Рішення № 136313077, 15.04.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/11074/23

Провадження №2/523/3020/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Аліна С.С.

за участю секретаря судового засідання Томілко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

До Пересипського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за закономв якій просить:

-Визнати факт прийняття ОСОБА_1 , спадщини, що складається із частки в розмірі 1/8 житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 .

-Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/8 частки житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Позов обґрунтувано тим, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 був власником частки будинку АДРЕСА_1 , в розмірі 1/8, що підтверджується записом від 16.03.1973 р. № 5969 із домової книги 38 для реєстрації громадян в будинку АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер.

ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. було внесено запис про реєстрацію спадкової справи № 11/2023 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 70354770).

Після відкриття спадкової справи № 11/2023 Позивачка звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. з метою видачі їй як єдиному спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину за законом, проте у зв`язку з тим, що частка права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , підлягала зміні, проте ці зміни не були зареєстровані у передбаченому законом порядку, неможливо визначити частку у спадковому майні ОСОБА_2 , внаслідок чого Позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Натомість Позивачка вважає, що прийняла спадщину після смерті батька автоматично шляхом постійного фактичного проживання з ним на день відкриття спадщини за однією адресою.

У зв`язку з вищенаведеним, Позивачка вважає звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування єдиним можливим способом захисту своїх порушених майнових прав та законних інтересів.

Ухвалою Народного суду Ленінського району м. Одеси (Ленінського народного суду м. Одеси) від 24.01.1973 року у справі № 2-6/1973 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 у розмірі 3/8 (копія надається), за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було визнано право власності на частку у розмірі 1/4 житлового будинку АДРЕСА_1 .

Житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі мирової угоди від 24.01.1973 року в рамках цивільної справи № 2-6/1973 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності (копія надається), що була затверджена ухвалою Народного суду Ленінського району м. Одеси (Ленінського народного суду м. Одеси) від 24.01.1973 року у справі № 2-6/1973, підлягав розподілу. Після розподілу вищеописаного житлового будинку АДРЕСА_4 , було визнано право власності за ОСОБА_4 на частку в розмірі 1/4 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 , що складається із приміщень площею 15,7 кв.м., 9,3 кв.м., 5,2 кв.м., надвірних споруд: льоху, санвузла, літної кухні, сараю № 3, дворового санвузла, 1/2 паркану, воріт, каналізації, водопроводу та асфальтування. Також було визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 право власності на рівні частки в розмірі 1/4 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 , що складається із приміщень площею 7,9 кв.м., 6,75 кв.м., 12,7 кв.м., 19,9 кв.м., надвірних споруд: сараю № 1, сараю № 2, навісу, 1/2 паркану, воріт, каналізації, водопроводу та асфальтування.

16.03.1973 року було зроблено реєстраційний запис № 5969 на сторінці 81 у реєстровій книзі громадян, що проживають за адресою: АДРЕСА_3 , про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на частку у розмірі 1/4 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з рішенням Ленінської районної ради депутатів трудящих від 07.06.1974 року № 644 «Про затвердження розрахунку ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_2 » частка ОСОБА_2 та ОСОБА_5 складала та підлягала перереєстрації 27/100 частин домоволодіння, що може бути підтверджено відповіддю КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 17.03.2023 року № 22933/04-04 (копія надається).

06.02.1991 року на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Богдановою Н.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 2-387 (копія надається), ОСОБА_6 , що проживала за адресою: АДРЕСА_5 було безоплатно передано у власність ОСОБА_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_6 частини житлового будинку АДРЕСА_2 . З 19.06.2012 року 47/100 частини житлового будинку АДРЕСА_2 були зареєстровані як самостійний об`єкт нерухомості домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно з інформації, що була отримана із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (копія надається), на даний момент на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданого 11.06.2012 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, право власності на житловий будинок АДРЕСА_7 належить ОСОБА_7 . Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на момент існування єдиного об`єкту нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_2 , володіли 27/100 частини вищезазначеного домоволодіння, проте згодом обидва житлові будинки ( АДРЕСА_8 були виділені та зареєстровані в якості окремих об`єктів нерухомості , внаслідок чого частки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підлягали перерахуванню.

Таким чином, ОСОБА_2 був власником частки в розмірі 1/8 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помирає, що може бути підтверджено свідоцтвом про смерть (копія надається). 17 березня 2023 року після смерті ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. було внесено запис про реєстрацію спадкової справи № 11/2023 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 70354770), що може бути підтверджено витягом зі Спадкового реєстру № 71704448 від 07.03.2023 року (копія надається).

Після того, як Позивачка дізналась про відкриття спадщини, вона подала заяву до приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. із проханням видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва, що може бути підтверджено листом № 99/02-14 від 19.04.2023 року (копія надається).

У зв`язку з тим, що Позивачка є єдиною спадкоємицею, постійно проживала разом із батьком ОСОБА_2 та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , вона вважала себе такою, що прийняла спадщину автоматично, а тому не бачила необхідності раніше звернутися до нотаріуса з метою видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Беручи до увагу ту обставину, що Позивачці приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, єдиним можливим способом захисту порушених прав Позивачки є звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, на чому було наголошено Верховним Судом у постанові від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси 07.07.2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 19.09.2023 року (суддя Кузьміна О.І.)

У зв`язку з відрахуванням судді Кузьміної О.І. з штату суду, у зв`язку з достроковим закінченням відрядження судді відповідно до наказу №17-о/с від 06.10.2023р. згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.10.2023 року справу передано на розгляд судді Аліної С.С.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси 16.10.2023 року прийнято до провадження та відкрито загальне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, та призначено підготовче судове засідання на 07 грудня 2023 року на 10 годин.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07.02.2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гніздовської Г.М. про витребування доказів по цивільній справі. Суд витребував з Суворовського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі ПМУМЮ (м.Одеса): належним чином засвідчену копію актового запису №1211 від 10.08.1958, який складено Другим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .; Належним чином засвідчену копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; Належним чином засвідчену копію актового запису, складеного відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Витребувано від Державної прикордонної служби України Копії записів з інформаційно-телекомунікаційної системи контролю «Гарт-1» щодо перетину державного кордону України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 із зазначенням конкретної дати та місця пропуску. Суд витребував з Державної міграційної служби України Інформацію щодо того, чи було видано будь-яким територіальним органом Державної міграційної служби України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.02.2025р. у підготовчому судовому засіданні у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовлено.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.02.2025р залишено без розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гніздовської Г.М. про заміну предмету позову в цивільній справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.02.2025р. закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 19.03.2025 року на 12г.10хв.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.03.2025р. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гніздовської Г.М. про витребування доказів у цивільній справі. Суд витребував з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради належним чином засвідчені копії: - Рішення Ленінської районної ради народних депутатів трудящих від 07.06.1974 року № 644 «Про затвердження розрахунку ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_2 »; - Інформаційну довідку щодо державної реєстрації права власності померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що постійно проживав за адресою: АДРЕСА_3 , на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Зобовязано в разі неможливості надання копій вищевказаних документів зобов`язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, надати відомості: - Чи наявна державна реєстрація права власності померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що постійно проживав за адресою: АДРЕСА_3 , на 1/4 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ?; - Чи наявна державна реєстрація права власності померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що постійно проживав за адресою: АДРЕСА_3 , на половину 1/4 частини домоволодіння (частки у розмірі 1/8) за адресою: АДРЕСА_3 ?; - Чи наявна державна реєстрація права власності померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що постійно проживав за адресою: АДРЕСА_3 на 27/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 ?. Копія ухвали направлена в КП МБТІ та РОН для виконання.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 28.08.2025р. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гніздовської Г.М. про витребування доказів у цивільній справі. Суд витребува в від: - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 11/2023 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 70354770), заведеної 07.03.2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., що до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що постійно проживав за адресою: АДРЕСА_3 . -від Одеського державного нотаріального архіву інформацію про те, чи були заведені раніше (до 07.03.2023 року) спадкові справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_3 . Копію ухвали направлено до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. , Одеського державного нотаріального архіву - для виконання.

Ухвалою Пересипського районного суд від 28.01.2026р. поновлено представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Гніздовській Г.М. строк на звернення з клопотанням про витребування доказів у цивільній справі. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гніздовської Г.М. про витребування доказів у цивільній справі задоволено. Суд витребував від Пересипського Відділу ДРАЦС у м.Одесі ПМУМЮ: - належним чином засвідчену копію повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; - належним чином засвідчено копію реєстраційної справи, відповідно до якої були внесені зміни від 06.02.2023 року до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Зобов`язано повідомити з яких підстав та які саме зміни були внесені від 06.02.2023 року до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Копію ухвали направлено до Пересипського Відділу ДРАЦС у м.Одесі ПМУМЮ - для виконання.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гніздовська Г.М. надала до суду письмову заяву, яка міститься в матеріалах справи, в якій позовну заяву підтримала, просила задовольнити, також просила суд розгляд справи проводити за її відсутності.

У судове засідання представник відповідача Одеської міської ради не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, які були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

У зв`язку з викладеним, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача який повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява є доказаною, є обґрунтованою, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, матеріали цивільної справи не містять свідоцтва про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судом встановлено, із матеріалів справи вбачається, відповідно до копії актового запису про народження №1211 від 10.08.1958р., який складений Другим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про народження ОСОБА_1 встановлено, що батьками позивачки ОСОБА_1 є: батько ОСОБА_2 ; мати ОСОБА_3 (т.1 а.с.147 зв.).

Відповідно до письмової відповіді від 18.02.2026р., начальника Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Гжибовського А., вбачається що відділом не формувалася справа про внесення змін до актового запису про народження відносно позивачки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.2 а.с.149-150).

Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 виданого Відділом реєстрації актів громадського стану, батько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблений актовий запис №6943 (т.1 а.с.20).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, яке видано Ленінським районним РАЦС м.Одеси 02.07.1949 року серія НОМЕР_3 , ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_8 (т.1 а.с.73).

Відповідно до копії паспорта громадянина України, який видано Ленінським РВ УМВС України в Одеській області, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_3 , з 23.09.1974р. по теперішній час (т.1 а.с.106-107).

Відповідно до ухвали Народного суду Ленінського району м. Одеси (Ленінського народного суду м. Одеси) від 24.01.1973 року по цивільній справі № 2-6/1973 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спадкового майна та визнання права власності на 3/8 частки домоволодіння, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку домоволодіння суд ухвалив: затвердити мирову угоду по справі. Відповідно до мирової угоди за ОСОБА_5 та ОСОБА_2 визнано право власності на частини домоволодіння АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.29-36), яке складається з приміщень 15,7 кв.м., 9,3 кв.м., 5,2 кв.м., надвірних споруд льоху, ванної, літної кухні, сараю № 3, дворового санвузла, 1/2 паркану, воріт, каналізації, водопроводу та асфальтування вартістю 2981 рублів. Також, за ОСОБА_5 та ОСОБА_2 визнано право власності на частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , що складається із приміщень площею 7,9 кв.м., 6,75 кв.м., 12,7 кв.м., 19,9 кв.м., надвірних споруд: сараю № 1, сараю № 2, навісу, 1/2 паркану, воріт, каналізації, водопроводу та асфальтування, вартістю 2933 рублів (т.1 а.с.29-36).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих від 07.06.1974 року № 644 «Про затвердження розрахунку ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_2 » частка ОСОБА_2 та ОСОБА_5 складала 27/100 частин домоволодіння ( т.2,а.с.80-81).

Згідно рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих від 07.08.1974 року №644 «Про затвердження розрахунку ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_2 » був затверджений розрахунок ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_2 та визнано право власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на 27/100 частин домоволодіння, однак станом на 31.12.2012 року право власності на 27/100 частин домоволодіння не було перереєстровано.

Судом встановлено, відповідно до письмової відповіді директора КП (БТІ) Одеської міської ради Швець Н.Ю. від 26.05.2025р. вбачається, що станом на 31.12.2012р., право власності на частину домобудівлі за адресою: АДРЕСА_3 (адреса зазначена згідно з правовстановлюючим документом), зареєстровано за фізичними особами: « ОСОБА_9 , ОСОБА_5 » (П.І.Б. вказані рос. мовою згідно із записом у реєстровій книзі та згідно з правовстановлюючим документом) (форма власності та розмір частки кожного у правовстановлюючому документі не вказані) на підставі ухвали Народного суду Ленінського району м. Одеси від 24.01.1973, справа № 2-6/1973. Реєстраційний запис зроблено 16.03.1973 року за реєстровим номером 5969 (2862) у реєстровій книзі 38 на сторінці 81. Одночасно повідомляємо, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих від 07.08.1974 № 644 «Про затвердження розрахунку ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_2 » (далі -Рішення), був затверджений розрахунок ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_2 , та визнано право власності за « ОСОБА_5 » ( ОСОБА_10 вказане рос. мовою згідно з Рішенням) та « ОСОБА_9 вказане рос. мовою згідно з Рішенням)на 27/100 частин домоволодіння, однак, станом на 31.12.2012р., право власності дані 27/100 частин домоволодіння не було перереєстровано Додатково повідомляємо, що інші 47/100 частин житлового будинку, які раніше, з 27.03.1991р. по 19.06.2012р., були зареєстровані у складі вищевказаного об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 -7 за фізичною особою, були виділені та з 19.06.2012р., зареєстровані у складі обєкту нерухомості - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 (т.1 а.с.178-179).

Як вбачається з письмової відповіді КП «БТІ» ОМР з вих. №53337/04-04 від 26.05.2025 року щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 , право власності на 1/4 частину домобудівлі за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за фізичними особами: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на підставі ухвали Народного суду Ленінського району м.Одеси від 24.01.1973 року по справі №2-6/1973. Реєстраційний запис зроблено 16.03.1973 року за реєстровим номером 5969 (2862) у реєстровій книзі 38 на сторінці 81. Отже, станом на 1973 рік за померлим ОСОБА_2 зареєстровано за життя на 1/8 частину вищевказаного будинку (тобто 1/2 від 1/4 частини).

Судом встановлено, із матеріалів справи вбачається, що вказані обставини по справі свідчать про те, що за життя ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 , набув право власності на 1/8 житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України, вказане речове право ввійшло до складу спадщини, що відкрилась після його смерті.

Відповідно до письмової відповіді директора КП (БТІ) Одеської міської ради Швець Н.Ю від 17.03.2023р. вбачається, що на частину домобудівлі за адресою: АДРЕСА_3 , за фізичними особами « ОСОБА_5 , ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 вказане російською мовою згідно з правовстановлюючим документом) на підставі ухвали Народного суду Ленінського району м. Одеси 24.01.1973року, справа № 2-6/1973. Реєстраційний запис зроблено 16.03.1973 за реєстровим номером 5969 у реєстровій книзі 38 на сторінці 81. Згідно з рішенням Ленінської районної ради депутатів трудящих від 07.06.1974р., № 644 Про затвердження розрахунку ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_2 , частка « ОСОБА_5 та ОСОБА_11 » складала та підлягала перереєстрації на 27/100 частин домоволодіння. на 13/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_9 , за фізичною собою « ОСОБА_12 » на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого Четвертою Одеською Державною нотаріальною конторою 17.05.2012, р. №5-1342. Реєстраційний запис зроблено 31.05.2012 за реєстровим номером 676 у реєстровій книзі 207доп на сторінці 22. Також повідомляємо, що перелічені частини є частинами одного об`єкту нерухомого майна. Одночасно, повідомляємо, що 47/100 частини, які раніше з 27.03.1991 по 19.06.2012, були зареєстровані у складі вищевказаного домоволодіння, з 19.06.2012, зареєстровано, як самостійний об`єкт нерухомості - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 (т.1 а.с.118).

В матеріалах справи міститься письмова інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, (т.1 а.с.42-43) щодо об`єкта нерухомого майна в будинку АДРЕСА_7 , який не є предметом спору по справі.

В матеріалах справи відсутні письмові відомості та письмова інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна в будинку АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилася спадщина на 1/8 житлового будинку АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , першої черги за законом є донька померлого позивачка ОСОБА_1 .

На час смерті спадкодавця діяв Цивільний кодекс Української РСР 1963 року (далі ЦК УРСР), який втратив чинність 01.01.2004 року у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України, тому, як зазначив у подальшому нотаріус, щодо спадкування застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року. Так, відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР син померлого відноситься до першої черги спадкування. Дії, що свідчать про прийняття спадщини визначені у ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, вступила у володіння спадковим майном, яке належало її батькові, але не оформила свої спадкові права.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане вище майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

17.09.2025 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу відкрита спадкова справа за № 11/2023 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

На виконання ухвали Суворовського районного суду м. Одеса від 28.08.2025 року до суду надійшли матеріали спадкової справи за №11/2023, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , на 18- ти аркушах, яка міститься в матеріалах справи ( т.2, а.с.101-120).

Відповідно до письмової відповіді від 19.04.2023р. приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. вбачається, що 17 березня 2023 року приватним нотаріусом було відкрито спадкову справу №11/2023 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 70354770), щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_3 . Факт прийняття ОСОБА_1 спадщини перевірено за фактом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини: за паспортом, в якому є запис про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 , з 23.09.1974 року, що підтверджується Відомостями № Ш-37047-ю/л, наданими Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради 08.03.2023 року. За листом КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради №22933/04-04 від 17.03.2023 року частка права власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 - змінювалась. Ці зміни не були зареєстровані у передбаченому законом порядку, через що неможливо визначити частку в спадковому майні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 і неможливо видати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно (т.1 а.с.119).

Відповідно до п.1 постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (стаття 525 ЦК УРСР).

Статтею 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Аналіз вказаних норм та судової практики дає підстави вважати, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути зокрема наявність у спадкоємця протягом шестимісячного терміну після смерті спадкодавця оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно чи права на нього.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України N18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Ст. 549 ЦК УРСР встановлює строк на прийняття спадщини, згідно з якою дії на прийняття спадщини повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

У разі пропуску строку для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 ЦК УРСР, вказаний строк може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Також, спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна (ст. 550 ЦК УРСР).

Положеннями статті 560 ЦК УРСР зазначено, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Свідоцтво про право держави на спадщину в усіх випадках видається не раніше як через шість місяців з дня відкриття спадщини (стаття 561 ЦК УРСР).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.01.2013 року у справі № 6-164цс12, зазначено, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до гл. 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно щодо якого є правовстановлюючий документ але відсутня державна реєстрація, спадкоємець може захищати свої права відповідно до ст. 392 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України встановлюють, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.ст.1268,1269 ЦК України передбачено спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини, з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України передбачено спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна, як те передбачено ст. 1299 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом - підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 4,5,13,15,16,76-81,133,141,265, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1217, 1261-1265, 1268, 1269 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , факт прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 на 1/8 житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 на 1/8 житлового будинку АДРЕСА_1 .

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду складено 24.04.2026 року.

Суддя: Аліна С.С.