Рішення № 136303095, 05.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/393/26

Провадження № 2/456/876/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ТОВ «ФК ««Фінтраст Капітал» в особі представника Столітнього М.М. звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 7317319 від 28.11.2023 у розмірі 20 875,20 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що 28.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7317319 в електронній формі, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник особисто вказав при оформленні кредиту. Згідно з договором факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, що вказані в реєстрі боржників до договору. Відтак, згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право вимоги повернення заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7317319 від 28.11.2023. Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Відповідач не виконав зобов`язання за кредитним належним чином, що спричинило виникнення простроченої заборгованості, що становить 20 875,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн, заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 7 323,20 грн, заборгованість за процентами, нарахованими позивачем 9 552,00 грн, штрафні санкції 1 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у запропонований судом строк відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором не подав.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача Столітній М.М. заявив клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача Столітній М.М. заявив клопотання про витребування доказів з АТ «Універсал Банк», а саме: інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 28.11.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Універсал Банк», у сумі 4000 грн, за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.02.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.03.2026. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ «Універсал Банк».

Ухвалою судового засідання від 03.03.2026 розгляд справи відкладено на 30.03.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

06.03.2026 на виконання ухвали суду від 02.02.2026 АТ «Універсал Банк» скерувало витребувані судом докази.

Ухвалою судового засідання від 30.03.2026 розгляд справи відкладено на 30.04.2026 у зв`язку з повторною неявкою відповідача.

Розгляд справи відбувся 30.04.2026 без участі сторін.

Ухвалою судового засідання від 30.04.2026 суд постановив проводити заочний розгляд справи.

В судове засідання представник позивача Столітній М.М. не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду тричі не з`явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційної цивільної палати Верховного Суду України від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) з урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Враховуючи вищенаведене, розгляд справи відбувся 30.04.2026 без участі сторін, однак датою ухвалення рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є дата складення повного судового рішення 05.05.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 28.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7317319, який підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 74925.

Договір містить реквізити сторін, зокрема ім`я позичальника ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, адресу проживання, номери телефонів, електронна пошта, номер платіжної картки НОМЕР_1 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором 74925.

Відповідно до п. 1.2-1.4 кредитного договору № 7317319 від 28.11.2023 на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 000,00 гривень. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Згідно з п. 1.5. тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах. Стандартна процента ставка становить 1,99% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору. Відповідно до п. 1.8. орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 31 462,00 грн.

На підтвердження факту перерахування первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» грошових коштів ОСОБА_1 позивачем долучено лист ТОВ «Пейтек» за вих. № 20240809-2.7 від 09.08.2024, яким підтверджується успішне перерахування 28.11.2023 о 09:56 год. ТОВ «Авентус Україна» коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 в сумі 4 000,00 грн.

Крім того, повідомлення АТ «Універсал Банк», яке надійшло на адресу суду 02.03.2026, підтверджує факт, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 28.11.2023 здійснено переказ коштів у сумі 4 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 7317319 від 28.11.2023, який здійснювало ТОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором за період з 28.11.2023 по 24.07.2024 становить: 11 323,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн, заборгованість за відсотками 7 323,20 грн.

Згідно з договором факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників.

Відповідно до акту приймання-передачі від 25.07.2024 вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» передав, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийняв реєстр боржників кількістю 4 088.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024 сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 (порядковий номер в реєстрі 3 380) за кредитним договором № 7317319 від 28.11.2023 становить 11 323,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн, заборгованість за відсотками 7 323,20 грн.

Рішенням єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» № 251124/1 від 25.11.2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» судом встановлено, що позивач здійснював нарахування процентів за кредитним договором № 7317319 від 28.11.2023 за період з 26.07.2024 по 22.11.2024 в розмірі 9 552,00 грн, внаслідок чого сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 становить 20 875,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн, заборгованість за відсотками 16 875,20 грн.

Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 7317319 від 28.11.2023 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ст. 12 Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом 28.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний № 7317319 в електронній формі, який було підписано з використанням позичальником ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором 74925.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт, підписаний його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на номер телефону, який нею особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 (провадження № 61-1602св20); від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21); від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, факт укладення договору підтверджується достатніми та належними доказами, наданими позивачем, які було досліджено судом.

Щодо нарахованих процентів судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що згідно з пункту 1.5 кредитного договору № 7317319 від 28.11.2023 тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховується стандартна процента ставка, що становить 1,99% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Обмеження щодо розміру денної процентної ставки містяться у Законі України № 1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування».

Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно пункту 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами): доповнено, зокрема, частиною 4, 5 такого змісту:

4. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав законної сили 24.12.2023. Таким чином, до 21.04.2024 включно максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5 %, а до 19.08.2024 1,5 %.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про отримання коштів позичальником, а також розрахунок заборгованості та перехід такої від первісного кредитора до правонаступника.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що кредитний договір № 7317319, був укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 28.11.2023, строк кредиту 360 днів з 28.11.2023 по 22.11.2024, за таких обставин, на даний кредитний договір поширюється дія п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки 2,5 %, 1,5 % та 1 %.

Згідно з розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором, встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» здійснювало нарахування процентів 93 дні з 28.11.2023 (дата надання кредиту) по 28.02.2024 за процентною ставкою 1,99 % в розмірі 7 323,20 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», нарахування процентів здійснювалося 120 днів з 26.07.2024 по 22.11.2024 (дата закінчення строку кредиту) за процентною ставкою 1,99 % в розмірі 9 552,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування процентів за період з 28.11.2023 по 28.02.2024 первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» за процентною ставкою 1,99 % відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Натомість, з 22.04.2024 по 19.08.2024 нарахування процентів повинно було здійснюватися за процентною ставкою 1,5 %, а з 20.08.2024 по 22.11.2024 за процентною ставкою 1 %.

Оскільки з 26.07.2024 по 19.08.2024 пройшло 25 днів та у вказаний період проценти мали бути нараховані за ставкою 1,5% від суми заборгованості, що становить 60 грн на день (4 000,00 грн * 1,5 % / 100), то за цей час сума нарахованих процентів становить 1 500,00 грн (60 грн * 25 днів).

За період з 20.08.2024 по 22.11.2024 пройшло 95 днів та у вказаний період проценти мали бути нараховані за ставкою 1 % від суми заборгованості, що становить 40 грн на день (4 000,00 грн * 1 % / 100), то за цей час сума нарахованих процентів становить 3 800,00 грн (40 грн * 95 днів).

З урахуванням того, що до 28.02.2024 проценти нараховувались у відповідності до норм чинного законодавства та станом на 21.04.2024 включно заборгованість за ними становила 7 323,20 грн, а за період з 26.07.2024 по 22.11.2024 підлягає стягненню 1 500,00 грн та 3 800,00 грн, то за весь строк користування кредитом розмір заборгованості за процентами складає 12 623,20 грн (7 323,20 грн + 1 500,00 + 3 800,00 грн).

Отже, перевіривши правильність нарахування процентів за кредитним договором №7317319 від 28.11.2023, керуючись принципом pacta sunt servanda (договорів слід дотримуватись), враховуючи приписи абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення в розмірі 16 623,20 грн, що складається з тіла кредиту в розмірі 4 000,00 грн та процентів в розмірі 12 623,20 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» судового збору в розмірі 2 422,40 грн, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідача ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто у сумі 1 928,99 грн (16 623,20 грн * 100% / 20 875,20 грн = 79,6313329 % задоволених позовних вимог; 79,6313329 % * 2 422,40 грн / 100% = 1 928,99 грн судового збору).

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правової допомоги на загальну суму 10 000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024; види робіт (наданих послуг) від 16.12.2025; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2025; заявка № 13817 на виконання доручення від 17.11.2025.

З врахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціни позову, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, суд приходить до висновку, що заявлені витрати представника позивача за надання правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності та розумності). Таким чином, суд вважає, що з відповідача слід стягнути витрати за надання професійної правової допомоги на загальну суму 5 000,00 грн, що відповідає критеріям виправданості та справедливості.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 16 623,20 грн (шістнадцять тисяч тисяч шістсот двадцять три гривні 20 копійок) заборгованості за кредитним договором № 7317319 від 28.11.2023, що складається з тіла кредиту в розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок), процентів за користування кредитом в розмірі 12 623,20 грн (дванадцять тисяч шістсот двадцять три гривні 20 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати в розмірі 1 928,99 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять вісім гривень 99 копійок) пропорційно до задоволених вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правову допомогу 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні решти витрат на професійну правову допомогу відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ідентифікаційний код 44559822; місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27/2).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: с. Лисовичі, Стрийський район, Львівська область.

Суддя Юлія ВАЛОВІН