Рішення № 136319090, 07.05.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/285/26

2/301/416/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Довжанська селищна рада, про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін ОСОБА_3 , які не залишили заповіту. До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 ), який належав ОСОБА_1 . Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_1 є його сини позивач ОСОБА_1 , який спадщину прийняв, та відповідач ОСОБА_2 , який відмовився від спадщини на користь свого брата позивача.

Позивач не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок, який входить до складу спадкового майна, оскільки житловий будинок не зареєстрований та відсутні правовстановлюючі документи на нього.

Просив визнати за собою право власності на спадкове майно.

Ухвалою Іршавського райсуду від 24.02.2026 року відкрито провадження у справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Довжанську селищну раду, справу призначено на підготовче засідання.

Цією ж ухвалою за клопотанням позивача витребувано від Іршавської державної нотаріальної контори інформацію про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_1 , про наявність/відсутність заповіту.

На виконання ухвали суду від 24.02.2026 року з Іршавської державної нотаріальної контори 11.03.2026 року надійшли витребувані документи.

Ухвалою Іршавського районного суду від 25.03.2026 року за клопотанням позивача витребувано з Іршавської державної нотаріальної контори інформацію про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , про наявність/відсутність заповіту.

На виконання ухвали суду від 25.03.2026 року з Іршавської державної нотаріальної контори 08.04.2026 року надійшли витребувані документи.

Ухвалою Іршавського райсуду від 17.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви, в яких позов підтримали, просили його задовольнити та розглянути справу по суті без їх участі (а.с. 56,86,96,98).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі (а.с. 60,83,99).

Представник Довжанської селищної ради у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, заперечень на позов не подав (а.с.53,76,97).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , не зареєстрований (а.с.100).

Згідно виписки з погосподарської книги Довжанської сільради №390 від 01.09.2025 року, власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , був ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22). Житловий будинок збудований у 1976 році на земельній ділянці, що надана для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.26-38). Згідно висновку про вартість майна від 02.02.2026 року, вартість будинку за адресою АДРЕСА_1 , становить 129939 грн. (а.с.39).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.03.2021 року (а.с.24). Заповіту ОСОБА_1 не залишав, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 06.03.2026 року (а.с.64).

До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцеві.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_1 є його вдова ОСОБА_3 та діти позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.18,21).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14.12.2021 року (а.с.15). Заповіту ОСОБА_3 не залишала, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 02.04.2026 року (а.с.82).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є її діти позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.18,21).

Спадкові справи після смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не заводилися, що підтверджується Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02.04.2026 року (а.с.63,81)

Спадкоємець ОСОБА_1 на день відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем та протягом шести місяців не відмовився від спадщини, тому згідно ст. 1268 ч.3 ЦК України є таким, що прийняв спадщину (а.с.23,58). Відповідач ОСОБА_2 відмовився від спадщини на користь свого брата позивача ОСОБА_1 (а.с.60,83).

Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини. Спадкоємець першої черги ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину не отримував. Однак, згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. з ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на успадкований будинок, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи.

Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.

За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, подав заяву, в якій зазначив, що відмовився від спадщини на користь позивача і не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спадковий будинок.Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права та свободи інших осіб.

Громада с. Довге, на території якого розташоване нерухоме майно,відноситься до об`єднаної територіальної громади Довжанської селищної ради Хустського району (колишнього Іршавського району), яка заперечень на позов не подала.

Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Оскільки згідно погосподарської книги села власником житлового будинку був батько позивача, спадкоємцем якого є позивач, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 328, 392, 1218, 1261, 1268 ч.3, 1274 ЦК України, ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських