Ухвала суду № 136323440, 07.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

07 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/9145/26

категорія 108010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Коростенської окружної прокуратури до Малинської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Коростенської окружної прокуратури до Малинської міської ради, третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення 79 сесії 8 скликання Малинської міської ради № 1676 від 24.12.2025 "Про продовження дії договору оренди".

Ухвалою суду від 12.03.2026 задоволено клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту - рішення 79 сесії 8 скликання Малинської міської ради 24.12.2025 № 1676 «Про продовження дії договору оренди» до вирішення даної справи по суті.

Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Від представника третьої особи 03.04.2026 (вх. №24205/26) надійшло клопотання, у якому, серед іншого, заявник просить закрити провадження у справі, оскільки, на його думку, вказану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суддя Чернова Г.В. з 13.04.2026 по 28.04.2026 включно перебувала у щорічній відпустці.

Стосовно закриття провадження у справі суд зазначає таке.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір у цій справі виник у зв`язку з протиправним, на переконання позивача, рішенням органу місцевого самоврядування, а саме рішення 79 сесії 8 скликання Малинської міської ради №1676 від 24.12.2025 "Про продовження дії договору оренди", яке не відповідає інтересам територіальної громади та держави в цілому.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні".

Частиною другою статті 2 зазначеного Закону визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 10 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом статті 60 Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина друга).

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності (частина п`ята).

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частина восьма).

З огляду на системний зміст вищенаведених норм, орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо вирішення питань у сфері управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Сільські, селищні, міські ради, відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, зокрема, у статті 143 Конституції України зазначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Разом з тим, прокурор, звертаючись до адміністративного суду із позовом, не врахував, що він оскаржує рішення Малинської міської ради про продовження строку дії договору оренди нерухомого майна, що є об`єктом права спільної власності територіальної громади, а тому Малинська міська рада в цих правовідносинах здійснює правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права комунальної власності, тобто не реалізує в цій частині владних управлінських функцій, що лежить поза межами публічно-правових відносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з положеннями статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

У частині першій статті 20 ГПК у відповідній редакції закріплено правило, згідно з яким господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

За приписами частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу встановлено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є, зокрема, державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом; державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують, зокрема, спори, пов`язані з орендою державного та комунального майна, у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування.

Частиною п`ятою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом частини п`ятої статті 60 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача ґрунтуються на протиправності рішення відповідача з приводу використання нерухомого майна комунальної власності (продовження строку дії договору оренди нерухомого майна, що перебуває в комунальній власності).

Відтак, правовідносини, які склалися між сторонами у даній справі, стосуються правомочності власника комунального майна, тобто не реалізують в цій частині владних управлінських функцій.

Таким чином, оскільки відповідач в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, а в основі цього спору лежать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, тобто відносини, що склалися між відповідними суб`єктами щодо певного об`єкта комунальної власності у процесі його використання, то й спір у цій справі не є публічно-правовим, отже, не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 813/3602/16.

Таким чином, за суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду в порядку, визначеному ГПК.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 22.01.2019 у справі №910/12224/17, від 06.02.12019 у справі №826/12369/17, від 19.02.2020 у справі №813/3602/16.

Згідно ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що справу за позовом Коростенської окружної прокуратури до Малинської міської ради, третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення 79 сесії 8 скликання Малинської міської ради № 1676 від 24.12.2025 «Про продовження дії договору оренди» не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, тому клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Що стосується заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 12.03.2026, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 ст. 157 КАС України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Із аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Суд звертає увагу, що хоча КАС України не встановлює вичерпного переліку підстав для скасування заходів забезпечення позову, аналіз відповідних норм свідчить, що такою підставою є відсутність або припинення обставин, які відповідно до ст. 150 КАС України дають підстави для вжиття заходів забезпечення.

Згідно з ч. 3-4 ст. 157 КАС України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

З огляду на те, що провадження у справі закрито а також те, що у даному випадку скасування заходів забезпечення не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, не суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 12.03.2026, шляхом зупинення дії індивідуального акту - рішення 79 сесії 8 скликання Малинської міської ради 24.12.2025 № 1676 «Про продовження дії договору оренди» до вирішення даної справи по суті слід скасувати - після набрання вказаною ухвалою законної сили.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 240/9145/26 за позовом Коростенської окружної прокуратури до Малинської міської ради, третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення 79 сесії 8 скликання Малинської міської ради № 1676 від 24.12.2025 «Про продовження дії договору оренди».

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 12.03.2026 шляхом зупинення дії індивідуального акту - рішення 79 сесії 8 скликання Малинської міської ради 24.12.2025 № 1676 «Про продовження дії договору оренди» до вирішення даної справи по суті - після набрання вказаною ухвалою законної сили.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Г.В. Чернова

07.05.26