Ухвала суду № 136309323, 06.05.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/143/26

1-кс/458/151/2026

УХВАЛА

06.05.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Турка заяву судді Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні № 62025140110003293 від 03.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

в с т а н о в и в:

18.02.2026 до Турківського районного суду Львівської області від прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_5 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62025140110003293 від 03.09.2025про обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю ОСОБА_6 .

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 18.02.2026 призначено підготовче судове засідання з розгляду кримінального провадження г( суддя ОСОБА_6 ).

04.05.2026 суддею ОСОБА_6 заявлено про самовідвід у кримінальному провадженні № 62025140110003293 від 03.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 04.05.2026 (головуючий суддя ОСОБА_3 ), на підставі п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України, заяву судді Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_6 від 04.05.2026 про самовідвід у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 за № 62025140110003293 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України задоволено; відведено головуючого суддю Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2025 за № 62025140110003293 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України (справа № 458/143/26); постановлено матеріали кримінальної справи № 458/143/26 передати до канцелярії суду для визначення іншого судді для розгляду кримінального провадження в порядку, встановленому ст. 35 КПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю ОСОБА_3 .

05.05.2026 суддею ОСОБА_3 заявлено про самовідвід у кримінальному провадженні № 62025140110003293 від 03.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

В обгрунтування поданої заяви суддя ОСОБА_3 покликався на те, що 19.11.2025 прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 передано до Турківського районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2025 року № 62025140110003325 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.35 КПК України визначено суддю для розгляду кримінального провадження, оскільки відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.11.2025 року справу було передано на розгляд судді ОСОБА_3 (судова справа № 458/1237/25). Ухвалою суду 19.11.2025 призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 24.12.2025 матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2025 року № 62025140110003325 направлено до Львівського апеляційного суду для вирішення питання щодо звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду про направлення кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2025 року № 62025140110003325 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України за підсудністю з одного суду (Турківського районного суду Львівської області) до іншого суду (Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області або Великоберезнянського районного суду Закарпатської області) в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21.01.2026 кримінальне провадження № 62025140110003325 від 06.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.4 ст.408 КК України залишено на розгляді у Турківському районному суді Львівської області. Матеріали кримінального провадження повернуто в Турківський районний суд Львівської області. Ухвалою суду 27.01.2026 призначено підготовче судове засідання по справі № 458/1237/25. В підготовчому судовому засіданні 29.01.2026 сторона захисту заявила клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження у першій інстанції (трьома суддями), яке було задоволено у складі трьох суддів: головуючого - судді ОСОБА_3 , суддів: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .

У підготовочому судовому засіданні 01.04.2026 в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 408 КК України (судова справа № 458/1237/25) сторона захисту надала суду письмовий доказ - рапорт чергового чергової частини ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 03.09.2025 про обставини, що мали місце 03.09.2025 року о 14:10 год в с Яворів, неподалік с. Сянки, на контрольно-пропускному пункті Ужок між Львівською та Закарпатською областю, де був зупинений ОСОБА_4 , який перевозив ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , з наміром незаконного перетинання державного кордону, з зазначенням, що відомості будуть внесені до ЄРДР за ч. 3 ст. 332 КК України.

Також, з доданого до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62025140110003293 від 03.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, реєстру матеріалів досудового розслідування видно, що вбачається згідно з переданих відповідно до вимог ч.3 ст.35 КПК України Положення про автоматизовану систему документообігу суду протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 05.05.2026 матеріалів кримінального провадження № 458/143/26, що органом досудового розслідування проводився допит ОСОБА_8 в статусі свідка, з його участю проводився слідчий експеримент.

Вважає, що участь головуючого судді ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 408 КК України у складі колегії суддів передбачає дослідження доказів, оцінку показань обвинуваченого ОСОБА_8 , зокрема щодо обставин його затримання, на що звернула увагу сторона захисту в судовому засіданні, і докази з приводу чого вже надала суду, формування внутрішнього переконання щодо обвинуваченої особи ОСОБА_8 , достовірності показань та інших обставин. Водночас у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України, оцінці підлягатимуть показання тієї ж особи, ОСОБА_8 , як свідка, щодо одних і тих же обставин, що може створити ситуацію конфлікту внутрішнього переконання судді та поставити під сумнів об`єктивність оцінки доказів. Вказує, що навіть за відсутності фактичної упередженості, сам факт такої процесуальної ситуації може викликати у сторін кримінального провадження або стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви у безсторонності.

У судове засідання 06.05.2026 учасники провадження не з`явилися, про час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

В судове засідання головуючий суддя ОСОБА_3 , у поданій заяві вказав, що при вирішенні питання самовідводу заяву слухати без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про самовідвід, проаналізувавши матеріали провадження, суд дійшов такого висновку.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, ст. 76 КПК України.

Згідно з п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід, означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді, слідчого від участі у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що в провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження № 62025140110003293 від 03.09.2025 про обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (судова справа № 458/143/26), розгляд якого здійснювала головуючий суддя ОСОБА_6 одноособово, яка за її заявою на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, ухвалою суду від 04.05.2026 відведена від розгляду вказаного кримінального провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю ОСОБА_3 .

Разом з тим, 19.11.2025 прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 передано до Турківського районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2025 № 62025140110003325 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю ОСОБА_3 , проте, в подальшому, згідно протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 04.03.2026 у кримінальному провадженні № 62025140110003325 від 06.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України визначеного колегіальний склад суду:головуючий суддя (суддя-доповідач): ОСОБА_3 , судді: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .

У підготовочому судовому засіданні 01.04.2026 в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 408 КК України (судова справа № 458/1237/25) захисники обвинуваченого, в межах клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу, заявили про необхідність долучення та дослідження рапорту чергового чергової частини ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 03.09.2025 про обставини, що мали місце 03.09.2025 о 14:10 год в с Яворів, неподалік с. Сянки, на контрольно-пропускному пункті Ужок між Львівською та Закарпатською областю, де був зупинений ОСОБА_4 , який перевозив ОСОБА_10 та ОСОБА_8 з наміром незаконного перетинання державного кордону, з зазначенням, що відомості будуть внесені до ЄРДР за ч. 3 ст. 332 КК України. Також в підготовчому засіданні колегією суддів задоволено клопотання захисників обвинуваченого про виклик для допиту, зокрема слідчого ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_11 , який підписував обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62025140110003293 від 03.09.2025 про обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та який при наданні показів пояснив обставини подій 03.09.2026, зокрема щодо кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , вказав мету його перебування 03.09.2026 на контрольно-пропускному пункті Ужок між Львівською та Закарпатською областю, на місці правопорушень, та про затримання обвинуваченого ОСОБА_8 .

Також, з доданого до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62025140110003293 від 03.09.2025 про обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що органом досудового розслідування проводився допит ОСОБА_8 в статусі свідка, за його участю проводився слідчий експеримент.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Завданням суду, відповідно до ст.2 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст.21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно ч.1 ст.7 КПК України, найголовнішої засадою кримінального провадження є верховенство права.

Частиною 1, 2 ст.8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ч.1 ст.6) кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В пп. 66, 67 рішення ЄСП.Л «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.03.2010 року зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

З огляду на об`єктивний критерій безсторонності суду, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу, в рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р. Європейський суд з прав людини зазначив, що «навіть видимість може бути важливою», «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться», тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності судів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому, і суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до ст.3 Кодексу суддівської етики, суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об`єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.

З огляду на викладене, враховуючи викладені вище вимоги чинного законодавства, практику Європейського Суду з прав людини, з метою виключення будь-якого сумніву в учасників судового провадження стосовно безсторонності судді та недопущення наявності сумнівів з приводу його об`єктивності і неупередженості при розгляді даного кримінального провадження, в тому числі недопустимості думки про заінтересованість судді (складу суду) в досягненні певного результату розгляду, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом та для гарантії винесення об`єктивного рішення в межах кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, з метою забезпечення існування впевненості у чесності процесу здійснення правосуддя, суд вважає про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 , з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Відповідно до статті 82 КПК України, у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Керуючись, ст.ст.75, 80, 81, 107,375,376 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву судді Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні № 62025140110003293 від 03.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,- задовольнити.

Відвести суддю Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_3 від розгляду кримінальному провадженні № 62025140110003293 від 03.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (судова справа № 458/143/26)

Кримінальне провадження № 62025140110003293 від 03.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України передати до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку, визначеному ст.35 КПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя ОСОБА_12