Ухвала суду № 136320306, 07.05.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/629/26

№ провадження 1-кс/453/197/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року слідчий суддя Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання голови ГО «ГАЛИЦЬКА ВАРТА» ОСОБА_5 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

30.04.2026 голова ГО «ГАЛИЦЬКА ВАРТА» ОСОБА_5 звернувся в суд з клопотанням, в якому просить:

- скасувати арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 09.04.2026, в частині заборони права користування транспортним засобом марки «Volvo ХC90» 2401 (2005), VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 синього кольору, який належить ГО «ГАЛИЦЬКА ВАРТА»;

- зобов?язати слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12026141300000064 від 26.03.2026, передати транспортний засіб марки «Volvo XC90» 2401 (2005), VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 синього кольору, на відповідальне зберігання власнику - ГО «ГАЛИЦЬКА ВАРТА» , код ЄДРПОУ 40177285;

-заборонити ГО «ГАЛИЦЬКА ВАРТА» чи будь-яким іншим особам особисто, або через третіх осіб вчиняти дії щодо відчуження та розпорядження транспортного засобу марки «Volvo XC90» 2401 (2005), VIN НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 темно-синього кольору;

-клопотання просить слухати за його відсутності.

Клопотання мотивоване тим, що у клопотанні прокурора про накладення арешту на транспортний засіб марки «Volvo XC90» 2401(2005), VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_6 синього кольору, відсутні будь-які докази про причетність вказаного транспортного засобу до події злочину. В такому зазначено, що 25.03.2026 проведено огляд місця події в м. Сколе, однак не додано будь-якого протоколу про адміністративне правопорушення, що було виявлено та зафіксовано правопорушення, замість цього складено протокол огляду місця події. Також, до клопотання прокурором додано постанову про визнання транспортного засобу речовим доказом, однак в такому не міститься більше жодних обгрунтувань щодо визнання речовим доказом вказаного транспортного засобу та накладення на нього арешту. Транспортний засіб оглянутий 18.04.2025, і ключі передані до камери зберігання. По вказаному автомобілю судові експертизи не призначалися, що свідчить про відсутність інтересу до такого транспортного засобу у досудового слідства.

Статтею 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об?єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

У свою чергу безпідставне, з порушенням розумного строку, утримання тимчасово вилученого майна, без проведення з ним слідчих та процесуальних дій з метою досягнення завдань кримінального судочинства, становить надмірний тягар для власника чи законного володільця такого майна та є порушенням статей 1, 16 КПК України та статті 1-ї Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з вимогами ч.4 ст. 173 КПК України, у разі застосування заходу забезпечення у вигляді арешту слідчий суддя повинен застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Відповідно після вилучення автомобіля 18.04.2026 на територію ВНП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, відсутні обґрунтовані потреби в подальшому застосуванні накладеного арешту саме на транспортний засіб.

Крім того, будь-яких доказів, які б вказували на те, що в разі скасування арешту в частині користування існуватимуть будь-які ризики, які б перешкоджали виконанню завдань в даному кримінальному провадженні, передбачених ст. 2 КПК України, під час розгляду клопотання, відсутні.

Відповідно, подальше збереження фактичного арешту транспортного засобу є не доцільним та таким, що не відповідає балансу інтересів між цілями кримінального провадження та інтересами законного володільця арештованого майна.

Прокурором ОСОБА_6 в судовому засіданні надані письмові заперечення на клопотання голови ГО «ГАЛИЦЬКА ВАРТА» ОСОБА_5 про скасування арешту майна, в яких зазначає, що подане клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки транспортний засіб Volvo XC90 2005 року випуску є речовим доказом у кримінальному провадженні №12026141300000064 від 26.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, в межах якого ОСОБА_3 , 09.04.2026 було повідомлено про підозру.

Так, у межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду від 09.04.2026 накладено арешт на вказаний транспортний засіб, та такий було накладено у повній відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства України, а підстави, які слугували для його застосування, на даний час не відпали.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зазначений транспортний засіб безпосередньо неодноразово використовувався ОСОБА_3 як засіб вчинення адміністративних правопорушень та кримінального правопорушення, у зв`язку з чим він має істотне доказове значення для встановлення всіх обставин справи.

В ході досудового розслідування з`ясовано, що відповідно до Акту приймання-передачі транспортного засобу від 14 лютого 2024 року ГО «Галицька Варта» м. Дрогобич вул. Козацька, 12 Львівської області ЄДРПОУ 401772856 в особі голови організації ОСОБА_5 передано військовій частині НОМЕР_7 транспортний засіб марки "Volvo" VIN: НОМЕР_8 (VIN: НОМЕР_1 ), д. н. з. НОМЕР_9 , темно-синього кольору, як безповоротної гуманітарної технічної допомоги в інтересах військовслужбовців ЗСУ.

Як вбачається з відповіді ГО «Галицька Варта» м. Дрогобич вул. Козацька, 12 Львівської області ЄДРПОУ 401772856 наданої на запит слідчого СВ ВП № 3 в межах даного кримінального провадження №115340-2026 від 08.04.2026, автомобіль Volvo" VIN: НОМЕР_8 (VIN: НОМЕР_1 ) було отримано організацією у вигляді безкоштовної гуманітарної допомоги згідно з митною декларацією про перелік товарів реєстраційний номер 8317862, що визначаються гуманітарною допомогою від 10.02.2024.

14.02.2024, ГО «Галицька Варта» даний автомобіль поставлено на тимчасовий облік, про що ТСЦ 4642 видано тимчасовий реєстраційний талон ХХР № 063335.

Цього ж дня, згідно з актом приймання-передачі транспортного засобу від 14 лютого 2024 року ГО «Галицька Варта» м. Дрогобич вул. Козацька, 12 Львівської області ЄДРПОУ 401772856 в особі голови організації ОСОБА_5 транспортний засіб марки "Volvo" VIN: НОМЕР_8 (VIN: НОМЕР_1 ), д. н. з. НОМЕР_9 , темно-синього кольору на підставі усної домовленості з ОСОБА_3 , який нібито проходив службу у військовій частині НОМЕР_7 , передано останньому.

Згідно з відповідей наданих військовою частиною НОМЕР_7 АДРЕСА_1 гвардії України наданих на запит слідчого СВ ВП № 3 в межах даного кримінального провадження, транспортний засіб марки "Volvo" VIN: НОМЕР_8 (VIN: НОМЕР_1 ), д. н. з. НОМЕР_9 , темно-синього кольору на обліку у в/ч НОМЕР_10 не перебуває та ніколи не перебував.

Військовослужбовець ОСОБА_3 у списках особового складу частини не значиться та військову службу у військовій частині НОМЕР_10 Національної гвардії України не проходив. Повноваженнями представляти інтереси військової частини НОМЕР_7 Національної гвардії України, щодо отримання транспортних засобів у якості гуманітарних допомоги, не був наділений та відповідних розпорядчих документів (доручень) на вчинення таких дій, йому не видавалися.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу», отримувачі гуманітарної допомоги мають право здійснювати розподіл або перерозподіл цієї гуманітарної допомоги між набувачами гуманітарної допомоги з дотриманням її цільового призначення без додаткового погодження з донороми.

Передача автомобіля на військову частину як гуманітарна допомога здійснюється через оформлення акта приймання-передачі та заповнення електронної декларації.

Відповідно до постанови КМУ № 584 від 10.05.2022 «Про навчання водіїв та державну реєстрацію транспортних засобів у період воєнного стану в Україні», авто реєструється на військову частину або тимчасово на військовослужбовця при обов`язковій наявності певного переліку документів про проходження служби та запиту від військової частини, чого при передачі ГО «Галицька Варта» м. Дрогобич вул. Козацька, 12 Львівської області ЄДРПОУ 401772856 в особі голови організації ОСОБА_5 транспортного засобу марки "Volvo" VIN: НОМЕР_8 (VIN: НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_9 , темно-синього кольору не було дотримано та передано на підставі усної домовленості ОСОБА_3 , який фактично не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_7 Національної гвардії України.

Крім того, встановлено, що фактичним користувачем вказаного транспортного засобу є громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який позбавлений права керування транспортними засобами відповідно до рішень Сколівського районного суду Львівської області та рішень суду Львівського апеляційого суду до 04.02.2031, та який на даний час відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 не є військовослужбовцем та користується правом на відстрочку.

Незважаючи на вищевикладене, вказана особа систематично не виконує зазначені судові рішення та всупереч встановленим заборонам продовжує керувати транспортним засобом марки "Volvo" VIN: НОМЕР_8 (VIN: НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_9 , темно-синього кольору цільове використання якого, відповідно до вимог вищевказаного чинного законодавства, виключно військовими частинами чи їх діючими військовослужбовцями як гуманітарної допомоги, через оформлення акту приймання-передачі та заповнення електронної декларації, що свідчить про ігнорування вимог закону та створює додаткові ризики неправомірного використання арештованого майна у разі скасування арешту.

Враховуючи вищевикладене та зібраних у кримінальному провадженні матеріалів, вказаний транспортний засіб отриманий ГО «Варта» як гуманітарна допомога для потреб військової частини, що надає йому додаткового правового значення та вимагає особливої уваги до питання його збереження та законного використання.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди, а також інші предмети, які можуть бути використані як доказ. Саме таким об`єктом у даному кримінальному провадженні є вказаний транспортний засіб, що додатково підтверджує обґрунтованість накладення на нього арешту.

Згідно положень ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положеннями п.п.1,2 ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Також, ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, ч.1 ст. 96-1 КК України встановлено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Згідно положень п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України - спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Положеннями п.1 ч.9 ст. 100 КПКП України встановлено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Також, ч. 10 ст. 100 КПК України встановлено, що під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання. У разі відсутності у винної особи майна, на яке може бути звернене стягнення, крім майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, збитки, завдані потерпілому, цивільному позивачу, відшкодовуються за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна, а частина, що залишилася, переходить у власність держави.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, усі необхідні слідчі (розшукові) дії не завершені, а тому збереження арешту є необхідним для забезпечення можливості подальшого використання майна як речового доказу. Скасування арешту на даному етапі створить реальні ризики відчуження транспортного засобу, зміни його стану або втрати, що у свою чергу може унеможливити встановлення істини у справі та виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Разом з тим, на даний час не здобуто жодних інших доказів щодо обізнаності чи навпаки необізнаності власників транспортного засобу про його використання при вчиненні адміністративних та кримінальних правопопрушень.

Також, згідно санкції ч.1 ст. 382 КК України передбачено основне покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк до трьох років, а тому при винесенні вироку суду необхідно вирішувати також питання спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасований лише у разі, якщо відпали підстави, з яких його було накладено, або якщо він накладений необґрунтовано. Однак у даному випадку таких підстав не встановлено, а доводи, викладені у клопотанні про скасування арешту, не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують необхідність подальшого застосування арешту. З огляду на викладене, вважає, що клопотання про скасування арешту майна є безпідставним, таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону та підлягає відхиленню.

В судовому засіданні представник зацікавленої особи ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 клопотання голови ГО «ГАЛИЦЬКА ВАРТА» ОСОБА_5 підтримала та просила таке задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, встановив, що ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 09.04.2026, клопотання прокурора Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026141300000064 від 26.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України- задоволено.

Накладено арешт на автомобіль марки «VOLVO» VIN: НОМЕР_8 (VIN: НОМЕР_1 ) темно-синього кольору із державним номерним знаком НОМЕР_6 .

Так, згідно з ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як встановлено судом, майно на яке накладено арешт має значення для забезпечення кримінального провадження №12026141300000064, є знаряддям вчинення злочину, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що арешт на майно накладено обґрунтовано, досудове розслідування, в межах якого було накладено арешт на майно, не завершено, у органу досудового слідства є необхідність у перевірці обставин скоєного злочину.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст. 131 КПК України, кримінальне провадження триває, потреба у такому арешті не відпала, а тому питання про його скасування слід вирішувати одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчуватиметься судовий розгляд.

На думку слідчого судді, зняття арешту з майна, вказаного у клопотанні, на даний час може негативно вплинути на хід досудового розслідування, в збереженні арешту вилученого майна є нагальна потреба, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України на тимчасово вилучене майно, накладеного ухвалою слідчого судді. Заявником при зверненні до суду не доведено, що на даний час відсутні потреби у застосуванні арешту майна або необґрунтованість його накладення, у зв`язку з чим слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення внесеного клопотання про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170,174,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання голови ГО «ГАЛИЦЬКА ВАРТА» ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя