Ухвала суду № 136321362, 30.04.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5938/26

н/п 2/766/9951/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 квітня 2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в інтересах якої діє представник за Дорученням ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) до Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області (ЄДРПОУ: 44880100, місцезнаходження: 75023, Херсонська область, Херсонський район, с. Музиківка, вул. 40 років Перемоги, буд. 33) про визнання права власності, -

встановив:

22 квітня 2026 року представник позивачів через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, у якому просив визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право приватної спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 54,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; звільнити позивачів від сплати судового збору.

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позовну заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 року передано судді Булах Є.М. 23.01.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

Враховуючи, що 25.04.2026 року та 26.04.2026 року припали на вихідні дні, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі на наступний робочий після вихідного з дотриманням приписів ч. 1 ст. 187 ЦПК України.

Рішенням ВРП від 30.05.2023 року № 566/0/15-23 змінено підсудність з 1 червня 2023 року територіальну підсудність судових справ:

Білозерського районного суду Херсонської області, Цюрупинського районного суду Херсонської області, Генічеського районного суду Херсонської області, Голопристанського районного суду Херсонської області, Новотроїцького районного суду Херсонської області Херсонському міському суду Херсонської області;

Датою початку процесуальної діяльності Херсонського апеляційного суду, Херсонського міського суду Херсонської області, Великоолександрівського, Нововоронцовського районних судів Херсонської області визначити 12 червня 2023 року.

Враховуючи Рішення ВРП про зміну підсудності з розгляду судових справ та приписи ст. 30 ЦПК України дана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області

Розглянувши матеріали позовної заяви, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р.«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Всупереч вказаним вимогам, позивач не заявляє позовних вимог до відповідача: Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області, у зв`язку із чим не зрозуміло у чому саме полягає невизнання, порушення чи оспорювання права позивачів саме цим відповідачем та і з врахуванням приписів ст. 392 ЦК України.

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо саме відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача права власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

За ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити між іншим виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, ч. 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини, які можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Всупереч вказаним вимогам цивільно-процесуального закону доказів на підтвердження невизнання саме відповідачем права власності позивачів або доказів на підтвердження ухилення саме Генічеської міської військової адміністрації від здійснення дій пов`язаних із реєстрацією права власності суду не надано.

За викладеними обставинами позивачами зазначається про звернення до відповідного органу про здійснення реєстрації нерухомого майна, однак відмови такого органу про відмову від здійснення реєстраційних дій не надається і не заявляється клопотання у разі виникнення труднощів у його отриманні, про витребування доказів.

Крім того, не конкретизовано і підстав позовних вимог за викладеними обставинами, у результаті чого не зрозуміло чи позивачі позиваються до суду з позовом про визнання права власності з підстав втрати правовстановлюючого документу чи з підстав не визнання відповідачем права власності позивачів на належний їм спірний нерухомий об`єкт.

Також рекомендується надати позивачу відомості про наявність та/або відсутність зареєстрованих обтяжень щодо об`єкту нерухомості, а також відповідність характеристик об`єкту нерухомості зазначених у правовстановлюючих документах, позовних вимогах і дійсного майна та зазначити обставини із посиланням на докази можливості здійснення технічно-інвентарної оцінки об`єкту нерухомості станом на час звернення до суду із позовом, що є необхідним при встановленні обставин під час розгляду справ про визнання права власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Встановлено, що позивачем при зверненні до суду із позовом майнового характеру доказів про оплату судового збору не надано.

Окремо поданою заявою представником позивачів заявлено клопотання про звільнення позивачів від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що позивачі перебуває у скрутному матеріальному становищі, що є підставою для звільнення останніх від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмірі річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік.

Як зазначено позивачами ціна позову складає 759 747,46 грн., отже належний до сплати розмір судового збору складає 7 597,47 грн., отже кожному із позивачів за подання позовної заяви про визнання права власності належить до сплати сума судового збору у розмірі 3 798,74 грн.

Доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмірі річного доходу позивачів за попередній календарний рік суду не надано.

Позивачами не заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення сплату судового збору, а також про зменшення розміру належного до сплати судового збору.

Крім того, позивачі звертається до суду з позовом про визнання права власності.

Таким чином, клопотання представника позивачів про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору не підтвердженні належними доказами.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» та станом на 1 січня 2026 року становить 3328, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 1331,20 грн. (3328, 00 х 0.4) та не більше 16 640, 00 грн. (3028, 00 х 5).

Враховуючи, що ціна позову складає 759 747,46 грн., сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 7 597,47 грн.

Як встановлено, позивачами судовий збір не сплачено.

З урахуванням зазначеної ціни позову, позивачам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, та надати суду докази що підтверджують сплату судового збору.

Підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору судом не встановлено.

Крім того, до участі у справі позивачами не залучені особи, на права або обов`язки яких може вплинути рішення прийняте у даній справі.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак, звертаючись до суду через підсистему «Електронний суд», представником позивача не надано доказів на підтвердження виконання приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Таким чином, представнику позивача для усунення недоліків позовної заяви, окрім зазначеного, необхідно надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, або виконати вимоги абз.1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Отже позивачам необхідно звернути увагу на зазначене та усунути вказані недоліки.

За викладених обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, позивачам необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки позовної заяви з дотриманням приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в інтересах якої діє представник за Дорученням ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) до Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області (ЄДРПОУ: 44880100, місцезнаходження: 75023, Херсонська область, Херсонський район, с. Музиківка, вул. 40 років Перемоги, буд. 33) про визнання права власності залишити без руху.

Надати позивачам/представнику строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала про залишення позову без руху оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах