Рішення № 136309281, 06.04.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/808/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за заявою

ОСОБА_1

за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи

Заявник звернулася до суду з даною заявою, яка мотивована тим, що в дипломі її ім`я по-батькові зазначено з помилкою « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 », як зазначено в паспорті громадянина.

Вищевказана помилка є перешкодою в призначенні пенсії за віком.

На його звернення навчальним закладом надано відповідь про неможливість внесення змін до диплому та рекомендовано звернутися до суду.

Представник заінтересованої особи подала заперечення, в яких зазначила, що в даному випадку існує спір про право, оскільки встановлення юридичнорго факту необхідне заявниці для звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком..

Інші процесуальні дії

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

В паспорті громадянина України, свідоцтві про шлюб, свідоцтві про народження, свідоцтві про неповну середню освіту ім`я по-батькові заявника вказано « ОСОБА_3 » (дошлюбне прізвище заявниці « ОСОБА_4 »).

В дипломі про закінчення ОСОБА_5 -Волинського педагогічного училища ім.А.Ю. Кримського за спеціальністю «викладання в початкових класах загальноосвітньої школи» та присвоєння їй кваліфікації «вчителя початкових класів, організатора дитячих об`єднань», ім`я по-батькові заявниці вказано « ОСОБА_2 ».

Оцінка суду

Заявницею ставиться питання про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу, в якому її ім`я по-батькові не збігається з таким, що вказано у паспорті громадянина України.

Відповідно до ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р., суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, зокрема, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Таким чином, законом прямо віднесено встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів до справ окремого провадження.

Предметом заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа, який необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цих фактів, а саме підтвердження трудового стажу.

Зазначені обставини створюють заявнику перешкоди в реалізації своїх прав та слугували підставою судового процесу, що безпідставно поклало на останнього обтяження щодо усунення недоліків у документах, які допущені не з її вини.

Вказані факти є юридичними, оскільки від їх встановлення залежить виникнення особистих прав заявниці, а чинним законодавством прямо передбачений порядок їх встановлення (розділ IV ЦПК України), вони не пов`язані з наступним вирішенням спору про право та встановлення їх іншим шляхом неможливо, а тому покликання представника відповідача з цього приводу є неспроможними.

Суд переконується в тому, що диплом належить заявниці, однак в цьому документі її ім`я по-батькові не збігається з таким, яке вказано в паспорті громадянина України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява є підставною та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що диплом серія НОМЕР_1 виданий 28.06.1991р., реєстраційний №6844, про закінчення Володимир-Волинського педагогічного училища ім.А.Ю. Кримського за спеціальністю «викладання в початкових класах загальноосвітньої школи» та присвоєння їй кваліфікації «вчителя початкових класів, організатора дитячих об`єднань» на ім`я « ОСОБА_6 » - належить ОСОБА_1 та відомості зазначені в цьому документі стосуються її та належать їй.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо рішення не було вручена в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ЄДРПОУ:13814885, місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея,10, м.Львів.

Головуючий: М. Я. Адамович