Рішення № 136306789, 05.05.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/324/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі судового засідання Левчук І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зарічненської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

Підстава позову (позиція позивача):

Як зазначає позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 після смерті якого відкрилася спадщина у складі, земельних ділянок, згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-РВ № 035335 від 29 грудня 2003 року. ОСОБА_2 не залишив заповіту, тому спадкування відбувається за законом.

Позивач вказує, що прийняв спадщину, бо фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, що відповідало діючому на той час законодавству про спадкування, зокрема ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР, а саме: взяв на збереження майно спадкодавця (в т.ч. речі домашнього вжитку та особисті речі померлого) та документи, зокрема, ощадні книжки та сертифікат на право на земельну частку (пай). Згодом звернувся до нотаріуса, який роз`яснив йому, що не може видати свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю серія II-РВ № 035335 від 29 грудня 2003 року, оскільки відсутні докази фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 . Подані документи не підтверджують родинні відносини з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у його свідоцтві про народження прізвище батька вказано як " ОСОБА_3 ". Також, державний акт на право приватної власності на землю серія II-PB № 035335 виданий на прізвище ОСОБА_3 , тоді як згідно свідоцтва про смерть прізвище спадкодавця ОСОБА_4 .

Покликаючись на наведені обставини ОСОБА_1 просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що він є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати за ним право власності на земельні ділянки площею 4,5191 га кадастровий номер 5622284400:14:000:0072 та площею 1,1408 га кадастровий номер 5622284400:13:000:0010 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Позивач у судове засідання не з`явився подав на адресу суду заяву від 04.05. 2026 (а. с. 57) про проведення судового засідання за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений у судове засідання явку представника не забезпечив, що за змістом ч. 1 ст. 223 ЦПК України є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Ухвалою судді від 20 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання, а ухвалою від 17.04.2026 року, справа призначена до судового розгляду по суті на 05 травня 2026 року.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності і якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зарічненського районного управління юстиції у Рівненській області 24 жовтня 2012 року (а. с. 11). Після його смерті відкрилася спадщина у складі - земельних ділянок згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-РВ № 035335 від 29 грудня 2003 року (а. с. 35). Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не залишив заповіту, спадкування відбувається за законом.

Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, зокрема, взяв на збереження майно спадкодавця (в т. ч. речі домашнього вжитку та особисті речі померлого) та документи, зокрема, ощадні книжки та сертифікат на право на земельну частку (пай). Дані обставини підтверджуються, зокрема, довідкою старости Новорічицького старостинського округу № 230 від 11 березня 2026 року (а. с. 14) з якої вбачається, що ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 бо до шестимісячного терміну з дня смерті спадкодавця вступив в управління та володіння спадковим майном. Позивач звернувся до нотаріуса, який листом № 01-16/33 від 17.02.2026 року (а. с. 50) роз`яснив йому, що не може видати свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю серія II-РВ № 035335 від 29 грудня 2003 року, оскільки відсутні докази фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , а подані документи не підтверджують родинні відносини з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у свідоцтві про народження позивача прізвище батька ОСОБА_3 . Також, державний акт на право приватної власності на землю серія II-PB № 035335 виданий на прізвище ОСОБА_3 , тоді як згідно свідоцтва про смерть прізвище спадкодавця ОСОБА_4 .

Родинні відносини між позивачем та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між сином та батьком, підтверджуються сукупністю документів, зокрема:

-свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 24 травня 1966 року (а. с. 10), згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Новорічиця Дубровицького району Рівненської області народився « ОСОБА_6 », батьками якого записані « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 » (запис здійснено російською мовою);

-свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_3 , виданим у червні 1965 року (а. с. 18), згідно якого 27 вересня 1949 року одружились ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , після чого прізвище дружини змінилося на ОСОБА_3 ;

- довідкою старости Новорічицького старостинського округу № 230 від 11 березня 2026 року (а. с. 14), з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

-військовим квитком НОМЕР_4 (а. с. 17), виданим на ім`я « ОСОБА_7 », який містить запис про дружину « ОСОБА_8 » та дітей, зокрема, 1966 року народження, що відповідає року народження позивача;

А також іншими документами, що додані до позовної заяви, як от ощадною книжкою №6572 (а. с. 15-16), виданою на ім`я ОСОБА_2 , пенсійним посвідченням № НОМЕР_5 (а. с. 19), посвідченням громадянина, який постійно працював чи працює, або проживав чи проживає у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення серії Б №110756 (а. с. 20) виданим на ім`я ОСОБА_2 , сертифікатом на пай серії РВ № 0142757 (а. с. 21) на ім`я ОСОБА_2 .

Право власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельні ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-РВ № 035335 від 29 грудня 2003 року (а. с. 35), підтверджується: сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія РВ № 0142757 (а. с. 21) на ім`я ОСОБА_2 , якому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Новорічицьке" розміром 3,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розпорядженням голови Зарічненської районної державної адміністрації «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Новорічицької сільської ради» № 468 від 08 грудня 2003 року (а. с. 22) затверджено список розподілу закріплення за земельними ділянками пайовиків колишнього КСП «Новорічицьке» для видачі державних актів на право власності на земельні ділянки, серед яких під номером 335 значиться ОСОБА_2 , державним актом на право приватної власності на землю серія II-РВ № 035335 від 29 грудня 2003 року (а. с. 35), виданим на ім`я ОСОБА_2 .

Як вбачається з витягу із спадкового реєстру №84524191 на 16.03.2026 року (а. с. 12) за параметрами запиту ОСОБА_2 інформація у спадковому реєстрі відсутня.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. Відповідно до частин першої та другої статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Відповідно до частин першої та другої статті 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в ній статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як зазначено у п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження, зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказано, що відповідно до п. 1 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 вищевказаної Постанови, суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з тих мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану, оскільки право вибору належить заявнику.

Нормою ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з приписам ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як роз`яснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, іншу споруду.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також для визнання за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 4,5191 га кадастровий номер 5622284400:14:000:0072, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнання за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 1,1408 га кадастровий номер 5622284400:13:000:0010, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Зарічненської селищної ради Рівненської області (місцезнаходження: 34000 вул. Центральна, 11, с-ще Зарічне, Рівненської області, ЄДРПОУ 04385632) про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 4,5191 га кадастровий номер 5622284400:14:000:0072 та земельну ділянку площею 1,1408 га кадастровий номер 5622284400:13:000:0010 з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 05 травня 2026 року.

Суддя А. В. Дідик