

- зобов`язати Енергетичну митницю Державної митної служби України внести зміни до митної декларації від 08.09.2021 №UA903020/2021/204372 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №3 (вих. № 36/42.1-42.1.01/280-26);

- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Державної митної служби України щодо внесення змін до митної декларації від 08.09.2021 №UA903020/2021/204374 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №4 (вих. № 36/42.1-42.1.01/281-26);

- зобов`язати Енергетичну митницю Державної митної служби України внести зміни до митної декларації від 08.09.2021 та №UA903020/2021/204374 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №4 (вих. № 36/42.1-42.1.01/281-26);

- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Державної митної служби України щодо повернення НАК «Нафтогаз України» помилково сплачених сум податку на додану вартість за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року № 36/42.1-42.1.01/282-26;

- зобов`язати Енергетичну митницю ДМС на підставі заяви НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року № 36/42.1-42.1.01/282-26 підготувати висновок про повернення НАК «Нафтогаз України» надміру сплачених митних платежів в сумі 3 086 627 828,54 грн. та подати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суд зазначає, що питання внесення змін до митних декларацій регулюється Митним кодексом України (стаття 269 Кодексу) та відповідним розділом Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій», а повернення надміру сплачених митних платежів Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643.

Фактично проведення перевірки податковими органами та винесення оскаржуваних рішень відповідачів 1 та 2 не стосуються питання внесення змін до вже оформлених митних декларацій.

Як вже було зазначено судом, обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Обставини ж виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачами 1 та 2 є відмінними порівняно з тими які склались з відповідачем 3, оскільки такі виникли за різних фактичних обставин.

Таким чином, з урахуванням підстав та предмету спору, а відповідно заявлених позовних вимог, суд вказує, що спір та вимоги до відповідачів 1, 2 та відповідача 3 регулюються різними нормативно-правовими актами і стосуються відмінних правовідносин, та виникнення таких зумовлене різними підставами.

Суд наголошує, що роз`єднання позовних вимог спрямоване головним чином на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права особи судом, забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи протягом розумного строку.

Оскільки спільний розгляд позовних вимог, заявлених та поєднаних позивачем в одному провадженні, ускладнює вирішення даної справи, та з метою сприяння виконанню завдання адміністративного судочинства, враховуючи положення частини 6 статті 172 КАС України, суд дійшов висновку про роз`єднання позовних вимог, виділивши вимоги до відповідача 3 у самостійне провадження.

Відповідно до частини 7 статті 172 КАС України про об`єднання справ в одне провадження або роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 172, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

Роз`єднати у самостійні провадження вимоги заявлені у справі №320/6056/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «Національна акціонерна Компанія «Нафтогаз України» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії.

У межах справи №320/6056/26 здійснювати розгляд позовних вимог до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 21 жовтня 2025 року №2032/ Ж10/31-00-04-01-01-27 повністю;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 14 січня 2026 року №79/Ж10/31-00 04-01-02-23 повністю;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 09 січня 2026 року №764/6/99-00-06-06 від 09.01.2026 повністю.

Виділити в окреме провадження вимоги позовної заяви до Енергетичної митниці про:

- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Державної митної служби України щодо внесення змін до митної декларації від 08.09.2021 №UA903020/2021/204372 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №3 (вих. № 36/42.1-42.1.01/280-26);

- зобов`язати Енергетичну митницю Державної митної служби України внести зміни до митної декларації від 08.09.2021 №UA903020/2021/204372 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №3 (вих. № 36/42.1-42.1.01/280-26);

- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Державної митної служби України щодо внесення змін до митної декларації від 08.09.2021 №UA903020/2021/204374 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №4 (вих. № 36/42.1-42.1.01/281-26);

- зобов`язати Енергетичну митницю Державної митної служби України внести зміни до митної декларації від 08.09.2021 та №UA903020/2021/204374 за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року №4 (вих. № 36/42.1-42.1.01/281-26);

- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Державної митної служби України щодо повернення НАК «Нафтогаз України» помилково сплачених сум податку на додану вартість за заявою НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року № 36/42.1-42.1.01/282-26;

- зобов`язати Енергетичну митницю ДМС на підставі заяви НАК «Нафтогаз України» від 21 січня 2026 року № 36/42.1-42.1.01/282-26 підготувати висновок про повернення НАК «Нафтогаз України» надміру сплачених митних платежів в сумі 3 086 627 828,54 грн. та подати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зобов`язати позивача надати до суду в п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ували примірник позовної заяви у межах справи №320/6056/26, з урахуванням виділених в окреме провадження вимог до Енергетичної митниці, а також доказів його направлення (надіслання) вручення іншим учасникам даної справи.

Зобов`язати позивача надати до суду в п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ували примірник позовної заяви для розгляду справи з позовними вимогами до Енергетичної митниці, які виділені в окреме провадження, а також доказів його направлення (надіслання) вручення іншим учасникам даної справи.

Адміністративний позов з копією доданих до нього документами за виділеними в окреме провадження позовними вимогами передати до відповідного структурного підрозділу апарату Київського окружного адміністративного суду для присвоєння номеру справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Парненко В.С.