Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 346/5967/25
Провадження № 2/346/682/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді: Коваленка Д,С., секретар судового засідання: Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду, цивільну справу за позовом Потятинника Юрія Романовича який діє в інтересах ОСББ «ПР. Грушевського 35» до ОСОБА_1 про ліквідування, шляхом знесення дерев`яної вбиральні та засипання ґрунтом чи піском вигрібної ями,
в с т а н о в и в:
Потятинник Юрій Романович який діє в інтересах ОСББ «ПР. Грушевського 35» звернулись до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про ліквідування, шляхом знесення дерев`яної вбиральні та засипання ґрунтом чи піском вигрібної ями.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 22 грудня 2026 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у порядку загального позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом учасників справи, на 06 лютого 2026 року, останній раз суд призначив судове засідання на 06 травня 2026 року.
Але у призначений день, час і місце, учасники справи не з`явились. За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, і будь-які докази суду не надав; був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився без повідомлення причин; представник позивача просив розгляд справи проводити без його участі та не заперечував проти розгляду справи та вирішення справи у заочному порядку.
Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.
Позиції учасників справи.
Аргументи позивача. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПР.Грушевського 35» володіє на праві власності земельною ділянкою площею 0,0911 га, кадастровий номер 2610600000:20:002:0076, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 222567203. Однак, в безпосередній близькості до межі (огорожі) земельної ділянки позивача встановлена дерев`яна вбиральня відповідача, яка знаходиться на території земельної ділянки відповідача в АДРЕСА_1 на відстані 1,76 м від стіни багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 . Дана вбиральня та вигрібна яма тривалий час не очищається і є джерелом смороду, антисанітарії, загрозою інфекцій та відповідного дискомфорту для мешканців багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 та сторонніх громадян. Згідно висновку експерта № 28/08/25 від 28.08.2025р., відстань від споруди вбиральні, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 2610600000:20:002:0229 площею 0,0631 га) до стіни багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 ( земельна ділянка площею 0,0911 га, кадастровий номер 2610600000:20:002:0076) становить 1,76 м та не відповідає вимогам таблиці 6.7 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, щодо допустимої відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд (допустима 20 м). У зв`язку із чим просили ліквідувати, шляхом знесення, дерев`яну вбиральню та засипати грунтом чи піском вигрібну яму, які знаходяться на території належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:20:002:0229 площею 0,0631 га, в межах відстані 20 (двадцяти) метрів до стіни багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .
Аргументи відповідача. Правом на подачу відзиву на позов не скористався, і будь-які докази суду не надав.
Оцінка суду щодо фактів.
Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 вересня 2020 року встановлено, що ОСББ «ПР. Грушевського 35» одержало на підставі рішення органу місцевого самоврядування земельну ділянку площею 0.0911 га, кадастровий номер 2610600000:20:002:0076, у приватну власність (а.с.12).
Згідно з інформації з витягу від 12.11.2025 року земельна ділянка площею 0.0634 га., кадастровий номер 2610600000:20:002:0229 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 13-14).
Висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 28/08/25 від 28.08.2025 року встановлено, що фактична відстань від споруди вбиральні, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 2610600000:20:002:0229 площею 0,0631 га) до стіни багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 ( земельна ділянка площею 0,0911 га, кадастровий номер 2610600000:20:002:0076) становить 1,76 м та не відповідає вимогам таблиці 6.7 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, щодо допустимої відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд (допустима 20 м) (а.с.34-43).
Відповідно до скарг ОСББ «ПР. Грушевського 35», ОСББ зверталось з проханням вжити відповідних заходів щодо ОСОБА_1 , який на протязі тривалого періоду часу утримує в безпосередній близькості до межі їх земельних ділянок та багатоквартирного будинку дерев`яну вбиральню з вигрібною ямою (а.с.15-17, 18-19).
Оцінка правовідносин учасників спору.
Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виник спір у сфері цивільних правовідносин з приводу користування земельною ділянкою, в яких позивач, як власник суміжної земельної ділянки, вважає, що відповідач своїм незаконним використанням земельної ділянки, зокрема спорудження на ній вбиральні із порушенням санітарним норм, створює перешкоди у користуванні земельною ділянкою позивачем.
Оцінка суду щодо права позивача.
Положення частини 2 статті 14 Конституції України гарантують, що право власності на землю гарантується. А частина 1 статті 78 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
При цьому, частина 2 статті 79 ЗК України уточнює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах і на поверхневий (ґрунтовий) шар.
Разом з цим, в силу ч.1 ст.91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
А ч.1 ст.103 ЗК України передбачає, що власники земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об`єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об`єктів зобов`язані дотримувати вимог санітарного законодавства.
В силу частини 2.21 розділу 2 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, рідкі відходи, що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною.
Однак, згідно з частиною 2.22. розділу 2 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.
Встановлені судом обставини прямо вказують на те, що ОСОБА_1 встановив на земельній ділянці, яка йому належить, дерев`яну вбиральню з вигрібною ямою, в безпосередній близькості до межі земельної ділянки ОСББ «ПР. Грушевського 35» (що становить менше 20 м), а також продовжує користуватись нею, що вочевидь свідчить про наявність перешкод у здійсненні позивачем свого права власності, а тому і користування земельною ділянкою.
Тобто суд погоджується із тим, що право власності на земельну ділянку позивача порушується відповідачем, оскільки відповідач використовує свою земельну ділянку з порушенням санітарно та епідеміологічного благоустрою території і тому, право позивача підлягає судовому захисту.
Стаття 152 ЗК України передбачає, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч.2); захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч.3).
І оскільки позивачем обрано передбачений законом спосіб захисту його порушеного права (зокрема, зобов`язати відповідача за власний рахунок знести дерев`яну вбиральню і засипати яму піском - що по суті є відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення прав сусідів на суміжну земельну ділянку і запобігання вчинення дій, що порушують їх право), позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оцінка суду щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктами 1, 2 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
З огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.8), і позов підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача теж повністю.
Разом з цим позивачем було сплачено 4500 гривень (а.с. 46) за будівельно-технічну експертизу і оскільки позовні вимогу підлягають задоволенню, вказані витрати слід також стягнути з відповідача на користь позивача.
Таким чином, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
Позов Потятинника Юрія Романовича який діє в інтересах ОСББ «ПР. Грушевського 35» до ОСОБА_1 про ліквідування, шляхом знесення дерев`яної вбиральні та засипання ґрунтом чи піском вигрібної ями, задовольнити повністю.
Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за власний рахунок знести дерев`яну вбиральню та засипати грунтом або піском вигрібну яму, які знаходяться на території земельної ділянки кадастровий номер 2610600000:20:002:0229 площею 0,0631 га.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСББ «ПР. Грушевського 35» (місце розташування: м. Коломия пр. Грушевського, 35,ЄДРПОУ: 43083017) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень витрати за оплату проведення експертизи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Коваленко Д. С.
Судове рішення № 136314472, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 06.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 346/5967/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: