Ухвала суду № 136313882, 05.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/12137/25

Номер провадження2/205/1351/26

Справа № 205/12137/25

Провадження № 2/205/1351/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Волошенко Д.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави, до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації речових прав та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває вищевказана цивільна справа.

26.12.2025 року від керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави, через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про зміну предмету позову у якій він уточнив позовні вимоги та просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 24.11.2021 № 291/12, яким затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку площею 0,0748 га (кадастровий номер 1210100000:08:825:1059) у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , код виду цільового призначення земель 02.01 «Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»;

- витребувати у власність держави в особі Дніпровської міської ради із незаконного володіння ОСОБА_1 , земельну ділянку водного фонду площею 0,0748 га, з кадастровим номер 1210100000:08:825:1059, яка розташована по АДРЕСА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію прав на земельну ділянку площею 0,0748 га (кадастровий номер 1210100000:08:825:1059, що розташована по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2539214312020) за ОСОБА_1 , номер запису про право власності: 56515190;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0748 га, кадастровий номер 1210100000:08:825:1059 у Державному земельному кадастрі.

- стягнути з відповідачів Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО: 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UА228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) понесені судові витрати у розмірі 10900,80 грн.

В обґрунтування заяви зазначив, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX від 12.03.2025 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача». Разом з тим, ні первісний власник ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 не є добросовісними набувачами, оскільки з самого початку формування спірної земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на момент укладення договору були обізнані щодо місця її розташування, належності до прибережної захисної смуги та неправомірності її відчуження. Звертає увагу суду, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не лише могли проявити розумну обачність, але й фактично знали та розуміли, що спірна земельна ділянка розташована у межах прибережної захисної смуги річки Дніпро. Не дивлячись на це, ОСОБА_2 особисто звернувся з клопотанням до міського голови про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, при цьому жодних зауважень щодо відстані, на якій земельна ділянка розташована від урізу води річки Дніпро у ОСОБА_2 не було. Відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки ОСОБА_1 оглянула майно до укладення договору, а отже знала та розуміла, що земельна ділянка розташована у межах прибережної захисної смуги річки Дніпро. На думку представника, не може набуватися в порядку ст. 330 ЦК власність на майно, яке за добросовісної поведінки набувач не міг отримати у власність.

16.03.2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Третяк Л.А. надійшло клопотання у якому вона просила залишити позовну заяву без руху. Зазначила, що заява про зміну предмету позову містить три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, однак у заяві не зазначено ціну позову, не надано звіту про оцінку майна, яке позивач просить витребувати, для розрахунку судового збору та не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

01.04.2026 року до суду від представника відповідача ДМР Ревякіної Н.М. надійшло клопотання у якому вона просила залишити позовну заяву без руху з підстав, викладених у клопотанні представника відповідача Старої Н.С. Також зазначила, що позивачем не внесено на депозитний рахунок суду вартість спірного нерухомого майна, що прямо передбачено нормами законодавства та є необхідною умовою для належного розгляду справи.

27.04.2026 року від керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави, через систему «Електронний суд» до суду надійшли заперечення на клопотання представників відповідачів про залишення без руху. В обґрунтування заперечень зазначив, що у зміненій редакції позову, немайнову вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення змінено на майнову вимогу про витребування земельної ділянки із незаконного володіння. Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 03.04.2026 року № 201-20260403-0011458900, сформованої на офіційному Веб-сайті Фонду державного майна України, оціночна вартість об`єкта нерухомості - земельної ділянки площею 0,0748 га з кадастровим номером 1210100000:08:825:1059, з цільовим призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 391 055,34 грн. Таким чином, ціна позову за майнову вимогу про витребування земельної ділянки з незаконного володіння становить 391 055,34 грн. При поданні окружною прокуратурою позовної заяви з урахуванням заяви про зміну предмета позову до суду за вимогу майнового характеру та з урахуванням уже сплаченої суми 2422,40 грн. за вказану вимогу необхідно сплатити 391 055,34 грн. х 1,5% - 2422,40 грн. = 3 443,43 грн. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Враховуючи викладене, представником долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 754,74 грн. Щодо внесення коштів на депозитний рахунок звернув увагу, що питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини 5 статті 390 ЦК України. Натомість, у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 5 статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду. У справі № 205/12137/25 позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, обґрунтовуються недобросовісністю набувача спірної земельної ділянки. Оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувача, то положення частини 5 статті 390 ЦК України до спірних відносин не застосовуються.

Відповідач ОСОБА_1 письмово просила підготовче судове засідання проводити за її відсутності за участю її представника адвоката Третяк Л.А.

Представник позивача, представник відповідача ДМР та представник відповідача Старої Н.С. проти проведення підготовчого судового засідання без застосування засобів технічної фіксації не заперечували.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи та надані сторонами заяви та заперечення, суд дійшов наступного висновку.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 року у справі № 201/4160/19 вказав, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

При цьому, Верховний Суд зазначає про те, що доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Представники відповідачів заперечували щодо заяви про зміну предмета позову, зазначали, що позивачем не надано звіту про оцінку майна, яке позивач просить витребувати, для розрахунку судового збору та не внесено на депозитний рахунок суду вартість спірного нерухомого майна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 11 ст. 187 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 03.04.2026 року № 201-20260403-0011458900, сформованої на офіційному Веб-сайті Фонду державного майна України, оціночна вартість об`єкта нерухомості - земельної ділянки площею 0,0748 га з кадастровим номером 1210100000:08:825:1059, з цільовим призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складає 391 055,34 грн.

Таким чином, ціна позову за майнову вимогу про витребування земельної ділянки з незаконного володіння становить 391 055,34 грн.

Враховуючи викладене, при зверненні до суду із вказаною позовною заявою, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, за вимогу майнового характеру та з урахуванням уже сплаченої суми 2 422,40 грн. за вказану вимогу, представнику позивача необхідно сплатити 3 443,43 грн. (391 055,34 грн. * 1,5% - 2 422,40 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Із матеріалів справи вбачається, що представником позивача було долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 754,74 грн. (3 443,43 грн. * 0,8).

Таким чином, стороною позивача у повному обсязі сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру.

09 квітня 2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (далі - Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.

У пункті 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 01.12.2025 року у справі № 354/419/25, вимога про внесення на депозит суду вартості земельної ділянки при поданні позову про її витребування на користь держави може бути застосована лише після встановлення судом добросовісності набувача такої ділянки. Обов`язок внесення коштів на депозитний рахунок суду не може бути підставою для залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження, оскільки статус відповідача як добросовісного набувача має бути встановлений за результатами розгляду справи по суті. Тобто питання про добросовісність/недобросовісність набувача може бути вирішене судом лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, а тому залишення позову без розгляду з підстав невнесення вартості майна на депозитний рахунок суду є неправомірним, якщо позивач обґрунтовує свої вимоги саме недобросовісністю набувача.

Внесення вартості нерухомого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою передумовою для задоволення позову про витребування майна в добросовісного набувача. При витребуванні майна в недобросовісного набувача положення ч. 5 ст. 390 ЦК України не застосовуються. Питання про добросовісність набувача вирішується судом після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, а не при прийнятті позову до розгляду. У разі встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі ст. 387 ЦК України без застосування приписів ч. 5 ст. 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві. Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє в задоволенні позову, зокрема на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивач попередньо не вніс вартість майна на депозитний рахунок суду.

Водночас, прокурор у цій справі пред`явив позов про витребування земельної ділянки в недобросовісного набувача, а тому положення ч. 5 ст. 390 ЦК України, ч. 4 ст. 177, абз. 3 ч. 2 ст. 185 ЦПК України в такому випадку не підлягають застосуванню під час вирішення питання про прийняття позову до розгляду. Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постанові КЦС ВС від 14 січня 2026 року у справі № 354/160/25.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із позовом прокурор посилався на недобросовісність набувача спірної земельної ділянки.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотань представників відповідачів про залишення позовної заяви без руху.

Завданням цивільного судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для захисту.

Вивчивши заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про зміну предмету позову від 26.12.2025 року, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду на підставі ч. 3 ст. 49 ЦПК України, оскільки представник позивача вважає за необхідне скористатися своїм правом на зміну предмета позову саме на стадії підготовчого провадження, а тому суд не вбачає перешкод у прийнятті такої заяви.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань представників відповідачів про залишення позовної заяви без руху, задовольнити клопотання позивача, прийняти заяву про зміну предмету позову до розгляду, продовжити розгляд справи з урахуванням заяви про зміну предмету позову надавши учасникам справи достатній час для реалізації процесуальних прав, передбачених ст. ст. 178, 179, 180, 181 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 13, 49, 247, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Третяк Людмили Анатоліївни про залишення позовної заяви без руху відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача Дніпровської міської ради про залишення позовної заяви без руху відмовити.

Заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про зміну предмету позову задовольнити.

Прийняти заяву представника позивача заступника керівника Одеської обласної прокуратури про зміну предмету позову від 26.12.2025 року у цивільній справі № 205/12137/25 за позовною заявою керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави, до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації речових прав та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Продовжити розгляд справи з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 26.12.2025 року.

Відкласти підготовче судове засідання на 01 червня 2026 року на 10 годину 00 хвилин.

Роз`яснити відповідачам, що вони мають право надати відзив на заяву про зміну предмету позову в п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття вказаної заяви, з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.

Надати позивачу право на подання в п`ятиденний строк з дня отримання відзиву, відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору, має право подати письмові пояснення щодо заяви про зміну предмету позову або відзиву, які повинні відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їх правом. У разі ненадання учасниками справи заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Звернути увагу учасників справи на положення статей 81,83,84 ЦПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http: http://ln.dp.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Федотова В.М.

.