Ухвала суду № 136323840, 06.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

06 травня 2026 рокуСправа № 280/7743/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі №280/7743/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з проходження військової служби з 22.03.2023 по 19.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити за період з 22.03.2023 по 19.05.2023 включно перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премії), у тому числі виплаченої грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі №280/7743/25 набрало законної сили 10 березня 2026 року.

Від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд:

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 по справі 280/7743/25;

встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту до Запорізького окружного адміністративного суду про виконання судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 по справі 280/7743/25;

накласти штраф на командира Військової частини НОМЕР_1 за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 по справі 280/7743/25.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що до Військової частини НОМЕР_1 було скеровано адвокатське звернення щодо добровільного виконання рішення суду від 04.12.2025 у справі № 280/7743/25, разом із зазначенням банківських реквізитів для зарахування коштів. Станом на дату складання цього документа відповіді на вказане звернення не надходило. Станом на теперішній час рішення суду залишається невиконаним, а грошові кошти на рахунок не зараховані. Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке відповідно до вимог законодавства України є обов`язковим до виконання на всій території України. Вважає, що Військова частина НОМЕР_1 всіляко ухиляється від виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам справи у строк до 05 травня 2026 року подати до суду заперечення (пояснення) щодо заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України.

Від Військової частини НОМЕР_1 до суду заперечень (пояснення) щодо заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, не надходило.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що така заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП Фея та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що станом на момент розгляду заяви про встановлення судового контролю відомості про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі №280/7743/25, відсутні, а тому наявні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 3 статті 382-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне встановити тридцятиденний строк для подання звіту.

За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі №280/7743/25 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали суду.

Відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Станом на час розгляду цієї заяви відсутні підстави для накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 за невиконання рішення суду.

Керуючись ст.241, 248, 256, 382 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі №280/7743/25.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі №280/7743/25 протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя Ж.М. Чернова