Рішення № 136309024, 07.05.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9864/25

Провадження №: 2/336/629/2026

07.05.26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя в складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання Іванченко О.С., позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи районна адміністрація ЗМР по Шевченківському району, як орган опіки та піклування Парфенюк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування, про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яку уточнював.

Відповідно до уточненої позовної заяви позивач просив суд відібрати: 1) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - невідомий, АДРЕСА_2 ) не позбавляючи їх батьківських прав та передати дідусю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 . АДРЕСА_1 ); 2) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП НОМЕР_3 . АДРЕСА_3 ) не позбавляючи їх батьківських прав та передати дідусю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ); 2. Стягнути з: 1) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дати набрання рішенням законної сили і до повноліття дітей; 2) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП невідомий, АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 . НОМЕР_4 . АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дати набрання рішенням законної сили і до повноліття ОСОБА_5 ; 3) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 . АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дати набрання рішенням законної сили і до повноліття ОСОБА_6 та ОСОБА_9 ; 3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 . АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП невідомий, АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РПОКПГ1 НОМЕР_3, АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у рівних частках пропорційно з кожного відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що позивач - ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_10 та є батьками відповідачки - ОСОБА_2 , що, в свою чергу, є матір`ю малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач разом з малолітніми онучками проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується Актом про фактичне місце проживання мешканців для вирішення соціально-побутових питань від 06.08.2025 року, виданого головою квартального (вуличного, будинкового) комітету № 94.

1/2 частини даного будинку належить позивачеві на праві власності відповідно до Свідоцтва про право па спадщину за законом ВВО № 475318 від 09.11.2004 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 33680803 від 16.02.2015 року.

Відповідачка - ОСОБА_2 , протягом тривалого часу веде аморальний спосіб життя, зловживає наркотичними речовинами, систематично не виконує свої батьківські обов`язки та негативно впливає на розвиток дітей, не забезпечує їх матеріально. Останнє, зокрема, підтверджується відповіддю Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 01.09.2025 року за № К-307/48/01/03-2025.

Починаючи з 17.06.2025 року відповідачка перебуває у центрі соціально-психологічної реабілітації «Нове покоління Україна», де проходить курс реабілітації терміном 12 місяців, що підтверджується довідкою від 26.09.2025 року за № 177.

Батько малолітньої ОСОБА_5 та батько малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_9 не беруть участі у їх вихованні та матеріальному забезпеченні. Вони самоусунулись від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавляться життям та станом здоров`я дітей, не надають жодної допомоги на їх утримання. Місце їх проживання та фактичного перебування позивачу невідоме, що унеможливлює будь-які контакти з ними і підтверджує їх повне ухилення від виконання батьківських обов`язків.

У зв`язку із останнім, наказами Служби (управління) у справах дітей від 14.08.2025 року за № 4546, 4548 та 4548 було тимчасово влаштовано малолітню ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) в родину позивача, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Фактично, онучки знаходяться під повною опікою та на повному матеріальному утриманні позивача та його дружини. Вказане, зокрема, підтверджується довідкою Запорізької початкової школи «Прогрес» від 17.09.2025 року за № 01-27/239 та довідкою Запорізького академічного ліцею «Перспектива» від 19.09.2025 року за № 430.

Відповідно до довідки про доходи від 19.08.2025 року та характеристики, позивач працює на Акціонерному товаристві «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», імені академіка О.Г. Івченка начальником відділу вторинних матеріальних ресурсів і сервісного забезпечення.

Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» стосовно позивача відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості та відомості про розшук.

Відповідно до довідки № 4381 від 15.09.2025 року, позивач під спостереженням нарколога в КНП «ОКЗ НПД» ЗОР не перебуває.

Таким чином, відповідачі, в порушення ст.ст. 150, 155, 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України), ухиляються від виконання обов`язків батьків по вихованню та утриманню своїх дітей, а саме щодо піклування про здоров`я та лікування, що негативно вплинуло на фізичний розвиток однієї із дочок.

Неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом у зв`язку отриманням травми - нижнього спастичного парапарезу внаслідок ВЗЧМТ, що підтверджується реабілітаційною випискою № 6893 від 21 07.2025 року, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) № 6748 від 26.1 1.2024 року та медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років № 233/2 від 11.12.2024 року.

Враховуючи вище викладене, той факт, що відповідачі самоусунулись від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавляться життям та станом здоров`я дітей, не надають жодної допомоги на їх утримання, позивач був вимушений звернутися до суду з вище вказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2025 вказану праву передано на розгляд суддів Звєздовій Н.С.

Ухвалою суду від 20.10.2025 по справі відкрите загальне позовне провадження. Витребувано у Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району висновок щодо розв`язання спору, а саме щодо доцільності/недоцільності відібрання неповнолітніх дітей у матері ОСОБА_2

09.02.2025 на адресу суду надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 17.02.2026 прийнято уточнену позовну заяву, підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із витребуванням у районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району висновок щодо доцільності/недоцільності відібрання у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувати у районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району висновок щодо доцільності/недоцільності відібрання у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6

23.03.2025 на адресу суду надійшов висновок Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району щодо розв`язання спору.

Ухвалою суду від 24.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відзив від відповідачів на позов до суду не надійшов.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовну заяву, прохав суд задовольнити її у повному обсязі. Зазначив, що його донька ОСОБА_2 протягом тривалого часу веде аморальний спосіб життя, зловживає наркотичними речовинами, систематично не виконує свої батьківські обов`язки та негативно впливає на розвиток дітей, не забезпечує їх матеріально. Батьки малолітніх онучок ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодної допомоги щодо утримання та розвитку онучок не надають, їх місце перебування йому невідомо. Позивач клопотав про задоволення позову у повному обсязі з підстав, викладених у ньому.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з`явилися, належним чином повідомлялися про слухання справи, 13.04.2026 надійшли заяви про проведення судового засідання без їх участі, позов визнають у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про слухання справи, відзив на позов не надав.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні підтримала висновок щодо доцільності відібрання у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; про доцільності відібрання у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; про доцільність відібрання у ОСОБА_2 неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В судовому засіданні були допитані неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили суду, що вони мешкають однією сім`єю з бабусею, дідусем та матір`ю. Дідусь та бабуся повністю забезпечують їх всіма необхідним речами, купують одяг, солодощі, допомагають у навчанні. Їх матір - ОСОБА_2 тривалий час не проживала з ними, наразі вона мешкає разом з ними, вона готує їм їсти, прибирає у будинку. Неповнолітня ОСОБА_11 суду пояснила, що останній раз бачила свого батька - ОСОБА_3 приблизно 7 років назад, наразі спілкується з ним лише по телефону, він не купує їй речі, не робить подарунки. Неповнолітня ОСОБА_12 суду пояснила, що інколи бачиться з батьком ОСОБА_4 , вони гуляють у парку, він купує солодощі, вони спілкується з ним по телефону, він не купує їй речі, не робить подарунки на свята, не приїздить до неї додому.

Інших клопотань щодо допиту в якості свідків до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, малолітніх дітей, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до Принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Дитина має право на здорове зростання і розвиток (принцип 4 Декларації прав дитини).

Ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Дитині, для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння також в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини).

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 27 Конвенції про права дитини).

Судом встановлено та перевірено матеріалам справи, що позивач ОСОБА_1 є батьком відповідачки - ОСОБА_2 .

Відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

Позивач разом з малолітніми онучками проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується Актом про фактичне місце проживання мешканців для вирішення соціально-побутових питань від 06.08.2025 року, виданого головою квартального (вуличного, будинкового) комітету № 94.

1/2 частини вказаного будинку належить позивачеві на праві власності, відповідно до відповідно до Свідоцтва про право па спадщину за законом ВВО № 475318 від 09.11.2004 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 33680803 від 16.02.2015 року.

Згідно відповіді Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 01.09.2025 року за № К-307/48/01/03-2025 вбачається, що стосовно відповідачки ОСОБА_2 порушено кримінальні провадження за ч.1, 4 ст. 185 КК України. Окрім того встановлено, що зафіксовано декілька подій за участю ОСОБА_2 , зокрема крадіжки, торгівля наркотичними речовинами, бійки.

Відповідно до довідки громадської організації «Нове покоління України» відповідачка ОСОБА_2 з 17.06.2025 протягом 12 місяців перебувала у центрі соціально- психологічної реабілітації.

Наказами від 14.08.2025 Служби (управління) у справах дітей за № 4546, 4548 та 4548 було тимчасово влаштовано малолітню ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) в родину позивача, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно інформації Запорізької початкової школи «Прогрес» ЗМР від 1709.2025 № 01-27/239 встановлено, що здобувачем освіти є малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 мати дівчинки, ОСОБА_2 в закладі не з`являється, не відвідує батьківські збори, не цікавиться життям доньки. Всіма питаннями займається дідусь дитини, який належно замінює та виконує батьківськи обов`язки.

Відповідно до інформації Запорізького академічного ліцею «Перспектива» від 19.09.2025 № 430 встановлено, що в закладі навчається ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір дитини не підтримує взаємозв`язку з викладачами, не відвідує батьківські збори. Всіма питаннями займається дідусь дівчинки.

Відповідно до довідки про доходи від 19.08.2025 року та характеристики, позивач працює на Акціонерному товаристві «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», імені академіка О. Г. Івченка начальником відділу вторинних матеріальних ресурсів і сервісного забезпечення.

Випискою №6748 КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР встановлено, що малолітня ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має діагноз: нижній спастичний парапарез внаслідок ВЗЧМТ. СПО: трепанація черепу 8.0-8.0 см. в скрон тім`яній ділянці праворуч.

Відповідно до медичного висновку № 233/2 від 11.12.2024 малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має інвалідність.

Відповідно до реабілітаційної виписки № 6893 дитині рекомендовано постійний нагляд та реабілітація.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 14.08.2025 встановлено, що малолітні діти забезпечені всім необхідним. Дівчата мають окремі спальні місця, місця для навчання, одяг та взуття відповідно вікових потреб. Дідусем дівчат створені належні умови для проживання, навчання та розвитку онук.

Відповідно до висновку Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району вважає за доцільне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від батьків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Передбаченими пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України підставами для відібрання дитини від батьків є ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; хронічний алкоголізм або наркоманія; експлуатація дитини, примушення її до жебракування та бродяжництва.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків ч. 2 ст. 170 СК України.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

З огляду на положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною, по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Дитина може бути розлучена з матір`ю у виняткових випадках, така позиція викладена у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 2008 року № 39948/06 у справі «Савіни проти України».

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підставою відібрання дітей без позбавлення батьківських прав матері, є виникнення в сім`ї небезпечної для дітей обстановки: їх життя, здоров`я і морального виховання.

Відповідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками щодо дітей а саме: ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, не забезпечення здорового його зростання та розвитку, є наслідком винної поведінки відповідачів та є підставою, в якнайкращих інтересах дітей, для відібрання у них дітей без позбавлення батьківських прав. При цьому, судом разом із матеріально-побутовими умовами проживання, враховано вік, психологічний стан та потреби малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Суд звертає увагу відповідачів на те, що відповідно до вимог ст.170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дітей.

В той же час, якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дітей у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дітей її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дітей, не позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Відповідно до ст.65 ЦК України, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Відповідно до ч.4 статті 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст. 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із частинами 2,3 ст.183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Суд виходить із загальних приписів про розмір аліментів на утримання дитини, який визначається як частина заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статі 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 статті 12 цього Закону передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених у судовому засіданні доказів, вбачається, що відповідачі безвідповідально ставиться до виховання своїх малолітніх дітей, ухиляються від виконання своїх обов`язків по їх вихованню, тому доцільно стягнути при цьому аліменти на утримання дитини у встановленому законом розмірі, оскільки особа, у якої відібрано дітей, не звільняється від обов`язку щодо їх утримання.

В частині стягнення аліментів рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць (п.1 ч.1ст.430 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, а також визнання відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 позовних вимог, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позов задоволений у повному обсязі, а тому витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн. необхідно стягнути у рівних частках пропорційно з кожного відповідача, відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 150, 164, 170 Сімейного Кодексу України ст. ст.76, 81,89,141, 200,247,259, 263, 264, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Відібрати:

1) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - невідомий, АДРЕСА_2 ) не позбавляючи їх батьківських прав та передати дідусю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 . НОМЕР_4 . АДРЕСА_4 );

2) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від матері - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та батька - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) не позбавляючи їх батьківських прав та передати дідусю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Стягнути з:

1) ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 . АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП - НОМЕР_2 . АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 . ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дати набрання рішенням законної сили і до повноліття дітей;

2) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 . НОМЕР_4 . АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дати набрання рішенням законної сили і до повноліття ОСОБА_5 ;

3) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РПОКГІП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 . АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дати набрання рішенням законної сили і до повноліття ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - невідомий, АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1 211,20 грн. у рівних частках пропорційно з кожного відповідача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_4 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову:

Служба (управління) у справах дітей Запорізької Міської Ради, ЄДРПОУ 37573872, місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, буд. 3.

Суддя: Наталія Звєздова