Ухвала суду № 136319555, 06.05.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 320/9449/15-ц

Провадження № 4-с/333/21/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., розглянувши скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", через свого представника адвоката Баклана Андрія Вікторовича, звернулося до суду з вищевказаною скаргою, в якій просить: визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича щодо відмови у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 51886750 та зобов`язати державного виконавця Мурихіна Сергія Володимировича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 51886750 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається зі змісту скарги, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 51886750 з примусового виконання виконавчого листа Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.07.2016, виданого у справі № 320/9449/15, про стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошових коштів. Виконавче провадження перебуває у складі зведеного виконавчого провадження № 56010919 про стягнення коштів з АТ КБ "ПриватБанк".

19.09.2025 державним виконавцем відповідно до Розрахунку розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів про стягнення з АТ КБ "Приватбанк"зведене виконавче провадження № 56010919 від 19.09.2025 здійснено розподіл коштів, що перебували на депозитному рахунку для виконання виконавчих проваджень у складі зведеного виконавчого провадження № 56010919 відповідно до якого для погашення залишку заборгованості та виконавчого збору у виконавчому провадженні № 51886750 розподілено стягнуті кошти для погашення боргу за рішенням суду та для погашення виконавчого збору, а також для погашення витрат виконавчого провадження розподілено кошти, котрі перебували на депозитному рахунку Відділу примусового виконання рішень.

З огляду на те, що на депозитному рахунку Відділу примусового виконання рішень перебували стягнуті з Банку грошові кошти в розмірах достатніх для погашення 100% заборгованості перед Стягувачем, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, Банком, як боржником у виконавчому провадженні, рішення суду у справі № 320/9449/15 в частині стягнення з Банку на користь Стягувача було виконане в повному обсязі, що свідчить про те, що у Банку відсутні будь - які зобов`язання з виконання рішення суду в цій частині, у зв`язку з чим виконавче провадження підлягало закінченню на підставі п. 9 ч. 1 ст. 1 ст. 39 Закону.

20.03.2026 представником Банку на електронну пошту Відділу примусового виконання рішень було надіслано заяву про закінчення виконавчого провадження № 51886750.

22.04.2026 на електронну пошту представника Банку надійшла відповідь Відділу примусового виконання рішень від 17.04.2026 якою повідомлено, що за результатами здійснення заходів примусового виконання, на депозитний рахунок відділу надійшли кошти для задоволення вимог стягувача по вищевказаним виконавчим провадженням, однак не можуть бути перераховано стягувачу в зв`язку з відсутністю реквізитів.

Як вказує представник скаржника, з огляду на те, що відповідь від Відділу примусового виконання рішень отримано 22.04.2026, то дана скарга подається в межах строку, визначеного ст.74 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд зазначає, що зі змісту поданої скарги фактично вбачається оскарження не дій державного виконавця, а його бездіяльності, яка, на думку скаржника, полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 51886750 після настання обставин, передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Як вбачається зі скарги, скаржник вважає, що підстави для закінчення виконавчого провадження настали 19.09.2025 після здійснення розподілу коштів, достатніх для повного погашення заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Отже, саме з цього моменту, або принаймні з моменту, коли державним виконавцем не було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у строки, визначені ч.2 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", скаржнику стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення його прав.

Частиною 1 ст. 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Разом із тим, із даною скаргою АТ КБ "ПриватБанк"звернулося до суду лише після отримання відповіді Відділу примусового виконання рішень, тобто поза межами десятиденного строку, встановленого ч.1 ст.449 ЦПК України для оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця.

При цьому, скаржником не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга подана з пропуском строку, встановленого ч.1 ст.449 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без розгляду.

Суд роз`яснює заявнику, що він має право на повторне звернення до суду з даною скаргою та подання відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даною скаргою з наданням відповідних доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 127, 259-261, 447-449 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Ходько