Рішення № 136312332, 07.05.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

07.05.2026

Справа № 494/694/26

Провадження № 2/494/600/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 р. Березівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Панчишина А.Ю.,

при секретарі Станілевич А.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в приміщенні суду в місті Березівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в загальному розмірі 11000,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що 10.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8844428, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 5000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 , однак ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала.

Внаслідок невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту та сплати процентів у встановлений строк, утворилась заборгованість в розмірі 21000 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 6000,00 грн., штрафних санкцій в розмірі 10000,00 грн.

03.12.2025 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 03122025, за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги за кредитним договором відповідно до реєстру боржників, в тому числі і права вимоги за кредитним договором № 8844428 від 10.03.2025.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 11000,00 грн. без стягнення штрафних санкцій та судові витрати у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в поданій до суду позовній заяві просить розгляд справи проводити у відсутності представника та не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, в розумінні вимог п.4.ч.8 ст. 128 ЦПК України. А також, від неї не надходило відзиву на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за її відсутності.

Згідно з ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Судом встановлено, що 10.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір № 8844428 про надання споживчого кредиту, який підписаний останньою о 14:21:15 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором nf9093.

Згідно з умовами вищезазначеного договору сума кредиту складає 5000,00 грн., строк кредиту 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1 % в день.

Відповідно до п.1.6 Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до п.п.1.10.1 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою - 23000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № № НОМЕР_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Так, відповідачем у кредитному договорі було зазначено реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.

На виконання умов договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 10.03.2025 надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 5000,00 грн. шляхом їх зарахування на картковий рахунок № № НОМЕР_1 .

Даний факт підтверджується повідомленням ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» за вих. № 11896/25-Е від 09.12.2025.

Крім того, 01.05.2026 на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду надійшла відповідь щодо рахунків, відкритих у банку на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у якій підтверджено факт імітування на її ім`я картки ОСОБА_1 , на який 10.03.2025 здійснено переказ коштів на суму 5000 грн.

Таким чином, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі, надавши останній кредит в сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на зазначену нею платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «ПриватБанк».

Разом з тим, ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту та сплати процентів у встановлений строк.

Так, відповідно до розрахунку ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за ОСОБА_1 станом на 23.03.2026 утворилась заборгованість в розмірі 21000 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 6000,00 грн., штрафних санкцій в розмірі 10000,00 грн.

03.12.2025 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 03122025, за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників, в тому числі і права вимоги за кредитним договором № 8844428 від 10.03.2025.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За результатами дослідження та оцінки доказів у справі, суд вважає, що позивач отримав від первісного кредитора всі права та обов`язки в грошовому зобов`язанні, зазначені в кредитному договорі № 8844428 від 10.03.2025.

Доказів належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором відповідачем не надано.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що при поданні позову позивач виключив суму штрафних санкцій із розміру заборгованості відповідача, відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач в частині надання кредиту відповідачу та стягнення з останнього процентів за надання кредиту, підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом в судовому засіданні, в той же час відповідачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.

Так само відповідач не висловив й жодних заперечень щодо змісту позовних вимог, а також доказів якими вони обґрунтовуються.

Таким чином, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то суд робить наступні висновки.

Так, відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно платіжної інструкції при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги повністю задоволено судом, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає вся сума судового збору.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат на правочинну допомогу в розмірі 7000 грн., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № 751/3840/15-ц.

Так, у матеріалах справи міститься: копія ордеру, копія договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, копія додаткової угоди № 25771507491 від 21.01.2026, копія протоколу погодження вартості послуг, копія акту прийому-передачі наданих послуг від 15.02.2026 на суму 7000 грн., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

На думку суду, витрати позивача на професійну допомогу є документально підтвердженими. Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачем не подавалося, хоча відповідно до положень частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності

У своїй Постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) Верховний Суд висловив позицію про те, що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Таким чином, суд позбавлений можливості зменшення заявлених судових витрат на правничу допомогу за власною ініціативою та вважає необхідним стягнути їх з відповідача на користь позивача в заявленому останнім розмірі (7000 грн.).

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у загальному розмірі 9662,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 261-264, 526, 527, 530, 551, 610-611, 625, 627, 628 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 264-265, 268, 270-274, 279, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місця знаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333) заборгованість за договором № 8844428 від 10.03.2025 в сумі 11000 (одинадцять тисяч) гривень та судові витрати в сумі 9662 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя Панчишин А.Ю.