Рішення № 136307382, 06.05.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/694/26

Провадження № 2/697/656/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.06.2025 між відповідачем та ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач, укладено договір про споживчий кредит №9238940, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 360 днів.

Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши кредит відповідно до умов укладеного договору, а відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 34301,74 грн., яка складається з:

- 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 7920,00 грн. комісія за надання кредиту;

- 9000,00 грн. штрафні санкції, за неналежне виконання кредитного зобов`язання, яку просить стягнути на користь позивача, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 02.04.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, за зареєстрованим місцем його проживання було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, яку отримано 08.04.2026. Відзив на позовне надходив.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №9238940 на суму 5000,00 грн. зі сплатою процентів строком на 360 календарних днів, строк повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 17.06.2026 (а.с.10-16).

Комісія за надання кредиту 1350,00 грн., яка нараховується за ставкою 27,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1).

Комісія за обслуговування кредиту 16060,00 грн., що нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (п.1.5.2).

Згідно п.1.5.3, 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом протягом усього періоду нараховуються за ставкою 0,001,відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Згідно кредитного договору (п.2.1) кредитні кошти надаються безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно наданого позивачем платіжного доручення, вбачається, що ТОВ «Мілоан» 22.06.2025 було перерахувало на картку відповідача НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 9238940 (а.с.32 на звороті).

25.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено Договір факторингу № ДО-20251125, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №9238940 від 22.06.2025.

Згідно витягу з Реєстру боржників до вище вказаного договору факторингу, заборгованість відповідача перед позивачем становить 21920,00 грн., яка складається з:

- 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 7920,00 грн. комісія за надання кредиту;

- 9000,00 грн. штрафні санкції (а.с.43 на звороті).

Розмір заборгованості у сумі 21920,00 грн. також підтверджується наданою позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення (а.с.22).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за вказаним договором на підставі договорів про відступлення права вимоги.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами Договору позики позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Первісний кредитор зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.

У порушення умов договору та закону відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Разом з тим, щодо розміру заборгованості за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16 жовтня 2011 року). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України у вказаній редакції).

Споживач - це фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Споживчий кредит - це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

10.06.2017 набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" (далі - Закон № 1734-VIII), який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України "Про захист прав споживачів" застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування" (стаття 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній з 10 червня 2017 року). Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - № 1023-XII). З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України "Про споживче кредитування", а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України "Про захист прав споживачів".

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц зазначено, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).

Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону № 1734-VIII передбачено, що якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Як встановлено судом, кредит за Кредитним договором № 9238940 від 22.06.2025 є споживчим (а.с.10-15).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", в укладеному договорі визначається порядок дострокового повернення кредиту.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту, комісією за надання кредиту та штрафними санкціями, кінцевий строк виконання за яким настане - 17.06.2026.

Так, відповідно до п.п. 1.4 договору, сторони узгодили, що позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування та процентів за користування кредитом зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, остаточний термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом - 17.06.2026.

Згідно п.п.2.4.3 договору, у разі затримання позичальником сплати частини кредиту щонайменше на один місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не заявивши вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту на підставі ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" або на підставі частини 10 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", то у споживача (позичальника) відсутній обов`язок повернути достроково споживчий кредит.

Такі ж висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц.

Таким чином, наведені приписи підтверджують обов`язковість досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

При цьому, як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц, кредитодавець не може заявляти вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту у позовній заяві. Подання кредитодавцем позову є складовою цивільного процесу, а не цивільних правовідносин. Тому таке подання не можна кваліфікувати, як вимогу у розумінні статті 16 Закону України "Про споживче кредитування". Якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не заявивши на підставі Закону вимогу про дострокове повернення коштів за договором, у споживача (позичальника) немає обов`язку здійснити таке дострокове повернення.

Позивачем не надано вимогу щодо дострокового погашення кредитної заборгованості та докази направлення її відповідачу.

У зв`язку з чим позовні вимоги в частині дострокового повернення кредитних коштів за період з 03.04.2026 по 17.06.2026 не підлягають задоволенню у зв`язку із недотриманням досудового порядку врегулювання спору.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 755/11307/17 та у Постанові Верховного Суду від 04.12.2020 у справі № 753/21158/17.

Щодо простроченої заборгованості по кредиту.

Згідно з Графіком платежів, що є Додатком № 1 до договору про споживчий кредит №9238940 від 22.06.2025 сума кредиту 5000,00 грн., строк кредиту з 22.06.2025 по 17.06.2026, сума кредиту розрахована на 23 періоди, сума платежу за розрахунковий період становить 735,00 грн., з яких:

- 5,00 грн. - погашення суми кредиту;

- 730,00 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості;

- 1350,00 одноразова комісія за надання кредиту (а.с.16).

Як вбачається з наданого позивачем Графіку платежів за кредитним договором, у період з станом 22.06.2025 по 19.03.2026 у відповідача виникло зобов`язання сплатити суму кредиту за договором/погашення суми кредиту за розрахунковий період за кредитним договором у розмірі 11760,00 грн. (735,00 грн.*16 =11760,00 грн., де 735,00 грн. періодичний платіж, 16 кількість розрахункових періодів), а також 1350,00 грн. одноразової комісії за надання кредиту, всього 13110,00 грн (11760,00+1350,00).

У зв`язку з наведеним, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 9238940 від 22.06.2025 станом на 19.03.2026 у розмірі 13110,00 грн., з яких:

- 80,00 грн. прострочена суму кредиту за договором/погашення суми кредиту;

- 11680,00 грн. прострочена комісія за обслуговування кредитної заборгованості;

- 1350,00 грн. - одноразової комісії за надання кредиту.

Таким чином, кредитор має право на стягнення простроченої заборгованості за кредитом.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду в постановах від 14.04.2026 по справі № 585/1140/24, від 25.02.2026 по справі № 686/4311/13-ц, від 22.10.2025 по справі № 766/2926/23, від 22.10.2025 по справі № 539/402/24.

Водночас, звертаючись до суду з даним позовом, позивачем було заявлено до стягнення заборгованість за кредитним договором, складовими якого є: тіло кредиту; комісія за надання кредиту та штрафні санкції.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки, позивачем не заявлено до стягнення комісії за обслуговування кредиту, тому суд не стягує дану комісію.

Разом з тим, щодо стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Оскільки штрафні санкції нараховано у період дії в Україні воєнного стану, відповідно позичальник звільняється від обов`язку їх сплати на користь позивача, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 9000,00 грн до задоволення не підлягають.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, стягненню з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за кредитним договором № 9238940 від 22.06.2025, станом на 19.03.2026 в розмірі 1430,00 грн., з яких:

- 80,00 грн. прострочена суму кредиту за договором/погашення суми кредиту;

- 1350,00 грн. - одноразової комісії за надання кредиту.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Інших доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, відповідачем суду не надано.

За вказаних обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами, які досліджені судом.

Щодо судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2662,40 грн., 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а також 381,74 грн. на витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику (а.с.1, 51-61).

Оскільки вимоги позивача задоволено частково (на 4,17% від заявлених вимог), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме судовий збір у розмірі 111,02 грн., 291,90 грн. витрат на правничу допомогу та 15,92 грн. витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику (4,17% від понесених судових витрат).

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором № 9238940 від 22.06.2025, станом на 19.03.2026, в розмірі 1430,00 грн., з яких:

- 80,00 грн. прострочена суму кредиту за договором/погашення суми кредиту;

- 1350,00 грн. - одноразової комісії за надання кредиту.

У решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 111,02 грн., 291,90 грн. витрат на правничу допомогу та 15,92 грн. витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 06.05.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: проспект Соборності, 30-А, приміщення (офіс) 321, м. Київ, 02154.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г . С . Сивухін