Ухвала суду № 136315525, 07.05.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5281/26

Провадження № 2/645/2936/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

07 травня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Шевченко Г.С., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026 до Немишлянського районного суду м. Харкова з Шевченківського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Харкова Штих Т.В. від 25.03.2026 справу передано за підсудністю до Немишлянського районного суду міста Харкова, оскільки за інформацією з відповіді №2497207 від 23.03.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо-переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, місце проживання відповідача, яв ВПО зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями Немишлянського районного суду міста Харкова від 04.05.2026 р. справа визначена на розгляд судді Шевченко Г.С.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов наступного.

Справа підлягає розгляду в місцевому загальному суді у порядку цивільного судочинства на підставі ст. 19 ЦПК (предметна юрисдикція) та ст. 23 ЦПК України (інстанційна юрисдикція).

Згідно з ч.9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно наявної у справі інформації (кредитного договору) останнім відомим місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано на території Ізюмського району Харківської області, за адресою: АДРЕСА_2 .

Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Звернення позивача до суду з позовом за місцем його перебування без підтвердження реєстрації, не відповідає вимогам статті 27 ЦПК України.

Саме такі висновки містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.06.2024 № 554/7669/21.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 20.04.2023 № 399/0/15-23 змінила територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області на Дзержинський районний суд м. Харкова(Шевченківський районний суд міста Харкова).

Тому, посилання на адресу, зазначену в довідці ВПО відповідачка - АДРЕСА_1 , в обґрунтування підсудності цієї справи Немишлянському районному суду міста Харкова є недоречним.

Оскільки останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Харкова, у Немишлянського районного суду міста Харкова відсутні підстави для її розгляду.

Недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду, відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України.

З наведеного можна підсумувати, якщо суд помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресату, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої ст. 38 ЦПК. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 у справі № 855/364/19 (провадження № 11-871ав19).

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікованого судового засідання, призначеного на 01.12.2025 о 15 год 30 хв, а Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру суддів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, який не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Беручи до уваги вказані обставини, Немишлянський районний суд міста Харкова не може розглядати вказану справу, яка не віднесена до його підсудності в силу вимог ст. 28 ЦПК України, тобто не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої ст. 6 Конвенції.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, в тому числі, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).

На підставі викладеного вище, суддя дійшов висновку, що матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягають поверненню для розгляду за підсудністю, за територіальною юрисдикцією до Шевченківського районного суду міста Харкова, як помилково направлені до Немишлянського районного суду міста Харкова.

Керуючись ст.ст. 2, 28, 31, 32, 258, 260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передати на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Шевченківського районного суду міста Харкова (61202, місто Харків, пр-т Перемоги, будинок 52В).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.С. Шевченко