Постанова № 136306859, 06.05.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/310/26

Провадження №3/567/167/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.5 ст.126 КУпАП,

(відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені),-

встановила :

14.02.2026 року о 18 год. 17 хв. ОСОБА_1 в с.Мощаниця по вул.Дубок,1 Рівненської області повторно протягом року керував транспортним засобом - автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами згідно постанови Яворівського районного суду Львівської області №944/5996/24 від 24.06.2025, чим порушив вимоги п.2.1 "а" ПДР України та ст.15 Закону України "Про дорожній рух".

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, про місце, день та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушень, вчинення яких ставиться ОСОБА_1 у провину, від нього до суду не надходило.

ОСОБА_1 подав до суду письмове клопотання, в якому просить суд зупинити провадження у справі до звільнення його з військової служби, посилаючись на те, що 06.07.2024 р. він був призваний для проходження військової служби під час мобілізації, а тому з об`єктивних причин не може прийняти участь у розгляді справи та скористатись в повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП.

Щодо поданого клопотання про зупинення провадження в справі про адміністративне правопорушення до звільнення особи з військової служби, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.268 КУпАП визначено категорії справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. До такої категорії дана справа не належить. Крім того, зупинення провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо військовослужбовця КУпАП не передбачено, навпаки ст.15 КУпАП визначено, що така категорія справ з участю військовослужбовців розглядається в загальному порядку, окрім обмежень в призначенні адміністративних стягнень у виді адміністративного арешту, виправних та громадських робіт.

Положеннями ст.38 КУпАП чітко визначені строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, при цьому, чинним КУпАП не передбачено зупинення строків накладення адміністративного стягнення у разі зупинення провадження у справі.

Суд зауважує, що дана категорія справ має обмежені строки притягнення до адміністративної відповідальності, тому зупинення провадження у справі може привести до закриття провадження у справі в зв`язку з закінченням строків, та таке зупинення не сприятиме виконанню завдань КУпАП.

Відтак, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. ОСОБА_1 не скористався правом викласти свої доводи або письмові заперечення та надати свої докази на спростування обставин правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, заходів для особистої явки або явки обраного ним захисника з метою участі у судовому засіданні не вживав.

Беручи до уваги завдання КУпАП та з урахуванням невідворотності покарання за винні дії, доведені у встановленому законом порядку, суд приходить до переконання, що за відсутності в матеріалах справи будь-яких доводів ОСОБА_1 на заперечення обставин, викладеному у складених відносно нього протоколі, та з урахуванням необов`язкової його участі при розгляді даної справи, суд не вбачає порушення його прав у разі розгляду справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виходить з наступного.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених другою-четвертою частинами цієї статті, тобто для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.5 ст.126 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, повторно протягом року вчинила порушення, передбачене частинами другою-четвертою ст.126 КУпАП.

Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться наявністю постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без права керування, за яке протягом одного року її вже було піддано адміністративному стягненню. При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591393 від 14.02.2026р. та іншими матеріалами справи.

В обґрунтування доведеності інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено, зокрема, довідку ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 18.02.2026, рапорт та відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського.

З дослідженого судом відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського встановлено, що 14.02.2026 року в с.Мощаниця було зупинено ОСОБА_1 , який керував автомобілем «VOLKSWAGEN PASSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за порушення ПДР та під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 не мав права керування таким транспортним засобом, так як позбавлений права керування транспортними засобами.

Водночас з довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 18.02.2026р. та відомостей з Інформаційного порталу Національної поліції вбачається, що ОСОБА_1 26.07.2023 отримував посвідчення водія, відповідно до постанови Яворівського районного суду Львівської області №944/5996/24 від 24.06.2025, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22.08.2025, ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.4 ст.126, ч.1 ст.121-3 КУпАП.

На підтвердження факту притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП до протоколу додано копію електронної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6173740 від 18.11.2025 року. Відомості про оскарження зазначеної постанови в матеріалах справи відсутні та ОСОБА_1 таких доказів суду не надав.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до п.2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами та таким, що 18.11.2025р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, повторно протягом року, 14.02.2026 керував автомобілем «VOLKSWAGEN PASSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Отже, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

При вирішенні питання щодо можливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд звертає увагу на наступне.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та може бути спричинена відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність порушення ПДР в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення (постанова ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20).

Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушень, ступінь його суспільної небезпеки. Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, за віком та станом здоров`я є працездатним, а тому суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення згідно санкції ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки останній ОСОБА_1 на праві власності не належить, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також відповідати характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, ст.40-1, ч.5 ст.126, ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП, -

постановила:

Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.