Рішення № 136314534, 06.05.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1133/23

Номер провадження 2-др/350/9/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рожнятів заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності на земельну ділянку -

установив:

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано недійсним рішення Сваричівської сільської ради від 25.03.2004 «Про передачу земель у власність», яким ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку в урочищі «Мочар», с. Сваричів, Калуський район, Івано-Франківська область; недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ІФ №052871 від 19.05.2005; скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 2624885101:01:006:0005; припинено право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання недійсним рішення Сваричівської сільської ради від 25.03.2004, в решті рішення залишено без змін.

Отже, за наслідками апеляційного перегляду позовні вимоги позивача залишені задоволеними у переважній частині, а рішення суду першої інстанції зазнало змін лише частково. Під час ухвалення рішення судом першої інстанції питання про розподіл судових витрат у повному обсязі вирішено не було, що свідчить про неповноту судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було заявлено про понесені судові витрати, а також подано відповідні докази їх понесення, зокрема квитанцію про оплату судової експертизи у розмірі 26504,80 грн, що підтверджується квитанцією від 29.10.2024. Крім того, позивачем було сплачено судовий збір при зверненні до суду у розмірі 4294,40 грн.

23.03.2026 ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Сторони по справі в судове засідання не з`явилися, про час та день розгляду питання розподілу судових витрат повідомлялися в установленому законом порядку, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення без присутності сторін, при наявних матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу внаслідок розгляду справи за відсутності її учасників не здійснюється згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, дійшов до висновку про задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо (серед іншого) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на проведення експертизи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази щодо розміру понесених судових витрат можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона заявила про намір їх стягнення.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що розподіл судових витрат здійснюється судом виключно з урахуванням остаточного результату вирішення спору по суті, а саме - залежно від того, на користь якої сторони ухвалено судове рішення.

Суд встановив, що витрати на проведення судової експертизи у розмірі 26504,80 грн є документально підтвердженими, обґрунтованими та безпосередньо пов`язаними з розглядом справи. Висновок експертизи мав істотне значення для встановлення фактичних обставин справи та підтвердження позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову суд розподіляє судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оцінюючи результати розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволені у переважній частині, оскільки апеляційним судом скасовано лише одну із заявлених вимог, тоді як інші, основні та визначальні вимоги позивача залишені задоволеними.

Суд враховує, що спір у даній справі виник у зв`язку із прийняттям рішення органом місцевого самоврядування, яке стало підставою для виникнення спірних правовідносин та подальшого звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права. Однак, як встановив апеляційний суд, оспорюване рішення Сваричівської сільської ради від 25.03.2004, яким ОСОБА_2 передано у власніть земельну ділянку площею 0.20 га в урочищі" Мочар" с.Сваричів є законним, але у матеріалах Технічного звіту по виконанню робіт по інвентаризації земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, невірно відображено розташування земельної ділянки, що перешкодило позивачу зареєструвати право власності на належну йому земельну ділянку відповідно до чинного законодавства.

Встановлено, що Технічний звіт по виконанню робіт по інвентаризації земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, в якому невірно відображено розташування земельної ділянки, що в подальшому перешкодило позивачу зареєструвати право власності на належну йому земельну ділянку, надано органу місцевого самоврядування відповідачкою ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, а також враховуючи принципи справедливості, розумності, співмірності та ефективного захисту прав особи, суд приходить до висновку, що судові витрати підлягають покладенню ОСОБА_2 , яка надала Технічний звіт по виконанню робіт по інвентаризації земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, який спричинив перешкоду позивачу зареєструвати право власності на належну йому земельну ділянку та необхідність судового захисту.

Керуючись статтями 133, 141, 247, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Стягнути з ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, а саме: витрати на проведення судової експертизи у розмірі 26504 (двадцять шість тисяч п`ятсот чотири) гривні 80 копійок; судовий збір у розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 40 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: