Постанова № 136315434, 07.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6679/26

Провадження № 3/643/1401/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря Костенюк А.В.,

захисника Козловської Т.В.,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 о 16 год. 46 хв. водій ОСОБА_1 в м. Харкові по проспекту Тракторобудівників, буд. 102, керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. До суду надав письмові пояснення в яких зазначив, що в той день він стояв біля автомобіля, е не керував ним, коли до нього підійшли працівники поліції. Останні одразу почали говорити йому про ознаки сп`яніння на що він їм повідомив, що нічого не вживав. На той момент він був розгублений, не розумів наслідків. Крім того, працівники поліції почали говорити йому про ч. 5 ст. 126 КУпАП і він взагалі нічого не міг зрозуміти. Йому не пояснили нормально і зрозуміло, які саме буду наслідки, що саме означає відмова і що за це передбачена відповідальність. Він не відмовлявся свідомо і чітко від проходження огляду. Вважає, що його слова були перекручені або неправильно зрозумілі працівниками поліції. Після того як він зрозумів наслідки подав позовну заяву до Кагарлицького районного суду Київської області та скаргу на неправомірні дії працівників поліції.

В судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Козловська Т.В. прохала закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що матеріали справи не містять належної безперервної та однозначної фіксації факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 у час, місці та за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому час події визначено як 16:46:57; у рапорті працівника поліції фігурує час близько 16:47. У направленні на огляд зазначено час 16:56. Пропозиція пройти огляд у закладі охорони здоров`я була висловлена ОСОБА_1 о 16:53, тоді як у самому направленні зазначено час 16:56. Формально всі ці документи стосуються однієї й тієї самої події, однак вони не утворюють єдиної, послідовної та внутрішньо узгодженої картини. Відеозаписи долучені до матеріалів справи не є належними оскільки не є безперервними. До протоколу долучено три окремі відеозаписи, з яких два записи з боді-камер, один із автомобільного відеореєстратора, між записом яких наявна істотна прогалина тривалістю близько 23 хвилин, яка не пояснена жодним документам у матеріалах справи.

Сукупність досліджених матеріалів справи не містить належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у момент і за обставин, зазначених у протоколі; що йому було належним чином, у передбаченому законом порядку запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, що він висловив чітку, однозначну, усвідомлену та остаточну відмову від проходження такого огляду, а також того, що долучені до справи відеозаписи повно, безперервно, послідовно та об`єктивно відображають усі істотні обставини події, на які посилається орган поліції, про що захисник також зазначила у відповідному клопотанні.

Суд, вислухавши адвоката Козловську Т.В., дослідивши матеріали справи, відеозапис з місця події, дійшов до наступного висновку.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

П. 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність і за відмову від проходження обстеження на стан наркотичного сп`яніння.

Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом в закладі охорони здоров`я підтверджується наявними у матеріалах справи, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських подій, рапорті працівника поліції, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.03.2026.

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів долучених до матеріалів справи вбачається рух транспортного засобу «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , та його зупинка 26.03.2026 о 16-28 год. Працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про причину зупинки транспортного засобу, а саме транспортний засіб має іноземні номери. Під час перевірки документів ОСОБА_1 працівниками поліції було встановлено, що водій позбавлений права керування транспортними засобами. Про це йому повідомили та зазначили, що відносно нього буде складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Крім того, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявні ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував пройти медичне обстеження у закладі КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А. на що ОСОБА_1 чітко відповів ні. Після чого працівниками поліції повідомлено, що відмова від проходження медичного обстеження тягне за собою складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. На запитання чи він це розуміє, ОСОБА_1 відповів розумію. Працівник поліції в черговий раз перепитав водія, чи він відмовляється від проходження медичного обстеження на що ОСОБА_1 чітко зазначив так. ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Доводи адвоката Козловської Т.В. щодо неповноти та часу проведення відеозапису, що міститься в матеріалах справи, суд не приймає до уваги оскільки з дослідженого в суді відеозапису вбачається, що його переривання не є значним, не впливає на його змістовність та суть зафіксованого адміністративного правопорушення. Водночас, ОСОБА_1 під час події 26.03.2026 не заперечував факт керування ним автомобілем. Протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу ОСОБА_1 не заявляв.

Надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а тому суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Слід зазначити, що вирішуючи справу суд має приймати інформоване рішення, тобто робити свої висновки щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, виходячи з усієї релевантної інформації, яку сторонам вдалося отримати і надати суду.

Правила недопустимості доказів становлять собою обмеження цього загального принципу, дозволяючи або зобов`язуючи виключати з процесу доказування інформацію, яка потенційно може мати істотне, а іноді й вирішальне значення для справи.

Порушення формальностей, які регулюють порядок складання процесуальних документів чи окремих процесуальних дій, але жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті порушення і покаранні винуватця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.

Верховний Суд в постанові від 01.12.2020 у справі № 318/292/18 зазначав, що норми закону не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Суд застосовує в цій справі такий підхід, сформований Верховним Судом, оскільки він ґрунтується на розумінні, що для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та/або заперечити цю інформацію.

В сукупності підстави наведені захисником у судовому засіданні не є слушними, так як не було установлено істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження та вказані недоліки не спростовують виявленого порушення вимог пункту 2.5. ПДР з боку ОСОБА_1 .

Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_1 , відмовившись від проходження обстеження на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Виходячи з досліджених відеозаписів та досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624848 від 26.03.2026, направленні на огляд водія, рапорті працівника поліції, відеозаписів долучених до матеріалів справи..

Позицію адвоката Козловської Т.В. та ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 14.04.2026 суд сприймає як обрану тактику захисту у суді та намагання уникнути ОСОБА_1 відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Суд визнає, що наведені вище докази узгоджуються між собою, є належними і допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, які встановлені в судовому засіданні. Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів (а тому числі і відеозаписів) відсутні, а тому суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 33-35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. ст. 23, 30-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 256, 266 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу належить сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач: ГУК Харківськобл/Харківобл/ 21081300 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп..

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Відповідно до положень ст. ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Т.В. Поліщук