Рішення № 136319693, 05.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/497/26 2/335/1109/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюКонцерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 63 201,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своєчасно не оплачувала надані їй за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у зв`язку з чим за період з 01.10.2018 по 31.10.2025 у неї утворилась заборгованість на загальну суму 63 201,50 грн., що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 09.02.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

04.03.2026 року від відповідача надійшло клопотання, згідно якого відповідач просить врахувати складні життєві та фінансові обставини та застосувати строк позовної давності. Разом з цим, повідомляє, що 28.02.2026 року відповідач сплатила частину боргу в сумі 10 000,00 грн.

09.03.2026 року від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи для подання заяви про зменшення позовних вимог, оскільки позивачем отримано клопотання відповідача про часткову сплату заборгованості.

12.03.2026 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідачем направлено клопотання про часткову сплату боргу, тому з огляду на цю обставину, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України представник позивача вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в період з 01.10.2018 по 31.10.2025 р. на загальну суму 53 201,50 грн. та судові витрати.

Ухвалою суд від 13.04.2026 клопотання представника про зменшення розміру позовних вимог задоволено, прийнято заяву та ухвалено розгляд справи здійснювати з урахуванням зменшених вимог, відкладено судове засідання на 05.05.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку.

Основною метою діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, призначеної для централізованого опалення, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою сформованим за допомогою «Реєстр нерухомості» від 12.11.2025 № 17660977109.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 12.10.1987, що підтверджується інформацією наданою на запит суду від Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 04.02.2026 року.

На ім`я відповідача по справі ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 по отриманню послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Концерну «Міські теплові мережі» за період з 01.10.2018 по 31.10.2025 відповідач, з врахуванням оплати у лютому 2026 року, має заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в загальному розмірі 53 201,50 грн., особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно наданого позивачем оновленого розрахунку заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період 01.10.2018 по 31.10.2025 нараховано за послуги в сумі 73 297,32 грн. сплачено 20 095,82 грн., субсидія 0,00 грн. Отже, заборгованість за період з 01.10.2018 по 31.10.2025 складає 53 201,50 грн., що також підтверджується наданою позивачем довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Факт надання Концерном «Міські теплові мережі» послуг сторонами у справі не заперечується.

Таким чином, ОСОБА_1 є споживачем наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються Концерном «Міські теплові мережі». Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005.

З 01.11.2021 року між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір № 135723796 про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Відповідно п. 5 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану послугу в строки та умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Згідно п. 33 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десть днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Згідно п. 34. Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за рахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 38 Договору споживач не звільняєтеся від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов`язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.

Відповідно до ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за ч. 1 ст.612 ЦК України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 визнала позов та погодилася із наявністю боргу перед Концерном «МТМ», при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України). Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.

За статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та відмінено з 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

24.02.2022 Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів Україна щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцевих та перехідних положень ЦК України доповнено, зокрема, п. 19 наступного змісту: у період дії воєнного, надзвичайного стану строки визначені за ст.ст. 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК продовжуються на строк його дії.

Такі висновки щодо позовної давності викладені в постановах Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 947/8885/21 (провадження № 61-7480сво22) та від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20, а також у постанові Верховного Суду від 10 липня 2024 року в справі № 206/3045/23 (провадження № 61-3852св24).

Крім того, згідно з положеннями статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, враховуючи, що строки позовної давності були продовжені на час дії карантину та в подальшому у зв`язку із введення воєнного стану, а також, той факт, що відповідач ОСОБА_1 частково здійснювала оплату за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, зокрема у 2018-2020, 2021, 2022 роках, у зв`язку із чим перебіг позовної давності починався заново, суд приходить до висновку, що підстави для застосування строків позовної давності у цій справі відсутні. А тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.10.2018 по 31.10.2025 у розмірі 53 201,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 137, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137, ЄДРПОУ 32121458) суму заборгованості за надану послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 53 201 (п`ятдесят три тисячі двісті одна) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137, ЄДРПОУ 32121458) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду складено та підписано 07.05.2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ЄДРПОУ 32121458

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Новасардова