Рішення № 136306118, 05.05.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 551/735/25

Провадження № 2/526/322/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 551/735/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

29 липня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №468321111 від 23.03.2024 в розмірі 52 250,90 грн, судових витрат по справі у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 20.08.2025 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано докази за клопотанням позивача з АТ КБ «ПриватБанк» про отримання відповідачем кредитних коштів.

Позивач та його представник копію ухвали про відкриття провадження отримали 20.08.2025, які було направлено в їх електронні кабінети.

ВідповідачОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження не отримала, зворотне повідомлення повернуто до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно п. 4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Так, відповідач не повідомляла суд про зміну адреси реєстрації чи проживання. Оскільки згідно з інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №06 102 752 736 03 копія ухвали суду відповідачу не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», то суд приходить до висновку, що згідно ч.6 ст. 272 ЦПК України стороні вручено вказане поштове відправлення і фактично вона є повідомленою про розгляд справи в суді першої інстанції, відзив на позов від неї не надходив.

Згідно ухвали Шишацького районного суду Полтавської області від 16.09.2025 справу за підсудністю передано до Гадяцького районного суду.

Ухвалою Гадяцького районного суду від 12.03.2026 витребувано з Карлівського відділу ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про одруження ОСОБА_1 або ж копію актового запису про зміну прізвища ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 . В судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки в її електронний кабінет, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Зважаючи на те, що сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 22.03.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії №468321111 в сумі кредитного ліміту на суму 11 100 грн (п.2.1 договору). Відповідачу надавався дисконтний період кредитування, протягом якого вона могла отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування коштами складає 30 днів від дати отримання відповідачем першого траншу (п.3.1 договору). Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п.3.2 договору). Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти розмірі 2430 грн 90 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет (п.3.3 договору).

На момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 2,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 912,50 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором в період з 23.04.2024 по 20.08.2024, базова процентна ставка, яка використовується для нарахування процентів за користування цими додатковими траншами обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в абзаці 3 пункту 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», що складає 1,5% за день користування таким траншем. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що складає 1 % за день користування таким траншем (п.8.3. договору).

Згідно п.8.4. договору для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 19 425 грн 00коп. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 8 325 грн 00 коп. та суму кредиту у розмірі 11 100 грн 00 коп. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом дисконтного періоду зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 90 465,53 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку, передбаченою частиною 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування загальним розміром кредиту за весь строк дії договору: 506 715,00 грн) / (загальний розмір кредиту (кредитний ліміт): 11 100 грн 00 коп.) / (строк дії договору: 1826 днів) х 100% = 2,50 відсотків в день. Строк дії договору 5 років (п.11.1 договору) до 22.04.2029 ( п. 7.3 договору) або до його дострокового розірвання.

Згідно п. 8.9 договору, враховуючи, що на момент укладення договору не можливо визначити модель поведінки позичальника, щодо отримання додаткових траншів за договором в рамках кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по кредитній лінії, загальні витрати за кредитом / орієнтовна загальна вартість кредиту / реальна річна процентна ставка розраховані для умовного характеру використання коштів в рамках кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням кредиту у формі кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" графік платежів по договору не надається. Договір підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора HJSR.

Грошові кошти в сумі 11 100 грн були перераховані 23.03.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на банківську карту відповідача, що підтверджується платіжним дорученням від 23.03.2024, в якому платником зазначено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримувач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), призначення платежу переказ коштів, згідно договору №468321111 від 23.03.2024, що є первинним бухгалтерським документом.

Переказ коштів здійснено на карту відповідача, зазначеною нею у заявці на отримання коштів та у договорі 4149-49ХХ-ХХХХ-1794 (а.с.30).

Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язань щодо перерахування коштів за вказаним договором підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 01.09.2025, наданим суду на виконання ухвали від 20.08.2025, згідно якого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було емітовано карту № 4149-499393761794 на яку, згідно виписки з цієї картки, 23.03.2024 надійшли грошові кошти в сумі 11 100 грн.

Отже ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої договірні зобов`язання щодо надання кредитних коштів відповідачу, а ОСОБА_1 в свою чергу не в повній мірі виконувала належним чином свої зобов`язання щодо сплати кредитних коштів, в результаті чого утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»станом на 25.06.2024 становила 34 490,84 грн., з яких 11 099,87 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17 841,03 грн. заборгованість по відсоткам, 5 549,94 грн - неустойка (а.с.60).

З доданого розрахунку вбачається, що відповідачем було частково сплачено 2 350,00 грн в рахунок погашення кредиту.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчувався 28.11.2019 , у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.11.2019 уклали додаткову угоду №19, згідно якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2020. В подальшому 31.12.2020 та 31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»були укладені додаткові угоди №26 та №27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії якого було продовжено відповідно до 31.12.2021 та 31.12.2022.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 31.12.2022 уклали додаткову угоду №31, згідно якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2023. В подальшому 31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»була укладена додаткова угода №32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії якого було продовжено до 31.12.2024.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №290 від 25.06.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 p з урахуванням додаткових угод ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 28 940,90 грн., з яких 11 099,87 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17841,03 грн. заборгованість по відсоткам, 5549,94 грн- неустойка (а.с.82).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №290 від 25.06.2024 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 сторони підтвердили, що станом на 31.12.2024 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення прав вимог за Реєстром №290 від 25.06.2024 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

19 грудня 2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №19/1224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, нарахована станом на 19 грудня 2024 становить 57 800,84 грн з яких 11 099,87 грн. - заборгованість за тілом кредиту грн., 41151,03 грн. заборгованість по відсоткам, 5549,94 грн- неустойка.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 19.12.2024 до договору факторингу №19/1224-01, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 57 800,84 грн з яких 11 099,87 грн. - заборгованість за тілом кредиту грн. 41 151,03 грн. заборгованість по відсоткам, 5549,94 грн- неустойка.

Згідно платіжної інструкції від 20.12.2024 №330 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» грошові кошти за право вимоги згідно договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024.

З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювалося нарахування відсотків та штрафних санкцій.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що також підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників до вказаного договору факторингу.

ТОВ «Юніт Капітал» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти за право вимоги згідно договору факторингу №04/06/25-Ю, що підтверджується платіжними інструкціями №467 від 10.06.2025, №468 від 10.06.2025, №469 від 11.06.2025, №470 від 11.06.2025, №478 від 19.06.2025, №479 від 19.06.2025, №483 від 25.06.2025 (а.с. 61-64) та поясненням ТОВ «Юніт Капітал», направленим ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» щодо наявності описки в платіжних дорученнях щодо призначення платежу.

Відповідно реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 57 800,84 грн з яких 11 099,87 грн. - заборгованість за тілом кредиту грн, 41 151,03 грн. заборгованість по відсоткам, 5549,94 грн - неустойка (а.с.66).

З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювалося нарахування відсотків та штрафних санкцій.

Згідно копії актового запису про шлюб №47 від 29.08.2024, виданого Чутівським відділом ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 29.08.2024 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , в зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_4 .

Позивач ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором без врахування неустойки в загальній сумі 52 250,90 грн, з яких 11 099,87 грн. - заборгованість за тілом кредиту грн, 41 151,03 грн. заборгованість по відсотках.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за Допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір про надання кредиту, є укладеним з додержанням письмової форми визначеної законом, оскільки укладений з додержанням процедури визначеної законом України «Про електронну комерцію», та підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному ст. 12 Закону та умов кредитного договору.

На підтвердження факту укладення даного договору відповідачем свідчить зазначення в договорі його особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання, а також існування самого тексту договору у позивача, який згідно зі ст. 11 Закону є оригіналом такого договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання:, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом,

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій його надано, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами договору позики позичальник зобов`язується вчасно повернути позику, сплатити відсотки за користування позикою в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язаннівстановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також ч.3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Ч.1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч.1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи з наданих позивачем доказів, фінансова установа виконала свій обов`язок своєчасно та у повному обсязі, а ОСОБА_1 порушила умови договору та зобов`язання по погашенню позики.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Після відступлення права грошової вимоги ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення наявного в неї боргу за вищевказаним договором, ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів.

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що договір про відкриття кредитної лінії №468321111 між сторонами укладено 23.03.2024 року.

Відповідно до п.2.1. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 11 100 гри 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно п. 2.2. сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, є загальною сумою кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

За умовами договору строк кредитування становив 5 років з 23.03.2024 року по 22.04.2029, або до його дострокового розірвання, денна процентна ставка 2,50 %.

Так,згідно п.8.4. договору для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 19 425 грн 00коп. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 8 325 грн 00 коп. та суму кредиту у розмірі 11 100 грн 00 коп. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом дисконтного періоду зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 90 465,53 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування загальним розміром кредиту за весь строк дії договору: 506 715,00 грн) / (загальний розмір кредиту (кредитний ліміт): 11 100 грн 00 коп.) / (строк дії договору: 1826 днів) х 100% = 2,50 відсотків в день.

Відповідно до п.8.5.1 договору за період від дати видачі першого траншу до 22.04.2024 р. (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за процентною ставкою 0,73 % від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно п. 8.5.2 договору, у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 22.04.2024 р. розрахунок витрат за кредитом здійснюється за ставкою 2,43% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам виходить із наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про відкриття кредитної лінії №468321111 від між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено 23.03.2024, тобто після внесення зазначених змін до Закону № 1734-VIII, отже розмір процентної ставки за вказаним договором не може бути більшим ніж 1 %.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до п.17 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ №1734-VIII тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Водночас за одночасної чинності двох різних норм закону, які регулюють одні й ті самі правовідносини, враховуючи, що спірний договір укладено після набрання чинності змін до ЗУ № 1734-VIII, суд застосовує найбільш сприятливу для особи норму, з огляду на принцип верховенства права та ст. 3 Конституції України, відповідно до якої утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, в даному випадку, законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

В зв`язку з цим суд приходить до висновку про застосування обмеження стосовно розміру процентної ставки, оскільки пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про споживче кредитування» такі обмеження встановлено тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким є 24 грудня 2023 року.

Зазначене узгоджується із пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якого, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» опубліковано 23 грудня 2023 року в офіційному виданні Голос України № 50, а тому датою набрання його чинності є - 24 грудня 2023 року.

При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону (яким власне і запроваджено обмеження максимального розміру денної процентної ставки) поширюється в тому числі і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

За наведених обставин умови кредитного договору, які встановлюють денну процентну ставку у розмірі, що перевищує встановлений Законом України «Про споживче кредитування» гранично допустимий її розмір, є нікчемними у відповідній частині.

Відповідно до частини 17 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, яка діє протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» тобто з 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Суд встановив, що п. 8.4, п.8.5.2 договору не відповідають частині п`ятій статті 8 та частині 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в частині розміру денної процентної ставки, оскільки цей закон набрав чинності 24.12.2023, то в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 включно максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 1,5%, а з 21.08.2024 - не може перевищувати 1% відсотку, тобто в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 заборгованість відповідача за процентами становить 19 539 грн (11 099,87 грн - тіло кредиту/100*1.5 (денна процентна ставка)*117 (кількість днів), а в період з 21.08.2024 по 19.12.2024 заборгованість відповідача за процентами становить 3 219 грн (11 099,87 - тіло кредиту/100*1 (денна процентна ставка)*29 (кількість днів).

Суд погоджується з розрахунком відсотків первісного кредитора згідно п.8.5.1 договору, за яким період від дати видачі першого траншу до 22.04.2024 р. (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за процентною ставкою 0,73 % від суми кредиту за кожний день користування ним і розмір заборгованості відповідача за процентами становить 2430,90 грн ( 11 100 грн тіло кредиту /100*0,73( денна процентна ставка)* 30 (кількість днів).

В зв`язку з викладеним, суд не може погодитися з розрахунком процентів за користування кредитом, який зробив як первісний кредитор, так і позивач, оскільки такий розрахунок не відповідає зазначеним положенням Закону України «Про споживче кредитування».

За встановлених обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача проценти за користування кредитом в сумі 25 188,90 грн (2430,90 +19 539 + 3 219). Щодо решти процентів в сумі 15 962,13 грн (41 151,03 25 188,90) суд не вбачає підстав для їх стягнення, оскільки такі проценти нараховані всупереч положенням частини п`ятої статті 8 та частини 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тому позовні вимоги позивача щодо стягнення відсотків за вказаним кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, зокрема те, що відповідачем не доведено факту належного виконання ним умов кредитного договору, суд вважає, що у позивача наявні правові підстави для звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд встановив, що заборгованість за кредитом виникла через порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, тому суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом (тіло кредиту) у сумі 11 099,87 грн, заборгованість за процентами в сумі 25 188,90 грн, в решті позовних вимог, зокрема щодо стягнення процентів нарахованих як первісним кредитором, так і позивачем у сумі 15 962,13 грн слід відмовити.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором становить 36 288,77 грн, яка складається з 11 099,87 грн тіло кредиту, 25 188,90 грн відсотки.

Позивач просив суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. при подачі позову, але оскільки позов задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог (70%), в сумі 1 695,68 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» 05.06.2025 був укладений Договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 (а.с.56-57). До позову додано копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги, а саме протокол погодження вартості послуг до цього договору; додаткову угоду №25770845733 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 з прізвищами боржників, зокрема ОСОБА_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А. І., акт прийому-передачі наданих послуг, які складаються з вивчення матеріалів справи 2 год. - 1000 грн, складання позовної заяви 2 год. - 5000 грн, підготовки адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника 1 год. -500 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника 1 год. -500 грн. Згідно п.3.3., 3.6 договору про надання правничої допомоги, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до даного договору. Сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.

У постанові від 15.06.2021 року у справі №159/5837/19 провадження № 61-10459св20 Верховним судом наведено правовий висновок про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Також, частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зауважує, що відповідач не подавав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому суд звертає увагу, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, стороною відповідача не зазначено обставин та доказів, які б дали підстави для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Таким чином, враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правову допомогу пропорційно до задоволених вимог (70%), в розмірі в розмірі 4900 грн. При цьому суд вбачає співмірність розміру судових витрат на правничу допомогу, заявлених стороною, із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Керуючись ст. 12, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №468321111 від 23.03.2024 в розмірі 36 288 (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 77 коп, яка складається з 11 099,87 грн тіло кредиту, 25 188,90 грн відсотки.

У стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» за рештою відсотків у сумі 15 962,13 грнза договором кредитної лінії №468321111 від 23.03.2024 відмовити.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1 695,68 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 4900грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження 01024, м. Київ, вул. Рогніденська,4-А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 .

Головуюча: Л. В. Максименко