Рішення № 136310033, 04.05.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4321/25

2/405/1335/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького

у складі: головуючого судді Шевченко І.М.

при секретарі Мишевець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року позивач, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 25971,08 грн. та 3028 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є постачальником природного газу фізичним та юридичним особам. Відповідачем в період з квітня 2019 року по травень 2025 року включно було спожито природний газ за об`єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 25971,08 грн., вартість якого залишилась неоплаченою. Відповідач не виконує належним чином покладені на неї обов`язки по сплаті комунальних послуг, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за оплату спожитого природного газу та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 15.07.2025 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою судді від 16.07.2026 року витребувано докази у Приватного нотаріуса Письменної Л.І.

25.08.2025 року, на виконання ухвали судді від 16.07.2026 року від Приватного нотаріуса Письменної Л.І. надійшла відповідь.

27.11.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного ОСОБА_1 , та позовна заява (у новій редакції).

Ухвалою суду від 27.11.2025 року клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача задоволено, та замінено відповідача по справі з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, в позовній заяві зазначила, що просить проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач, як суб`єкт ринку газу, з 01.11.2018р. здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб та відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018р. «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» являвся постачальником на якого покладені спеціальні обов`язки.

Відповідачем в період з квітня 2019 року по травень 2025 року включно було спожито природний газ за об`єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 25971,08 грн., вартість якого залишилась неоплаченою.

Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015р., та ст. ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Позивач зобов`язаний постачати природний газ Споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а Споживачі зобов`язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.

Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015р. «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст. ст. 633. 634. 641. 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до вимог Правил, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення Споживачем Постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та/або сплата/часткова сплата Споживачем вартості спожитого природного газу, та/або факт фактичного споживання природного газу (визначається за даними Оператора ЕРМ, яким на момент виникнення між сторонами договірних правовідносин являвся АТ «Кіровоградгаз», та вноситься до особового рахунку Споживача).

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Попередній власник газифікованого об`єкта ОСОБА_3 акцептував Договір повернувши Постачальнику підписану заяву-приєднання до умов Договору від 04.10.2019 р., фактично споживаючи природний газ та частково сплативши вартість спожитого природного газу.

Через наявність заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 Товариство звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу. Дана заява була задоволена судом та видано судовий наказ по справі № 405/7711/20. Однак, на підставі отриманої постанови Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому від 26.07.2023 року (ВП 72081877, 69604011) ОСОБА_3 помер в березні 2017 р.

Первісний Відповідач ОСОБА_2 у даній справі, якому належить інша половина будинку, повідомила представника Товариства, що правонаступником, який взяв на себе всі права та обов`язки померлого ОСОБА_3 , є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає у другій половині будинку, а не первісний Відповідач.

За приписами абз. 5 пункту 9 розділу III Правил встановлено, що «Якщо відбулась зміна власності на об`єкт постачання природного газу, приєднаний до газорозподільних систем Оператора ГРМ, новий власник повинен самостійно звернутися до постачальника з відповідною заявою-приєднання до договору постачання природного газу.»

Однак, в порушення вищезазначеного Відповідач, як спадкоємець нерухомого майна, не звернулася до Товариства з відповідною заявою та не переоформив особовий рахунок на своє ім`я.

Отже, Товариство здійснювало постачання природного газу на об`єкт Споживача на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим та публічним, а Споживач в свою чергу зобов`язаний своєчасно оплачувати Товариству вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил постачання природного газу, «об`єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.»

Згідно отриманої судом інформації вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер у березні 2017 року, не заводилась.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України, спадщина може прийматися двома способами:

згідно із заповітом;

або за законом, але в такому разі існує певна черга спадкоємців. Залежно від черговості особа прийматиме спадщину лише після того, як виявиться, що особи, які перебувають у попередній черзі, відсутні.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі і народжені після його смерті, батьки померлого, той з подружжя, який його пережив (ст. 1261 ЦК України).

Проте, існує особлива категорія спадкоємців. Такі спадкоємці приймають спадщину автоматично. До такої категорії відносяться:

спадкоємці, які постійно проживали та були зареєстровані разом із померлим станом на момент смерті;

малолітні та неповнолітні спадкоємці;

особи, які позбавлені дієздатності чи дієздатність яких обмежена.

Так, відповідно до ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Отже, якщо діти постійно проживали разом з померлим на момент його смерті, вони автоматично вважаються такими, що прийняли спадщину, і їм не потрібно звертатися до нотаріуса протягом шести місяців, щоб вступити в спадщину. Однак, для оформлення права власності на спадкове майно все одно необхідно звернутися до нотаріуса.

Однак, як вбачається з отриманої судом інформації, Відповідач так і не звернулася до нотаріуса для оформлення права власності на спадкове майно.

Згідно відповіді №2575902 від 07.04.2026 року, з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.02.2003 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов`язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідач, на сьогоднішній день так і не звернувся до Товариства та не переоформив особовий рахунок на своє ім`я.

Виходячи з вищевикладеного, відсутність укладеного між Постачальником та Споживачем письмового договору на постачання природного газу не є підставою для відмови судом у задоволені позивних вимог.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такого ж висновку дійшов ВСУ, розглядаючи справу № 6-2951 цс 15 (постанова від 20 квітня 2016р.), а саме: «...споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово- комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, відповідно до якої споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

На умовах Договору, Позивач постачав природний газ, а Відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу Відповідач зобов`язаний сплачувати щомісячно, відповідно до тарифів, що визначаються нормами чинного законодавства, а саме:

Накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті Постачальника за посиланням https://gas.ua/gas-prices-for-home.

Відповідно до 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням.

Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Частиною 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено принцип безперебійного надання споживачу комунальних послуг.

За змістом ст. ст. 319, 322 ЦК України власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки за п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року у справі №6-110цс12, від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.

Порядок постачання природного газу споживачам визначений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 «Про затвердження правил постачання природного газу» та іншими нормативно-правовими актами.

Також, взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, в тому числі із побутовими споживачами, регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року.

Частини 1, 2 ст. 714 ЦК України передбачають, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обов`язок, серед іншого, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

При цьому, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За змістом ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитого споживачем природного газу визначається правилами постачання природного газу, що затверджуються уповноваженим законом органом. Постачання та розподіл природного газу мають забезпечуватися безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та якості. Параметри якості природного газу та величини його тиску повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Величина тиску газу не може бути меншою за мінімально допустиме значення, визначене нормативними та технічними документами на газові прилади і пристрої.

Частиною 1 статті 509 ЦК України, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з неналежним виконанням обов`язку щодо сплати відповідачем вартості спожитого природного газу за період з квітня 2019 року по жовтень 2025 року включно виникла заборгованість в розмірі 26 576,04 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 26576,04 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 92, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 26 576,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко