Рішення № 136307376, 05.05.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/636/26

Провадження № 2/697/638/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.05.2025 між відповідачем та ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач, укладено договір про споживчий кредит №6157332, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 2997,00 грн.

Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши кредит відповідно до умов укладеного договору, а відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 19377,00 грн., яка складається з:

- 2997,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 4380,00 грн. комісія за надання кредиту;

- 5000,00 грн. штрафні санкції, за неналежне виконання кредитного зобов`язання, яку просить стягнути на користь позивача, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 26.03.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, за зареєстрованим місцем його проживання було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі. Відзив на позовне надходив.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2025 ОСОБА_1 було оформлено анкету-заяву на кредит №6157332 (а.с.11,12).

Згідно умов кредитування вбачається, що заявнику погоджено суму кредиту 3000,00 грн; строк кредитування 30 днів; комісія за надання кредиту 27,00%; одноразово; процентна ставка 0,00% за кожен день користування. Дата повернення кредиту 26.06.2025.

Згідно із Платіжним дорученням №154513913 від 27.05.2025, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 6157332 (а.с.13 на звороті).

25.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено Договір факторингу № ДО-20251125, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №6157332 від 27.05.2025.

Згідно витягу з Реєстру боржників до вище вказаного договору факторингу, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12377,00 грн., яка складається з:

- 2997,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 4380,00 грн. комісія за надання кредиту;

- 5000,00 грн. штрафні санкції (а.с.24 на звороті).

Розмір заборгованості у сумі 12942,00 грн. також підтверджується наданою позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення (а.с.13).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за вказаним договором на підставі договорів про відступлення права вимоги.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами Договору позики позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Первісний кредитор зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.

У порушення умов договору та закону відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Разом з тим, щодо розміру заборгованості, суд зазначає наступне.

У поданій до суду анкеті-заяві на кредит № 6157332 від 26.07.2025, зазначено процес оформлення та розгляду заяви, який включає в себе:

- заповнення заяви; автоматичну перевірку; перевірку у БКІ; скоринг; перевірку у БКІ; скоринг; підтвердження змін умов; обробку; підписання паспорту кредиту; підписання договору; обробку.

Водночас, матеріали справи не містять та позивачем не надано підписаного договору споживчого кредиту від 27.05.2025 з погодженими умовами кредитування (строк кредитування, відсотки, тощо).

Пред`являючи вимоги, позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором, складовими якого є: тіло кредиту; комісія за надання кредиту та штрафні санкції.

При цьому сума складових заборгованості становить 12377,00 грн. замість пред`явлених до стягнення 19377,00 грн., з яких:

- 2997,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 4380,00 грн. комісія за надання кредиту;

- 5000,00 грн. штрафні санкції.

На підтвердження укладення між сторонами кредитного договору, крім анкети-заяви на кредит №6157332, позивач також надав:

- паспорт споживчого кредиту №6157332. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), підписаний відповідачем 27.05.2025;

- графік платежів до паспорту споживчого кредиту № 6157332 (а.с.9-11).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення комісії та штрафів, посилався на паспорт споживчого кредиту, як невід`ємну частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що саме ті умови, які передбачені паспортом споживчого кредиту розумів позичальник, ознайомився і погодився з ними, і відповідно підписав у договорі.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20 зроблено висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів укладення кредитного договору і як наслідок погодження між сторонами кредитного договору відсотків, комісії, штрафних санкцій, тощо, тому у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Натомість, позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми коштів у розмірі 2997,00 грн.

Однак, позивачем зазначено, що відповідно до відомості про щоденні нарахування і погашення, відповідачем добровільно сплачено 2248,00 грн., з них:

- 810,00 грн. - комісії за надання кредиту;

- 190,00 грн. - комісії за обслуговування кредиту;

- 248,00 грн. - комісії за обслуговування кредиту;

- 1000,00 грн. штрафу за порушення заборгованості, нарахування яких є безпідставним без надання підписаного сторонами кредитного договору, тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 749,00 (2997,00 -2248,00) грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

- 1) письмовими, речовими і електронними доказами;

- 2) висновками експертів;

- 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За вказаних обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами, які досліджені судом.

Щодо судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді:

- судового збору за подання позову до суду в сумі 2662,40 грн.,

- 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу,

-381,74 грн. на витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику (а.с.1, 32-40).

Оскільки вимоги позивача задоволено частково (на 3,86% від заявлених вимог), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме судовий збір у розмірі 10,13 грн., 270,20 грн. витрат на правничу допомогу та 14,73 грн. витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику (3,86% від понесених судових витрат).

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором № 6157332 від 27.05.2025 у розмірі 749,00 грн.

У решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 10,13 грн., 270,20 грн. витрат на правничу допомогу та 14,73 грн. витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 05.05.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: проспект Соборності, 30-А, приміщення (офіс) 321, м. Київ, 02154.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г . С . Сивухін