Постанова № 136306441, 04.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.05.2026Справа № 554/2557/26 Провадження № 3/554/423/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м.Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Троцька А.І., при секретарі Гуренко Д.В., за участю прокурора Гайдар О.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Зіньків Полтавської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої медичним директором КП «3-я міська клінічна Полтавської міської ради»,

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення №122 від 24.02.2026 року слідує, що ОСОБА_1 , будучи звільненою 02 вересня 2024 року з посади лікаря-терапевта (реабілітолога) обласної транспортно-радіологічної МСЕК КП «Полтавський обласний центр медико-сопіальної експертизи» Полтавської обласної ради, відповідно до підпункту «r» пункту 2 частини першої статті 3, пунктів 2-17, 2-18 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 1 частини 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (не пізніше 02.10.2024), а саме лише 20 березня 2025 року о 18 годині 16 хвилин подала на офіційний вебсайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні). За вказані дії відповідальність передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Після роз`яснення відповідно до ст.268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала. Пояснила, що вчасно подала річну декларацію, однак не знала, що після звільнення з МСЕК треба подавати ще одну декларацію.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд виходить з наступного.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КупАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до п.10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Наказом Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради від 29.05.2023 № 49-к ОСОБА_1 переведено на посаду лікаря-терапевта (реабілітолога) обласної транспортно-радіологічної МСЕК КП «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради з 01.06.2023 року.

Наказом КП «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради від 02.09.2024 № 119-к ОСОБА_1 звільнено з посади лікаря-терапевта (реабілітолога) обласної транспортно-радіологічної МСЕК КП «Полтавський обласний центр медикосоціальної експертизи» Полтавської обласної ради з 02.09.2024 року.

Відповідно до Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинність 12.10.2023, внесені зміни до Закону України «Про запобігання корупції», зокрема, щодо розширення кола суб`єктів декларування. Так, згідно з підпунктом «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, подавати декларації в Єдиний державний реєстр декларацій мають: голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих ВЛК і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 3 Закону.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ внесено зміни у Законі У країни "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами):

1) у підпункті "ґ" пункту 2 частини першої статті З та абзаці третьому частини п`ятої статті 45 слова "медико-соціальних експертних комісій" замінити словами "експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи";

2) розділ ХІІІ "Прикінцеві положення" доповнити пунктами 2-17 і 2-18 такого змісту, а саме:

2-17. У становити, що голови та члени медико-соціальних експертних комісій, особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням повноважень голови або члена медико-соціальної експертної комісії, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону.

Щодо такої декларації можуть бути здійснені заходи фінансового контролю передбачені розділом VII цього Закону, протягом трьох років з моменту їі подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

2-18. Установити, що розпочаті заходи фінансового контролю, передбачені розділом VII цього Закону, стосовно голів та членів медико-соціальних експертних комісій продовжуються до моменту їх завершення у порядку, визначеному законодавством».

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 1Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«:» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, відповідно до підпункту «r» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Так, ОСОБА_1 , будучи звільненою 02.09.2024 року з посади лікаря терапевта (реабілітолога) обласної транспортно-радіологічної МСЕК КП «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради, зобов`язана була протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), тобто не пізніше 02.10.2024 року.

Однак, згідно списку декларацій, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 28 березня 2024 року ОСОБА_1 подавала до Ресстру щорічну декларацію за 2023 рік, тобто останній достовірно відомі зобов`язання та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», типи декларацій, строки їх подання, правила користування Реєстром та електронним цифровим підписом.

Відповідно до ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 не надано даних щодо поважності причин для несвоєчасного подання декларації.

Таким чином, обставини вчинення правопорушення повністю підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, письмовими поясненнями, копією трудової книжки, калькуляцією робочих днів, копією декларації.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП, та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини, вважаю за необхідне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП, а також враховуючи дані про особу правопорушника у мінімальному розмірі.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23-24, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 221, 251, 268, 283-284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 діб.

Повний текст постанови виготовлено 06.05.2026 року.

Суддя Троцька А.І.