Рішення № 136320751, 05.05.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1276/26

Провадження № 2/577/1018/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі : головуючого судді Галяна С.В.

за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 27856,48 грн. та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Вимоги мотивує тим, що 12.12.2018 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 501094038 відповідно до умов якого АТ «Альфа Банк» надав позичальнику кредит у сумі 20000 грн., строк кредитку 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 21,99 %. АТ «Альфа Банк» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 16209,51 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. 22.02.2021 року між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК Форт» укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК Форт». В подальшому 23.02.2021 року між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором. Згідно розрахунку заборгованості станом на 23.02.2021 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 27856,48 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 16209,51 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 10846,87 грн.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» Плачинда К.О. до судового засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, крім того надав відповідь на відзив представника відповідача, у якій зазначив, що подані позивачем виписки по рахунку є доказами видачі кредиту та доказами наявності заборгованості. Факт виконання умов договору факторингу від 22.02.2021 року підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 22.02.2022 року та платіжним дорученням, за яким ТОВ «ФК Форт» перераховано на рахунок АТ «Альфа Банк» зазначені у п. 4.2 договору факторингу суму грошових коштів. Вказане свідчить про беззаперечний факт набуття ТОВ «ФК Форт» права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. В подальшому аналогічно із договором факторингу від 23.02.2021 року, що був укладений між позивачем та ТОВ ФК Форт» (а.с. 53-57).

Представник відповідача адвокат Рудейчук Я.В. до судового засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі та участі відповідача, крім того надала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що матеріали справи не містять доказів підписання банком акцепту пропозиції ОСОБА_1 на укладення угоди № 5010944038, що не підтверджує прийняття банком пропозиції відповідача, яка передбачена в оферті. А отже, самого кредитного договору від 12.12.2018 року, який, за твердженням позивача, укладений між банком і ОСОБА_1 до позовної заяви не приєднано. Тобто позивачем не надано угоди, укладеної та підписаної усіма сторонами договору, з тими конкретними істотними умовами щодо розміру кредиту, строку дії договору, встановлених відсотків за користування кредитом, комісій та інше. Сама по собі підписана оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.12.2018 року без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення платежів, визначених договором, процентів за користування кредитними коштами тощо, оскільки така оферта без зазначення усіх умов кредитного договору не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. Всі відносини, що не врегульовані угодою, ОСОБА_1 запропонував врегулювати договором, діюча редакція якого розміщена на сайті банку www.alfabank.ua. Угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту пропозиції на укладання угоди та надання суми кредиту. Оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.12.2018 року містить підпис лише ОСОБА_1 . Отже, як вбачається зі змісту оферти, окрім оферти існувала угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та договір про банківське обслуговування фізичних осіб в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк», діюча редакція якого розміщена на інтернет сторінці банку за електронною адресою www.alfabank.ua. Кредитний договір вважається укладеним не з моменту підписання договору, а з моменту отримання коштів. Видача кредиту може бути підтверджена рядом документів і найпростішим з них є виписка по рахунку клієнта. Якщо такого документу не має, то суд не має правових підстав задовольняти позовні вимоги. До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 191/3566/17 від 13.08.2020 року; № 703/3063/18 від 27.03.2020 року; № 205/7263/18 від 20.03.2020 року; № 755/18920/18 від 29.01.2020 року. Позивач не надав належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі/перерахування кредитних коштів та згідно з яким можна встановити суму, яку банк надав/перерахував відповідачу як кредитні кошти та встановити рахунок, на який були перераховані вищезазначені кошти. Стосовно наданого позивачем паспорту споживчого кредиту від 12.12.2018 року, дрібний шрифт якого не дозволяє належним чином дослідити цей документ. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, провадження № 61- 14545сво20). 22.02.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» укладено договір факторингу №1, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» відступає ТОВ «ФК Форт», як новому кредитору, а той набуває право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено у Додатку №1-1 (п.2.1). Право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п.4.2 цього договору (14235001 грн.), сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників за формою, встановленою в Додатку №2 до цього договору (п.2.3) Факт передачі від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК Форт» прав вимоги за вказаним договором факторингу підтверджується платіжним доручення №35 від 23.02.2021 року про перерахування ТОВ «ФК Форт» АТ «Альфа-Банк» коштів у сумі 14235001 грн., актом приймання-передачі реєстру боржників від 22.02.2021 року та витягом з додатку до договору факторингу №1 від 22.02.2021 року, де в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами значиться й заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 501094038 у розмірі 27856,48 грн., з яких: 16209,51 грн. борг за тілом кредиту, 10846,97 грн. борг за відсотками, 0,00 грн. борг за комісіями, - борг за штрафними санкціями. 23.02.2021 року між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №01-23-02/21, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» відступає ТОВ «ФК Форт», як новому кредитору, а той набуває право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено у Додатку №1-1 (п.2.1). Право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п.4.2 цього договору в розмірі 14235001 грн., в той час як у копії платіжної інструкції № 129 від 23.02.2021 року, яка долучена до позовної заяви, зазначено, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплатило ТОВ «ФК Форт» лише 13235000 грн. Отже, сторонами не виконано п. 4.2 Договору факторингу №01-23-02/21 від 23.02.2021 року. Таким чином, оскільки сторонами договору факторингу №01-23-02/21 від 23.02.2021 року не виконано умови його п. 4.2., то відповідно цього ж Договору позивачу не перейшло і право вимоги, тому у задоволенні поданої позовної заяви необхідно відмовити. Також витягом з додатку до договору факторингу №01-23-02/21 від 23.02.2021 року, де в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами значиться й заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 501094038 у розмірі 27856,48 грн., з яких: 16209,51 грн. борг за тілом кредиту, 10846,97 грн. борг за відсотками, 0,00 грн. борг за комісіями, - борг за штрафними санкціями. З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що станом на 22.02.2021 року, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 27856,48 грн., з якої 16209,51 грн. - прострочене тіло кредиту (на кінець періоду), 3955,54 грн. відсотки за користування кредитом (на кінець періоду), 6891,43 грн. - комісія за обслуговування кредиту (несанкціонована заборгованість на кінець періоду), 800 грн. - штраф за прострочку платежів (несанкціонована заборгованість на кінець періоду). Надані позивачем документи суперечать один одному, а тому позивачем не доведено достовірними доказами, яка дійсна правова природа цих нарахувань. За змістом розрахунку заборгованості за кредитом, відповідачу нараховувалася і комісія за розрахунково-касове обслуговування та здійснювалося списання коштів у рахунок погашення цієї комісії. При цьому письмових угод з цього приводу між сторонами також укладено не було. Крім того, документ під назвою «Розрахунок заборгованості за кредитом» містить у собі лише цифрові позначення без фактичного зазначення (проведення певних математичних дій), яким чином ці цифрові позначення встановлено. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Позивачем надано виписку по рахунку за за період з 12.12.2018 року по 22.02.2021року, яка не містить всіх необхідних реквізитів, передбачених Постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018 року «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», а саме: інформації про підприємство, від імені якого вона складена, назви банку, який надав кредит, здійснював перерахування коштів та списання в рахунок сплати боргу, дати складання, особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку. Відтак, долучена до позовної заяви виписка по рахунку за період з 12.12.2018 року по 22.02.2021 року не може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на рахунок клієнта ОСОБА_1 . Також, виписка по рахунку взагалі не містить даних по загальному розміру заборгованості після проведення кожної операції. Із наведених вище підстав, долучену до позову виписку по рахунку необхідно визнати , як недопустимий доказ.

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Галяна С.В. від 17.03.2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 02.04.2026 року (а.с. 39).

Протокольною ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02.04.2026 року у зв`язку з клопотанням відповідача судове засідання відкладено на 05.05.2026 року (а.с. 44).

Дослідивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (свобода договору).

За приписами ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

За приписами ст.526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

За змістом положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено, що 12.12.2018 року ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» підписали заяву (акцепт) № 248.501094038.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування, у якій ОСОБА_1 надав свої персональні дані, просив відкрити рахунок гривні на його ім`я та підтвердив акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору між ним та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених у Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці банку (а.с. 5).

Також 12.12.2018 року ОСОБА_1 подав до АТ «Альфа-Банк» оферту на укладення угоди про надання кредиту № 501094038, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, в якій пропонував АТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське фізичних осіб. В цій оферті зазначено: умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії сума кредиту до 200000 грн., процентна ставка за користування коштами 26 % річних (а.с. 7).

Отже, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному кредитному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він у силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

АТ «Альфа-Банк» зазначені свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши ОСОБА_1 можливість користуватися фінансовими ресурсами кредитної лінії банку, що підтверджується випискою по рахунку з кредитною карткою позичальника за період з 12.12.2018 року по 22.02.2021 року (а.с. 27-29).

22.02.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» укладено договір факторингу №1, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» відступає ТОВ «ФК Форт», як новому кредитору, а той набуває право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено у Додатку №1-1 (п.2.1). Право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п.4.2 цього договору (14235001 грн.), сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників за формою, встановленою в Додатку №2 до цього договору (п.2.3) (а.с.12-16).

Право кредитодавця на відступлення права вимоги без згоди позичальника кредитним договором не обмежене.

Факт передачі від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК Форт» прав вимоги за вказаним договором факторингу підтверджується платіжним доручення № 35 від 23.02.2021 року про перерахування ТОВ «ФК Форт» АТ «Альфа-Банк» коштів у сумі 14235001 грн. (а.с.17 зв.), актом приймання-передачі реєстру боржників від 22.02.2021 року (а.с.17).

23.02.2021 року між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №01-23-02/21, за умовами якого ТОВ «ФК Форт» відступає ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», як новому кредитору, а той набуває право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено у Додатку №1-1 (п.2.1). Право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п.4.2 цього договору в розмірі 14235001 грн. (а.с. 18-22), в той час як у копії платіжної інструкції № 129 від 23.02.2021 року, яка долучена до позовної заяви, зазначено, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплатило ТОВ «ФК Форт» лише 13235000 грн. Отже, сторонами не виконано п. 4.2 Договору факторингу №01-23-02/21 від 23.02.2021 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що, оскільки сторонами договору факторингу №01-23-02/21 від 23.02.2021 року не виконано умови його п. 4.2., то відповідно цього ж Договору позивачу не перейшло і право вимоги. Інших доказів суду щодо переходу права вимоги до позивача не надано, тому у задоволенні поданої позовної заяви необхідно відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись: ст.ст. 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 березня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» (юридична адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Галян С. В.